Каталог джерел

Звістка про здобуття Кракова шведами; запевнення щодо союзу козаків, Москви та шведів, а також інформація про відрядження Миколая Гродзицького для перемовин.

Наказ про невідкладне виконання судового рішення на користь львівських міщан щодо викупу третьої міри зимноводського млина та пов'язаної з нею нерухомості. Король забороняє подальше зволікання з екзекуцією через апеляції; прибуток має спрямовуватися на зміцнення оборони міста.

Сигізмунд III наказує владі Львова передати Якубу Претвичу, старості теребовлянському, зібрані в ратуші кварцяні гроші на платню низовим козакам. Він вимагає посприяти у швидкому виправленні та надати коней для перевезення грошей до Теребовлі.

Король Сигізмунд III Ваза дякує владі Львова за передачу кварцяних грошей теребовлянському старості Якубу Претвичу на платню (жолд) для низових козаків. Він також повідомляє про розпорядження скласти в королівській канцелярії асекураційний документ, що гарантує правову безпеку міста.

Король Сигізмунд III Ваза надсилає бурмистрові та райцям Львова вірчу грамоту для теребовлянського старости Якуба Претвича, вирядженого в невідкладних королівських і державних справах. Правитель наказує райцям виявити повну довіру до посланця та прихильно поставитися до викладених ним вимог.

Король Сигізмунд III Ваза заступається перед владою Львова за місцевих євреїв, які просять про продовження чинного торговельного договору з містом, термін дії якого добігає кінця. Монарх радить продовжити угоду, зазначаючи, що вона не завдасть шкоди ані міським правам, ані прибуткам.

Король Сигізмунд III Ваза наказує бурмистрові та раді Львова призначити посередників з-поміж райців для досягнення мирової угоди у суперечці щодо контрактів та взаємних розрахунків між вірменськими міщанами: Яном і Аведиком Бернатовичами та Захарієм Івашковичем. Згода має запобігти майновому розоренню сторін, проте не повинна порушувати чинності попередніх королівських декретів.

Повторне втручання проти осіб, які привласнили собі статус жовнірів і нападають на шляхетські та королівські маєтності. Король наказує адресатові взаємодіяти з Єжи Мнішеком; попередня вимога відшкодувати завдані кривди й розійтися не була виконана.

Наказ про взаємодію із сандомирським воєводою та львівським старостою проти озброєного угруповання, що здійснює набіги на шляхетські й королівські маєтки. Другий із двох збережених подібних примірників грамоти.

Наказ взаємодіяти із сандомирським воєводою та львівським старостою проти збройного угруповання, що нападає на шляхетські й королівські маєтності. Перший із двох збережених подібних примірників листа.

Король Сигізмунд III Ваза повідомляє владу Львова про призначення дати весілля з ерцгерцогинею Констанцією Австрійською на 30 жовтня 1605 року. Монарх закликає проконсула та райців надіслати міську делегацію на весільні урочистості до Кракова.

Сигізмунд III звинувачує міську владу в перешкоджанні угоді єзуїтів із євреями. Власники ґрунтів, які євреї хочуть викупити для єзуїтів, за словами короля, готові поступитися ними за належну плату, проте спротив міста блокує порозуміння. Король укотре вимагає довести угоду до кінця.

Король Сигізмунд III Ваза закликає бурмистра та райців Львова невідкладно завершити обмін земельними ділянками між єзуїтами та львівськими євреями. Представлення детальних пропозицій, що мають полегшити вирішення цієї справи, монарх доручив львівському земському судді Петрові Ождзі.

Сигізмунд III нагадує, що влада Львова сама підтримувала заснування єзуїтського колегіуму. Далі він дорікає їй у перешкоджанні справі та підбурюванні поспільства. Король висилає делегатів, які мають усунути перепони й розпочати фундацію; закликає до співпраці під загрозою королівської неласки.

Король закликає владу Львова виконати рішення арбітрів щодо заснування колегіуму єзуїтів. Він нагадує про згоду представників міста та власне затвердження угоди, вимагає припинити зволікання й представляє фундацію як окрасу міста.

Король нагадує про попередній мандат, який наказував виконати декрет у справі міста з єзуїтами та справедливо оцінити будинки, потрібні їм для будівництва на славу Божу і для навчання молоді. Обурений зволіканням, він вимагає негайного виконання декрету й застерігає від подальших заходів проти влади Львова.

Король Сигізмунд III Ваза наказує владі та громаді Львова терміново укріпити місто, а також заготувати запаси амуніції та продовольства перед небезпекою, що насувається. Він наказує узгоджувати всі оборонні заходи з гетьманом і старостою з огляду на свій невдовзі очікуваний приїзд.

Король Сигізмунд III Ваза закликає владу та мешканців Львова підготуватися до оборони перед навислою загрозою з боку поганського війська. Водночас він повідомляє про доручення головного командування й керівництва обороною львівському старості, наказуючи магістрату тісно з ним співпрацювати.

Король Сигізмунд III Ваза сповіщає магістрат Львова про невдалий замах на своє життя, вчинений Михайлом Пекарським, запевняючи, що зазнані поранення не загрожують його здоров'ю. Він наказує оголосити цю звістку мешканцям міста, щоб запобігти поширенню неправдивих чуток і можливим заворушенням.

Король Сигізмунд III Ваза повідомляє про свій приїзд до Львова під час воєнного походу й наказує міській владі виділити супровід для королівського квартирмейстера. Водночас він забороняє міщанам приймати на постій і складувати припаси сановників без відома посланця монарха.

Король Сигізмунд III Ваза відповідає на супліку львівських міщан, визнаючи їхні скарги достатньо роз'ясненими міським урядом. Він закликає владу міста та поспільство зберігати спокій і згідно дотримуватися чинних привілеїв, декретів і давніх звичаїв.

Король докоряє Львову за ненадіслання представників до сеймової комісії з встановлення цін. Аргументи, викладені в листі, належало представити через делегатів. Окремо запевняє про нагляд комісарів за поведінкою жовнірів і наказує владі дбати про безпеку міста.

Король призначає майно померлого бездітним слюсаря на завершення будівництва ратушної вежі. Вимагає використати кошти для загального добра і скласти звіт перед комісарами.

Король Сигізмунд III Ваза закликає белзького каштеляна Станіслава Жоравінського врегулювати межову суперечку між його маєтностями та містом Львовом. Він наказує йому, згідно з трибунальським декретом, посприяти беззбитковому та справедливому розмежуванню спірних земель.

Король Сигізмунд III Ваза інструктує свого посла Адама Кисіля перед повітовим сеймиком у Житомирі. Він закликає його схилити тамтешню шляхту до згоди з іншими воєводствами та до дій задля порятунку Вітчизни перед лицем нагальної державної потреби.

Король очікує мирного залагодження суперечок між доктором Мартином Кампіаном, членом львівського магістрату, та урядами й приватними особами. Сторони мають спільно призначити доброчесних міщан, які приведуть справу до згоди без порушення прав міста. Король також повідомляє про окремий лист до львівського архієпископа.

На прохання русинів-уніатів та неуніатів король призначає генеральний синод у Львові на 28 жовтня 1629 року. Міська влада має гарантувати учасникам безпеку, запобігати заворушенням, співпрацювати з королівським посланцем і допомагати київському митрополитові. Їй належить завчасно визначити кватири та місця перебування для духовенства й решти учасників.

Король розглядає скаргу міщан Львова на люстраційних комісарів, які під приводом нової кварти накладають раніше невідомі тягарі та обов'язки на користь замку. Він роз'яснює, що люстрації підлягають маєтності старост і орендарів, а не міська власність та її доходи. Король наказує скасувати неправомірні обтяження або пояснити причини їхнього накладення, нагадуючи про попередні застереження.

Король реагує на скаргу львівських міщан щодо нових повинностей, внесених до люстрації. Він наказує не обтяжувати купців і ремісників понад закон, а також вилучити такі записи, попри те, що витяги з них уже видано старості.

Король дозволяє використати готівку з депозиту київського воєводи для покриття нестачі коштів на військо. Видача потребує забезпечення з боку комісарів та згоди коронного підкоморія як опікуна; коштовності та решта речей мають залишитися в депозиті.

Король наказує старості надати деревину з лісів староства на палісади та рогатки. Він вимагає дієвої допомоги магістрату в збиранні внесків на фортифікацію також із мешканців шляхетських і духовних будинків.

Король Владислав IV наказує владі Львова затримувати та арештовувати будь-які транспорти селітри, що вивозяться всупереч чинному законодавству й без королівського дозволу. Товар має залишатися під міською вартою аж до надходження подальших розпоряджень монарха.

Король Владислав IV Ваза напоумляє львівський магістрат у зв’язку зі скаргою тамтешніх вірмен, чиї права та привілеї, надані монархами, зазнають утисків. Він наказує міській владі непорушно зберігати вірменські свободи, а також утриматися від завдання їм будь-якої шкоди та створення перешкод.

Місто має відправити до Варшави на 27 травня 1643 р. представників, які знаються на вартості іноземних товарів. Вони нададуть допомогу сеймовій комісії, що співпрацює з підскарбіями при встановленні цін.

Король засуджує виплату викупу за місто коштом маєтків відсутніх міщан. Він наказує розподілити витрати відповідно до достатку кожного й повернути майно Миколаю Боїму, наголошуючи, що питання конфіскації належить виключно до юрисдикції королівського суду.

Король Ян Казимир висловлює здивування з приводу покарання ломжинського старости міською владою Львова за розтрату. Він повідомляє про надання йому залізного листа (ґлейту) та наказує магістрату відрядити до Любліна уповноважених для взаєморозрахунків і видачі квитанції.

Домініканці придбали будинок біля монастиря і хочуть з'єднати його з монастирським муром. Король вимагає від міста згоди, аргументуючи це тим, що добровільний дозвіл не порушить його привілеїв.

Король Ян Казимир наказує львівському підкоморію Петру Ожзі змусити орендаря Іцька негайно виплатити львівському магістрату 10 000 злотих із чопового податку. Монарх зазначає, що попри попередній рескрипт місто досі не отримало належних йому грошей.

Король Ян Казимир доручає воєводі Станіславові Лянцкоронському очолити комісію, яка має прийняти від львівських міщан звіт щодо чопових коштів, призначених на фортифікації. Водночас монарх звільняє жителів Львова та підпорядкованих йому маєтностей від обов'язку виставляти піхоту на посполите рушення, наказуючи залишити людей на місці як міську залогу.

Король Ян Казимир дякує владі Львова за вірність короні та обіцяє відшкодування за зазнані воєнні збитки. Він також доручає організувати разом із губернатором зимовий одяг для дислокованих вояків, запевняючи про повернення витрачених коштів із державної скарбниці.

Король Ян Казимир наказує владі Львова організувати перевезення трьохсот залишених у місті списів та доправити їх до Любліна. Детальнішу інформацію щодо перевезення зброї та належних до неї прапорців має надати Криштоф Бернатович.

Король Ян Казимир закликає владу міста Львова відшкодувати витрати та компенсувати збитки Янові Торосовичу, який раніше орендував руські мита й акциз. Монарх зазначає, що обов'язок задовольнити вимоги попереднього орендаря випливає з умов договору, укладеного писарем коронного скарбу.

Ян Студницький та Анджей Зделейзик скаржаться на ув'язнення та накладення секвестру, попри те, що трирічний термін оренди прибутків Львова ще не закінчився. Король наказує звільнити їх, урахувати воєнні лиха і міське звільнення від сплати, а також зберегти дію контракту до завершення зазначеного терміну.

Король Ян Казимир наказує владі Львова дотриматися та продовжити ще на три роки контракт товмача (перекладача) з Миколаєм Байдуловичем, відрядженим у закордонну місію на королівській службі, а також затвердити визначеного ним заступника. Водночас монарх оголошує недійсними будь-які суперечні цьому рішенню розпорядження, що могли б надійти з королівської канцелярії.

Король Ян Казимир закликає бурмистра й райців Львова негайно організувати підводи під залишене в місті артилерійське спорядження та відправити його до королівського війська, гарантуючи оплату візникам від генерала артилерії. Монарх застерігає магістрат від суворих наслідків і відповідальності перед Річчю Посполитою в разі зволікання, яке загрожує затримкою походу.

Король укотре наказує владі Львова надати потрібну кількість підвід для вивезення амуніції, що залишилася в місті. Капітан артилерії має сплатити готівкою. Король погрожує, що подальше зволікання вважатиме міською впертістю і застосує екзекуцію проти осіб та маєтків урядовців.

Король засуджує владу Львова за нехтування його порадою та допущення вбивств і грабунків. Він вимагає суворого розслідування, затримання всіх винуватців і спільників та утримання їх під вартою до приїзду комісії. Наголошує, що не можна чинити кривди євреям та невірним і проливати невинну кров, та передбачає покарання винних для прикладу іншим.

Король Ян Казимир повідомляє владу Львова про доручення львівському войському Олевінському командування містом і замком задля гарантування громадської безпеки. Він наказує магістрату тісно співпрацювати з новим комендантом і беззастережно підпорядковуватися його розпорядженням.

Після нападів татар і козаків король доручає оборону Львова Яну Беренсу, підполковнику регіменту руського воєводи. Він наказує прийняти його з вояками, привести до присяги, забезпечити допомогу в обороні та виділити кошти з чопового збору на потреби гарнізону. Витрати мають бути зараховані під час сплати міських податків.

Король Михайло Корибут Вишневецький повідомляє владу Львова про укладення шлюбної угоди з ерцгерцогинею Елеонорою Австрійською та заплановане на початок березня весілля у Варшаві. Монарх закликає представників міста урочисто прибути до столиці, щоб привітати нову королеву.