Каталог джерел

Атаназій М'ячинський заступається перед проконсулом та консулами Львова за пана Лавришовича, посилаючись на його заслуги та королівські рескрипти. Просить не порушувати його права на житло принаймні до часу найближчого сейму.

Луцький староста Атаназій М'ячинський звертається до львівського бурмістра та райців у справі затяжного судового процесу вдови по Злоторовичу, на що скаржився королю її брат. Він вимагає пояснення причин зволікання та швидкого й справедливого завершення справи без необхідності залучення монарха.

Луцький староста Атаназій Мячинський звертається до волинського воєводи Яна Яблоновського як до свого головного протектора з уклінним проханням про заступництво перед краківським достойником. Він пояснює свою скруту фінансовими справами, після чого відсилає за деталями до усної розповіді надісланого чашника.

Анастазій М'ячинський повідомляє волинського воєводу Яна Яблоновського, що детальну розповідь про перебіг сеймику йому особисто передасть подавач листа. Також запевняє адресата у своїй довічній вірності та просить про подальшу прихильність.

Волинський воєвода Анастазій Мячинський запевняє Яна Яськевича про вжиті заходи перед підскарбієм та луцьким бурграфом з метою захисту його посади суперінтенданта від зазіхань пана Загоровського. Також звертається з проханням надіслати розрахунки щодо мит та належних повернень.

Каєтан Млодецький висловлює вдячність львівському магістрату за підтримку його кандидатури на посаду препозита Львівської катедри на випадок вакансії. Просить райців офіційно внести прихильні йому голоси до міських книг.

Львівський староста Ян Мнішек повідомляє львівських райців, що розгляд їхніх скарг на бургграфа відкладає до часу свого повернення з Варшави. Водночас запевняє магістрат у підтримці міського кандидата на посаду перекладача та у повазі до традиційних прав міста у цій сфері.

Юзеф Мнішек, староста саноцький, декларує послух щодо розпоряджень воєводи руського Яна Станіслава Яблоновського та звертається до питання публікації й терміну сеймикового універсалу. До кореспонденції додає вислови пошани та братерської прихильності.

Юзеф Вандалін Мнішек звертається до влади Львова з вимогою примусити ґданського купця Якуба Ватсона врегулювати борг перед яворівським купцем Мошком Міхлевичем перед тим, як той залишить місто. Він попереджає, що у разі бездіяльності магістрат сам нестиме фінансову відповідальність.

Юзеф Вандалін Мнішек просить владу Львова довірити вакантне міське пробство львівському суфрагану кс. Єловицькому. При цьому він запевняє у своїй вдячності та готовності надати магістрату послуги в майбутньому.

Полковник Анджей Моджевський запевняє владу Львова, що краківський воєвода наказав своїй волоській корогві залишити передмістя, оскільки не має наміру домагатися справедливості коштом убогих мешканців. Водночас він пояснює, що справу конфлікту та образ з боку львівського старости та пана Самоцького було передано на розгляд королівської комісії.

Якуб Ігнацій Моджевський надсилає президенту Львова судові акти щодо справи про залишення Брамки та призначеної виїзної сесії, інструктуючи про необхідність виготовлення та внесення до книг копій, а також відправлення оригіналів до Варшави. Також звертається з проханням виплатити регенту належну суму в розмірі 24 червоних золотих за здійснені записи.

Якуб Ігнацій Моджевський радить президенту Львова утриматися від юридичних кроків до понеділка з огляду на можливість мирного врегулювання справи підстаростою. Водночас він рекомендує підготувати матеріали для можливого протесту, висловлюючи надію на уникнення судового процесу.

Франсуа Молло надсилає королевичу Костянтину Собеському вислови глибокого жалю та співчуття з приводу смерті короля Яна III. Запевняє у своїй незмінній вірності роду Собеських, надсилає звіт, опублікований у доданій газеті, та просить про подальшу протекцію.

Констанція Мондравичівна детально нагадує історію судових спорів та вигідних королівських декретів, що гарантують домініканкам права на майно після Кампіанів. Вона вимагає від адресата швидкого відшкодування збитків на спірних землях під загрозою подання офіційного протесту.

Дмитро Морган надсилає Артуру Форбсу зразки матеріалів і просить привезти певні види сукна різних кольорів, зокрема темно-червоного (кармазинового), тілесного та пурпурового. Лист завершується вітаннями та побажаннями міцного здоров'я.

Юзеф Мордошович інформує Артура Форбса про можливість стягнення боргу з єврейських купців із Лешна, а також про тяжку хворобу одного з них, Мошка. Він описує труднощі з виплатами та обігом товарів, а також просить терміново надіслати торговельну кореспонденцію до Ярослава та Лешна.

Львівський каштелян Антоній Морський дякує бурмістру та раді міста Львова за надіслані привітання з нагоди минулих свят. Надсилає взаємні побажання добробуту для Львова, а також міцного здоров'я та довгих років життя для адресатів.

Львівський каштелян Антоній Морський дякує бурмістру, радним та всьому магістрату Львова за пам'ять і зичливі слова. У відповідь він складає міській владі щирі побажання здоров'я, Божих ласк та всіляких гараздів на прийдешній Новий рік.

Львівський каштелян Антоній Морський дякує владі Львова за пам'ять та привітання з нагоди Нового року. У відповідь він висловлює побажання Божого благословення, здоров'я та добробуту для всього міста та всіх членів магістрату.

Львівський каштелян Антоній Морський дякує міській владі Львова за надіслані привітання та відповідає взаємністю. Бажає радникам, місту та всій Вітчизні процвітання, Божих дарів та міцного здоров'я.

Львівський каштелян Антоній Морський дякує райцям та бурмістрам Львова за надіслані привітання з нагоди прийдешнього Нового року. У відповідь він запевняє у своїй незмінній приязні та зичить їм усіляких гараздів.

Коронний референдар Ян Анджей Морштин повідомляє владу Львова про призначення королевою дати його весілля з Катериною Гордон на 27 квітня 1659 року. Він просить надіслати міського делегата на весільну урочистість, декларуючи свою постійну прихильність та готовність до надання місту послуг.

Станіслав Морштин повідомляє про злидні офіцерів та солдатів полку, що дислокується в Окопах Святої Трійці, а також про відсутність відповіді монарха на попередню супліку. Він звертається до Яна Станіслава Яблоновського з гарячим проханням позичити тисячу злотих на їхній порятунок, зобов'язуючись вчасно повернути борг у Варшаві.

Август Фридерик Мошинський спростовує чутки про те, ніби прусські офіцери проводять вербування у Львові, пояснюючи, що там діють двоє його довірених осіб, які шукають добровольців для його служби. Автор просить адресата не чинити їм перешкод та надати підтримку в разі потреби.

Войцех Мульдорфус інформує свого швагра Войцеха Зімницького про питання, пов'язані з реалізацією заповідальних легатів та фундації мансіонаріїв, просячи водночас про новини зі Львова та Константинополя. Також повідомляє про влаштування довіреного йому студента до Замойської академії та організацію для нього подальшого навчання.

Елігіус фон Мюнх-Беллінґгаузен повідомляє адресата про відмову видавця Герольда друкувати надіслану статтю, яку визнали запізнілою. Відправник, однак, залишив рукопис у себе, висловивши бажання пошукати іншу можливість для його публікації.

Карл Вільгельм Расп підтверджує отримання в тимчасове користування з Придворної бібліотеки у Відні чотирьох томів праці Клода-Карла де Рюльєра, що стосується безкоролів’я та анархії в Польщі. Він зобов’язується негайно повернути книги на вимогу установи або в найкоротший можливий термін.

Елігіус фон Мюнх-Беллінґгаузен доручає персоналу бібліотеки надати пану фон Распу працю Рюльєра на термін десять днів.

Елігіус фон Мюнх-Беллінґгаузен відповідає на лист Карла Вільгельма Распа з порадою, як формально подати рукопис до Імператорської академії наук у Відні. Він інструктує адресата спрямувати прохання до Філософсько-історичного відділу Академії.

Войцех Мясковський надсилає львівським райцям суму 1043 червоні золоті та дрібну монету, що належать коронному підканцлеру, з проханням видати квитанцію. Він звертається з проханням терміново передати ці гроші разом із кореспонденцією до рук кс. Тшебінського у Варшаві.

Міхал Нагродзький повідомляє владу Львова про подання до Декретової канцелярії міських комісарів у процесі з пані Бруховською. До кореспонденції додає список комісарів, призначених протилежною стороною.

Міхал Нагродський повідомляє владу Львова про хід підготовки витягу з комісарського декрету у суперечці з пані Брюховецькою, з урахуванням регента Бжозовського. Він декларує подальшу готовність до допомоги та надсилає райцям побажання успіхів і одностайності.

Міхал Нагродський інформує президента Львова про отримання виклику на асесорські суди, проте відкладає свій виїзд до часу консультацій та надходження звісток з двору канцлера. Повідомляє про хворобу декретового писаря та просить умовно надіслати асигнату на витрати на подорож.

Міхал Нагродський інформує львівський магістрат про поточні судові справи, зокрема про баніцію Моратовичів та оплату контумацій. Також повідомляє про тривання асесорських судів під час перебування короля у Варшаві та спонукає міських депутатів до прибуття.

Нарайовський запевняє руського воєводу у негайному виконанні його наказів та повідомляє про виїзд двору до Радзиня і пана Петруша до Кракова. Також згадує про настрої, що сприяють порозумінню, і декларує свою готовність до подальшої служби.

Нарайовський інформує гетьмана і воєводу руського Станіслава Яна Яблоновського про повідомлення щодо рокошу та про підготовку до подорожі. Заповідає швидке прибуття поштою і просить адресата терпляче зачекати.

Адам Нарамовський дякує Яну Яблоновському за заступництво та наказ гусарській хоругві виплатити відшкодування його скривдженим підданим. Висловлює вдячність і запевняє воєводу у готовності віддячити при нагоді.

Адам Нарамовський просить руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про протекцію та заступництво перед гетьманом у справі, що триває проти гусарської корогви. Зокрема, він звертається з проханням, щоб розгляд суперечки не відкладався до військового табору та генерального кола.

Єжи Габріель Нєшоровський дякує львівським райцям за виявлену йому через пана Гречину прихильність і запевняє, що його попередній лист не був зумовлений жадібністю. Він декларує свою постійну відданість, дружбу та готовність служити місту.

Коронний метрикант Й. Л. Новицький повідомляє львівського райцю про запланований погоджувальний з'їзд із міщанством у Конських під патронатом великого коронного канцлера та радить попередній візит депутата до Варшави для отримання документів. Також просить адресата забрати призначені для нього речі від комісара рогатинської старостини.

Й. Л. Новицький дякує владі Львова за надіслані солодощі, які прибули в цілості згідно зі специфікацією. Декларує готовність віддячити та виконати будь-які конфіденційні прохання магістрату.

Й. Л. Новицький інформує львівських райців про вручення великому коронному канцлеру листа з постулатами міста. Зауважує, що для прийняття остаточних рішень необхідне додаткове усне представлення справи канцлеру.

Й. Л. Новицький дякує владі міста Львова за пам'ять та надіслані солодощі. При цьому він декларує готовність віддячити своїми послугами.

Б. Новоселецький домагається від руського воєводи Яна Яблоновського виплати обіцяних грошей за поступлені та заставлені маєтки. Також інформує про консультації щодо інвентарю і просить протектора не допустити його майнової руїни.

Львівський суфраган Захарій Новошицький описує урочистий в'їзд нового архієпископа до Львова, численні бенкети для райців та вірмен, а також стан ремонтних робіт у кам'яниці архієпископа та суперечки в капітулі. У листі він також просить Зімницького, який перебуває у Варшаві, придбати індійське сукно та повідомляє про стан здоров'я його дружини.

Генеральний обозний Війська Запорозького Томаш Носач повторно вимагає від влади Львова негайної передачі артилерійського спорядження, зокрема линв, шорів та сідел. Він призначає Кропивницького та Футкевича для отримання амуніції, закидаючи магістрату зволікання.

Томаш Носач, обозний генеральний Війська Запорозького, просить бурмістра та райців Львова про швидке та справедливе стягнення записаного в книгах боргу після покійного батька свого челядника Кібицького. В обмін на здійснення правосуддя він декларує міській владі свою вдячність та готовність віддячити послугою.

Обозний генеральний Війська Запорозького Томаш Носач поновлює прохання до влади Львова про стягнення заборгованості з ув'язненого міщанина Дзюрдзя на користь челядника Якуба Кібіцького. Він зазначає, що самого ув'язнення боржника недостатньо і необхідна повна сплата боргу.

Альберт Носовський, який навчається у Кракові, складає владі Львова новорічні побажання та дякує за дотеперішню щедрість і меценатство, що уможливлюють його навчання. Водночас він просить про подальшу прихильність та фінансову допомогу під час університетської освіти.