Каталог джерел

Палуські звітує про процес із Деболіною та арешт 6000 на Поромові. Повідомляє про її одруження з Дидинським та справу половини Лопенника. Передає вітання дружині графа, якої не знає. Лист від 16 VI 1782.

Автор вимагає правильне доручення. Звітує про позов Деболіни щодо боргу та отримання кондемнати; Деболіна оскаржила вимогу та наклала арешт на суму в адресата. Просить про відповідь до Красностава.

Холмська ігуменя Юстина Партейнівна звертається до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського з покірним проханням звільнити монастир від податкових тягарів і військових попасів. Вона нагадує про давні обіцянки опіки над обителлю та просить про втручання, зважаючи на те, що черниці вже знесилені.

Маркіанопольський архієпископ Петар Парчевич просить магістрат і райців Львова надати йому фінансову підтримку або виплатити асигновані кошти на покриття нагальних потреб. Духовна особа описує крайнє зубожіння та злигодні, яких вона зазнала під час восьмимісячної мирної місії до Богдана Хмельницького, здійсненої за дорученням імператора Фердинанда III на користь Речі Посполитої.

Й. Певереллі, перебуваючи у варшавському шпиталі боніфратрів, скеровує до влади Львова листа зі скаргами на зазнані образи, майнові збитки та спроби отруєння з боку львівських міщан. У хаотичному викладі він згадує про пережите насильство та просить про допомогу й заступництво перед львівським єпископом.

Львівський війт Войцех Педіанус дякує міському писареві Анджею Мондровичу за новорічні побажання та коментує політичні неспокої й поточні міські справи. Він також доручає його опіці доставку кореспонденції отцю Антонію та контакт зі снятинським старостою Миколаєм Язловецьким.

Францішек Пежицький скаржиться поручнику Вольському на обтяжливі постої та надмірне стягнення вівса і напоїв, що призводять маєтності до розорення. Від імені київського ловчого він просить припинити нищення маєтку дислокованими хоругвами.

Чарльз Пайп повідомляє Артура Форбса про труднощі зі стягненням боргу з єврейських боржників у Львові та про підготовку й передачу для нього суми у 2500 розмінних монет через посланця. Він також сповіщає про відрахування витрат і звіщає про свій швидкий від'їзд до Ґданська.

Чарльз Пайп просить Артура Форбса обговорити з паном Мейтлендом справу сфальшованого пергаменту та схилити його до накладення секвестру. Він також очікує звістки про їхню спільну думку з цього приводу.

Александер Пейт повідомляє львівського купця Артура Форбса про відправлення за вказівкою Джеймса Кармайкла двох грошових переказів на загальну суму 963 флорини. Він також звертається до адресата з проханням виконати подальші інструкції Кармайкла після отримання відправлень.

О. Томаш Перкович повідомляє воєводі про розчарування о. Мрозовицького через втрату бенефіцію та радить, як схилити його суперника відмовитися від посади. Він також переказує добрі новини про міцне здоров'я воєводини, її діяльний нагляд за маєтком та про одужання білоцерківського старостича.

Львівський канонік Войцех Перліцький сповіщає замостського декана Миколая Кіслицького про стан фундації шпиталю та лазні для вбогих у Шклі, заснованих покійною пані підчашиною. Він описує майнові, правові та будівельні труднощі, пов’язані з об’єктом, і просить про допомогу в належному забезпеченні та формалізації цієї справи.

Джон Пейтон перепрошує львівського купця Артура Форбса за затримку з поверненням грошей, пояснюючи це браком якісної монети та відправленням наявних коштів до Торуня. Він просить про терпіння до найближчого ярмарку, обіцяючи розрахуватися за боргом і закликаючи адресата не звинувачувати в цій ситуації пана Мюррея.

А. Петрачинський повідомляє Артуру Форбсу про клопоти з ярославськими візниками, які вивантажили шість бочок австрійських кіс, відмовляються їхати далі та вимагають більшої платні. Він просить адресата ухвалити рішення і надати вказівки щодо подальших дій із перевізниками.

Ксьондз Ян Піґловський висловлює радість із приводу добрих звісток про здоров'я Мацея Гайдера, які отримав під час зустрічі з пріором львівських кармелітів у архієпископа Гнєзненського. Він запевняє адресата у своїх невпинних молитвах, випрошує для нього Боже благословення та довіряє себе його подальшій прихильності.

Валеріан Подвєшенський закликає львівський магістрат терміново збудувати міст до монастиря святого Онуфрія до настання зими. Посилаючись на розпорядження коронного чесника та новий висновок архітектора, він наголошує на необхідності зведення міцної кам'яної споруди, щоб забезпечити ченців дровами та харчами.

Ректор Краківської академії Себастьян Піскорський дякує владі Львова за довірення краківському закладові освіти міської молоді та за прихильність до університету. З нагоди повернення до рідного міста він також доручає професора філософії Яна Мосціцького подальшій опіці львівських райців.

Ґжеґож Ян Пйотровський звертається до бурмистра та ради міста Львова з проханням взяти під захист ґрунт і хату на Богданівці. Він повідомляє, що попри попередній неповний продаж нерухомості жінці, права на неї заявляє родина, яка після виплати відшкодування покупчині має повернути маєтність собі.

Ректор Краківського університету Василь Плащевський повідомляє міську владу Львова про призначення Антонія Торчинського директором тамтешньої академічної колонії. Він пояснює, що відправлення кандидата затрималося через пошесть, яка лютувала у Львові, а також дякує за незмінну прихильність райців до краківського університету.

Шимон Плонський, суцептант ґродський теребовельський, засвідчує отримання та внесення до ґродських актів конституції генеральної Варшавської конфедерації, надісланої президентом Львова Яном Павлом Гордоном. Документ видано посланцю Анджею Куренковському.

Синдик Антоній Подгаєцький повідомляє про прибуття до Варшави, передачу документів меценатові Госевичу та аудієнцію у великого коронного канцлера у поточних судових процесах Львова. Він також нарікає на те, що йому доводиться самотужки вести численні справи, і просить про фінансову підтримку через столичну дорожнечу.

Антоній Подгаєцький повідомляє адресата, що через затягування міських справ змушений продовжити своє перебування у Варшаві. Він просить видати позов комендантові та надіслати додаткові документи щодо міських скарбових сум, зазначаючи, що подробиці виклав у листі до писаря Купінського.

Антоній Подгаєцький повідомляє міську владу Львова про перебіг справ у Скарбовій комісії та про декрет Військової комісії щодо розміщення вояків на постій у місті. Він також надає звіт про витрати під час свого перебування у Варшаві та просить збільшити фінансування на подальші видатки.

Антоній Подгаєцький повідомляє владу Львова про свої заходи в Скарбовій комісії у Варшаві стосовно скарг на офіціалістів та справи тамтешніх різників. Він викладає зміст ухваленого вироку, що регулює стягнення зборів із забою худоби, та сповіщає про своє швидке повернення до міста.

Антоній Подгаєцький повідомляє про перебіг засідань Скарбової комісії у Варшаві у справах львівських мит та скарги на іноземних купців, підтримуваних скарбовими урядовцями. Сповіщає про пред'явлення привілеїв, переговори про порозуміння з паном Скірмунтом і намір незабаром покинути столицю.

Антоній Подгаєцький повідомляє владу Львова про подання королю меморіалу та отримання монаршої протекції для міста, дякуючи водночас за надіслані до Варшави гроші. Він також висловлює сподівання на швидкий розгляд міських справ у Військовій комісії.

Львівський синдик Антоній Подгаєцький подає владі Львова детальний звіт про витрати, понесені під час службової поїздки до Варшави, які охоплюють канцелярські витрати, судові мита, транспорт та добові. Він зіставляє отримані міські кошти зі здійсненими видатками, показуючи незначний залишок.

Ректор академічної колонії у Львові дякує міській владі за дотеперішню опіку над школою та просить профінансувати ремонт кімнати на першому поверсі. Він зазначає, що через тісноту бракує місця для занять, а нова зала дозволить належно навчати й виховувати синів львівських міщан.

Примас Габріель Подоський дякує президентові та магістрату Львова за надіслані новорічні віншування. Він відповідає взаємними побажаннями щастя та засвідчує прихильність і готовність сприяти суспільному благу й процвітанню міста.

Примас Габріель Ян Подоський дякує бурмистрові та райцям Львова за надіслані новорічні привітання. Він висловлює взаємні побажання процвітання міській владі та мешканцям міста й заявляє про готовність підтримувати їхні справи.

Миколай Подоський висловлює задоволення належним управлінням маєтком, наказуючи позичити надлишки зерна біднішим селянам і захищати їх від кривд. Він також нагадує про необхідність терміново й ретельно підготувати вози, волів і провіант для потреб військового табору.

Станіслав Подчаський сповіщає Яна Яблоновського про нічний напад волоських вояків на замок в Острозі та важке поранення пана Шмоневського. Він також звітує про поточне управління маєтком, визначення продовольчих пайків і платні, а також про збитки, завдані людьми сандецького старости.

Станіслав Подчаський сповіщає воєводі Яну Яблоновському про припинення свавілля військових, укладення вигідного орендного договору та потребу зміни управителя білоцерківських маєтностей. Повідомляє також про розташування драгунів, відправлення хутра, пожежу в селі та питання транспортування купленого жита.

Г. Полетилова заступається перед президентом Львова за свого лакея Василя, просячи наказати тамтешньому пекарю негайно повернути належний борг.

Абат де Поліньяк пояснює волинському воєводі рідше листування своєю хворобою після смерті короля Яна III Собеського, заявляє про прагнення якнайшвидше повернутися до обов'язків та висловлює шану пані воєводині.

Абат де Поліньяк повідомляє волинському воєводі про надходження важливих звісток щодо подій у Жовкві, а також про сприятливі, хоч і таємні новини з Франції. Він обіцяє повідомити більше подробиць за наступної нагоди та передає вітання родині адресата.

Абат де Поліньяк сповіщає волинського воєводу про поліпшення свого здоров'я та про сприятливий для нього перебіг сеймиків, які не змусили його виїхати з Варшави. Він також повідомляє про укладення миру в Савої, що позбавляє держави коаліції можливості для диверсії.

Абат де Поліньяк відсилає волинського воєводу до паралельного листа, адресованого великому гетьману коронному, і закликає до співпраці під час елекції нового монарха. При цьому він заявляє про глибоку прихильність до Речі Посполитої та турботу про її внутрішній спокій і міжнародний авторитет.

Абат де Поліньяк коментує в листі справу військової конфедерації та заходи курфюрста Баварії щодо здобуття польської корони, застерігаючи перед ворожими інтригами. Він запевняє адресата у своїй лояльності, спростовує чутки про таємні контакти з бунтівниками та закликає до взаємної довіри.

Марія Понінська просить президента Львова Юзефа Веніно представити магістрату справу щодо надання воскобійні на час прийдешніх контрактів. При цьому вона запевняє, що негайно виведе звідти коней і залишить після себе лад, щойно місто розпочне розбирання споруди.

Владислав Понінський, підконюший коронний, закликає владу Львова сплатити заборгованість, накопичену під час перебування шведських військ під містом. Він наголошує, що тягар повернення міського боргу не може лягати виключно на вірменського суддю Юська Байкадовича, який виступив особистим поручителем.

Владислав Понінський повідомляє владу Львова про досягнуте в шведського короля звільнення міста від накладених контрибуцій та сповіщає про прибуття королівського дворянина. Він закликає магістрат до вдячності та прихильного розгляду висловлених вимог.

Князь Юзеф Понятовський просить графа де Бригідо видати паспорт і надати розпорядження галицьким митницям щодо пропуску п'ятнадцяти куплених у Галичині коней до Варшави для виїздки, а згодом — до цісарської армії.

Князь Юзеф Понятовський повідомляє митника про наказ розшукати та повернути єврею Шаулю Гехту незаконно забраних коней, а також покарати винних. Він також запевняє в намірі забрати майно, залишене дезертирами, і в прагненні підтримувати добросусідську злагоду на кордоні.

Підполковник Б. Каменецький за наказом князя Юзефа Понятовського вимагає від цісарсько-королівської митної комори в Матчі видати коня дезертира, а також виплачує відшкодування єврею з Грубешова за втрачених коней. Він також просить, щоб у подібних випадках постраждалі надавали офіційні посвідчення про збитки.

Е. Вільямоз із жалем відхиляє запрошення князя Юзефа Понятовського та графа Забєлли на вечірню зустріч у товаристві пань Чарторийської та Потоцької через застуду й кашель. Він дякує за пам'ять і просить виголосити від його імені тост за здоров'я присутніх дам.

Казимир Понятовський дякує владі Львова за поступку ділянки біля його палацу та заявляє про готовність вивчити й задовольнити фінансові претензії міста на суму дві тисячі злотих.

Підкоморій коронний Казимир Понятовський дякує владі міста Львова за надіслані вітання з нагоди Нового року. Він відповідає взаємністю на вияви прихильності, запевняючи у своїй готовності до послуг та бажаючи адресатам усіляких гараздів.

Коронний підкоморій Казимир Понятовський дякує владі Львова за надіслані новорічні привітання. Він висловлює взаємні побажання процвітання всьому магістрату та всім жителям міста, засвідчуючи свою прихильність.

Підкоморій коронний Казимир Понятовський дякує владі міста Львова за надіслані новорічні поздоровлення. У відповідь висловлює їм та всім жителям щирі побажання всілякого благополуччя.