Каталог джерел

Ротмістр Фаленський від імені сконфедерованого війська закликає львівських райців особисто прибути до табору під Щирцем із підготовленими грошима замість того, щоб вести переговори через посередників. Він обіцяє, що після сплати належної суми негайно видасть ординанс із наказом солдатам залишити зайняті території.

Людвік Фантуччі висловлює радість з приводу одужання Мацея Гайдера після перенесеної хвороби та надсилає йому в дарунок атлас на знак вдячності за львівську гостинність. Він також повідомляє, що в їхній спільній справі більше немає потреби вживати подальших заходів через заяву пана Замойського, та розпитує про стан справи пана Садомського.

Йоганн Фарквар повідомляє Артура Форбса про труднощі зі стягненням заборгованості з боржників та про сподівання на швидкі виплати від пана Окреша та Йонеля Люста після повернення капітана Чамберса із сеймику. Також сповіщає про очікування на прибуття пана Робертса і про листи та копії документів, передані через посланців.

Йоганн Фарквар повідомляє Артура Форбса про від'їзд пана Роберта на візитацію та передає листи, що надійшли зі Львова й Самбора. Він також переказує прохання пана Ярсарського якнайшвидше відіслати посилку до Львова.

Купецький рахунок Артура Форбса від квітня 1687 року у Львові, що підсумовує його дебіторську та кредиторську заборгованість від торгівлі вином, шафраном, продовольством, а також за позиками і транспортними витратами. Запис містить баланс боргу та витяг із попередніх транзакцій, зареєстрованих у Перемишлі та Львові в 1686 році.

Йоганн Фаркгар звітує про торговельні операції з саф'яном і воском та організацію перевезень до Вроцлава і Ґданська. Він також повідомляє про наростання конфлікту краківського магістрату та єпископа з лютеранами, яким загрожує вигнання з міста або спалах бунту.

Йоганн Фарквар інформує Артура Форбса про краківські вексельні розрахунки, продаж сап'яну та успішне отримання партії лейпцизьких товарів. Він також згадує про звернення до короля у справі ув'язненого пана Ніколаєва та передає прохання шведського резидента.

Йоганн Фарквар повідомляє Артура Форбса про успішне отримання вантажу від візника та складні цінові переговори з шевцями, які купують сап'ян. Він також сповіщає про торговельні дії конкурентів, листування від купців і королівські розпорядження щодо краківського магістрату.

Йоганн Фаркгар повідомляє Артура Форбса про від'їзд пана Роберта на богослужіння та надсилає замість нього додані листи і три газети для адресатів у Ярославі та у Львові.

Катажина Фелькерзамб сповіщає свого брата, Яна Яблоновського, про передачу його листа королеві Марії Казимирі та про отримання її заступництва перед кам'янецькою пані. Через ослаблене здоров'я монархиня не змогла особисто відповісти, однак передала воєводі щирі вітання.

Ян Теодорович просить Артура Форбса терміново надіслати до Клужа засвідчене львівським магістратом та грецькими купцями свідоцтво про борг убитого Мартона Ліпія. Вдова покійного відмовляється визнати зобов'язання через відсутність збереженого боргового розписку (скрипту).

Фестенбург звертається до бургомістра Львова з проханням тимчасово і безоплатно прийняти до притулку убогу Козловську, яка очікує на звільнення постійного місця. Він пояснює, що її поточне харчування й утримання в цей час забезпечує пан Гутовський.

Ректор Краківської академії Станіслав Філіпович повідомляє владу Львова про дисциплінарний вирок, винесений ксьондзу Малецькому за непослух, запевняючи у непорушності міських прерогатив. Він також заявляє, що доручив тимчасове управління ксьондзу Опейдовичу, і висловлює готовність прислати іншу особу замість неприйнятого пана Янкевича.

Ельжбета з Радзивіллів Фірлей оплакує смерть свого чоловіка, називаючи цю втрату ударом не лише для неї, а й для всього суспільства. Вона звертається до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського та його дружини з проханням прибути на похоронні урочистості до Любліна.

Александр Фялковський звітує Яну Яблоновському про свої зусилля щодо схиляння та втримання перемишльського підкоморія на боці інтересів роду Яблоновських, обіцяючи йому, зокрема, коня від краківського воєводи. Також згадує про посольські справи та фінансову асигнацію для Чарнецького.

Флеммінг, уроджена Літольфф фон Едлерсберг, просить львівського управителя про дозвіл на регулярні візити й можливі ночівлі Зофії Пшеслевічової за відсутності чоловіка, який перебуває в Бродах. Авторка ручається за бездоганну поведінку жінки, посилаючись на багаторічну службу її доньки у спільної знайомої.

Янош Фоґараші сповіщає Яноша Кеменя про обмін заручниками та початок польсько-татарських переговорів під Жванцем, а також про голод, що панує у коронному таборі. Він також застерігає перед татарами, які повертаються через Молдову, та можливим викраденням дружини господаря Василя Лупу.

Анна Констанція Форбес описує родичу пристосування своєї родини до життя в Гданську та заохочує його навідатися й переїхати до міста. Вона також повідомляє про очікуване повернення сина пані Тимф після восьмирічного перебування в Ост-Індії.

АК Форбс просить Артура Форбса купити й надіслати за першої ж нагоди шість штук мотузок для білизни та штуку грубих рушників за посередництвом пані Мерланд. Авторка також передає вітання від себе та дітей, особливо від похресника адресата.

Анна Констанція Форбс виправдовує затримку з листуванням проблемами зі здоров'ям та розповідає про нещодавній візит пана Роберта до Гданська. Вона наполегливо закликає адресата покинути Ярослав і оселитися з ними, наголошуючи на спокої тутешнього життя та потребі підтримки її старіючого чоловіка у справах.

Анна Маріанна Форбес вітає Артура Форбеса з Різдвом Христовим та Новим роком. Вона також дякує йому за надану допомогу і запевняє у сплаті боргу згідно зі своїм зобов'язанням.

Артур Форбс звертається до Джона Мейтленда з проханням видати пред'явникові листа позначені номером 5 кошики, що знаходяться в його будинку.

Артур Форбс звітує про фінансові операції, виплати контрагентам і труднощі, пов'язані з пересиланням готівки під час пересування військ. Він також повідомляє про відправлення сукна та нюрнберзьких товарів, анонсуючи швидку торговельну зустріч у Кракові.

Артур Форбс просить брата видати панові Сокіні його борговий реверс у зв'язку з урегулюванням розрахунків із паном Гордоном. Він також наказує виплатити Сокіні належні кошти за облігацією та повернути позику в розмірі 25 талерів.

Вільям Форбс надсилає із Замостя до Львова новорічні привітання Артуру Форбсу та просить його придбати і передати поштою один камінь доброї солоної риби. Водночас він запевняє, що поверне витрачені кошти зазначеному посередникові.

Вільям Форбс дякує кузенові Артуру за надіслану бочку соленої риби й просить його владнати розрахунок у Львові через Джона Арконговда. Лист завершується вітаннями від дружини та побажаннями всіляких гараздів близьким і друзям.

Вільям Форбс повідомляє свого кузена Артура Форбса про відправлення суми у понад 144 флорини через Джона Арконговда. Дякує за попередні добродійства і запевняє у своїй готовності до подальших послуг.

Міхал Фредро заступається від імені лицарського кола перед львівськими райцями проти надмірного обкладання податками та обтяжливого постою послів у бідних галицьких передміщан. Він застерігає міську владу від здирництва збирачів податків і попереджає, що це питання буде порушено на найближчому сеймику.

Львівський каштелян Єжи Богуслав Фредро звертається до краківського каштеляна Фелікса Потоцького з проханням про допомогу в затриманні Марціна Васньовського, свого колишнього вихованця, засудженого Коронним трибуналом за замах на його життя. Фредро пропонує, щоб Потоцький написав приватного листа до свого родича, князя Януша Вишневецького, з метою відіслати злочинця, який служить у литовському війську, під якимось приводом до Львова, де його наздожене правосуддя.

Якуб Максиміліан Фредро просить Войцеха Зімницького провести розрахунок заборгованості із золотарем Ґрюнвальдом на підставі контракту, що залишився після покійного брата, баківського єпископа. Він також передає лист до львівського архієпископа з проханням простити борг у сто злотих, узятий покійним.

Ув'язнений Ян Фридель звертається до президента Зєнкевича та всього львівського магістрату з покірним проханням про підтримку та прощення за його необачну втечу. Він благає про пораду й руку допомоги, які дозволили б йому безпечно повернутися до давнього уряду та реабілітуватися перед міською владою.

Президент Нового Самбора Ян Функ звертається до магістрату Львова з проханням позичити міського ката для виконання смертного вироку щодо шляхтича, засудженого за вбивство, через відсутність екзекутора в Перемишлі. Натомість він відправляє посланця зі звичною оплатою в розмірі восьми польських злотих і засвідчує вдячність та готовність до взаємної допомоги.

Якуб Калепінський повідомляє райцю Томаша Гордона про крадіжку коштовних оправ дзеркал та наповнення матраца, яку вчинив кравець, найнятий доглядачем його львівської кам'яниці. Просить вистежити винуватця, перевірити ремісників, котрі скуповують крадене срібло й кінський волос, а також звільнити з-під арешту дружину крадія.

В. Хвалковський коротко пише синові Францішку, товаришеві панцерної корогви, докоряючи йому за відсутність листів, а також повідомляючи про зустріч із родичами та тяжку хворобу пані Карчевської. Він також передає вітання від домашніх та інформацію про поточні поштові справи.

Автор повідомляє синові про відступ саксонських і шведських військ із Великопольщі під Торунь та згадує нещодавню смерть підскарбія великого коронного Рафала Лещинського. Він також просить Францішека оточити братерською опікою молодшого родича Владислава, який прибуває, і влаштувати його на придворну службу.

Автор дякує синові Францішеку за надіслані листи й застереження, водночас просячи листуватися рідше через високу вартість пошти. Він також переказує поточні родинні новини, повідомляє про стан здоров'я близьких та про вирушення Казя й Владислава до Мальборка.

Францішек Хвалковський звертається до панцерного товариша Вольського з ґречним проханням узяти під опіку висланого пахолка й захистити його від кривди до прибуття до хоругви пана Семенського. Натомість за виявлену підтримку автор обіцяє пам'ять, вдячність і готовність віддячити послугою.

Францішек Хвалковський бідкається, що не має змоги особисто служити венденському хорунжому, тому виряджає до нього свого почтового з проханням про ласкавий прийом. Він запевняє в готовності приймати будь-які зауваження й напучення та висловлює бажання підтримувати постійне листування.

Францішек Хвалковський повідомляє руського воєводу про те, що пан Стаміровський очікує на зустріч, про вісті із сеймику, пересування шведських військ та дипломатичні листи з Торуня. Також сповіщає про стан здоров’я львівського старости та фінансові питання, пов'язані з королевичами.

Ягнєшка Хмєльова запитує Анну Зімницьку про плани спільного паломництва до Ченстохови та просить попередити заздалегідь, щоб устигнути найняти візника. Вона також надає детальний розрахунок надісланих коштів за придбані товари та просить викупити речі, заставлені в пана Єзерського.

Ягнєшка Хмєльова просить Анну Зімницьку відіслати віз, а також припаси й особисті речі, поспіхом залишені у Львові, та купити китайку й оливу для черниць. Вона також торкається питання надсилання вина для пані докторової та поточних розрахунків і покупок.

Станіслав Хмелецький висловлює Францішеку Глоговському святкові побажання та дякує за виявлені добродійства. Водночас він скаржиться на рідного брата адресата, який уникає повернення суми та виконання трибунальського декрету, змушуючи автора знову шукати справедливості в Трибуналі.

Стефан Хмельницький звертається до львівських райців щодо повернення речей, переданих на зберігання його товаришем Стажицьким, які протиправно відмовляється віддати львівський міщанин. Він повідомляє про скерування пана Хоцимирського, який має задовольнити всі претензії кредиторів і забрати утримуване майно.

Князь Іван Хованський відмовляється припинити наступ московських військ без виразного царського наказу, однак гарантує королівським комісарам безпечний проїзд на переговори. Він також пояснює причини попереднього затримання польського посланця під час боїв за Берестейську фортецю.

Кшиштоф Ходоровський запевняє львівських райців у своїй незмінній прихильності та готовності надати їм послугу. Він також повідомляє про відкладення на інший термін запланованої поїздки до Галича через справи, пов'язані з конфедерацією.

Марцін Хоментовський заступається перед руським воєводою Яном Яблоновським за свою сестру, подільську підкоморину, чиє Барицьке староство було зруйноване переходами та постоями військових хоругов. Він звертається з проханням узяти її під опіку та прихильно вислухати вирядженого до Яблоновського посланця.

Марцін Хоментовський заявляє про готовність поспішити на відновлення перемовин зі сконфедерованим військом після залагодження місцевих труднощів. Він пояснює питання підпорядкування ординансу на гіберну з добжинських маєтків і запевняє адресата у своїй відданості.

Станіслав Хоментовський сповіщає руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про своє майбутнє вінчання з підканцлерянкою в Несвіжі. Він звертається з покірним проханням до адресата та його дружини вшанувати весільні урочистості своєю присутністю, запевняючи у незмінній вірності та готовності служити.

Станіслав Хоментовський просить владу Львова виділити належні квартири офіцерам і воякам свого регіменту, який має стати гарнізоном у місті. Натомість воєвода висловлює вдячність і готовність надавати магістрату свою опіку та послуги.

О. Томаш повідомляє руського воєводу про своє прибуття до Замостя, знесилення після прийому ліків та оборонні заходи, вжиті в маєтках через загальне занепокоєння. Він також згадує про труднощі з військом і запевняє адресата в повсякчасній молитовній пам'яті.