Каталог джерел

О. Томаш ТІ повідомляє руського воєводу про проблеми зі сплавом суден із майном, а також про затримку власної подорожі через негоду та поранення коней. Він сповіщає про швидкий виїзд із Замостя до Львова одразу після урочистостей на честь святого Станіслава Костки.

Автор передає руському воєводі супліку пані підскарбини від імені її брата референдаря, який скаржиться на руйнівний постій війська та просить про заступництво перед краківським каштеляном. Він також повідомляє про проїзд трибунальських депутатів через Замостя та про своє очікування на поліпшення стану доріг і заспокоєння настроїв перед виїздом до Львова.

Якуб Хроновський перепрошує Мацея Гайдера за відсутність на родинному святі, пояснюючи це пізнім надходженням запрошення та хворобою дружини, у якої після подорожі стався викидень. Він висловлює жаль через затримку, передає запізнілі подарунки і висловлює найкращі побажання молодятам.

Ольбрахт Худзенський звітує львівським райцям про перебіг судового процесу щодо пані Кампіанової та Ґросваєра, посилаючись на втручання Апостольського Престолу в питанні заповіту. Він також заявляє про готовність надалі самостійно представляти інтереси міста.

Белзький воєвода Ігнацій Цетнер дякує львівському магістрату за надіслані вітання з нагоди свята Воскресіння Господнього. Він висловлює взаємні побажання всім членам міської влади та запевняє у своїй незмінній прихильності.

Белзький воєвода Ігнацій Цетнер запевняє львівську владу у своїй підтримці міських постанов на сеймі та повідомляє про можливість безпечно витрачати кошти на очищення міста. Крім того, він рекомендує заслуги пана Барча, який активно обстоював інтереси Львова перед Скарбовою комісією.

Новий львівський староста Ян Цетнер повідомляє райців і мешканців Львова про заплановане на 1 червня 1676 року урочисте обіймання посади. Він звертається до них із проханням ушанувати урочистість в'їзду своєю присутністю, сподіваючись на їхню традиційну прихильність.

Александр Цетнер заступається перед владою Львова за свого брата, просячи про мирне врегулювання суперечки та виплату належних продовольчих стацій. Він наголошує, що через важкі часи вояки потерпають від голоду і без забезпечення не можуть вирушити до табору.

Александр Цетнер запевняє львівських райців, що після укладення угоди з його підрозділом їм не слід побоюватися збирання хліба військом. Він також повідомляє про втручання через свого поручника Поляновського та про намір переговорити з гетьманом.

Александр Цетнер закликає львівських райців видати призначене забезпечення для його хоругви, вказуючи на драматичне становище голодуючих солдатів. Він попереджає, що в разі подальшого ухиляння міста від повинностей справу остаточно вирішить гетьман.

Людвіка з Цетнерів Потоцька звертається до президента Львова Яна Еліяшевича у справі міщанина Коха, якого козаки силоміць вивезли до Маріямполя, та закликає міську владу вжити правових заходів перед Скарбовою комісією. Авторка критикує бездіяльність магістрату, застерігає про загрозу безпеці всіх львів'ян і попереджає, що сповістить короля про недбалість очільників міста.

Францішек Цетнер дякує Яну Яблоновському за візит, що приніс розраду в жалобі, і просить його взяти участь у похоронних урочистостях, призначених на 30 березня у львівських реформатів. Про таку ж ласку присутності він звертається і до дружини адресата.

Войцех Ценський вітає Яна Яблоновського з прийняттям командування над військом і бажає йому польної булави. Він також заявляє про готовність прибути на виклик до табору, пояснюючи можливе запізнення необхідністю зібрати провіант.

Войцех Ценський повідомляє Яна Яблоновського про отримані накази щодо концентрації хоругов під Щирцем та про труднощі з виступом у похід через невиплату воякам гіберни. Він просить запевнити у швидкій виплаті належних коштів і радить, щоб підстолина Яблоновська на час кампанії переїхала до Львова.

Роберт Цєнь надсилає з Перемишля купцеві Артуру Форбсу суму 50 злотих, пояснюючи неможливість виплати більшої суми відсутністю торгів та розпорядженням свого пана. Він також повідомляє про спроби стягнути борг із Марка Давидовича Кшешовського.

Перед виїздом зі Львова священник К. Цєшковський звертається до проконсула Еляшевича з проханням про миролюбне та справедливе вирішення спору щодо ґрунту після його повернення. Він заявляє про готовність дійти згоди, водночас закликаючи зберігати спокій і утримуватися від ворожих дій підлеглих міській юрисдикції службовців.

Кшиштоф Цитваровський надсилає Артуру Форбесу боргове зобов'язання з порукою Доніка Аксетовича і просить надати в кредит партію сукна та інших тканин на суму 500 левкових талерів. Він зобов'язується сплатити борг до дня святого Якова 1688 року, заявляючи про отримання коштів від торгівлі волами.

Капітан фон Ціґлер, відряджений до Львова за наказом генерала фон Бісмарка для закупівлі припасів для царських військ, вимагає від міської влади надання просторіших шпихлірів. Він застерігає магістрат, що якщо закуплений провіант і фураж зіпсуються через тісноту в сховищах, повну відповідальність нестиме міська влада.

Капітан російської драгунії фон Ціґлер звертається до влади Львова щодо виконання наказу генерала Кейзера про передачу збереженого в мішках сіна. Він також звертає увагу на загрозу псування фуражу в разі зволікання.

Стефан Чайковський повідомляє президента Львова про запізніле надходження судових документів, а також про високу вартість юридичних консультацій та проживання в Радомі. Він також попереджає, що отримання кондесценсії вимагатиме значних фінансових витрат, після чого сповіщає про свій швидкий від'їзд.

Стефан Чайковський підтверджує отримання 180 тимфів від львівського радника Ілашевича, призначених на радомську справу. Розписку складено у Львові у 1760 році.

Вільям Чалмер повідомляє купцеві Артуру Форбесу про передачу векселів правникові та оплату судового декрету задля примусового стягнення заборгованості з непоступливих боржників. Він також інформує про втручання Роберта Лоу та сповіщає про свій швидкий від'їзд із Любліна до Ґданська.

Підскарбій великий коронний Ян Антоній Чапський просить владу Львова вирядити до Варшави на 1 вересня 1738 року досвідченого й безстороннього купця. Той має взяти участь у розробці справедливого митного інструктаря, що покладе край зловживанням на митницях і сприятиме пожвавленню торгівлі.

Анджей Чарнолуський просить Францішека Глоговського поділитися достовірними відомостями про рухи неприятеля, які адресат мав одержати від пана чесника. Він звертає увагу на постійну небезпеку й брак новин, запевняючи у щирій вдячності за відповідь.

Анджей Чарнолуський повідомляє про свій відступ, спричинений діями гетьманських військ, та нагальну потребу виїхати до Кристинополя. Запевняє, що не затримається там довго і невдовзі прибуде до адресата.

Миколай Чарнош повідомляє Войцеха Зімницького про втечу та негідні вчинки його сина Яна Августина в Замості, сповіщаючи про покарання хлопця та намір і надалі пильнувати його освіту. Згадує також про заборгованість з оплати за навчання, вправи з каліграфії та майново-господарські справи.

Адам Казимир Чорторийський дякує владі Львова за надіслані вияви прихильності та доброзичливі запевнення. Водночас він запевняє у своїй незмінній готовності сприяти місту та його магістрату.

Адам Чарторийський дякує президентові та раді міста Львова за надіслані вітання з нагоди свят Різдва Христового. У відповідь він висловлює райцям взаємні побажання всілякого благополуччя в Новому році.

Юзеф Чарторийський звертається до львівського підвоєводського судді Куренловича з проханням посприяти у стягненні боргу за мед, узятий у борг матір'ю пані Козловської. У цій справі він відправляє до Львова свого орендаря разом зі слугою.

Великий канцлер литовський Михайло Фридерик Чарторийський повідомляє магістрат Львова про заступництво перед великим канцлером коронним. Він запевняє міську владу в обіцянці пильнувати непорушність їхніх прав і привілеїв.

Катерина Чацька висловлює радість із приводу щасливого повернення руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського та дякує за клопотання перед королем про надання приповідного листа на ескадрон для її сина. Вона пояснює, що стан здоров'я й обов'язки завадили їй особисто подякувати у Варшаві, після чого доручає себе та дітей подальшій опіці адресата.

Катерина Чацька пояснює неможливість прибути до Львова трибунальською справою в Любліні та просить воєводу Яна Станіслава Яблоновського про втручання щодо невиплачених Чиговським коштів її покійного чоловіка. Вона також запитує про зміст кореспонденції від Барановського та передає вітання від себе і дітей.

Катерина Чацька пояснює руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському причини від'їзду з Торчина, де вона чекала на адресата. Вона зазначає, що терміновий строк укладення майнової угоди з холмським єпископом змушує її виїхати на Полісся, куди й просить спрямовувати подальше листування.

Ян Чвердович запевняє владу Львова у готовності до негайних дій заради процвітання міста у співпраці з паном Нагродським. При цьому він висловлює райцям свою найглибшу повагу та відданість.

Ян Чвердович підтверджує отримання надісланого зі Львова пісного провіанту. Він дякує міській владі за виявлену прихильність та пам'ять, висловлюючи готовність віддячити за цю послугу.

Вільям Чемберс бажає Артурові Форбсу щасливої подорожі до Ярослава та просить його придбати там пару соболів і відіслати їх Робертові Форбсу до Кракова, де за них буде заплачено. Він також передає вітання від своєї родини родичам і друзям у Кракові та просить доставити додані листи.

Джеймс Чемберс описує Артуру Форбсу своє скрутне матеріальне становище, поганий стан здоров'я та господарські втрати. Він також нарікає на коштовний судовий процес і тягар утримання родини, просячи друга про розуміння та підтримку.

Казимир Чечевич запрошує райців міста Львова на післяобідню зустріч з метою остаточного обговорення питання варіння пива. На документі також міститься примітка про необхідність з'явитися перед війтівським судом.

Казимир Чечевич звітує львівським райцям про свої клопотання перед коронним канцлером та іншими вельможами у міських справах і в суперечці з паном Хмелецьким. Повідомляє про необхідність залишити синдика у Варшаві й висловлює настійне прохання надіслати додаткові кошти та судові документи.

Віцебурмистр Львова Казимир Чечевич на доручення старости просить визначених райців замінити його в роботі броварної комісії. Свою відсутність він пояснює невідкладними службовими обов'язками, через які отримав звільнення від старости.

Казимир Чечевич звертається до бурмистра Львова Войцеха Бема з проханням відкласти справу щодо виконання заповіту покійного Заблоцького. Він пояснює, що від імені магістрату має терміново вирушити до Зубри на привітання місцевого ординарія, а одразу після повернення з'явиться особисто.

Магістрат Львова відповідає на лист коронного підканцлера щодо суперечки з львівським підвоєводою про незаконно стягувані збори. Міська влада просить відкласти розгляд у судах через необхідність розшукати важливі процесуальні документи, які залишилися в покійного повіреного.

Ян Цєхович повідомляє Францішеку Глоговському про перебіг краківської коронації Августа II, роздачу урядів та опір прибічників примаса Радзейовського. Передає також вісті про розгром турецької армії під Петроварадином і Зентою та про місцеві сутички під Кам'янцем.

Богдан Данилович просить Форбса надати в кредит товар йому та його братові до визначеного терміну. Представник Манук має укласти договір. Замовлення містить карази [прочитання назви непевне], вісім пар оксамитових позументів, порівну зелених і чорних, із позначкою numerum 70, а також пів сувою доброго французького зеленого сукна.

Холмський єпископ Фелікс Ян Шанявський підтримує кандидатуру свого родича, каноніка Тарковського, який претендує на вакантну канонію у Львові. При цьому він засвідчує власну вдячність міській владі за прихильний розгляд цього прохання.

Іван Шарко скаржиться дідичу на магерівського орендаря Абрама, який без відома двору несправедливо звинуватив у крадіжці, пограбував і закував у кайдани його сина-мельника перед самими святами. Підданий просить пана про заступництво, приборкання свавілля орендаря та встановлення справедливості.

Кшиштоф Шедель повторно звертається щодо продажу кіс поза ярмарками у Львові, доручаючи опіці адресата відрядженого в цій справі слугу Лонґбарда. Крім того, він порушує питання виклику пані Малешковичової до війтівського суду, заявляючи про готовність покрити витрати й за потреби надіслати довіреність.

Францішек Шеліговський повідомляє бурмистра Львова про ревізію передміського шпиталю фундації Пєньонжка та закликає припинити спроби відібрати броварню, що належить закладу. При цьому він застерігає, що порушення прав фундації може спричинити рішуче втручання гетьмана та війська.

Великий коронний канцлер Ян Шембек рекомендує владі Львова кандидатуру міщанина Ласковського на вакантну посаду лавника. Він зазначає, що надання йому цієї посади може посприяти завершенню багаторічного судового процесу, який триває в королівських судах.

Коронний канцлер Ян Шембек підтримує намагання ксьондза Єловицького, номінанта на львівського суфрагана, отримати вакантне катедральне пробоство у Львові. Він звертається з проханням до міської влади, якій належить право патронату та коляції цього бенефіцію, прихильно розглянути цю кандидатуру.