Каталог джерел

Пріор монастиря домініканців Божого Тіла у Львові дає розписку львівським райцям в отриманні чотирьох брил воску, заповіданих монастирю за тестаментом міщанином Мартином із Вишні, і звільняє їх від будь-яких подальших претензій. Документ складено й засвідчено публічним нотаріусом Миколаєм із Битома у львівській ратуші.

Михайло з Бучача, староста снятинський і коломийський, забезпечує заснований ним парафіяльний костел у Михальчому наданням села Репужинці в Коропецькому повіті разом із млином на Дністрі, ланом землі та сноповою десятиною. Ці доходи він передає на користь плебана та його наступників в обмін на вічні молитви за душі фундатора, його дружини та нащадків.

Король Сигізмунд I вирішує суперечку між орендарями снятинського мита та львівськими райцями, підтверджуючи документи Яна з Чижова та Михайла Мужила Бучацького від 1444 року, якими було скасовано незаконне мито в Коломиї та визначено справедливі ставки митних зборів у Снятині.

Генриковський запрошує бурмистра та раду Львова на весілля старшої дочки з Анджеєм Лисицьким [?], адміністратором Берестейської литовської економії. Дочка на ім'я не названа.

Король Генріх Валуа на коронаційному сеймі підтверджує громаді львівських вірмен усі права, привілеї, імунітети та звичаї, надані його попередниками. Він наказує королівським урядникам і міській владі Львова неухильно їх дотримуватися та захищати львівських вірмен.

Король Генріх Валуа підтверджує у формі vidimus декрет Сигізмунда Августа зі львівських земських актів, що роз’яснює та закріплює привілей королеви Ядвіґи про звільнення львівських міщан від сплати мита. Документ забезпечує вічну юридичну силу митних вільностей, належних місту Львову на території Корони та підвладних доменів.

Король Генріх Валуа підтверджує права та привілеї львівського стрілецького (куркового) братства, первинно надані Сигізмундом II Августом. Документ наказує плекати вправи зі стрільби з арбалетів та рушниць, забезпечує стрільцям податковий імунітет і гарантує щорічні виплати з міського скарбу.

Король Стефан Баторій здійснює трансумпт і підтвердження шістнадцяти декретів 1578 року, виданих у спорах між радою та поспільством Львова і львівським старостою Миколаєм Гербуртом з Фульштина. Документ вирішує, зокрема, питання обрання райців, міської та замкової юрисдикції, ключів від брам, постою, податкових повинностей та користування млинами.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує давніші привілеї, надані стрільцям міста Львова його попередниками, королями Сигізмундом Августом та Генріхом Валуа.

Король Владислав IV на коронаційному сеймі в Кракові урочисто підтверджує сукупність прав, привілеїв і володінь міста Львова, наданих його попередниками, зокрема князем Владиславом Опольським і королем Казимиром Великим. Правитель бере міщан і належні їм маєтності під королівську опіку та гарантує непорушність міських кордонів і юрисдикції.

Король Владислав IV наказує львівським купцям сплачувати прикордонне мито з увізних товарів, скасовуючи вірменський паушальний збір у дванадцять кіп, водночас звільняючи міщан від дотеперішніх заборгованостей і підтверджуючи їхнє звільнення від внутрішніх мит.

Король Ян Казимир підтверджує сукупність прав, вольностей, імунітетів і надань міста Львова, трансумуючи генеральний привілей короля Владислава IV від 1633 року. Укладач документа винагороджує в такий спосіб вірність і самопожертву міщан, виявлені під час нещодавнього козацького бунту та татарського набігу під міські мури.

Король Михайло Корибут Вишневецький затверджує для Стрілецького (Куркового) братства у Львові п’ять попередніх королівських привілеїв (зокрема Яна Казимира, Генріха Валуа та Сигізмунда III). Ці документи гарантують братству, серед іншого, стягнення збору під назвою «спасне» з перегону худоби, дохід із Самострільної вежі, ділянку на Галицькому передмісті під стрільбище, а також звільнення від податків.

Король Август II підтверджує Стрілецькому (Курковому) братству у Львові давні привілеї польських монархів, які регулюють доходи братства, податкові звільнення Куркового короля та організацію стрілецьких вправ. Він також наказує повернути зайняту коронною артилерією територію стрільбища (Цельштату) та встановлює щорічний порядок вправ із ручниць, гаківниць і гармат.

Король Август III затверджує Стрілецькому братству міста Львова давні привілеї та імунітети, надані й підтверджені його попередниками: Сигізмундом Августом, Генріхом Валуа, Сигізмундом III, Яном Казимиром, Михайлом Корибутом, Яном III Собеським та Августом II. Підтвердження охоплює, зокрема, збір мита, званого шпасне, частку в митних доходах, привілеї та податкові звільнення для куркового короля, порядок стрілецьких вправ, а також повернення зайнятого стрільбища (цельштату).

Сарді повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про особисте вручення його листа Флеммінгу та про відправлення кореспонденції до Рима. Він також сповіщає про відсутність згоди в Ловичі, де прибічники зловживають добротою короля.

Польний гетьман литовський Юзеф Богуслав Слушка вітає Яна Станіслава Яблоновського з поповненням у родині та описує дедалі глибшу політично-військову кризу в Литві, пов'язану із зайняттям Вільна та обтяжливими діями саксонських військ. Побоюючись політичних наслідків, автор наполегливо просить адресата негайно спалити листа.

Валентій Урбановський повідомляє воєводі Яну Станіславу Яблоновському про труднощі з доправленням файфра до Львова та про затримку в отриманні обіцяного сукна. Він також згадує про непевні розрахунки за волів і про майбутній сеймик у контексті запланованої комісії.

Валентій Урбановський сповіщає гетьману про наймання зі Сілезії флейтиста (файфра), ціни на інструменти й сукно в Лешні, а також про неприємності з батьком, який перехопив панський лист. Дописані на берегах інструкції Яблоновського наказують утриматися від купівлі інструментів і категорично відмовитися від сукна від познанського воєводи.

Примас Якуб Уханський висловлює підтримку львівським міщанам, які протестують проти нав'язуваних шляхтою каптурових судів, і радить твердо стояти на своєму спротиві. Він також запевняє, що надіслав листа до руського воєводи з проханням захистити міські права до обрання нового монарха.

Коронні ради, зібрані на варшавській конвокації, наказують владі Львова видати коштовності Речі Посполитої, що зберігаються в місті, — корону та єдинорога — люблінському воєводі Яну Тарлу в рахунок боргу. Водночас вони звільняють магістрат від попереднього зобов’язання, яке вимагало повернути коштовності виключно сондецькому старості Станіславу Менжику.

Ян Станіслав Концький повідомляє про відомості щодо концентрації шведських військ під Щецином та чутки, які ходять у Варшаві про їхні подальші наміри. Також сповіщає про скасування Олькеницьких постанов на литовських сеймиках і про триваючі засідання Сандомирського сеймика.