Каталог джерел

Галицький архієпископ Якуб трансумує та засвідчує буллу папи Григорія XI від 1374 року для братів Ордену Проповідників. Папський документ надає домініканцям, які вирушають на місії до невірних народів, та їхнім помічникам привілей обрання сповідника й отримання повного відпущення гріхів у годину смерті.

Миколай, перемишльський декан і суддя, субделегований за папським мандатом, викликає владу та жителів Львова до суду в Кракові у спорі з парохом Іваном Русином щодо церковних доходів. На звороті засвідчено вручення й оголошення позову у Львові в присутності галицького архієпископа Якова.

Краківський офіціал Станіслав зі Свідниці дозволяє Бернарду, синові Якуба зі Львова, обрати сповідника, здатного уділити йому розгрішення та повний відпуст у межах хрестового походу проти турків і татар. До документа додано текст формули розгрішення, що застосовувалася за життя та перед обличчям смерті.

Папа Іннокентій VIII повідомляє мешканців міста та Львівської дієцезії про заміщення Львівського архієпископства обраним Анджеєм після смерті архієпископа Яна. Закликає вірних визнати нового пастиря, шанувати його та виявляти йому послух.

Документ містить останню волю тяжкохворої шляхтянки Анни Куліковської, яка відписує конвенту домініканців у Львові 60 гривень та дві селянські садиби в селі Передримихи. Цей запис призначено на вічні меси та річницю за упокій душі заповідачки та її покійного чоловіка.

Аудитор Апостольського палацу Кшиштоф Відман видає декрет у спорі між львівською катедральною капітулою та орденом домініканців щодо управління майном шпиталю св. Лазаря у Львові. Акт формально сповіщає сторонам ухвалу про скасування чинної інгибіції на основі апеляційної процедури.

Папа Інокентій X звільняє венденського єпископа Миколая Кросновського від можливих церковних кар і цензур у зв'язку з його переведенням на архієпископську кафедру у Львові. Акт гарантує повну канонічну чинність призначення та пов'язаних із ним апостольських послань.

Папа Інокентій X сповіщає короля Владислава IV про переведення венденського єпископа Миколая на Львівське архієпископство, овдовіле після смерті архієпископа Станіслава. Він закликає монарха огорнути нового митрополита та довірену йому Львівську церкву королівською прихильністю й опікою.

Папа Іннокентій X надсилає новопризначеному львівському архієпископу Миколаю Кросновському митрополичий палій. Він зобов'язує єпископів познанського та кам'янецького урочисто вручити інсигнію та прийняти від архієпископа присягу на вірність Апостольському Престолу.

Папа Інокентій X доручає єпископам познанському та кам'янецькому передати палій новому львівському архієпископу Миколаю Кросновському. Він також наказує прийняти від митрополита присягу на вірність Апостольському Престолу та надіслати її текст до Рима.

Папа Іннокентій X сповіщає духовенство та люд Львівської дієцезії про піднесення Яна Тарновського до сану архієпископа-митрополита після смерті його попередника. Він наказує вірним підкоритися його пастирській владі та виявляти йому синівську пошану й послух.

Нотаріус Апостольського Престолу Іннокентій де Лаурентіс здійснює офіційний трансумпт булли папи Олександра VII від 1663 року, якою єпископу-електу нікопольському Єжи Ґедзінському дозволяється виконувати служіння львівського суфрагана та зберігати сан канцлера тамтешнього кафедрального собору.

Львівський архієпископ Константин Липський підтверджує та поновлює ерекцію Братства Пресвятого Сакраменту при львівській катедрі, трансумуючи апробаційний документ апостольського нунція Опіція Паллавічіні від 1681 року. Надає братству статути, юрисдикційні повноваження для його сповідників та сорокаденний відпуст за виконання визначених побожних практик.

Папа Інокентій XI надає капітулі та капітульним канонікам митрополичого костелу у Львові індульт, який дозволяє постійно носити фіолетову велику капу (cappa magna) зі шлейфом і каптуром та рокету під час усіх публічних і приватних літургійних та капітульних функцій. Документ було внесено до капітульних актів зі схвалення львівського архієпископа Константина Ліпського.

Документ підтверджує приєднання львівського братства Пресвятої Трійці до римського Архібратства Пресвятої Трійці Паломників і Реконвалесцентів та надає йому пов'язані з цим папські відпусти й привілеї. Умовою чинності приєднання є прийняття червоного габіту, здійснення визначених справ милосердя та доповнення посвяти братства.

Костянтин Мрозовицький, адміністратор sede vacante Львівської архідієцезії, затверджує дарування сіл Волосів та Цуцилів, здійснене Олександром і Казимиром Куропатвами на користь митрополичої капітули. На основі забезпечення цими маєтностями він засновує (еригує) новий канонікат фундації Куропатвів герба Яструбець, визначаючи месальні обов'язки каноніка та право патронату для родини фундаторів.