Каталог джерел

Папа Інокентій X звільняє венденського єпископа Миколая Кросновського від можливих церковних кар і цензур у зв'язку з його переведенням на архієпископську кафедру у Львові. Акт гарантує повну канонічну чинність призначення та пов'язаних із ним апостольських послань.

Папа Інокентій X сповіщає короля Владислава IV про переведення венденського єпископа Миколая на Львівське архієпископство, овдовіле після смерті архієпископа Станіслава. Він закликає монарха огорнути нового митрополита та довірену йому Львівську церкву королівською прихильністю й опікою.

Папа Інокентій X доручає єпископам познанському та кам'янецькому передати палій новому львівському архієпископу Миколаю Кросновському. Він також наказує прийняти від митрополита присягу на вірність Апостольському Престолу та надіслати її текст до Рима.

Документ містить текст присяги на вірність львівського архієпископа Миколая Кросновського папі Інокентію X та Апостольському Престолу. Вона зобов'язує ієрарха захищати права Римської Церкви, здійснювати візити ad limina, а також забороняє відчужувати майно архієпископства без згоди папи.

Папа Іннокентій X сповіщає духовенство та люд Львівської дієцезії про піднесення Яна Тарновського до сану архієпископа-митрополита після смерті його попередника. Він наказує вірним підкоритися його пастирській владі та виявляти йому синівську пошану й послух.

Львівський архієпископ Миколай Кросновський засновує при Львівській катедрі нову надштатну канонію («від столу»), тимчасово об'єднуючи її з препозитурою Братства Пресвятого Сакраменту. Акт, виданий у 1650 році, був затверджений митрополичою капітулою у 1651 році.

Папа Інокентій XI надає капітулі та капітульним канонікам митрополичого костелу у Львові індульт, який дозволяє постійно носити фіолетову велику капу (cappa magna) зі шлейфом і каптуром та рокету під час усіх публічних і приватних літургійних та капітульних функцій. Документ було внесено до капітульних актів зі схвалення львівського архієпископа Константина Ліпського.

Костянтин Мрозовицький, адміністратор sede vacante Львівської архідієцезії, затверджує дарування сіл Волосів та Цуцилів, здійснене Олександром і Казимиром Куропатвами на користь митрополичої капітули. На основі забезпечення цими маєтностями він засновує (еригує) новий канонікат фундації Куропатвів герба Яструбець, визначаючи месальні обов'язки каноніка та право патронату для родини фундаторів.

Сарді повідомляє руського воєводу про звістку, передану королю, згідно з якою Людовик XIV відмовився від втручання в польські справи та відкликав принца де Конті. Автор висловлює сподівання, що ця новина дозволить зміцнити мир у Речі Посполитій.

Сарді повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про передачу кореспонденції та про папську аудієнцію старости, яка закріпила визнання короля в Римі. Він також згадує про клопотання щодо коштів для посла та про від'їзд королеви до Гури та Козеніц.