Каталог джерел

Базельський собор поширює на львівського архієпископа Яна Одровонжа привілеї та духовні благодаті, надані раніше учасникам собору в 1438 році. Документ дозволяє йому обрати сповідника з повноваженням уділяти розгрішення від гріхів і цензур, застережених за Апостольським Престолом, замінювати обітниці та диспенсувати від канонічних перешкод (нерегулярностей).

Кардинал Доменіко Капраніка, діючи як суддя й апостольський комісар, призначений папою Євгенієм IV, оголошує відкриття провадження у суперечці між владою та громадою міста Львова, а також монастирями домініканців і францисканців з одного боку та львівським архієпископом Яном Одровонжем з іншого щодо майна із заповіту покійного міщанина Петра Чаншера.

Папа Євгеній IV доручає холмському єпископу після розгляду справи дозволити владі та міщанам Львова звести й утримувати школу для хлопчиків при костелі Святого Духа, а також призначати й звільняти її ректора, згідно з ранішим привілеєм короля Владислава. Документ підтверджує повноваження міста щодо міського освітнього закладу.

Папа Миколай V, прихильно ставлячись до прохання короля Казимира Ягеллончика, видає розпорядження для львівського архієпископа та інших польських ієрархів з огляду на загрозу з боку татар. Документ пов'язаний із наданням індульгенцій та церковних приписів у зв'язку з боротьбою проти загарбників.

Папа Сікст IV доручає перемишльському архідияконові та каноніку Миколаю Билині розслідувати й остаточно вирішити майнову суперечку між львівською капітулою та Єлизаветою з Гологір щодо захоплення села Віцинь. Попри сплив строку апеляції, він наказує суддям вислухати сторони та примусити свідків під загрозою церковних кар без права подальшого оскарження.

Папа Юлій II сповіщає суфраганів львівської церкви про преконізацію Бернарда на посаду львівського архієпископа після переведення тогочасного митрополита Анджея на гнєзненську кафедру. Він наказує їм виявляти новому архієпископу належний послух і шану.

Папа Лев X видає розпорядження щодо дисципліни духовенства, реформи звичаїв, а також боротьби з помилками та єресями в Королівстві Польському, Богемії та Угорщині. Виконання та юрисдикційні повноваження покладає на гнєзненського архієпископа Яна Ласького.

Папа Павло III повідомляє жителів міста та Львівської дієцезії про призначення Петра Стажеховського новим архієпископом після смерті архієпископа Бернардина. Він наказує вірним прийняти нового пастиря з належною пошаною та виявляти послух його повчанням і велінням.

Папа Павло III повідомляє катедральну капітулу у Львові про заміщення вакантної після смерті архієпископа Бернардина архієпископської кафедри та призначення на цю посаду Петра. Він наказує капітулі виявити новому ординарію послух і пошану під загрозою церковних кар.

Львівський архієпископ Петро Стажеховський здійснює облату й транссумпцію документа примаса Яна Латальського з бреве папи Павла III від 1538 року. Акт підтверджує вилучення братів жебручих орденів у Королівстві Польському з-під юрисдикції дієцезальних єпископів і забороняє порушувати їхні привілеї.

Папа Юлій III сповіщає львівську капітулу про заміщення вакантної після смерті архієпископа Петра архієпископської кафедри у Львові Феліксом Ліґензою. Наказує капітулі прийняти обранця як свого батька й пастиря та коритися його розпорядженням.

Папа Юлій III сповіщає суфраганів Львівської архідієцезії про призначення Фелікса Ліґензи архієпископом львівським після смерті архієпископа Пйотра Стажеховського та наказує їм виявляти новому митрополитові належний послух. Документ містить пізніші записи обляти перед перемишльським і холмським єпископами від 1555 року.

Папа Юлій III повідомляє духовенство міста та Львівської дієцезії про призначення Фелікса Ліґензи новим львівським архієпископом після смерті Петра Стажеховського. Він наказує кліру прийняти нового пастиря з повагою та послухом під загрозою затвердження церковних кар щодо непокірних.

Папа Пій IV сповіщає народ міста та Львівської дієцезії про переведення єпископа Станіслава з Лаодикії на престол львівського архієпископа після смерті Павла і наказує прийняти його та виявляти послух його пастирським настановам.

Папа Григорій XIII повідомляє васалів львівського архієпископства про преконізацію Яна на львівського архієпископа після смерті архієпископа Станіслава. Він зобов'язує їх скласти новому митрополиту присягу на вірність та виконувати належні обов'язки під загрозою церковних кар.

Папа Григорій XIII повідомляє васалів Львівської церкви про призначення Яна Димітра Соліковського на посаду архієпископа після кончини архієпископа Яна. Він наказує їм прийняти нового пастиря з належною пошаною, а також зберігати вірність і виконувати звичні повинності під загрозою церковних кар.

Папа Григорій XIII дозволяє обраному львівському архієпископу Янові Димітру Соліковському прийняти єпископські свячення від будь-якого католицького єпископа, який перебуває в єдності з Апостольським Престолом. Умовою уділення свячень є попереднє складення наведеного в тексті формуляра присяги на вірність, засвідчену копію якої елект зобов'язаний надіслати до Рима під загрозою суспензи.

Кардинал Алессандро Фарнезе разом із керівництвом римського Архібратства Пресвятого Тіла Христового при церкві Санта-Марія-сопра-Мінерва видає трансумпт документів папи Павла III з наданням відпустів. Акт укладено на прохання архієпископа Яна Димітра Соліковського для Братства Пресвятого Сакраменту при катедрі у Львові з метою поширення на нього римських духовних привілеїв.

Керівництво римського архібратства при церкві Санта-Марія-сопра-Мінерва здійснює трансумпт булли папи Григорія XIII від 1573 року та на прохання львівського архієпископа надає містяться в ній відпусти Братству Пресвятого Сакраменту при катедрі у Львові. Документ підтверджує право членів львівського братства користуватися духовними привілеями, належними римському братству.

Каєтан Крісталліні пропонує владі Львова надіслати до Рима 100 дукатів для виплати вдові покійного Франциска Стефаноні в обмін на повернення міських документів. Він також пропонує свої юридичні послуги при Римській курії.

Папа Урбан VIII доручає апостольському нунцію в Польщі затвердити й надати сили вічної тривалості фундації, забезпеченню та міському управлінню шпиталем св. Єлизавети у Львові з огляду на судову суперечку, що точиться з львівським архієпископом. Водночас він застерігає, що священнослужителі, призначені для уділення таїнств хворим у шпиталі, щоразу повинні отримати попереднє схвалення ординарія.

Апостольський нунцій Джованні Баттіста Ланчеллотті, на підставі повноважень від папи Урбана VIII, затверджує права патронату, фундацію та управління райців міста Львова шпиталем Святого Духа. Підтвердження ґрунтується на давніх королівських і архієпископських привілеях та папських буллах.

Папа Урбан VIII повідомляє львівського архієпископа про провізію Ремігіуша Конєцпольського на Холмське єпископство, яке звільнилося після переведення Мацея Лубенського до Познані. Водночас він закликає митрополита надати новому єпископу-суфрагану та ввіреній йому церкві доброзичливу підтримку й опіку.

Папа Урбан VIII сповіщає духовенство та вірних міста й Львівської дієцезії про призначення Станіслава Гроховського на посаду львівського архієпископа після смерті Яна Анджея Прухніцького. Він закликає жителів прийняти нового пастиря з належною пошаною та коритися його пастирським настановам.

Папа Урбан VIII звільняє краківського пресвітера Анджея Сшедзінського від будь-яких потенційних церковних цензур і покарань. Ця клаузула має гарантувати повну канонічну чинність його одночасного призначення на єпископа нікопольського.

Папа Урбан VIII доручає канторові та кустошу перемиському забезпечити виконання остаточного судового рішення другої інстанції, яким львівській катедральній капітулі надано управління та права на шпиталь св. Лазаря у Львові в суперечці з львівськими домініканцями. Він наказує призначити протилежній стороні остаточний строк для доведення можливої апеляції, а в разі її відсутності — здійснити виконання рішення та визначити розмір судових витрат.

Папа Інокентій X доручає єпископам познанському та кам'янецькому передати палій новому львівському архієпископу Миколаю Кросновському. Він також наказує прийняти від митрополита присягу на вірність Апостольському Престолу та надіслати її текст до Рима.

Папа Іннокентій X сповіщає духовенство та люд Львівської дієцезії про піднесення Яна Тарновського до сану архієпископа-митрополита після смерті його попередника. Він наказує вірним підкоритися його пастирській владі та виявляти йому синівську пошану й послух.

Нотаріус Апостольського Престолу Іннокентій де Лаурентіс здійснює офіційний трансумпт булли папи Олександра VII від 1663 року, якою єпископу-електу нікопольському Єжи Ґедзінському дозволяється виконувати служіння львівського суфрагана та зберігати сан канцлера тамтешнього кафедрального собору.

Львівський архієпископ Константин Липський підтверджує та поновлює ерекцію Братства Пресвятого Сакраменту при львівській катедрі, трансумуючи апробаційний документ апостольського нунція Опіція Паллавічіні від 1681 року. Надає братству статути, юрисдикційні повноваження для його сповідників та сорокаденний відпуст за виконання визначених побожних практик.

Документ підтверджує приєднання львівського братства Пресвятої Трійці до римського Архібратства Пресвятої Трійці Паломників і Реконвалесцентів та надає йому пов'язані з цим папські відпусти й привілеї. Умовою чинності приєднання є прийняття червоного габіту, здійснення визначених справ милосердя та доповнення посвяти братства.

Папа Климент XI повідомляє духовенство Львівської дієцезії про переведення єпископа Яна Скарбека на вакантну після смерті Миколая Поплавського архієпископську кафедру у Львові. Закликає клір до покори, пошани та послуху новому пастиреві.

Папа Климент XI надає на десять років повний відпуст усім вірним, які у свято св. Войцеха відвідають парафіяльний костел під його посвятою за мурами Львова, приступлять до таїнств і помоляться в інтенціях Церкви.

Документ підтверджує надання польському шляхтичу Яну Стеткевичу ступеня доктора філософії та медицини великим канцлером Болонського університету Александром Формаліарі після успішного складання суворого іспиту та проголошення визнання віри. Надає промованту повні права на викладання, лікарську практику й уживання докторського титулу, а також описує урочистість вручення академічних інсигній.

Папа Бенедикт XIV надає Юзефу Домбровському провізію на вакантний канонікат і пребенду у Львові. Документ підтверджує надання бенефіцію з огляду на чесноти й заслуги номінанта.

Папа Бенедикт XIV надає на десятирічний термін повний відпуст вірним, які відвідують парафіяльний костел у Рихтичах на свято Віднайдення або Воздвиження Чесного Хреста. Документ містить також затвердження та дозвіл на оприлюднення, видані єпископом-суфраганом перемишльським Анджеєм Пруським.

Аудитор Апостольської палати Ян Костянтин Караччоло вирішує суперечку між львівськими чернечими орденами та митрополичою капітулою, наказуючи зберегти в силі та примусово стягувати виплати благодійної субсидії (subsidium charitativum), встановленої згідно з Варшавським трактатом 1717 року. Вирок постановляє стягнути належні частини контрибуції, не сплачені від 1 квітня 1743 року.

Апостольський аудитор Миколай Серра наказує актуарію та архівісту львівської курії беззастережно видати запечатані судові акти у справі між магістратом Львова та митрополичою капітулою. Він установлює остаточний чотириденний строк для передачі документів під загрозою церковних кар або необхідності особистої появи в Римі.

Кардинал Фердинандо Марія де Россі дозволяє місту Львову домагатися прав перед Конгрегацією Собору у справі спору щодо рескрипту від травня 1762 року. Одночасно наказує призупинити перенесення образу Матері Божої з каплиці Домагаличів та відкласти ліквідацію самої каплиці.

Миколай Серра наказує фіскальному промотору львівського архієпископа не порушувати прав магістрату Львова на управління шпиталем св. Антонія та дотримуватися угоди 1514 року під загрозою грошових штрафів, екскомуніки та позову до Рима. Він накладає заборону (інґібіцію) на подальші наклепи й наказує львівському консисторію видати відповідні акти захисникам міста.

Папа Климент XIII надає повні та часткові відпусти членам Братства Пресвятої Діви Марії Ласкавої при митрополичій катедрі у Львові за вступ до конфратернії, у годину смерті, у визначені свята, а також за здійснення певних побожних справ і діл милосердя. Ці відпусти також можуть бути жертвувані за душі в чистилищі як заступництво.

Папа Климент XIII надає на десятирічний термін привілей відпусту за душі померлих членів Братства Пресвятої Діви Марії Ласкавої біля братського вівтаря у Львівській катедрі. Архієпископ Вацлав Сєраковський затверджує папське бреве та призначає суботу постійним днем для відправлення привілейованих мес.

Папа Климент XIV надає на десятирічний період повний відпуст на свята Зачаття та Різдва Пресвятої Діви Марії, а також часткові відпусти на інші богородичні свята вірним, які відвідують парафіяльний костел св. Миколая в Лопатині. Документ застерігає про недійсність благодаті у разі стягнення будь-якої плати за її видання чи оголошення.

Папа Пій VI надає на десятирічний термін повний відпуст вірним, які відвідують парафіяльний костел Пресвятої Трійці в Підгайцях у престольне свято та в неділі за звичайних умов. При цьому застерігається безоплатність видання бреве під загрозою втрати ним юридичної сили.

Папа Пій VI уділяє повний відпуст вірним, які відвідують митрополичий костел у Львові у восьму неділю після Тіла Христового та в день, визначений ординарієм. Архієпископ Каєтан Кіцький промульгував папський документ, призначивши цей додатковий день відпусту на урочистість Святих Апостолів Петра і Павла.