Каталог джерел

Король просить зменшити податковий тягар Львова, встановлений у розмірі восьмисот димів. Він вказує на зубожіння, зменшення людності міста, а також вилучення численних маєтностей з-під міського оподаткування на користь духовенства та шляхти.

Папа Юлій III сповіщає суфраганів Львівської архідієцезії про призначення Фелікса Ліґензи архієпископом львівським після смерті архієпископа Пйотра Стажеховського та наказує їм виявляти новому митрополитові належний послух. Документ містить пізніші записи обляти перед перемишльським і холмським єпископами від 1555 року.

Папа Юлій III повідомляє духовенство міста та Львівської дієцезії про призначення Фелікса Ліґензи новим львівським архієпископом після смерті Петра Стажеховського. Він наказує кліру прийняти нового пастиря з повагою та послухом під загрозою затвердження церковних кар щодо непокірних.

Король Сигізмунд II Август постановляє, що всі власники нерухомості у Львові та особи, які ведуть там торговельну діяльність, підлягають юрисдикції магістрату та обов'язку сплачувати міські податки незалежно від станової приналежності. Документ скасовує будь-які звільнення, імунітети та сервіторіати, уповноважуючи міську владу стягувати міські повинності нарівні з усіх мешканців.

Апостольський нунцій Джан Франческо Коммендоне відновлює гідність декана у митрополичій капітулі у Львові, наказуючи обирати декана з-поміж місцевих каноніків. Крім того, він інкорпорує до капітульного столу костел св. Івана за мурами Львова разом з усіма його маєтностями та прибутками, призначаючи їх на утримання цієї гідності.

Апостольський нунцій Джованні Баттіста Ланчеллотті, на підставі повноважень від папи Урбана VIII, затверджує права патронату, фундацію та управління райців міста Львова шпиталем Святого Духа. Підтвердження ґрунтується на давніх королівських і архієпископських привілеях та папських буллах.

Документ підтверджує надання польському шляхтичу Яну Стеткевичу ступеня доктора філософії та медицини великим канцлером Болонського університету Александром Формаліарі після успішного складання суворого іспиту та проголошення визнання віри. Надає промованту повні права на викладання, лікарську практику й уживання докторського титулу, а також описує урочистість вручення академічних інсигній.