Matei Basarab on the movements of Cossacks and Tatars — translation from a later copy

[Polish; translation pending] Târgoviște, 27 lipca 1652 roku. Mateusz Basarab do Jana Keményego. Przekazałem Panu wiadomości o licznej armii, jej [sile?] i wiarygodności tych doniesień. Chociaż i do nas docierają pogłoski, nie mamy pewnej wiedzy, bo nie otrzymaliśmy bezpośredniego potwierdzenia. O hetmanie kozackim słyszeliśmy, że wrócił na swoje miejsce wraz z Kozakami. Tatarzy są w Krymie; także oddziały z [Budziaku?] i innych okolic pozostają na swoich miejscach. Mówi się jednak, że Ale Aga, który dowodzi [Tatarami budziackimi?], chce rozłożyć obóz ze swoimi ludźmi pod [niepewna miejscowość]. Przybył do nas człowiek od chana. Chan domaga się, abyśmy schwytali i wydali kilku polskich panów i młodzieńców, którzy przebywali u niego lub pośród Tatarów, a stamtąd uciekli. Podobne żądanie kieruje do [Wasylka?], na którego także jest zagniewany. Autor porównuje to oskarżenie do bajki o wilku i baranku, w której silniejszy znajduje pretekst przeciw słabszemu. Według kopii wśród zbiegów mieli być syn Potockiego i wnuk Kamienieckiego.

Терговіста, 1652. VII. 27. Мате[й] Басараба до Івана Кеменя. Вістки маєте від мене про те безконечне військо, про його [силу?] і певність. Хоча й в нас є чутки про се, вельми нам не відомо, бо нам не дано до відомости. Про козацького гетьмана зачували так, що він посунув ся на своє місце вкупі зі своїми козаками; також і татари сидять у Кримі, а Бу[з?]ацькі та й з других околиць татари сидять також на своїх місцях; але про Але-Ага, що бузацьким розказує, кажуть, що зі своїми татарами хоче під Б[а?]льцем таборувати. Від хана прийшов до нас чоловік, через котрого хан просить нас дуже за те, що в нього або поміж татарами перебували якісь польські пани та паничі, що відти втікли, та так [жадає?] від мене і також від Василька (бо й на нього сердатий), аби ми їх схопили та йому передали. Але се таке, як байка про вовка й барана, де вовк доводить силу, поки [...] зкамкнутав йому води. Сих поляків, що втікли, було щось [шістьох?], самих передних людей, між ними син Потоцького, внук Каменецького і т. д.