Стефан Мікульський до магістрату Львова у справі розквартирування хворих неофітів

[С. 2] Шляхетні та Високоповажні Панове, Панове Патрони Найшановніші! Те, що давні предки, які вшановували Ваші теперішні сталі та лави, читали у Святому Письмі, те Ви, Мосці Панове Добродії, гідні нащадки, вже не читаєте, а бачите на власні очі: що Бог не кожному народові, а тим паче місту, виявив те, що показав Львову. Нечуваним бо прикладом значна частина Ізраїлю – завжди твердого карку, впертого серця та розуму у своєму невірстві – тепер приступає до віри. Про те, що діється це в цьому місті, читають чужі королівства, провінції та міста, не без духовної заздрості та не без нашого вдоволення і радості. Та на що здасться нам ця розрада, якщо ті, хто приносять місту славу, Церкві велику [С. 3] надію, а ангелів і все небо (особливо в померлих дітях) наповнюють веселощами, самі гинути будуть через смуток, нестатки та крайню нужду? Слава цього міста обернеться на ганьбу, не без підрізання далекосяжних надій Святої Церкви, не без засмучення святих ангелів та знеохочення інших, що мають прийняти святу віру. Коли висловлюю це з глибини мого серця, ні про що інше не прошу, як тільки про те, щоб Пресвітлий Магістрат зволив зважати, аби ці люди, повалені хворобою, не лежали по п'ятдесят в одній халупі, не маючи під собою жмені лахміття і гинучи від морового повітря. Нехай між іншим також господарський розсуд стане ефективною причиною мого прохання. Бо якщо їхні помешкання будуть заражені епідемією, хто зможе гарантувати, чи Бог – суворий месник за брак любові до ближнього – не накличе в такий спосіб на нас ту лихоліття, якої вони зазнають через святу віру? [С. 4] Мешкали на львівських передмістях тисячі турків і татар; щоб ці люди не перебували вже в такій нужді, нехай Пресвітлий Магістрат зволить цю їхню жменьку розмістити у зручних квартирах, у яких кожному хворому, з невеликих милостинь, виплачуватимуться по три тинфи щотижня. Поновлюю прохання мої у зазначеній справі, а очікуючи на вирішення та бажаний результат, залишаюся з глибокою повагою до Ваших Шляхетних та Високоповажних Мосців Найпокірніший слуга, С. Мікульський, адміністратор Львівської архієпархії, власноруч Дня 5 листопада 1759 [року].

[S. 2] Nobiles et Spectabiles Domini Domini Patroni Colendissimi Co dawnicy Antenaci zaszczycaiący Jch teraznieysze Stalla y Subsellia czytali w Pismie Swiętym, to WW[Mść] Panowie Dobrodzieie Godni Po= tomkowie iuż nieczytacie ale widzicie, że Bóg nie każdemu Narodowi, a tym bardziey Miastu to uczynił, co wyświadczył Lwowu, że niesłychanym przykładem Znaczna część Izraëla zawsze twardego Karku, uporczywego serca y umysłu w niedowiarstwie swoim, teraz przychodzi do wiary, o czym że to się w tym Mieście dzieie postron= ne czytaią Krolestwa, Prowincye, Miasta nie bez Du= chowney zazdrosci, y nie bez ukontentowania y ra= dosći naszey: ale na coz nam się ta przyda pociecha iezeli ci, ktorzy tę Miastu chwała, Kosciot wielka [na dole strony:] M. 31 [S. 3] nadzieia, Aniołow y całe Niebo (osobliwie w zmarłych dzieciach) radoscia napełniaią, sami od smutku i niedostatku y ostatniey miseryi pochodzącego ginąć będą? Sława ta Miasta w ochydę się obroci, nie bez skrocenia daleko rozszerzonych [w tekście: wszerzonych?] nadziei Kosciota S., nie bez zasmucenia Aniołow Swiętych, y wstrętu innym maiących przyiąć wia= rę S. Gdy wyrazam z gruntu serca moiego, o nic innego nieproszę, tylko aby Prenobilis Magistratus dał baczność na to, żeby Ci Ludzie złożeni chorobą, nie= leżeli po pięćdziesiąt wiedney chałupie, barłogu garsci pod sobą niemaiąc, y z zarażoney aury umieraiąc, między innymi y gospodarska racya niechay będzie przyczyną skuteczną prośby moiey. Gdy albowiem ich mieszkania ztym zarażą się powietrzem Bóg nie mi= łosci blizniego surowy Msciciel, kto afsekurować moze iezeli tey klęski, ktorey oni podpadaią dla wiary swiętey [S. 4] natensens tym sposobem niesciągnie na nas. Miesało sie po przed= miesciach Lwowskich Turkow Tatarow krocie tysięcy, aby się więcey nieznaydywali raczy Prenobilis Magistratus tych garstkę Ludzi lokować na wygodnych kwaterach z ktorych Każdemu choremu według maluckich iałmuzn po trzy tynfy dawano będzie na tydzień Ponawiam pro= zby moie w wyrazonym Intereßie, a oczekuiąc rezolucyi y pożądanego skutku Zestaię z głębokim Respektem Nobilium Spectabiliu[m] D[omi]n[or]u[m] Vestrarum Obsequentissimus Servus S. Mikulski A. A. L. mpp d[ata] 5 9bris 1759.