Збереження за вдовою та сиротами контракту на Малехів

Ян Казимир, Божою ласкою король Польщі, великий князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Інфлянтський, Волинський, Смоленський і Чернігівський, а також дідичний король шведів, ґотів і вандалів. Шановні та славетні, вірні нам і милі! Ми завжди опікуємося сиротами, бо Бог побажав, щоб ми були їхнім найвищим опікуном у наших державах. Нині, коли по смерті колись шляхетного Дальчинського, доктора і львівського райці, осиротіли його малолітні доньки, ми вважаємо своїм обов'язком підтримати їх. Визнаємо також справедливим, щоб за ними зберегли шпитальне село Малехів та договір на тих самих умовах, на яких тримав його від міста покійний Дальчинський. Маємо при цьому певні відомості, що орендар не спричинив спустошення цього села, а вдова, яка залишилася по ньому, вміє добре вести це господарство. Тому звертаємося до Вас із нашою королівською повагою: не відбирайте в неї це село й укладіть контракт із нею, а не з кимось іншим. Не сумніваємося у вашій повазі до нашої королівської волі. Бажаємо Вам доброго здоров'я від Господа Бога. Дано в Кракові 18 квітня 1663 року, на п'ятнадцятому році нашого панування в Польщі та Швеції. Ян Казимир, король [підпис]. Пізніша примітка на звороті: Ян Казимир; у Кракові, 18 квітня 1663. Адреса на звороті: Шановним і славетним бурмистрові, райцям і всьому магістрату нашого міста Львова, вірним нам і милим. Збереглася печатка. Пізніша обкладинка: лист Яна Казимира з Кракова до магістрату Львова з проханням зберегти оренду села Малехів за вдовою райці Дальчинського Андрія; оригінал; 18 квітня 1663. [У тексті також згадані малолітні доньки покійного; ім'я Андрій у самому листі відсутнє.]

Joannes Casimirus Dei gratia Rex Poloniae, Magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Livoniae, Volhyniae, Smolensciae, Czerniechoviaeque, nec non Suecorum, Gothorum, Vandalorumque haereditarius Rex. Spectabiles et famati fideliter nobis dilecti! Zwykliśmy sierotom zawsze patrocinium, ponieważ Pan Bóg w Państwach Naszych najwyższym mieć chciał ich opiekunem. Nie tylko przeto w teraźniejszym osieroceniu pozostałych małoletnich córek po śmierci Szlachetnego niegdy Dalczyńskiego, Doktora a Rajcy Lwowskiego, to im należeć solatium rozumiemy, ale i za rzecz słuszną sądzimy, aby przy wsi szpitalnej Malechow[?; nazwa w odmianie] i postanowionym takimże kontraktem, jakim od Miasta trzymał zeszły z świata pomieniony Dalczyński, zostawały zachowane; zwłaszcza że mamy pewną informację, że ładne [żadne?] spustoszenie wsi tej nie stało się przez dzierżawcę jej i teraźniejsza pozostała wdowa dobrze się z tym obejść umie gospodarstwem. Dlaczego Nasze do Wierności Waszych interponimus powagę, abyście jej od tej wsi nie oddalali i kontrakt z nią, a nie z kim inszym, postanowili. O której przeciwko Regiae observantiae [odczyt klauzuli niepewny] plene persuasi nie wątpiąc, dobrego Wiernościom Waszym życzymy od Pana Boga zdrowia. Dan w Krakowie dnia XVIII miesiąca kwietnia roku Pańskiego MDCLXIII, panowania Królestw Naszych Polski i Szwecji XV anno. Jan Kazimierz Król. [Adres na odwrocie:] Spectabilibus et famatis Proconsuli, Consulibus totique Magistratui Civitatis nostrae Leopoliensis, fideliter nobis dilectis. [Późniejsza nota:] Jan Kazimierz. W Krakowie 18/4 1663.