Каталог джерел

Король Стефан Баторій затверджує статут цеху столярів у Львові, наданий у 1562 році міською радою, що містить двадцять три статті, які регулюють організацію ремесла, навчання професії та права майстрів і челядників. Водночас монарх зрівнює львівський цех столярів у правах із краківським цехом та забороняє партачам і позацеховим ремісникам займатися ремеслом і продавати вироби в місті та його околицях.

Львівський архієпископ Ян Димітр Соліковський разом із катедральною капітулою встановлює та наново фундує уряд війта в містечку Дунаїв, довіряючи його шляхтичу Мартину Жабці та його наступникам. Документ надає війтові юрисдикцію за магдебурзьким правом, а також упосаження, що включає два лани землі з луками, парцелу під війтівський двір, третій гріш із судових штрафів і право варити пиво та ловити рибу.

М. Кудлич повідомляє Артура Форбса про тимчасову затримку виплати чергової частини грошей через застій у торгівлі, запевняючи, що сукно залишається в цілості. Він спрямовує адресата до панів Найцера та Майдешевича для отримання детальнішої інформації з цього приводу.

М. Кудлич повідомляє Артура Форбса про відмову від поїздки до Ярослава через відсутність ділових перспектив, а також про відтермінування виплати частки, запевняючи водночас, що сукно залишається в цілості. Він також радить адресатові проконсультуватися щодо товару у Львові з панами Найцером та Майдешевичем.

Станіслав Куссевич висловлює глибоке обурення з приводу поширюваних проти нього наклепів про нібито давні кримінальні вироки у Варшаві та Торуні. Він повідомляє про вжиті заходи для отримання відповідних документів, очищення свого доброго імені, а також анонсує особисту зустріч.

Томас Кушні відповідає на лист Артура Форбса, діагностуючи причини його болю в ділянці серця, нічного поту та недуг ніг як наслідок незварення шлунка й меланхолії. Автор дає хворому вказівки щодо лікування та додає латинський рецепт на зміцнювальний конфект.

Анна Лещинська сповіщає брата про нещодавнє хрещення сина, бідкаючись через відсутність рідних і довіряючи дітей його опіці. Турботливо розпитує про лікування еґерськими водами, приписане батькові, а також повідомляє про стан власного здоров'я.

Молодий шотландський купець або прикажчик Джон Лівінгстон, перебуваючи в Кракові, пише купцеві Артуру Форбсу до Львова, покірно перепрошуючи за змарнований час і брак успіхів у навчанні чи праці та урочисто обіцяючи виправитися й вірно служити.

Іштван Середі інформує Яноша Кеменя про поточну військову та дипломатичну ситуацію в Молдові, відносини з кримським ханом і питання скарбу колишнього господаря Василя Лупула. Він також повідомляє про розташування татарських військ відносно польського табору.

Король Владислав IV Ваза затверджує акт фундації та забезпечення схоластерії при митрополичій кафедрі у Львові, здійсненої священником Яном Каролем Чолганським із маєтностей у Жидачівському повіті та підтвердженої архієпископом Станіславом Гроховським і львівською капітулою. Монарх навічно поширює на надані села церковний імунітет.

Документ засвідчує здійснення офіційного вимірювання та оцінки вартості саду в Падолі в Комеліко призначеними експертами для виконання судового рішення у справі між родинами Глеріо та де Мартіно (Квайото). Вартість земельної ділянки площею 112,5 кроків під присягою визначено у 106 лір і 17½ сольдо.

Станіслав Лянцкоронський повідомляє владу Львова про королівський наказ асигнувати десять тисяч злотих із чопового на міські фортифікації. Він сповіщає про свій швидкий приїзд, нараду з урядовцями та розпорядження орендареві невідкладно виплатити цю суму магістрату.

Король Ян Казимир на коронаційному сеймі підтверджує конвенту домініканців при костелі Божого Тіла у Львові привілей короля Владислава IV, що містить трансумпти давніших надань Сигізмунда I, Казимира Ягеллончика, Владислава Ягайла та князя Владислава Опольчика щодо земельних маєтностей, монастирської площі, юрисдикції та мит.

Фрідеріх Йоганн Майдель дякує купцеві Артуру Форбсу за домовленості, досягнуті з його сином, і повідомляє про розпорядження виплатити належний капітал через свого повіреного. Він також торкається питання річних відсотків і просить переказати векселем кошти, які мають надійти з Вроцлава.

Король Ян Казимир затверджує запис із радецьких книг міста Львова, що містить реформовані цехові артикули об'єднаного цеху токарів і поворозників, а також додаткові пункти, ухвалені міською радою, щодо ситарів і гребінників.

Річард Мюррей виправдовується перед Атером Форбсом за затримку з поїздкою та виплатою коштів, пояснюючи це імператорськими поборами в Бардієві та справою в трибуналі. Водночас він повідомляє, що решту боргу від його імені передасть Джон Мюррей, і просить про розуміння та збереження дружніх взаємин.

Ян Мархоцький повідомляє Яна Свошовського про напад слуги львівських райців на свого челядника в корчмі та про завдану цим образу. Він просить у писаря поради, застерігаючи про помсту з боку вояків, якщо місто не відшкодує заподіяної кривди.

Томас Маршалл підтверджує Артуру Форбсу отримання коштів і подає розрахунок за надісланий пакунок із тканинами. Дякує за здійснення оплати та висловлює надію на вигідніші оборудки під час наступного ярмарку.

Львівський архієпископ Ян Тарновський підтверджує та схвалює пожертву в розмірі шести тисяч польських злотих, записану владою міста Львова з майна покійного райці Мацея Гейдера на користь Братства Найсвятішого Тіла Христа при львівській катедрі.

Ян Метлант підтверджує Роберту Форбсу отримання листа та надісланих годинників, дякуючи за можливість їх оглянути. Він заявляє про відшкодування всіх понесених витрат пану Туру і висловлює бажання продовжувати листування.

Джон Мейтленд запитує Артура Форбса про найнижчу ціну за фасу кіс із піхвами для зацікавленого покупця та заявляє про готовність покрити витрати. Він також повідомляє про передачу доданого листа до Томашевського в Бонковичах під Перемишлем.

Джон Мейтленд повідомляє Артура Форбса про поточні ринкові ціни на коси. Він пропонує залишити собі одну бочку товару та розрахуватися за неї на ярмарку в Ярославі.

Джон Мейтленд повідомляє Артура Форбса про поточні справи перед ярославським ярмарком, зокрема про виготовлення скрині, оренду помешкань та поведінку шваґра Ярошовича щодо кредиторів. Він також переказує новини від фактора про передачу коштів на суму 1050 флоринів.

Львівський архієпископ Войцех Корицинський підтверджує та еригує фундацію прелатури канцлера і гедзинської канонії при Львівській катедрі, встановлену суфраганом Єжи Гедзинським. Бенефіцій було забезпечено щорічним чиншем, закріпленим на маєтках Болехів, Завадка та інших володіннях фундатора.

Елігіус фон Мюнх-Беллінггаузен повідомляє адресата про відмову видавця Ґерольда надрукувати надіслану статтю, визнану запізнілою. Проте відправник залишив рукопис у себе, висловлюючи бажання пошукати іншу можливість для його публікації.

Львівський архієпископ Константій Ліпський еригує та затверджує вівтарію при каплиці райців (літератів) у Львівській архікатедрі, засновану згідно з тестаментовим записом райці Станіслава Майдешевича на суму 10 000 польських злотих, забезпечених на кам'яниці Єлонковській. Документ визначає літургійні обов'язки бенефіціара, розподіл річного чиншу та надає право патронату Томашу Беллі та Михайлу Боїму, а після них — міській раді Львова.

Король Август II затверджує статут кравецького цеху в Перемишлі, ухвалений у тридцяти одному артикулі й попередньо підтверджений міською владою. Документ визначає засади функціонування братства, права та обов’язки майстрів і учнів обох визнань — римо-католицького та грецького, а також захищає цех від сторонньої конкуренції.

Король Август II підтверджує привілей короля Яна III Собеського 1690 року, що трансумує диплом Владислава IV про надання земель, вольностей і прав для василіянського монастиря в Домашівському Борі. Забезпечує ченцям володіння маєтком, а також право щорічного обрання ігумена та вільної торгівлі під час свят.

Єнджей Осецький роз'яснює Янові Тишковському питання фінансових претензій, висунутих товаришами корогви, та інструктує його щодо розподілу коштів з гіберни й розрахунку за асигнаціями. Документ доповнений пізнішими розписками про виплату належних сум на руки пану Шептицькому.

Станіслав Потоцький надає жителям Отинії право обирати міську владу та детально регулює їхні панщинні обов'язки, податки, орендні платежі й десятини. Документ також визначає правила надання ділянок під забудову разом із терміном слободи для нових поселенців.

Львівський війт Войцех Педіанус дякує міському писареві Анджею Мондровичу за новорічні побажання та коментує політичні неспокої й поточні міські справи. Він також доручає його опіці доставку кореспонденції отцю Антонію та контакт зі снятинським старостою Миколаєм Язловецьким.

Документ короля Станіслава Августа Понятовського затверджує відокремлення львівських годинникарів від цеху слюсарів і надає їм статус окремого цеху. Трансумований міський статут у сімнадцяти статтях регулює питання учнівства, мандрів підмайстрів, виготовлення шедеврів (майстерштиків), братських внесків та боротьби з партачами.

Львівська архикатедральна капітула надає подружжю Янові та Маріанні Ґодовським за емфітевтичним правом на 40 років три занедбані після пожежі ділянки на юридиці Святоянщина на Жовківському передмісті у Львові з дозволом на будівництво кам'яниці. Документ визначає розмір вступної плати, щорічного чиншу, а також умови відчуження та державних повинностей, а 1805 року був внесений до львівських міських книг.

Войцех Раковський запевняє львівську владу, що Коронна канцелярія не видасть жодних документів, які суперечили б справедливим вирокам коронного підчашого. Він також підтверджує отримання документів, необхідних для успішного спростування маніфесту, поданого євреями.

Ян Ружицький заступається перед львівським райцею Мацеєм Гейде за осиротілих братів Хшановичів, просячи про сприятливе вирішення їхньої справи. Він також запевняє адресата у своїй вдячності та готовності зробити йому послугу.

Роберт Росс виправдовується перед Артуром Форбсом за невигідну форму виплачених грошей у шелягах, посилаючись на труднощі зі стягненням боргів і шкодуючи про попередні закупівлі в Ярославі. Він також повідомляє про стан спільної судової справи, яку веде пан Васт напередодні завершення сесії.

Роберт Росс пояснює своє скрутне матеріальне становище та неможливість виконати попередні зобов'язання, просячи Артура Форбса про терплячість до Ярославського ярмарку. Він також висловлює співчуття через хворобу близької адресатові особи та повідомляє новини про інших спільних знайомих.

Роберт Росс відповідає на лист Артура Форбса, підтверджуючи готовність виконати доручення щодо кумівства в пана Тернера та повернути належні кошти. Бажає адресатові успіху в купецьких справах і якнайшвидшого одужання.

Роберт Росс просить купця Артура Форбса організувати та оплатити у Львові медичну допомогу в лікаря Рудного для хворого посланця, обіцяючи відшкодувати всі витрати. Він також повідомляє про смерть дружини Джона Гленні, спричинену скандалом, та про хрещення сина пана Тернера.

Роберт Росс дякує Артуру Форбсу за допомогу у справі непокірного хлопця Вільяма Крока та просить про посередництво в контактах із медиком Рудним щодо лікування бідної вдови. Він також торкається питань фінансових розрахунків, торговельних справ і боргу, взятого Кроком у львівського аптекаря.

Роберт Росс пише з Перемишля до Артура Форбса у Львові, повідомляючи про дороге лікування хворої ноги бідної вдови та питання платні для цирулика Рудного. Він також згадує про завершення служби непридатного помічника Вільяма Крока й про хворобу пана Тернера, очікуючи на приїзд адресата.

Михайло Сапега пише з Варшави до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського з проханням вплинути на краківського каштеляна. При цьому він звертає увагу на драматичне становище Речі Посполитої, яка опинилася на межі загибелі.

Сарді повідомляє Яну Станіславу Яблоновському про надсилання газет, а також про прийняття англійського мирного посередництва імператором, царем і Венецією, щодо якого Польща досі не визначилася. Він також сповіщає про скоре прибуття британського посла Джорджа Степні та зазначає відсутність домовленостей щодо місця й часу проведення конгресу.

Марцин Свежавський повідомляє владі Львова про стан міських справ, які ведуться у Варшаві, зокрема щодо прав руських ремісників та захисту привілеїв міста на підставі укладеного контракту. Він також підтверджує отримання переданої через синдика винагороди та засвідчує подальшу готовність надавати послуги.

Й. К. Г. Зімон надсилає колекторові Маю свій чинний контракт та довідку зі Львова для пред'явлення їх комісарові. Він цікавиться умовами укладення нового контракту на млин і просить повернути документи через пароха.

Александер Сміт висловлює здивування відмовою повернути надіслані книжки та перелічує значні витрати, які він поніс на них. Натомість за утримані томи він просить адресата надіслати сувій добірного полотна або батисту на сорочки.

Воєвода Якуб Собеський радить львівським райцям відмовитися від апеляції та укласти негласну фінансову угоду з євреями у справі крадіжки в костелі св. Станіслава. Він також звертає увагу на безпідставні претензії ксьондза Лукаша на конфісковану кам'яницю та просить належно розмістити шпитальний легат покійного замойського декана.

Краківський єпископ Каєтан Солтик дякує львівському магістрату за різдвяні привітання та підтримує його зусилля щодо збереження прав Краківської академії на призначення ректора тамтешньої академічної колонії, яким загрожують дії львівського архієпископа. Він заявляє про намір звернутися з письмовим клопотанням до ієрарха, а в разі потреби — особисто долучитися до спору як канцлер і візитатор університету.

Джон Тейлор повідомляє Артура Форбса про труднощі подорожі до Кракова, а також про передчасну смерть і поховання свого сина у Вельканоці. Він також звертається з проханням про допомогу у здійсненні вексельної операції в Ряшеві та про передачу доданої кореспонденції.

Джон Тейлор повідомляє Артура Форбса про стан торговельних справ, замовлення ферезій та зміну розпоряджень щодо отримання грошей від боржників. Він також сповіщає про свій швидкий від'їзд із Кракова, попри несприятливу дощову погоду.