Каталог джерел

Богданович пише Форбсу про сплату боргу в 600 злотих. Замість того, щоб надіслати гроші раніше, він передає через дружину вексель. Згадує про забезпечення борговим документом («мембраною») і просить надіслати відповідь; частина вказівок залишається нерозбірливою.

Фердинанд Енгельгардт надає Артурові Форбсу розрахунок сум, стягнутих із торговців волами, та повідомляє про перерахування коштів на рахунок Роберта Форбса. Він також описує суперечки з боржниками, Кіркором Теодоровичем та Давидом Антоновичем, які оскаржили розмір нарахованого ажіо та валютні курси.

Президент Львова Казимир Кіркор дорікає райцям за неявку на засідання та попереджає про загрозу арешту міських маєтностей Зубра через брак коштів для сплати боргу комендантові. Він також просить про термінові інструкції та виділення коштів на майбутні розмежувальні комісії з паном Бжуховським і голосківську комісію.

Казимир Кіркор повідомляє владу Львова про успішне завершення судової справи в Радомі та затвердження торішнього декрету. Він також сповіщає про отримання позики під заставу монстранції для покриття канцелярійних витрат і про подальшу подорож до Варшави.

Документ увічнює повернення на вежу львівської ратуші бляшаного флюгера у вигляді лева — герба міста, скинутого бурею в часи воєнного лихоліття. Він містить нарис драматичних облог і бід Львова, подяку за порятунок, а також докладний перелік тогочасної міської влади, цехів і духовенства.

Міська влада Львова, духовенство та капітула укладають пам'ятний меморіал на згадку про воєнні лихоліття, пожежі, моровиці й буревії, що вражали місто в 1672–1708 роках. Документ засвідчує ґрунтовну реставрацію шпиля ратушної вежі та фігури лева, здійснену під орудою райці Томаша Ґордона, та містить перелік тогочасних урядовців і молитву за порятунок Львова.

Кс. Томаш Ормінський просить президента львівського сенату Кіркора підтримати його кандидатуру на вакантний після смерті каноніка Крупінського львівський канонікат. Запевняє у своїй довічній вдячності та доручає себе також прихильності решти членів сенату.

Анджей Павловський повідомляє львівському писареві Войцеху Зімницькому про перемовини зі слугами та ремісниками, зокрема про спроби схилити Шимона повернутися на службу. Він також сповіщає про придбані паном Лукашем хутра та просить подбати про матір на випадок непередбачених обставин.

Чернігівський воєвода Пйотр Потоцький звертається до львівського райці Кіркора з проханням про справедливе й прихильне вирішення суперечки пані Стародубової з пані Ковальською. Він заявляє про особисту вдячність за прихильність до Стародубової та її дітей, одне з яких перебуває при ньому.

Теофіла з Сенявських Яблоновська звертається до президента Львова на захист свого надвірного кравця, якого утискає слутинський кравець. Вона вимагає для свого підлеглого відшкодування, а також повернення конфіскованих речей.

Автори листа просять Артура Форбса надати товарну підтримку у вигляді якісного сукна на суму 400 злотих, зобов'язуючись повернути ці кошти разом зі старим боргом на святого Якова. Вони запевняють у своїй платоспроможності завдяки заготовленому сіну для волів та повідомляють про відправлення підписаного боргового зобов'язання.