Каталог джерел

Ж. Ґ. Де Балюз виправдовує затримки в листуванні труднощами подорожі та повідомляє про відправлення довірених йому листів до Варшави. Він також згадує про ще не підтверджену звістку щодо місця проведення мирного конгресу в Утрехті.

Вєльопольський просить бурмистра допомогти урядовцю митної комори стягнути заборгованість із львівських міщан і купців. Він наголошує на інтересах скарбу та труднощах кредитора через порушення термінів виплати.

Вєльопольський просить владу Львова про допомогу в розрахунку заборгованості Вацлава Войзика [?]. Сплата має відбутися пропорційно, за умови справжнього підпису та належного рахунку, без затяжного стягнення.

Велопольський наказує скасувати попередню заборону на видачу товарів купців із Кошиць та Пряшева. Він обґрунтовує цю зміну збитками для коронного скарбу та обмеженням торгівлі.

Вєлопольський пояснює, що після подання скарги на хорунжого Коца гетьманові він не може сам вирішувати цю справу. Він чекає на розпорядження вищої влади, не роблячи висновків щодо обґрунтованості звинувачень.

Маріанна Велопольська дякує руському воєводі за надіслані реліквії від королеви та просить детальні відомості про його колишнє навчання в колегіумі у Франції та пов'язані з цим витрати. Вона також повідомляє поточні світські новини з Варшави, зокрема про жалобу мальборкської воєводини та майнові позови проти віленської воєводини.

Маріанна Вєлопольська дякує руському воєводі за надіслані відомості про колегіум, до якого вона таємно планує віддати сина, котрий марнує час. Вона також висловлює радість з приводу очікуваної невдовзі зустрічі з адресатом та своєю племінницею.

Маріанна Велопольська дякує Яну Станіславу Яблоновському за пам'ять і висловлює полегшення з приводу покращення стану здоров'я племінниці після нещасного випадку. Вона також просить дізнатися в монастирі його тітки про дівчину, вправну у вишиванні гобеленовим швом.

Маріанна Велопольська вітає Яна Станіслава Яблоновського зі щасливими пологами дружини та безпечною подорожжю, висловлюючи полегшення після періоду тривоги. Вона також згадує про нещастя, що спіткало рід Сапегів, із занепокоєнням передбачаючи, що прийдешні політичні негаразди незабаром торкнуться всіх.

Маріанна Вельопольська дякує руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському за виявлену прихильність і висловлює занепокоєння станом здоров'я племінниці. Вона також передає вітання від близьких і запевняє, що з нетерпінням очікує на швидку зустріч.

Документ містить обляту королівського вироку, ухваленого на вальному сеймі в Кракові, який скасовує провадження львівського гродського суду проти влади міста Львова за позовом Васька Лагодовського. Вирок підтверджує привілеї, що звільняють львівських міщан від юрисдикції сторонніх судів, і наказує позивати їх виключно до належного міського суду.

Король Сигізмунд II Август затверджує вирок краківського вального сейму, який скасував позов шляхтича Васька Лагодовського проти міської влади Львова, поданий до ґродського суду. Документ підтверджує привілей, що вилучає львівських міщан з-під чужої юрисдикції, і наказує позивати їх виключно до міського суду.

Луцький єпископ Анджей Хризостом Залуський дякує волинському воєводі за листування та повідомляє про термінову нараду з кардиналом Михайлом Стефаном Радзієвським. Переговори стосувалися захисту єпархіальних маєтностей на Підляшші та Мазовії перед очікуваним переходом литовських конфедератів.

Вармінський єпископ Анджей Хризостом Залуський вітає руського воєводу зі щасливим поверненням і благополучними пологами дружини, радіючи відновленню листування. Він також згадує про свої приватні справи, луцького єпископа та контакти з регіментарем.

Ян Красінський дякує за довірену йому легацію та закликає Яна Яблоновського до поміркованості на сеймиках. Він радить прагнути миру й шанувати закони, не загострюючи стосунків із королем.

Анна Лещинська висловлює радість з приводу відновлення теплих взаємин із братом та повідомляє про своє несподіване примирення з королевою. Вона також додає сповнену вдячності й компліментів приписку, адресовану своїй братовій.

Король Ян Казимир на знак визнання вірності та жертовності Львова під час воєн зрівнює місто та його громадян у правах, вольностях і шляхетських привілеях із Краковом і Вільном. Львівські міщани отримують право брати участь у королівських елекціях, бути присутніми на сеймах, а також вільно набувати у власність і посідати земельні маєтності.

Король Михайло Корибут Вишневецький підтверджує конвенту домініканців у Львові давніший привілей Сигізмунда III Вази щодо придбання ґрунту, званого Сикстівським, у доктора медицини Еразма Сикста. На документі збереглися підписи видавця і нотаріуса, а також пізніша позначка про внесення до львівських міських книг від 1790 року.

Король Михайло Корибут Вишневецький підтверджує на прохання сеньйорів вірменської нації привілей Яна Казимира 1661 року, який зрівняв місто Львів та його громадян римо-католицького, вірменського і грецького обрядів у правах та прерогативах із Краковом і Вільном. Львівські міщани отримують і зберігають шляхетські права, зокрема право брати участь у королівських виборах, купувати земельні маєтності та мати сеймове представництво.

Великий канцлер литовський Марціан Корибут Огінський запрошує бурмистра, райців та магістрат міста Львова на урочистість свого весілля з панною канцлерівною коронною, призначену на 4 березня у Варшаві. Він запевняє гостей у належному прийомі та почестях, а також засвідчує свою прихильність і готовність робити послуги.

О. Томаш Перкович повідомляє воєводі про розчарування о. Мрозовицького через втрату бенефіцію та радить, як схилити його суперника відмовитися від посади. Він також переказує добрі новини про міцне здоров'я воєводини, її діяльний нагляд за маєтком та про одужання білоцерківського старостича.

Констанція Потоцька повідомляє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського, що через його відсутність у Львові передала свою справу через сина. Вона звертається з покірним проханням про прихильність та передає вітання воєводині й родині.

Констанція Потоцька сповіщає про приїзд чоловіка, який має особисто розповісти про скрутне становище, та бідкається через нещастя, що спіткали родину. Вона закликає зберігати взаємну єдність у роді перед лицем Божої волі й переказує вітання воєводиній.

Міські депутати, які перебувають у Варшаві, звітують львівським райцям про затримки в розгляді справи проти євреїв, спричинені зайнятістю канцлера та підканцлера іншими обов'язками. Вони також вказують на гостру нестачу ключових судових документів і пропонують подати протестацію проти численних зловживань та утисків з боку львівських євреїв.