Каталог джерел

Ж. Ґ. Де Балюз виправдовує затримки в листуванні труднощами подорожі та повідомляє про відправлення довірених йому листів до Варшави. Він також згадує про ще не підтверджену звістку щодо місця проведення мирного конгресу в Утрехті.

Відправник повідомляє Йоанну Доміцелу Яблоновську про поїздку пані маршалкової та своєї сестри до Коцька на кількатижневе перебування. Він заохочує адресатку зробити їм сюрприз і приїхати на спільну зустріч на півдорозі.

Станіслав Друшкевич бідкається через відсутність аудієнції та повідомляє гетьмана Яблоновського про намір дисциплінувати свого норовливого сина перед варшавським сеймом. Він також заступається за суддю Ярунтовського в питанні полегшення податкового тягаря у збіднілій королівській оренді.

Вацлав Карша втручається у справу перед райцею Купінським щодо інциденту з побиттям комісара пахолком, переконуючи, що дрібну подію даремно надали розголосу й роздмухали аж перед очі каштеляна та канцлера. Він запевняє в готовності надати сатисфакцію та звинувачує міського синдика в навмисному розпалюванні суперечки й перешкоджанні миролюбному владнанню справи.

Косович повідомляє волинського воєводу про скромні поставки провізії, порожнечу в коморі та закінчення грошей на поточні закупівлі у Львові. Сповіщає також про отримання асигнати від перемишльського суфрагана і запитує про термін післясвяткового переїзду двору.

Мацей Міровський звертається до воєводи Яна Станіслава Яблоновського з благанням про фінансову підтримку та виплату заборгованих грошей за багаторічну службу й витрати на садівника. Він також сповіщає про проблеми з паном Тетілі та заступається за робітника, що обслуговує карети, який уже тривалий час не отримує платні.

О. Томаш Перкович повідомляє воєводі про розчарування о. Мрозовицького через втрату бенефіцію та радить, як схилити його суперника відмовитися від посади. Він також переказує добрі новини про міцне здоров'я воєводини, її діяльний нагляд за маєтком та про одужання білоцерківського старостича.

Катерина Рудзька звинувачує Глембоцького у підбурюванні підстарости Бичковського до вбивства її сина та в переховуванні злочинця від правосуддя. Вона також вимагає затримати слугу, який перебуває в адресата і після смерті сина викрав його майно та втік.

Анджей Станіслав Рудзький повідомляє воєводу Яна Яблоновського про підготовку заїзду та кватир у Судовій Вишні перед сеймиком, а також про можливість винайняти маєточок каштеляна Фредра. Доповідає також про відправлення вина до Підкаменя та про труднощі з доставкою риби.

Валентій Урбановський повідомляє руському воєводі про марне очікування в Торуні на поручника для отримання асигнати та врегулювання фінансових справ. Він також інформує про домовленості, досягнуті з паном Бартольді та паном Вінарським щодо виплати й погашення суми частинами в Ґданську.

Войцех Урбановський сповіщає Францішка Квалковського про відправлення трьох скринь із документами до Львова та про заходи щодо зміни місця вирушення хоругви з Мостиськ. Він також торкається питань фінансових розрахунків, труднощів із позикою від пана Гродзицького та повідомляє про стан здоров’я домашніх і коней.

Войцех Урбановський виправдовує хворобою відсутність листа від спільного покровителя, дякує адресатові за надіслані сірку й залізо та обговорює кравецькі справи. Також передає низький уклін від дам, які перебувають у Підкамені, зокрема від панни Чаплічанки.

Руський воєвода Ян Станіслав Яблоновський звертається до краківського каштеляна Ієроніма Августина Любомирського з проханням про тимчасовий відпуск дворянина Ольшинського. Він необхідний братам Яблоновським для здійснення поділу батьківської спадщини, оскільки обізнаний у розрахунках із кредиторами.

Александр Ян Яблоновський повідомляє братові, волинському воєводі, про остаточний виїзд у подорож до Буська, куди планує прибути в п'ятницю на обід. Він також висловлює велике нетерпіння в очікуванні швидкої зустрічі та розмови.

Олександр Ян Яблоновський дякує братові за передані вісті та згадує про непевні повідомлення щодо його швидкого прибуття до Львова. З нетерпінням очікує особистої зустрічі й переказує вітання від себе та дружини.

Александр Ян Яблоновський виправдовує відсутність попередньої відповіді брата його від'їздом до Підкаменя та просить надіслати конфіденційні новини. Він також нарікає на обтяжливість і виснажливість головування на судових засіданнях у Буську.

Сень Лопатка та Стець Сидоров, піддані з Підкаменя, звертаються з покірним проханням до Миколая Потоцького про справедливість і виплату винагороди за роботу біля костелу домініканців. Вони скаржаться, що, на відміну від інших робітників, не отримали платні за все літо робіт, виконаних на власному харчі.