Каталог джерел

Миколай Глоговський пояснює неможливість прибути особисто втомою після подорожі та хворобою, виряджаючи до адресата свою дружину. Просить про заступництво перед коронним підскарбієм задля успішної та належної реалізації грошової асигнації для хоругви.

Короткий фрагмент листа, що містить традиційні шанобливі формули прощання та запевнення автора у прихильності до адресата. На березі також міститься приписка з поклоном панові Яну.

Миколай Глоговський розповідає братові про свої переговори з правовими повіреними (патронами) в Любліні та закликає його терміново прибути на найближче судове засідання через присутність інших сторін суперечки. Він також згадує про поступ у справі мирової угоди з пані Рожинською та торкається дрібних господарських і домашніх питань.

Миколай Глоговський пояснює братові неможливість приїзду до Любліна через лихоманку, яка його мучить, водночас запевняючи у своєму заступництві перед маршалком трибунальським у справі щодо винесення вироку. Він також повідомляє про безуспішну поїздку дружини до пана Казимира в Лісники, розпитує про продаж коней у Ярославі та залишає на розсуд брата рішення щодо коляски.

Король Сигізмунд I надає місту Львову вічне та спадкове право на третю мірку з королівського солодового млина Зимна Вода за Краківською брамою, зберігаючи дві мірки для королівського скарбу. Документ скасовує будь-які можливі майбутні спроби викупу млина монархом або третіми особами та захищає права міщан.

Казимир Глоговський звертається до посла Юзефа Потоцького з проханням про підтримку на сеймі та затвердження шляхом сеймової конституції прав на спірне майно зі здійсненого заповіту. Натомість за допомогу він запевняє Потоцького у своїй повній вдячності та готовності до взаємних послуг.

Король Сигізмунд I Старий надає владі Львова будівлю міської ваги та стригальню сукна разом з усіма прибутками на потреби оборони та спільного блага міста. Привілей забороняє створення конкурентних приватних майстерень такого типу в місті та на передмістях під загрозою конфіскації.

Антоній Глоговський виправдовується перед братом Францішеком щодо справ, пов'язаних з управлінням маєтком і передачею реєстрів, а також повідомляє про повернення посланця Василя. Пропонує вислухати його звіт і призначити людину для стягнення належних коштів з пана Водинського.

Король Сигізмунд I Старий підтверджує львівським міщанам і купцям усіх обрядів привілей короля Олександра, який звільняє їх від будь-яких мит і зборів у всій державі. Після закінчення терміну оренди Тенчинських та за згодою Сигізмунда Августа монарх відновлює безумовну дію митного імунітету в митних коморах у Белзі, Холмі та Грубешеві.

Каспер Гловацький повідомляє адресата про відправлення документів примасу поштою та додає отриману відповідь. Він також сповіщає про втрату записки щодо паперів для метриканта і просить повторно скласти їхній реєстр.

Король Сигізмунд I Старий наказує збирачам податків руських земель дотримуватися давнього звичаю щодо вірменських і руських священиків у Львові, згідно з яким вони сплачують публічні податки та несуть міські повинності разом і нарівні з іншими львівськими міщанами.

Капітан просить владу Львова про відтермінування для Яскевича, крамницю якого запечатали. Він посилається на його обіцянку сплатити протягом кількох днів і просить прийняти таке рішення.

Король Сигізмунд I Старий підтверджує бурмистрові та райцям міста Львова виключне право обирати й призначати міських посередників і перекладачів (званих мейлярами і тлумачами) згідно з давнім звичаєм. Монарх забороняє королівським урядовцям втручатися в цю міську прерогативу під будь-яким приводом.

Якуб Гладишевич дякує Артурові Форбсу за подарунок, переданий через брата. Висловлює вдячність і доручає себе та свою дружину подальшій прихильності й дружбі адресата.

Якуб Гладишевич відправляє до Львова свого челядника для залагодження власних справ і доручає його доброзичливості та допомозі Артура Форбса. При цьому він заявляє про готовність віддячити за виявлену йому послугу.

Якуб Гладишевич просить Артура Форбса виплатити у Львові суму 2300 курантних флоринів пану Бевілакві. Він запевняє адресата, що витрачені кошти будуть негайно повернуті йому особисто або через відправленого з Рудника слугу.

Повернувшись до Кракова, Гладишевич дякує Форбсу за прихильність, замовляє лисячі шкіри та описує віспу й інші недуги дітей у родині.

Король Сигізмунд I вирішує суперечку між львівським старостою Миколаєм Сенявським та владою Львова, підтверджуючи давній звичай і порядок обрання райців та інших міських урядників. Він постановляє, що вакансії в міській раді можуть заміщуватися виключно з-поміж лавників без утручання старости, зі збереженням права монарха призначати одного з шести урядуючих райців.

Гільбрандт пояснює владі Львова, що через свої обов'язки при генералові Мельхіорі фон Гацфельдті не міг особисто зайнятися їхніми справами, тому доручив їх коронному референдареві, який успішно владнав їх завдяки підтримці підканцлера. Автор просить бурмистра й райців із вдячністю прийняти ці зусилля і віддає себе їхній подальшій ласці.

Король Сигізмунд I підтверджує місту Львову привілей князя Владислава Опольчика від 1378 року щодо передачі війтівства магдебурзького права разом із судовими штрафами та правил обрання війта міською радою.

Арчибальд Гіллер надсилає Францішеку Ґлоґовському замовлений атлас і справжній кармакаровий адамашок, подаючи загальний розрахунок разом із попереднім боргом на суму 99 злотих. Він також сповіщає про новини з пошти щодо очікуваного прибуття короля до Варшави через шість тижнів.

Король Сигізмунд I Старий забороняє владі Львова відчиняти міські брами в нічний час на прохання шляхти та можновладців через воєнні загрози на прикордонні, допускаючи виняток лише у випадках нагальної та найвищої державної потреби. Водночас він забороняє будь-кому чинити тиск на райців під загрозою суворих королівських кар.

Повідомлення про прибуття цісарських військ на зимові кватири. Автор наказує бурмистрам підготувати провіант і фураж перед його прибуттям; завершальна клаузула не була повністю прочитана.

Перемишльський каштелян і львівський староста Миколай Одновський посвідчує дарування підвоєводи Станіслава, який на випадок смерті передав своєму двоюрідному братові Мацею Гидеку власний будинок, фільварок із садом та права на судовий процес із єврейським мінцарем Шльомою. Документ визначає умови вічного володіння маєтком та встановлює вадіум під правовою санкцією.

Вроцлавський купець Томаш Ґірнотт повідомляє Сенат Львова про боргове зобов'язання на суму понад 624 імперських талерів, яке мав перед ним покійний львів'янин Ян Лібшваґер. Він просить міську владу накласти арешт на майно боржника та продати його з торгів, що дозволить задовольнити вимоги кредиторів без необхідності здійснення дорогої поїздки з Вроцлава.

Квитанція та фінансовий розрахунок, складені Томасом Ґірноттом, де зазначено вартість товарів, отриманих львів'янином Яном Лібшваґером. Після вирахування часткової сплати автор документа вказує залишок до оплати у розмірі понад 297 твердих талерів.

Львівський земський суд здійснює трансумпцію та підтвердження привілеїв королів Казимира Ягеллончика та Сигізмунда I Старого для церкви св. Миколая перед містом Львовом. Документ підтверджує звільнення тамтешнього пресвітера, його наступників та самого монастиря від усіляких податків, данин і тягарів на користь корони.

Гєрнова пред'явила капітанові Барклі вексель Форбса. Вона обіцяє передати отримані гроші Петрові Форбсу в Гданськ і повідомити адресата поштою.

Гернова підтверджує отримання 851 тимфа від Барклі. Решту суми вона має одержати пізніше; обговорює можливу виплату в талерах по 3 злотих 16 грошів і побоювання щодо збитків.

Папа Павло III повідомляє катедральну капітулу у Львові про заміщення вакантної після смерті архієпископа Бернардина архієпископської кафедри та призначення на цю посаду Петра. Він наказує капітулі виявити новому ординарію послух і пошану під загрозою церковних кар.

Львівський староста Миколай Гербурт радить бурмистрові та райцям Львова, як у правовий спосіб домагатися справедливості проти пана Чавровського, котрий побив і пограбував міщанина Анджея Габрека. Він вказує на належний спосіб складання позову та протестації, водночас відраджуючи подавати скаргу проти власного старостинського уряду.

Гербурт запевняє райців у допомозі. Про суперечку зі староміським планує дізнатися після приїзду до Львова, а в прикордонній справі наказує своєму урядникові скласти присягу.

Папа Павло III повідомляє жителів міста та Львівської дієцезії про призначення Петра Стажеховського новим архієпископом після смерті архієпископа Бернардина. Він наказує вірним прийняти нового пастиря з належною пошаною та виявляти послух його повчанням і велінням.

Генриковський запрошує бурмистра та раду Львова на весілля старшої дочки з Анджеєм Лисицьким [?], адміністратором Берестейської литовської економії. Дочка на ім'я не названа.

Король Сигізмунд I Старий дозволяє владі Львова спорудити білильню на міських землях із застереженням, що доходи з неї призначатимуться виключно на зміцнення та ремонт міських фортифікацій. Монарх гарантує місту виняткове право на ведення такого підприємства в околиці, забороняючи спорудження конкуруючих білилень.

Ян Гембицький дякує райцям і магістрату Львова за надісланий на час посту дарунок у вигляді солоної риби та білужини. Він запевняє у своїй вдячності та готовності повсякчас підтримувати інтереси й процвітання міста.

Король Сигізмунд I Старий після розгляду спору з коломийським старостою Миколаєм Сенявським підтверджує належне львівським міщанам і купцям звільнення від сплати митних зборів у Коломиї при перевезенні власних товарів. Водночас він застерігає під загрозою стягнення мита про заборону перевозити під приводом цього привілею товари, що належать чужим особам.

Гембицький просить магістрат про прихильність та урядову підтримку для августинців, які засновують осередок у Львові.

Гембицький радить дійти згоди зі старостою та дотримуватися правил стягнення торгового мита. Просить роз'яснити суть оброку, що необхідно перед виданням декрету щодо обов'язку євреїв.

Ґембицький рекомендує сорока мужам Львова укласти угоду з євреями, якнайшвидше повернути вилучені товари, а також припинити ворожі висловлювання й погрози до затвердження угоди королем.

Ґембицький закликає до мирової угоди зі старостою і пропонує пожиттєву суму з міських доходів зі збереженням чинності міських декретів.

Хелмінський єпископ і підканцлер коронний Пйотр Гембицький дякує владі Львова за надісланий дарунок у вигляді риби та обіцянку нових подарунків із Туреччини. Водночас він запевняє магістрат у своїй прихильності та готовності захищати привілеї міста.

Король Сигізмунд I Старий підтверджує місту Львову два давні митні привілеї, які дозволяють збір мостового мита в розмірі одного гроша з навантаженого товарами воза та плати в розмірі двох денаріїв з купленого вола. Правитель мотивує своє рішення потребою зміцнення та підтримки обороноздатності прикордонного міста перед загрозою нападів ворогів.

Підканцлер коронний Пйотр Гембицький звертається до війта та старших вірменської громади у Львові з проханням відкласти виконання вироку асесорського суду щодо поруки за борг вірменського єпископа. Він зазначає, що це питання має бути мирно врегульоване на найближчому сеймі.

Король Сигізмунд I Старий на прохання міської влади та громади Львова підтверджує давній привілей Казимира Ягеллончика на щорічний вільний ярмарок у день св. Агнеси. Водночас монарх остаточно ліквідує та скасовує запроваджений раніше ярмарок на день св. Маргарити як невигідний і некорисний для міста.

Патрік Ґордон пояснює Артуру Форбсу, що передав посланцеві гроші на сплату зобов'язань за товари, і просить не звинувачувати його за затримку платежу. Водночас він повідомляє про можливість погашення заборгованості перед Альбертом Ватсоном, слугою адресата у Кракові.

Король Сигізмунд I вирішує справу щодо спроби викупу Пекарського млина на передмісті Львова хірургом Яном Фрією. Монарх постановляє, що брат і сестра Михайло та Анна, діти покійного майстра Михайла, зберігають довічне право на володіння та оренду цього млина.

Ант. Гойглін звертається з Ґданська до Артура Форбса у Львові з ґречним проханням надати інформацію про місце перебування пана Нітша. Він також запитує, чи той придбав волів і чи вирушив уже транспорт цих тварин у дорогу.

Антон Гойґлін підтверджує Артуру Форбсу отримання листа разом із повернутим векселем та дякує за клопоти щодо цієї справи. Він висловлює задоволення з приводу відправлення паном Нічем партії волів до Ґданська і засвідчує готовність до подальших послуг.

Антон Гейглін із Ґданська підтверджує Артуру Форбсу в Ярославі належне отримання суми 5905 2/3 флорина від пана Кнабе. Дякує за сплату боргу та заявляє про готовність до подальших послуг.