Каталог джерел

Де Балюз описує шість пакунків, надісланих банкіром Еліссаном: картини, зображення кошиків із фруктами, одяг та розібране дерев'яне ліжко. Згадує про вексель, перебування маркіза при армії та пересування військ в Італії, Фландрії й на Рейні.

Ж. Ґ. де Балюз повідомляє волинському воєводі про перебіг мирних переговорів у Делфті, неправдиві чутки щодо попередніх статей та французькі морські озброєння в Бресті й Рошфорі.

Ж. Ґ. де Балюз передає руському воєводі Станіславу Яну Яблоновському звістки про напруженість довкола Гольштейну, полювання короля Англії та призначення на урядові посади у Франції. Він також повідомляє про відправлення урочистої меси в Дрездені та прибуття французьких артистів до Польщі.

Ж. Ґ. де Балюз повідомляє волинському воєводі про умови мирного договору між Францією та Савоєю й оцінює його військово-політичні наслідки. Він також сповіщає про жалобу через смерть архієпископа Кельнського, роззброєння англійських кораблів та успіхи корсарів із Сен-Мало.

Автор очікував на приїзд адресата, але отримав його лист до Парижа. Він повідомляє сприятливі для Франції новини та узгоджує подальші дії щодо векселя, надісланого пільським стольником.

Автор надсилає витяг, що спростовує частину новин, вигідних для цісарців. Він погоджує відправлення тисячі ріксдалерів Дюпору та нагадує про власні п'ятдесят франків, сплачених під час розрахунку за рахунком Сайо в Парижі.

Ж. К. де Балюз переказує волинському воєводі Яну Станіславу Яблоновському повідомлення отця Воти про операції французької армії під Турином та запеклий опір населення П'ємонту. Крім того, він інформує про банкрутство Банку Англії та надсилає додаток із новинами з Парижа.

Ж. К. де Балюз повідомляє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про напруженість у відносинах між Данією та Швецією через Гольштейн, про невирішене питання дев'ятого курфюрства, а також про сутички в Гессені. Він також згадує про рекомендованого ним слугу, якого має привести великий гетьман.

Де Балюз вітає з приїздом і пологами воєводини. Просить пояснити чутки про невдоволення Яблоновського прийомом у Франції та відхилені пропозиції. Також узгоджує спосіб розрахунку паризького боргу.

Рукописні новини висвітлюють дії французьких військ у Нідерландах, на Рейні та в П'ємонті. Містять чутки про смерть іспанської королеви-вдови та таємні переговори Кальєра; автор чітко розмежовує чутки та відомості, які вважає достовірними.

Ж. Ґ. де Балюз рекомендує Станіславу Яну Яблоновському пред'явника листа, котрий уже здобув прихильність великого гетьмана. Він просить воєводу про надання тому опіки та запевняє у своїй глибокій повазі.

Автор висловлює радість з приводу одужання воєводини. Він пояснює відсутність кореспонденції від маркізи де Бетюн і запевняє, що її син отримав гроші та мав намір повернутися до Франції.

Автор повідомляє гетьману Яблоновському про перебіг воєнних дій у Європі, зокрема про успіхи французьких військ у Каталонії та корсара Жана Барта на морі, маневри в Нідерландах, а також ситуацію під Турином і Темешваром. Він також описує враження папських дипломатів від відвідин Версаля та сповіщає про смерть іспанської королеви-вдови.

Документ засвідчує, що Ян Кунат із Дзєнґлова продав і зрезиґнував на користь Яна, званого Янушем, із Малечковичів своє дідичне село Жидатичі у Львівському повіті за суму 250 гривень польської монети.

Юрій Балабан повідомляє раду міста Львова про своє заступництво перед краківським воєводою щодо звинувачень, пов’язаних із заарештованими євреями. Він закликає райців підготуватися до засідання слідчої комісії, яка має довести їхню невинність, попри неприязнь воєводи та звинувачення пана Тарнавського.

Юрій Балабан повідомляє львівських райців, що краківський воєвода через поганий стан здоров'я не прибуде до Львова на жалобні урочистості. Він радить адресатам, попри цю відсутність, невідкладно виконати всі заплановані обов'язки.

Єжи Балабан повідомляє владі Львова про свої зусилля перед гетьманом і воєводою краківським Станіславом Реверою Потоцьким задля успішного вирішення міських справ і підписання рескриптів. Він інформує про подолання опору гетьмана, відправлення міського писаря з документами та засвідчує готовність і надалі допомагати місту.

Юрій Балабан повідомляє львівських райців, що краківський воєвода обурився через те, що вони ведуть переговори у важливій справі через листування, а не особисто. Автор передає це зауваження на розсуд міської влади, знову засвідчуючи свою готовність надавати подальші послуги.

Король Казимир IV Ягеллончик дозволяє Єлизаветі з Подошиць, удові львівського каштеляна Юрія Струмила, придбати ренту й чинші в Королівстві з метою фундування та забезпечення вівтаря за спасіння душі її та її покійного чоловіка. Крім того, монарх звільняє це забезпечення від усяких юрисдикційних тягарів, ленних зборів і військової повинності.

Священник хворіє вже тиждень. Він повідомляє про покращення стану, проте залишається у Львові, щоб відновити сили й дочекатися поліпшення дороги. Шкодує, що не послухав добродія; обіцяє вдячність і молитву.

Папа Іннокентій VIII повідомляє мешканців міста та Львівської дієцезії про заміщення Львівського архієпископства обраним Анджеєм після смерті архієпископа Яна. Закликає вірних визнати нового пастиря, шанувати його та виявляти йому послух.

Ян Ахенкіф тішиться покращенням здоров'я Артура Форбса, надсилає йому листи й розпитує про греків, які прибули до Самбора. Наприкінці згадує про відсутність кореспонденції з Ґданська та про заплановане одруження Андріса Тернера з донькою Кларка.

Ян Ахенкіф висловлює занепокоєння звісткою про хворобу Артура Форбса та бажає йому швидкого одужання. Він надсилає адресатові листи та новини з пошти.

Ян Ахенкіф повідомляє Артура Форбса про очікування звісток від Роберта Тейта щодо фурманів, а також на прохання пересилає листи. Запевняє у своїй прихильності й передає вітання від дружини.

Ян Ахенкіф відсилає Артурові Форбесу листи й доручає йому придбати камінь товару та передати квитанції через посланця. Він також згадує про домовленості з паном Зивертом та про борг пані Форбес.

Ян Ахенкіфф висловлює Артуру Форбсу співчуття через смерть племінниці, а також торкається поточних торговельних і розрахункових питань. Він звертається і до дружини адресата з проханням повернути гроші за взуття.

Через поштову помилку автор доручає Давіссону відправити листи з Ґданська до Кракова. Він згадує Левендалла, розпорядження про переказ через вексель та оплату перевезення у Ґданську.

Ян Ахенкіф сповіщає Артура Форбса про безуспішні намагання повернути від пана Бріса належні гроші та надсилає отриману від боржника відповідь. Він також згадує про від'їзд кількох купців із Замостя й передає вітання від дружини.

Ян Ахенгіфф просить Артура Форбса відіслати до Мостиськ надіслані гроші та пакунок листів разом із товаром і зберегти їх до свого приїзду. Він також повідомляє про присутність спільних знайомих та про запланований виїзд до Замостя.

Ян Ахенкіф сповіщає Артура Форбеса про відкладення поїздки до Львова через свята та відправлення гінця. Він просить термінових звісток щодо підготовки до ярмарку, прибуття грецьких купців і безпекової ситуації в місті.

Ян Ахенкіфф передає Артуру Форбсу відомості про подорож Олександра Михайловича, який везе значні суми грошей із Вроцлава до Львова, висловлюючи занепокоєння щодо його безпеки. Він також просить розшукати вроцлавські документи, адресовані йому, і спрямовувати пошту до Ярослава, а не до Львова.

Автор підтверджує отримання листа, сповіщає про стан здоров'я та повідомляє про надсилання 350[?] флоринів і решти належної суми після свят.

Ян Ахенкіф надсилає Артуру Форбсу отримані листи та підтверджує одержання 30 злотих від пані Діксон, обіцяючи доставити їх до Ярослава. Він також висловлює побажання щасливої дороги та передає щирі вітання від своєї родини.

Ян Ахенкіф надсилає Артуру Форбсу листи від контрагентів та обговорює питання фінансових розрахунків у Гданську та у Кшиштофа Мінасовича. Він також висловлює обурення недискретністю пана Пріса щодо обіцяних грошей.

Ян Ахенкіф надсилає Артуру Форбсу письмові реляції, що уточнюють попередні повідомлення про дії флоту та про боротьбу з французами під Намюром. Автор також висловлює надію на добрі вісті з наступною поштою.

Ян Ахенкіфф радіє з того, що в Артура Форбса минула пропасниця, і схвалює його рішення відмовитися від подорожі до Кракова. Він також надсилає йому два листи та повідомляє, що на пошті нової кореспонденції немає.

Ян Ахенкіф висловлює співчуття з приводу хвороби Артура Форбса, пересилає йому отримані листи та повідомляє про відсутність кореспонденції з Ґданська. Він також передає найсвіжіші воєнні новини про бойові дії з французами й турками.

Ян Ахенкіфф сповіщає Артура Форбса про відправлення скрині вартістю 30 флоринів і просить розрахуватися з візником за її перевезення. Він також пояснює, що відправлення решти речей призупинено до отримання звістки від брата адресата.

Ян Ахенкіф сповіщає Артура Форбса про питання закупівлі дорогих соболів, відправлення тисячі злотих та товари, надіслані до Ярослава. Він також роз'яснює справу щодо духтів і ваги вантажу на підводі, додаючи прохання дружини надіслати гвоздику.

Ахенкіф підтверджує отримання листа, згадує Ґданськ та Ярослав, бажає Форбсу щасливої подорожі до Кракова та передає вітання від дружини.

Ян Ахенкіфф висловлює сподівання, що відпочинок після курсу лікування посприяє одужанню Артура Форбса. Разом із поштовою кореспонденцією він передає щирі вітання від себе, дружини та доньки.

Ян Ахенкіф надсилає Артуру Форбсу поштові листи та висловлює жаль через його відсутність на початку ряшівського ярмарку. Він також повідомляє про повернення пані Форбс боргу в розмірі 144 з половиною злотих і передає вітання від своєї дружини.

Львівський суддя Ґунтер із Сеняви та підсудок Ян із Високої засвідчують перебіг процесу в земському суді між позивачем Стахном із Плетенич та Філіпом Посудовським із Подусова. Виписка містить перелік чергових судових строків (рочків), призначених сторонам суперечки.

Літній купець просить повернути або з'ясувати місце зберігання його чорного мережива. Він згадує про відсутність відповіді від Джеймса Чалмерса і благає про допомогу на схилі літ.

Чергове прохання з'ясувати, де знаходиться чорне мереживо, та заступитися перед Джеймсом. Автор описує скрутні часи, намір приїхати до Кракова і Ярослава, борг у 400 талерів і побоювання неприємностей.

Король Казимир IV Ягеллончик підтверджує давніші записи й надання львівських старост Яна з Тарнова та Яна Кміти з Вішнича щодо села Годовиця у Львівській землі на користь костелу св. Івана Хрестителя на передмісті Львова.

Арман конфіденційно повідомляє про угоду між королевою та її сином Якубом після 10–12 днів переговорів. Королева мала вдовольнитися дожиттєвим правом користування маєтками покійного чоловіка; рухоме майно, коштовності та готівка мали бути поділені порівну між братами. Наводить перелік посередників, а також дати сеймиків 27 липня та конвокації 29 серпня, що вказують на 1696 рік.

Краківський офіціал Станіслав зі Свідниці дозволяє Бернарду, синові Якуба зі Львова, обрати сповідника, здатного уділити йому розгрішення та повний відпуст у межах хрестового походу проти турків і татар. До документа додано текст формули розгрішення, що застосовувалася за життя та перед обличчям смерті.

Арно інформує волинського воєводу про розмову з королевою Марією Казимирою щодо претензій до суфрагана, а також про відсутність надісланого монархині розлогого листа. Він також повідомляє про стан здоров'я королеви, тривожні вісті зі Львова та поїздку королевичів із Парижа.

Арман дякує за лист і доброзичливість. Королева після розмови з ним про одруження пана Станірофського [?] написала до пані Казміренської [?], щоб та йому допомогла. Автор повідомляє про невтішні звістки з Росії [Русі] та Литви щодо маєтностей королеви, а також наводить листи з Парижа про теплий прийом князів губернаторами під час подорожі. Передає вітання королеви, обговорює листування з князем Александром і запевняє у своїй відданості доньці адресата.