Каталог джерел

Островський звертається до президента Львова Веніна з проханням звільнити з-під арешту пана Меретина, який дійшов згоди зі своєю процесуальною опоненткою. Він зазначає, що відбутий арешт є достатнім покаранням, а подальше ув'язнення руйнує справи Меретина.

Островський клопоче перед президентом Львова Веніном від імені канівського старости щодо незаконного тримання у в'язниці сина архітектора Меретина. Він вимагає його звільнення, наголошуючи, що той уже відбув призначене покарання, а подальше ув'язнення через несплачені штрафи є безправним.

Король Август III затверджує та поновлює сукупність прав, імунітетів, привілеїв і звичаїв, наданих вірменській громаді у Львові давніми польськими королями. Документ містить ланцюговий транссумпт підтверджень, виданих послідовно Яном III Собеським, Михайлом Корибутом Вишневецьким, Яном Казимиром та Владиславом IV.

Анджей Остророг дякує владі Львова за пам'ять про свого батька та заявляє про готовність захищати права міста. Він просить надіслати копії ухвал (лауд) вишенського сеймику та львівського зібрання із зазначенням пунктів, що порушують інтереси міщан.

Папа Климент XII уділяє повний відпуст вірним Львівської дієцезії, які за звичайних умов візьмуть участь у перших понтифікальних месах, відправлених новим архієпископом Миколаєм Жераром Вижицьким, та приймуть його урочисте благословення.

Миколай Остророг критикує владу Львова за подання зухвалих протестацій проти сеймику, податкових поборів і каптурового суду, що викликало обурення шляхти. Він радить райцям прагнути владнати суперечку, порозумітися з каптуровими суддями та скористатися посередництвом коронного канцлера.

Документ підтверджує надання польському шляхтичу Яну Стеткевичу ступеня доктора філософії та медицини великим канцлером Болонського університету Александром Формаліарі після успішного складання суворого іспиту та проголошення визнання віри. Надає промованту повні права на викладання, лікарську практику й уживання докторського титулу, а також описує урочистість вручення академічних інсигній.

Автор повідомляє про перебіг робіт із вимірювання та класифікації ґрунтів у Гнильчу, а також сповіщає про діяльність інженерів у Носові. Крім того, він скаржиться на Яблоновського, який перешкоджав йому у зв'язку з мандатарієм, і просить ухвалити рішення стосовно суперечливого виділення земель для двадцяти халуп.

Львівські райці після затвердження звітів з управління шпиталем Святого Духа, поданих покійним райцею Яном Меконі, та на знак визнання вкладених ним значних власних коштів установлюють два вічні річні богослужіння за упокій його душі, зобов'язуючи провізорів шпиталю до їх постійного відправлення.

Анджей Павловський повідомляє львівському писареві Войцеху Зімницькому про перемовини зі слугами та ремісниками, зокрема про спроби схилити Шимона повернутися на службу. Він також сповіщає про придбані паном Лукашем хутра та просить подбати про матір на випадок непередбачених обставин.

Король Август III затверджує Стрілецькому братству міста Львова давні привілеї та імунітети, надані й підтверджені його попередниками: Сигізмундом Августом, Генріхом Валуа, Сигізмундом III, Яном Казимиром, Михайлом Корибутом, Яном III Собеським та Августом II. Підтвердження охоплює, зокрема, збір мита, званого шпасне, частку в митних доходах, привілеї та податкові звільнення для куркового короля, порядок стрілецьких вправ, а також повернення зайнятого стрільбища (цельштату).

О. Бартоломей Павловський звертається до воєводи Яна Яблоновського із закликом зупинити наплив іновірців до Свеця, які з мовчазної згоди міської влади скуповують будинки та витісняють католиків. Він застерігає адресата від відповідальності на Божому суді та закликає стати на захист Церкви перед поширенням згубної зарази єресі.

Документ врегульовує суперечку між владою Львова та колегією вікаріїв львівського катедрального собору, встановлюючи правила та розмір щорічної сплати мешного зерном заміськими міськими селами та грішми із земель лонгерії, а також виплату заборгованості. Угода затверджена львівським архієпископом Миколаєм Ігнатієм Вижицьким.

Галицький купець Симон Пайк сповіщає Артура Форбса про своє розорення внаслідок татарського набігу та просить про терпіння щодо повернення боргу. Він запевняє, що попри постійні грабунки орди докладе всіх зусиль, аби якнайшвидше сплатити свій борг.

Король Август III затверджує статут інтролігаторської конфратернії у Львові, ухвалений міською радою 1740 року, який регулює організацію цеху, обов'язки майстрів і підмайстрів та захищає ремесло від конкуренції партачів.

Автор домагається звісток та належних 700 злотих, відкидає підозру в зраді, обговорює строк та третейський суд (арбітраж). Запитує про чутку щодо намагань адресата вступити на службу до росіян; приписка повідомляє про пошуки справи в Красноставі та Городлі.

Палуський звітує про судовий процес із Деболіною та накладення арешту на 6000 у Поромові. Повідомляє про її шлюб із Дидинським і справу щодо половини Лопенника. Передає вітання дружині графа, з якою особисто не знайомий. Лист від 16 червня 1782 року.

Автор вимагає належно оформленої довіреності. Він повідомляє про позов проти Деболіни щодо боргу та отримання кондемнати (заочного вироку); Деболіна оскаржила вимогу й наклала арешт на суму в адресата. Просить надіслати відповідь до Красностава.

Папа Бенедикт XIV надає Юзефу Домбровському провізію на вакантний канонікат і пребенду у Львові. Документ підтверджує надання бенефіцію з огляду на чесноти й заслуги номінанта.

Холмська ігуменя Юстина Партейнівна звертається до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського з покірним проханням звільнити монастир від податкових тягарів і військових попасів. Вона нагадує про давні обіцянки опіки над обителлю та просить про втручання, зважаючи на те, що черниці вже знесилені.

Папа Бенедикт XIV хвалить єпископа Самуеля Гловінського за намір заснувати й довірити піарам колегіум для шляхетської молоді у Львові та сповіщає про своє звернення до короля Августа III з проханням усунути перешкоди на шляху втілення цього задуму. Документ містить також затвердження та ресигіляцію львівського архієпископа Миколая Ігнація Вижицького від 1751 року.

Маркіанопольський архієпископ Петар Парчевич просить магістрат і райців Львова надати йому фінансову підтримку або виплатити асигновані кошти на покриття нагальних потреб. Духовна особа описує крайнє зубожіння та злигодні, яких вона зазнала під час восьмимісячної мирної місії до Богдана Хмельницького, здійсненої за дорученням імператора Фердинанда III на користь Речі Посполитої.

Папа Бенедикт XIV надає на десятирічний термін повний відпуст вірним, які відвідують парафіяльний костел у Рихтичах на свято Віднайдення або Воздвиження Чесного Хреста. Документ містить також затвердження та дозвіл на оприлюднення, видані єпископом-суфраганом перемишльським Анджеєм Пруським.

Й. Певереллі, перебуваючи у варшавському шпиталі боніфратрів, скеровує до влади Львова листа зі скаргами на зазнані образи, майнові збитки та спроби отруєння з боку львівських міщан. У хаотичному викладі він згадує про пережите насильство та просить про допомогу й заступництво перед львівським єпископом.

Станіслав Потоцький надає жителям Отинії право обирати міську владу та детально регулює їхні панщинні обов'язки, податки, орендні платежі й десятини. Документ також визначає правила надання ділянок під забудову разом із терміном слободи для нових поселенців.

Учень станиславівської гімназії Данило Богаченко пропонує Науковому товариству ім. Шевченка знайдений в Отинії пергамент 1753 року, що стосується повинностей підданих старости Потоцького, просячи натомість про невелику грошову винагороду.

Данило Богаченко, учень української гімназії в Станиславові, звертається до Наукового товариства ім. Шевченка у Львові з проханням надіслати белетристичні твори Івана Франка, Бориса Грінченка та Івана Тобілевича. На листівці також зазначено назви висланих йому книжок.

Поштовий конверт відправлення, надісланого зі Станіславова учнем Данилом Богаченком до Архіву Наукового товариства ім. Тараса Шевченка у Львові. Відправлення містило пергаментний документ щодо містечка Отинії.

Львівський війт Войцех Педіанус дякує міському писареві Анджею Мондровичу за новорічні побажання та коментує політичні неспокої й поточні міські справи. Він також доручає його опіці доставку кореспонденції отцю Антонію та контакт зі снятинським старостою Миколаєм Язловецьким.

Папа Бенедикт XIV доручає апостольським комісарам ввести Яна Алоїзія з Вітольдів Александровича у володіння канцлерством і канонікатом Львівської катедри. Він наказує забезпечити новому канцлеру отримання всіх належних цьому сану доходів та усунути можливих незаконних володільців.

Францішек Пежицький скаржиться поручнику Вольському на обтяжливі постої та надмірне стягнення вівса і напоїв, що призводять маєтності до розорення. Від імені київського ловчого він просить припинити нищення маєтку дислокованими хоругвами.

[Польською; переклад очікується] Król August III potwierdza i odnawia ogół praw miejskich, swobód handlowych, immunitetów oraz przywilejów miasta Kamionka Strumiłowa, transumując i aprobując wcześniejsze nadania królów polskich od Zygmunta I po Jana III Sobieskiego.

Чарльз Пайп повідомляє Артура Форбса про труднощі зі стягненням боргу з єврейських боржників у Львові та про підготовку й передачу для нього суми у 2500 розмінних монет через посланця. Він також сповіщає про відрахування витрат і звіщає про свій швидкий від'їзд до Ґданська.

Чарльз Пайп просить Артура Форбса обговорити з паном Мейтлендом справу сфальшованого пергаменту та схилити його до накладення секвестру. Він також очікує звістки про їхню спільну думку з цього приводу.

Аудитор Апостольської палати Ян Костянтин Караччоло вирішує суперечку між львівськими чернечими орденами та митрополичою капітулою, наказуючи зберегти в силі та примусово стягувати виплати благодійної субсидії (subsidium charitativum), встановленої згідно з Варшавським трактатом 1717 року. Вирок постановляє стягнути належні частини контрибуції, не сплачені від 1 квітня 1743 року.

Александер Пейт повідомляє львівського купця Артура Форбса про відправлення за вказівкою Джеймса Кармайкла двох грошових переказів на загальну суму 963 флорини. Він також звертається до адресата з проханням виконати подальші інструкції Кармайкла після отримання відправлень.

Апостольський аудитор Миколай Серра наказує актуарію та архівісту львівської курії беззастережно видати запечатані судові акти у справі між магістратом Львова та митрополичою капітулою. Він установлює остаточний чотириденний строк для передачі документів під загрозою церковних кар або необхідності особистої появи в Римі.

О. Томаш Перкович повідомляє воєводі про розчарування о. Мрозовицького через втрату бенефіцію та радить, як схилити його суперника відмовитися від посади. Він також переказує добрі новини про міцне здоров'я воєводини, її діяльний нагляд за маєтком та про одужання білоцерківського старостича.

Король Август III підтверджує статут цеху майстрів з виготовлення пацьорок у Кракові. Документ також містить трансумпт десяти статей, спрямованих проти діяльності партачів.

Львівський канонік Войцех Перліцький сповіщає замостського декана Миколая Кіслицького про стан фундації шпиталю та лазні для вбогих у Шклі, заснованих покійною пані підчашиною. Він описує майнові, правові та будівельні труднощі, пов’язані з об’єктом, і просить про допомогу в належному забезпеченні та формалізації цієї справи.

Кардинал Фердинандо Марія де Россі дозволяє місту Львову домагатися прав перед Конгрегацією Собору у справі спору щодо рескрипту від травня 1762 року. Одночасно наказує призупинити перенесення образу Матері Божої з каплиці Домагаличів та відкласти ліквідацію самої каплиці.

Джон Пейтон перепрошує львівського купця Артура Форбса за затримку з поверненням грошей, пояснюючи це браком якісної монети та відправленням наявних коштів до Торуня. Він просить про терпіння до найближчого ярмарку, обіцяючи розрахуватися за боргом і закликаючи адресата не звинувачувати в цій ситуації пана Мюррея.

Миколай Серра наказує фіскальному промотору львівського архієпископа не порушувати прав магістрату Львова на управління шпиталем св. Антонія та дотримуватися угоди 1514 року під загрозою грошових штрафів, екскомуніки та позову до Рима. Він накладає заборону (інґібіцію) на подальші наклепи й наказує львівському консисторію видати відповідні акти захисникам міста.

А. Петрачинський повідомляє Артура Форбса про проблеми з ярославськими візниками, які вивантажили шість фас австрійських кіс, відмовляються їхати далі та вимагають вищої оплати. Просить адресата прийняти рішення та надати розпорядження щодо подальших дій з перевізниками.

Папа Климент XIII уділяє на десять років повний відпуст вірним обох статей, які після сповіді та прийняття святого причастя відвідають кафедральний собор у Львові у три визначені ординарієм дні року й помоляться в інтенціях Церкви.

Ксьондз Ян Піґловський висловлює радість із приводу добрих звісток про здоров'я Мацея Гайдера, які отримав під час зустрічі з пріором львівських кармелітів у архієпископа Гнєзненського. Він запевняє адресата у своїх невпинних молитвах, випрошує для нього Боже благословення та довіряє себе його подальшій прихильності.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський зберігає за каноніками право вибору капітульних маєтностей, наказуючи відраховувати одну третину, а з маєтків Унятичі, Пікуловичі та Жидатичі — половину доходів до спільної маси капітули. Водночас він звільняє від цього обов’язку бідніші посади та прощає капітулі всі накопичені дотепер заборгованості.

Валеріан Подвєшенський закликає львівський магістрат терміново збудувати міст до монастиря святого Онуфрія до настання зими. Посилаючись на розпорядження коронного чесника та новий висновок архітектора, він наголошує на необхідності зведення міцної кам'яної споруди, щоб забезпечити ченців дровами та харчами.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сераковський відокремлює прелатури від канонікатів у митрополичій капітулі, а на забезпечення новостворених прелатів і каноніків та для збільшення щоденних дистрибуцій приєднує до маєтностей капітули село Чорнушовичі та війтівства в Кукільниках і Ставчанах.

Ректор Краківської академії Себастьян Піскорський дякує владі Львова за довірення краківському закладові освіти міської молоді та за прихильність до університету. З нагоди повернення до рідного міста він також доручає професора філософії Яна Мосціцького подальшій опіці львівських райців.