Каталог джерел

Магістрат Кам'янця-Подільського відповідає на лист влади Львова щодо збіглих людей великого коронного канцлера. Запевняє, що повідомив коменданта місцевої фортеці, а також висловлює готовність негайно затримати дезертирів, якщо вони з'являться в місті.

Подільський воєвода Михайло Жевуський звертається до президента Львова з проханням допомогти в набутті оренди приміського села Білогорща на підставі отриманого королівського рескрипту. Натомість він обіцяє суворе дотримання умов контракту, а також постійну прихильність і вдячність міській владі.

Альчід Каттіні звертається до канцлера Яна Малаховського з проханням наказати львівському магістрату виплатити борг у розмірі 330 червоних золотих разом із відсотками з майна покійного камердинера Естри. Автор меморіалу наголошує, що його боргова вимога виникла до одруження боржника і повинна мати першість перед записом на користь удови.

Ігуменя львівських бенедиктинок Магдалена Куропатницька скаржиться канцлеру Яну Малаховському на львівський магістрат, який порушує привілеї монастирської юрисдикції, неправомірно позиває, нападає та ув'язнює підпорядкованих їй ремісників. Вона просить канцлера про письмове втручання до міської влади, щоб припинити подальші кривди й утиски до вирішення спору призначеною комісією.

Львівський каштелян Міхал Лось звертається до магістрату Львова з проханням неухильно виконати вирок коронного асесорського суду на користь інфлянтського стольника Моронського відповідно до розпорядження коронного канцлера.

Хелмінський єпископ і підканцлер коронний Ян Малаховський свідчить про ревні заслуги синдика Михайла Григовича на користь Львова. Він закликає міську владу виплатити йому належну винагороду та заборгованість за Гродненський сейм.

Львівський архієпископ Ян Тарновський підтверджує та схвалює пожертву в розмірі шести тисяч польських злотих, записану владою міста Львова з майна покійного райці Мацея Гейдера на користь Братства Найсвятішого Тіла Христа при львівській катедрі.

Францішек Майноне звертається до львівського магістрату зі скаргою проти кураторів спадщини покійного Мацея Франкі, звинувачуючи їх в упередженості на користь доктора Франкі, а також у порушенні інтересів овдовілої доньки та кредиторів. Він вимагає передати майно своєму зятеві як законному опікунові та повернути комісійні товари, що належать дрезденському ювелірові Вейзеру.

Документ увічнює повернення на вежу львівської ратуші бляшаного флюгера у вигляді лева — герба міста, скинутого бурею в часи воєнного лихоліття. Він містить нарис драматичних облог і бід Львова, подяку за порятунок, а також докладний перелік тогочасної міської влади, цехів і духовенства.

Коронний метрикант Я. Л. Новицький повідомляє львівського райцю про запланований миротворчий з'їзд із поспільством у Конських під патронатом великого коронного канцлера та радить депутатові спершу прибути до Варшави для отримання документів. Він також просить адресата забрати призначені для нього речі від комісара рогатинської старостини.

Я. Л. Новицький повідомляє львівських райців про передачу великому коронному канцлеру листа з вимогами міста. Він зазначає, що для прийняття остаточних рішень необхідне додаткове, усне представлення справи канцлеру.

Король Август III затверджує та поновлює сукупність прав, імунітетів, привілеїв і звичаїв, наданих вірменській громаді у Львові давніми польськими королями. Документ містить ланцюговий транссумпт підтверджень, виданих послідовно Яном III Собеським, Михайлом Корибутом Вишневецьким, Яном Казимиром та Владиславом IV.

Войцех Раковський дякує владі Львова за пам'ять і висловлює готовність допомагати в її справах. Він також повідомляє, що про позицію канцлера щодо продовження роботи комісії магістрат дізнається з окремого листа, і водночас висловлює сподівання на швидке та успішне врегулювання всіх суперечок за зразком ґданської угоди.

Войцех Раковський відповідає взаємністю на привітання владі Львова та повідомляє про відхилення єврейських домагань у Конських завдяки прихильній до міста позиції коронного підчашого та його дружини. Водночас він запевняє магістрат у своїй повсякчасній готовності підтримувати львівські справи.

Войцех Раковський запевняє львівську владу, що Коронна канцелярія не видасть жодних документів, які суперечили б справедливим вирокам коронного підчашого. Він також підтверджує отримання документів, необхідних для успішного спростування маніфесту, поданого євреями.

Щенсний Чацький покликається на думку великого коронного канцлера та сеймову конституцію 1550 року, відкидаючи заперечення львівської міської влади щодо набуття ним шпитального ґрунту на чиншовому праві. Він просить магістрат невідкладно наказати провізорам шпиталю укласти та підписати контракт із його повноважним представником.

Щасний Чацький звертається до адресата з приводу труднощів та несприятливих умов під час купівлі ділянки у Львові, посилаючись на закон 1550 року та підтримку коронного канцлера. Він просить про дружню допомогу в успішному завершенні угоди й повідомляє про прибуття свого уповноваженого, пана Дністрянського.

Щенсний Чацький запевняє адресатів у своїй готовності допомогти та повідомляє, що замість написання листа особисто вирушить до Конських, аби успішно залагодити їхні прохання перед коронним канцлером.

Щенсний Чацький надсилає адресатам рекомендаційні листи до архієпископа та капітули з проханням про значне полегшення у сплаті видеркафів. Він також повідомляє, що звернувся з проханням про подібне втручання до свого батька, канцлера.

Щасний Чацький просить владу Львова скласти належний і повний реєстр міських юрисдикцій для коронного канцлера. Водночас він докоряє адресатам, висловлюючи занепокоєння через невпинні чвари в місті, які загрожують звести нанівець його попередні зусилля.

Щасний Чацький радить владі Львова звернутися до канцлера у справі Гашевича, а також зобов'язує впорядкувати архів і міську юрисдикцію. Він також закликає райців виконувати декрети, залагодити внутрішні суперечки та дбати про загальне благо міста.

Щенсний Чацький надсилає владі Львова універсали для оголошення, а також листи до великого канцлера й великого гетьмана коронного з проханням про військову допомогу для комісії. Він рекомендує відправити кореспонденцію разом із декретом до Варшави через пана Чечевича.

Щенсний Чацький наказує львівському магістрату призупинити стягнення нових податків з домініканського монастиря до свого приїзду. Він також передає волю коронного канцлера щодо звільнення з ратушного арешту пана Цудзинського під присягою та встановлення опіки над його майном.

Щенсний Чацький повідомляє владу Львова про отримання її листа та запевняє у підтримці справи щодо права патронату шпиталю Святого Духа перед великим коронним канцлером та львівським архієпископом. Він також не радить виряджати міських делегатів на раду сенату з огляду на брак певності щодо часу її скликання.

Підчаший коронний Щенсний Чацький відкидає правові сумніви львівського магістрату щодо придбання шпитального ґрунту, посилаючись на висновок канцлера великого коронного та конституцію 1550 року. Він закликає міську владу негайно завершити угоду з його повіреним і підписати контракт.

Щенсний Чацький втручається у справу купівлі ділянки у Львові за Єзуїтською хвірткою, виступаючи проти обтяжливих для нього умов та вимоги згоди коронного канцлера. Посилаючись на право 1550 року та давніші прецеденти, він виряджає пана Дністрянського, щоб успішно завершити правочин.

Підчаший коронний Щенсний Чацький надсилає владі Львова своє оповіщення з дорученням його оприлюднити, а також кореспонденцію до канцлера і гетьмана великого коронного. Він рекомендує відправити листи до Варшави через пана Чецкевича для отримання військової допомоги від львівського гарнізону на час комісії.

Казимир Чечевич звітує львівським райцям про свої клопотання перед коронним канцлером та іншими вельможами у міських справах і в суперечці з паном Хмелецьким. Повідомляє про необхідність залишити синдика у Варшаві й висловлює настійне прохання надіслати додаткові кошти та судові документи.

Львівський архідиякон просить воєводу Яна Яблоновського скористатися своїм впливом, аби ксьондз Ґолембовський відмовився на його користь від змагання за яворівський бенефіцій. Він зазначає, що конкурент уже обійняв інші прибуткові посади, а для нього самого Яворів є надзвичайно зручним з огляду на близькість до Львова.

Міські депутати, які перебувають у Варшаві, звітують львівським райцям про затримки в розгляді справи проти євреїв, спричинені зайнятістю канцлера та підканцлера іншими обов'язками. Вони також вказують на гостру нестачу ключових судових документів і пропонують подати протестацію проти численних зловживань та утисків з боку львівських євреїв.