Каталог джерел

Ксьондз Белковський переповідає королівському секретарю Франкі розмову з архієпископом щодо суперечки з магістратом. Він повідомляє, що ієрарх відклав запланований від'їзд і запрошує адресата на зустріч перед обідом задля мирного залагодження справи.

Король Сигізмунд II Август затверджує вирок краківського вального сейму, який скасував позов шляхтича Васька Лагодовського проти міської влади Львова, поданий до ґродського суду. Документ підтверджує привілей, що вилучає львівських міщан з-під чужої юрисдикції, і наказує позивати їх виключно до міського суду.

Король Сигізмунд II Август скасовує обтяжливу натуральну данину з живої риби, яку дотепер сплачували львівські міщани на користь королівського замку, замінюючи її постійним грошовим збором із посудин із рибою, що привозяться на міський ринок. Він наказує львівському старості та його урядовцям суворо дотримуватися нововстановленої торгової такси.

Король Сигізмунд II Август постановляє, що всі власники нерухомості у Львові та особи, які ведуть там торговельну діяльність, підлягають юрисдикції магістрату та обов'язку сплачувати міські податки незалежно від станової приналежності. Документ скасовує будь-які звільнення, імунітети та сервіторіати, уповноважуючи міську владу стягувати міські повинності нарівні з усіх мешканців.

Король Сигізмунд II Август підтверджує і трансумує чотири привілеї королів Казимира Ягеллончика та Сигізмунда I для цеху шевців міста Львова. Вони стосуються обмеження кількості шевців на підзамчі до двох майстрів, заборони займатися шевським ремеслом у шляхетських маєтках за мурами міста, правил продажу шкір гарбарниками та заборони перекуповувати шкіри перед міськими брамами.

Король Сигізмунд II Август на вальному сеймі в Кракові затверджує документ львівських лавників 1554 року, що засвідчує продаж лану орної землі з луками та чагарниками в селі Клепарів на користь селянина Григорія Солтиса Станіславом Кмітовичем, а також Барбарою та Катериною Кмітівнами. Виданий диплом забезпечує покупцеві та його спадкоємцям вічне й непорушне право власності на набуту землю.

Король Сигізмунд II Август підтверджує Яну Кровицькому та жителям юридики костелу св. Івана Хрестителя на передмісті Львова давні привілеї королів та урядовців щодо вірменського права і звільнення від гродських тягарів. Крім того, монарх дозволяє тамтешнім вірменським ремісникам вільно займатися всілякими ремеслами згідно з давнім звичаєм.

Подільський воєвода Михайло Жевуський дякує владі Львова за дотеперішню прихильність і знову рекомендує свого сина, ксьондза-абата, який претендує на львівське пробоство. Він запевняє у вдячності та молитвах за добробут райців в очікуванні на рішення архієпископського суду.

Король Сигізмунд II Август повторно інкорпорує села Зубра та Сихів до магдебурзького права міста Львова, підтверджуючи їхній статус після перевірки на екзекуційному сеймі. Документ звільняє ці маєтності від земської юрисдикції, земських податків і військових повинностей, зобов’язуючи їх лише сплачувати податок шос разом із містом.

Король Стефан Баторій підтверджує всі права, привілеї, імунітети та давні звичаї, надані спільноті львівських вірмен його попередниками. Правитель наказує львівському старості та міській владі непорушно дотримуватися й оберігати ці права.

Примас Владислав Лубенський відмовляє владі Львова в заступництві перед Апостольською Столицею в їхній суперечці з львівським архієпископом. Він наголошує, що йому не личить втручатися у справи чужої дієцезії, і докоряє міщанам за спротив розпорядженням їхнього ординарія.

Примас Владислав Александер Лубенський відмовляє владі Львова у заступництві в Римі в їхній суперечці з львівським архієпископом, зазначаючи, що не має наміру втручатися у справи чужої дієцезії. Він докоряє райцям за спротив розпорядженням місцевого пастиря та відсилає їх до належних церковних інстанцій.

Ректор Краківської академії Антоній Марцішовський відкликає зі Львова бакалавра Лейдмана, який вступив у конфлікт з архієпископом, і просить львівський магістрат ухвалити рішення щодо заміщення посади ректора кафедральної школи. Він також дякує за підтримку в судовому процесі та згадує про плани апостольського нунція перевидати твори львів'янина Шимона Шимоновича.

Великий коронний канцлер Анджей Млодзейовський відповідає львівському архієпископу Вацлаву Сєраковському, відраджуючи домагатися королівського привілею на міську землю під катедральну цегельню без згоди влади Львова. Він радить укласти з містом строковий орендний договір із виплатою чиншу та гарантувати міські права як колатора й патрона прелатур.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський зберігає за каноніками право вибору капітульних маєтностей, наказуючи відраховувати одну третину, а з маєтків Унятичі, Пікуловичі та Жидатичі — половину доходів до спільної маси капітули. Водночас він звільняє від цього обов’язку бідніші посади та прощає капітулі всі накопичені дотепер заборгованості.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сераковський відокремлює прелатури від канонікатів у митрополичій капітулі, а на забезпечення новостворених прелатів і каноніків та для збільшення щоденних дистрибуцій приєднує до маєтностей капітули село Чорнушовичі та війтівства в Кукільниках і Ставчанах.

Папа Климент XIII надає повні та часткові відпусти членам Братства Пресвятої Діви Марії Ласкавої при митрополичій катедрі у Львові за вступ до конфратернії, у годину смерті, у визначені свята, а також за здійснення певних побожних справ і діл милосердя. Ці відпусти також можуть бути жертвувані за душі в чистилищі як заступництво.

Архієпископ митрополит львівський Вацлав Ієронім Сераковський засновує у Львівській катедрі Братство Пресвятої Діви Марії Ласкавої, призначаючи кожного діючого віцепрепозита катедри його приматором. Крім того, він визначає дні свят з відпустами та наказує урочисто відзначати престольне свято.

Папа Климент XIII надає на десятирічний термін привілей відпусту за душі померлих членів Братства Пресвятої Діви Марії Ласкавої біля братського вівтаря у Львівській катедрі. Архієпископ Вацлав Сєраковський затверджує папське бреве та призначає суботу постійним днем для відправлення привілейованих мес.

Єпископ-номінант Вацлав Ієронім Сєраковський дякує бурмистрові та раді міста Львова за прихильне сприйняття звістки про його номінацію на львівське архієпископство. Водночас він запевняє райців у своїй вдячності та готовності виконувати їхні побажання.

Перемишльський єпископ Вацлав Ієронім Сєраковський дякує владі міста Львова за надіслані привітання з нагоди Різдва Христового та Нового року. У відповідь він висловлює взаємні побажання гараздів, Божого благословення та успішного здійснення всіх задумів.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський пояснює магістрату Львова затримку з відповіддю на лист стосовно невиплаченого боргу Речі Посполитої перед містом. Він заявляє про готовність допомогти, однак зазначає, що це питання може бути вирішене виключно сеймом.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський висловлює бурмистрові та райцям міста Львова подяку за прихильність і складає побажання успіху та Божого благословення на Новий 1761 рік.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський відповідає міській владі Львова, закидаючи їй нещирість, неприхильність та зневагу до пастирської влади. Попри це, він висловлює новорічні побажання мудрості, пам'яті про речі остаточні та Божого благословення.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський дякує владі Львова за те, що вона не стала вносити скандальну справу до судових актів, а звернулася безпосередньо до нього. Він сповіщає про втручання каноніка Беньковського та догану каноніку Сєраковському, просячи магістрат владнати суперечку мирно й непублічно.

Архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський докоряє каноніку Леону за насильницькі дії проти регента Львова, на які поскаржився весь львівський магістрат. Він наказує йому невідкладно та мирно залагодити суперечку за допомогою каноніка Крейзера, погрожуючи в іншому разі судовим процесом і втратою прихильності.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський дякує міській владі Львова за надіслані привітання з нагоди свята Різдва Христового. У відповідь він надсилає райцям і бурмистрові пастирське благословення та побажання благополуччя й здоров'я на Новий рік.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський дякує владі міста Львова за надіслані вітання з нагоди світлого Христового Воскресіння. У відповідь він висловлює райцям пастирські побажання благополуччя, Божого благословення та довгих років міцного здоров'я.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський повторно звертається з проханням до влади міста Львова надати презенту на вакантну після отця Годуровського канонію своєму аудиторові, отцю Руському. Він запевняє, що забув попередню відмову, і висловлює взаємну прихильність до магістрату.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський дякує владі міста Львова за надіслані віншування з нагоди Великодня. У відповідь він висловлює взаємні побажання, просячи Воскреслого Христа про добробут і довголіття для адресатів.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський повідомляє владу Львова про прийняття виправленої презенти та інституювання ректора катедральної школи Подгаєцького на львівську канонію після покійного ксьондза Опцидовича. Висловлює задоволення з приводу з'ясування попередньої канцелярійської помилки та запевняє магістрат у своїй пастирській прихильності.

Львівський архієпископ Вацлав Єронім Сєраковський дякує бурмистрові та райцям міста Львова за надіслані святкові вітання. У відповідь він зичить Божого благословення, міцного здоров'я та всілякого особистого й спільного благополуччя.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський звертається до влади Львова на захист бургграфа свого палацу, якому райці нібито погрожували кривдою в обхід архієпископської юрисдикції. Він нагадує про належні йому привілеї та вимагає, щоб усі скарги на слугу спрямовували безпосередньо до нього.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський повідомляє львівський магістрат про прийняття ксьондзом Купінським коад'ютірії канонії. Він додає, що у зв'язку з цією успішно вирішеною справою вже надсилає відповідний лист до Рима.

Архієпископ Сєраковський повідомляє львівський магістрат про скасування покарання різками для волоцюги Юговського та відсилає його до Львова, наказуючи спонукати його повернутися до сім'ї та ремесла. Він також доручає провести слідство щодо звинувачень, які Юговський висуває проти своєї дружини.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський рекомендує магістрату міста Львова дотеперішнього провізора шпиталю Святого Духа, пана Зєнткевича. Спираючись на супліки підданих та заслуги у спорудженні костелу в Малехові, ієрарх просить залишити його на цій посаді на подальший час.

Архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський запевняє владу Львова у прозорості своїх дій щодо фундації покійного доктора Лінгєра. Він заявляє, що відповідно до закону всі кроки здійснюватимуться офіційним едиктальним шляхом із викликом зацікавлених сторін.

Львівський архієпископ Вацлав Єронім Сєраковський застерігає львівський магістрат від стягнення та розміщення легату покійного доктора Лінгєра на побожні цілі до офіційного затвердження заповіту церковною владою. Він застерігає міську владу від примушування вдови до виплати сум і спроб розмістити їх на обтяжених маєтках без належного забезпечення.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський повідомляє провізора шпиталю Святого Духа Бема про розпорядження, надане каноніку Александровичу, щодо вчинення правосуддя стосовно обвинуваченого священника. Він направляє адресата до згаданого сурогата, запевняючи в отриманні належного відшкодування за завдану кривду.

Ян Сєраковський повідомляє Станіславу Яну Яблоновському про спокійну ситуацію на прикордонні та відсутність татарської загрози, а також про заворушення під Ґданськом. Просить племінника про новини та про врахування його під час виплати заборгованої платні з огляду на наближення терміну сплати боргів.

Юзеф Сераковський просить руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про дозвіл залишити при собі колишнього покоєвого, забезпечивши йому лише харчування. До прохання приєднується жінка з родинного оточення, заступаючись за слугу, якого колись цінував покійний.

Адам Миколай Сенявський повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про затримку свого виїзду через повернення дружини з богослужіння в Ярославі та анонсує зустріч у Львові. Він також сповіщає про напруженість і суперечки, що загрожують зривом найближчого сеймика, заявляючи про готовність допомогти їх залагодити.

Краківський єпископ Каєтан Солтик дякує львівському магістрату за різдвяні привітання та підтримує його зусилля щодо збереження прав Краківської академії на призначення ректора тамтешньої академічної колонії, яким загрожують дії львівського архієпископа. Він заявляє про намір звернутися з письмовим клопотанням до ієрарха, а в разі потреби — особисто долучитися до спору як канцлер і візитатор університету.

Лавнича колегія відповідає львівському магістрату, що питання ремонту доріг і водогонів належить до обов'язків міських економів, щодо яких вона не має дисциплінарної влади, хоча й наказала їм діяти ретельно. Водночас лавники просять допомоги в заповненні урядових вакансій, пропонуючи схилити або примусити докторів медицини увійти до складу міської влади.

Щенсний Чацький надсилає адресатам рекомендаційні листи до архієпископа та капітули з проханням про значне полегшення у сплаті видеркафів. Він також повідомляє, що звернувся з проханням про подібне втручання до свого батька, канцлера.

Щесний Чацький закликає львівський магістрат якнайревніше привітати львівського архієпископа та здобути його прихильність у міських справах. Він також просить надіслати копію або витяг із декрету щодо власників міських ґрунтів і євреїв, а також подбати про мандати.

Щенсний Чацький надсилає владі Львова меморіал до Папи та лист до львівського архієпископа, радячи провести юридичну консультацію й особисто відвідати ієрарха в Оброшині, щоб подякувати та попросити про подальшу протекцію. Він також нагадує про необхідність бути готовими до комісії.

Щенсний Чацький повідомляє владу Львова про отримання її листа та запевняє у підтримці справи щодо права патронату шпиталю Святого Духа перед великим коронним канцлером та львівським архієпископом. Він також не радить виряджати міських делегатів на раду сенату з огляду на брак певності щодо часу її скликання.

Документ містить низку канонічно-правових запитів до секретаря Конгрегації Собору стосовно свавільних рішень львівського архієпископа в катедрі. Спірні питання стосуються ліквідації каплиці Домагаличів, руйнування вівтарів, перенесення імшатних фундацій та усунення елементів облаштування костелу.