Каталог джерел

Ж. Ґ. де Балюз повідомляє руському воєводі про чутки щодо евакуації Кам'янця-Подільського, а також передає вісті про смерть короля Данії та канцлера Франції. Він згадує і про можливі призначення на посади в Парижі та переказує вітання від маркізи де Бетюн.

Ж. Ґ. де Балюз передає руському воєводі Станіславу Яну Яблоновському звістки про напруженість довкола Гольштейну, полювання короля Англії та призначення на урядові посади у Франції. Він також повідомляє про відправлення урочистої меси в Дрездені та прибуття французьких артистів до Польщі.

Ж. К. де Балюз повідомляє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про напруженість у відносинах між Данією та Швецією через Гольштейн, про невирішене питання дев'ятого курфюрства, а також про сутички в Гессені. Він також згадує про рекомендованого ним слугу, якого має привести великий гетьман.

Король Сигізмунд I Старий надає владі та міщанам Львова право стягувати нове мостове мито в розмірі двох денаріїв з кожного вола, якого женуть на продаж, звільняючи від цієї сплати львівських міщан. Отримані доходи мають призначатися на постійне утримання та ремонт мостів довкола міста задля забезпечення безпечного проїзду купців і подорожніх.

Король Сигізмунд I Старий, зваживши на розташування Львова на загроженому прикордонні та заслуги тамтешніх ремісників в обороні міських мурів, вилучає львівські цехи із загального наказу про касацію братств у Короні й урочисто підтверджує всі їхні дотеперішні права, статути та привілеї.

Король Сигізмунд I Старий здійснює вічне дарування спустілого села Оленчиці у Львівській землі на користь львівського архієпископа Петра Стажеховського та тамтешнього митрополичого костелу з метою збільшення доходів архієпископського столу. Документ вилучає село з-під монаршої юрисдикції та включає його в межі церковного імунітету.

Король Сигізмунд II Август підтверджує давній звичай стягнення міськими брамниками у Львові плати у вигляді одного поліна дров та в'язки сіна чи соломи з кожного воза і саней, що в'їжджають до міста. Натомість вартові брам зобов'язані підтримувати чистоту проїздів і забезпечувати зручний в'їзд до Львова.

Король Сигізмунд II Август звільняє львівських міщан і передміщан у їхніх приватних справах від юрисдикції судів королівських комісарів та забороняє видавати проти них такі комісії. Водночас він постановляє, що апеляції на вироки міських судів мають надходити безпосередньо до королівського суду шляхом офіційного надсилання судових актів без необхідності особистої появи сторін перед комісарами.

Король Сигізмунд II Август затверджує вирок краківського вального сейму, який скасував позов шляхтича Васька Лагодовського проти міської влади Львова, поданий до ґродського суду. Документ підтверджує привілей, що вилучає львівських міщан з-під чужої юрисдикції, і наказує позивати їх виключно до міського суду.

Король Сигізмунд II Август скасовує дарування ділянки під Низьким замком у Львові, здійснене на користь Миколая Лєсьньовського із Зимної Води, вказуючи на загрозу для обороноздатності міста і замку. Він наказує львівському старості розібрати зведені там будівлі та забороняє міській владі допускати подальшу забудову цієї території.

Король Сигізмунд II Август скасовує обтяжливу натуральну данину з живої риби, яку дотепер сплачували львівські міщани на користь королівського замку, замінюючи її постійним грошовим збором із посудин із рибою, що привозяться на міський ринок. Він наказує львівському старості та його урядовцям суворо дотримуватися нововстановленої торгової такси.

Король Сигізмунд II Август встановлює порядок продажу у Львові мальвазійських та мускательних вин, привезених із Греції, зобов'язуючи іноземних купців виставляти їх на возах на ринковій площі впродовж чотирьох тижнів перед тим, як складати до підвалів міщан. Це розпорядження мало на меті припинити спекулятивні дії чужоземних торговців і запобігти штучному завищенню цін на напої.

Король Сигізмунд II Август дозволяє львівським міщанам викупити з рук дружини Кшиштофа Гноєнського королівські села Кожичі, Ямельня та Яромирка разом із корчмою, ставом і млином. Документ гарантує місту спокійне володіння та користування цими маєтностями впродовж двадцяти років від моменту здійснення інтромісії, із застереженням повернення заставної суми монархом після закінчення цього строку.

Король Сигізмунд II Август вирішує спір між Анджеєм Гембицьким та львівськими війтом і лавниками, підтверджуючи правило, що матеріали апеляційних справ мають надсилатися до королівського суду або до вищого суду магдебурзького права на Краківському замку виключно в запечатаних сувоях через судового посланця. Відтак монарх звільняє міську владу Львова від звинувачень і претензій позивача, який вимагав видати йому судові документи на руки.

Король Сигізмунд Август підтверджує у формі трансумпту vidimus два раніші привілеї королів Владислава Ягайла (1415) та Владислава Варненчика (1444) щодо надання та користування містом Львовом приміськими землями й лановими залишками, так званими обшарами. Документ гарантує трансумованому випису таку саму юридичну силу й вірогідність, яку мали оригінальні документи.

Король Сигізмунд Август вирішує спір між владою міста Львова та цехом різників, підтверджуючи угоду 1550 року, що врегульовує правила торгівлі м'ясом у дні вільного торгу. Водночас монарх закріплює виняткове право львівських різників на продаж м'яса поза визначеними ярмарковими днями та скасовує взаємні судові витрати сторін.

Король Сигізмунд II Август вирішує спір між люблінським райцею Мацеєм Каспровичем та міською владою Львова, підтверджуючи привілей львів'ян судитися виключно в межах Корони. Монарх постановляє, що у справах, які підпадають під магдебурзьке право, позов «одним едиктом за три» не має сили преклюзивного терміну, а є лише першим звичайним викликом до суду.

Король Сигізмунд Август роз'яснює і підтверджує привілей свого батька, постановляючи, що апеляційні справи з міських судів Львова, надіслані в запечатаних сувоях через призначеного посланця, мають розглядатися королівським судом без урахування генеральних відкладень (лімітацій). Це правило поширено на осіб усіх станів і юрисдикцій, які судяться у львівських судах.

Документ розв'язує юрисдикційну суперечку між владою Львова та вірменською громадою, визначаючи межі підсудності міського та вірменського судів у кримінальних і майнових справах. Король підтверджує право вірмен обирати дванадцятьох сеньйорів для судочинства по черзі з війтом, а також унормовує питання міського порядку та складання присяги.

Король Сигізмунд II Август підтверджує запис із пйотркувських радницьких книг 1538 року щодо продажу будинку з ділянкою та садом за Краківською брамою в Пйотркуві вівтарником Яном Краскою на користь райців і бурмистра міста Львова. Покупців було зобов'язано сплачувати щорічний чинш у розмірі 15 грошів на користь згаданого вівтаря на свято св. Матвія.