Каталог джерел

Папа Бенедикт XIV надає Юзефу Домбровському провізію на вакантний канонікат і пребенду у Львові. Документ підтверджує надання бенефіцію з огляду на чесноти й заслуги номінанта.

Папа Бенедикт XIV хвалить єпископа Самуеля Гловінського за намір заснувати й довірити піарам колегіум для шляхетської молоді у Львові та сповіщає про своє звернення до короля Августа III з проханням усунути перешкоди на шляху втілення цього задуму. Документ містить також затвердження та ресигіляцію львівського архієпископа Миколая Ігнація Вижицького від 1751 року.

Холмська ігуменя Юстина Партейнівна звертається до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського з покірним проханням звільнити монастир від податкових тягарів і військових попасів. Вона нагадує про давні обіцянки опіки над обителлю та просить про втручання, зважаючи на те, що черниці вже знесилені.

Папа Бенедикт XIV надає на десятирічний термін повний відпуст вірним, які відвідують парафіяльний костел у Рихтичах на свято Віднайдення або Воздвиження Чесного Хреста. Документ містить також затвердження та дозвіл на оприлюднення, видані єпископом-суфраганом перемишльським Анджеєм Пруським.

Маркіанопольський архієпископ Петар Парчевич просить магістрат і райців Львова надати йому фінансову підтримку або виплатити асигновані кошти на покриття нагальних потреб. Духовна особа описує крайнє зубожіння та злигодні, яких вона зазнала під час восьмимісячної мирної місії до Богдана Хмельницького, здійсненої за дорученням імператора Фердинанда III на користь Речі Посполитої.

Й. Певереллі, перебуваючи у варшавському шпиталі боніфратрів, скеровує до влади Львова листа зі скаргами на зазнані образи, майнові збитки та спроби отруєння з боку львівських міщан. У хаотичному викладі він згадує про пережите насильство та просить про допомогу й заступництво перед львівським єпископом.

Папа Бенедикт XIV доручає апостольським комісарам ввести Яна Алоїзія з Вітольдів Александровича у володіння канцлерством і канонікатом Львівської катедри. Він наказує забезпечити новому канцлеру отримання всіх належних цьому сану доходів та усунути можливих незаконних володільців.

Львівський війт Войцех Педіанус дякує міському писареві Анджею Мондровичу за новорічні побажання та коментує політичні неспокої й поточні міські справи. Він також доручає його опіці доставку кореспонденції отцю Антонію та контакт зі снятинським старостою Миколаєм Язловецьким.

Король Август III підтверджує та відновлює сукупність міських прав, торговельних свобод, імунітетів і привілеїв міста Кам'янка-Струмилова, трансумуючи та схвалюючи попередні надання польських королів від Сигізмунда I до Яна III Собеського.

Францішек Пежицький скаржиться поручнику Вольському на обтяжливі постої та надмірне стягнення вівса і напоїв, що призводять маєтності до розорення. Від імені київського ловчого він просить припинити нищення маєтку дислокованими хоругвами.

Аудитор Апостольської палати Ян Костянтин Караччоло вирішує суперечку між львівськими чернечими орденами та митрополичою капітулою, наказуючи зберегти в силі та примусово стягувати виплати благодійної субсидії (subsidium charitativum), встановленої згідно з Варшавським трактатом 1717 року. Вирок постановляє стягнути належні частини контрибуції, не сплачені від 1 квітня 1743 року.

Апостольський аудитор Миколай Серра наказує актуарію та архівісту львівської курії беззастережно видати запечатані судові акти у справі між магістратом Львова та митрополичою капітулою. Він установлює остаточний чотириденний строк для передачі документів під загрозою церковних кар або необхідності особистої появи в Римі.

Александер Пейт повідомляє львівського купця Артура Форбса про відправлення за вказівкою Джеймса Кармайкла двох грошових переказів на загальну суму 963 флорини. Він також звертається до адресата з проханням виконати подальші інструкції Кармайкла після отримання відправлень.

Король Август III підтверджує статут цеху майстрів з виготовлення пацьорок у Кракові. Документ також містить трансумпт десяти статей, спрямованих проти діяльності партачів.

О. Томаш Перкович повідомляє воєводі про розчарування о. Мрозовицького через втрату бенефіцію та радить, як схилити його суперника відмовитися від посади. Він також переказує добрі новини про міцне здоров'я воєводини, її діяльний нагляд за маєтком та про одужання білоцерківського старостича.

Кардинал Фердинандо Марія де Россі дозволяє місту Львову домагатися прав перед Конгрегацією Собору у справі спору щодо рескрипту від травня 1762 року. Одночасно наказує призупинити перенесення образу Матері Божої з каплиці Домагаличів та відкласти ліквідацію самої каплиці.

Львівський канонік Войцех Перліцький сповіщає замостського декана Миколая Кіслицького про стан фундації шпиталю та лазні для вбогих у Шклі, заснованих покійною пані підчашиною. Він описує майнові, правові та будівельні труднощі, пов’язані з об’єктом, і просить про допомогу в належному забезпеченні та формалізації цієї справи.

Миколай Серра наказує фіскальному промотору львівського архієпископа не порушувати прав магістрату Львова на управління шпиталем св. Антонія та дотримуватися угоди 1514 року під загрозою грошових штрафів, екскомуніки та позову до Рима. Він накладає заборону (інґібіцію) на подальші наклепи й наказує львівському консисторію видати відповідні акти захисникам міста.

Джон Пейтон перепрошує львівського купця Артура Форбса за затримку з поверненням грошей, пояснюючи це браком якісної монети та відправленням наявних коштів до Торуня. Він просить про терпіння до найближчого ярмарку, обіцяючи розрахуватися за боргом і закликаючи адресата не звинувачувати в цій ситуації пана Мюррея.

Папа Климент XIII уділяє на десять років повний відпуст вірним обох статей, які після сповіді та прийняття святого причастя відвідають кафедральний собор у Львові у три визначені ординарієм дні року й помоляться в інтенціях Церкви.

А. Петрачинський повідомляє Артуру Форбсу про клопіт із ярославськими візниками, які звантажили шість фас австрійських кіс, відмовляються їхати далі та вимагають більшої плати. Просить адресата про рішення та вказівки щодо подальших дій із перевізниками.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський зберігає за каноніками право вибору капітульних маєтностей, наказуючи відраховувати одну третину, а з маєтків Унятичі, Пікуловичі та Жидатичі — половину доходів до спільної маси капітули. Водночас він звільняє від цього обов’язку бідніші посади та прощає капітулі всі накопичені дотепер заборгованості.

Ксьондз Ян Піґловський висловлює радість із приводу добрих звісток про здоров'я Мацея Гайдера, які отримав під час зустрічі з пріором львівських кармелітів у архієпископа Гнєзненського. Він запевняє адресата у своїх невпинних молитвах, випрошує для нього Боже благословення та довіряє себе його подальшій прихильності.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сераковський відокремлює прелатури від канонікатів у митрополичій капітулі, а на забезпечення новостворених прелатів і каноніків та для збільшення щоденних дистрибуцій приєднує до маєтностей капітули село Чорнушовичі та війтівства в Кукільниках і Ставчанах.

Валеріан Подвєшенський закликає львівський магістрат терміново збудувати міст до монастиря святого Онуфрія до настання зими. Посилаючись на розпорядження коронного чесника та новий висновок архітектора, він наголошує на необхідності зведення міцної кам'яної споруди, щоб забезпечити ченців дровами та харчами.

Король Станіслав Август Понятовський затверджує сукупність давніх прав, свобод і привілеїв, наданих місту Кам'янка-Струмилова його попередниками. Він також підтверджує давнє розмежування міських земель із сусідніми селами Горпин і Монастир на підставі запису з Коронної метрики.

Ректор Краківської академії Себастьян Піскорський дякує владі Львова за довірення краківському закладові освіти міської молоді та за прихильність до університету. З нагоди повернення до рідного міста він також доручає професора філософії Яна Мосціцького подальшій опіці львівських райців.

Ґжеґож Ян Пйотровський звертається до бурмистра та ради міста Львова з проханням взяти під захист ґрунт і хату на Богданівці. Він повідомляє, що попри попередній неповний продаж нерухомості жінці, права на неї заявляє родина, яка після виплати відшкодування покупчині має повернути маєтність собі.

Папа Климент XIII надає на десятирічний термін привілей відпусту за душі померлих членів Братства Пресвятої Діви Марії Ласкавої біля братського вівтаря у Львівській катедрі. Архієпископ Вацлав Сєраковський затверджує папське бреве та призначає суботу постійним днем для відправлення привілейованих мес.

Ректор Краківського університету Василь Плащевський повідомляє міську владу Львова про призначення Антонія Торчинського директором тамтешньої академічної колонії. Він пояснює, що відправлення кандидата затрималося через пошесть, яка лютувала у Львові, а також дякує за незмінну прихильність райців до краківського університету.

Документ короля Станіслава Августа Понятовського затверджує відокремлення львівських годинникарів від цеху слюсарів і надає їм статус окремого цеху. Трансумований міський статут у сімнадцяти статтях регулює питання учнівства, мандрів підмайстрів, виготовлення шедеврів (майстерштиків), братських внесків та боротьби з партачами.

Шимон Плонський, суцептант ґродський теребовельський, засвідчує отримання та внесення до ґродських актів конституції генеральної Варшавської конфедерації, надісланої президентом Львова Яном Павлом Гордоном. Документ видано посланцю Анджею Куренковському.

Король Станіслав Август Понятовський підтверджує привілей Сигізмунда III Вази від 1602 року, який схвалює статут, наданий львівському цеху мулярів і каменярів міською радою в 1582 році, разом зі статтями, що регулюють організацію підмайстрів та прийняття ремісників.

Король Станіслав Август Понятовський підтверджує права, привілеї та ординації цеху пекарів міста Львова на прохання цехових старшин. Документ містить трансумпт ранішого конфірмаційного привілею Яна III Собеського 1690 року разом із включеними до нього актами давніших королів і міськими декретами.

Ректор академічної колонії у Львові дякує міській владі за дотеперішню опіку над школою та просить профінансувати ремонт кімнати на першому поверсі. Він зазначає, що через тісноту бракує місця для занять, а нова зала дозволить належно навчати й виховувати синів львівських міщан.

Папа Пій VI надає на десятирічний термін повний відпуст вірним, які відвідують парафіяльний костел Пресвятої Трійці в Підгайцях у престольне свято та в неділі за звичайних умов. При цьому застерігається безоплатність видання бреве під загрозою втрати ним юридичної сили.

Миколай Подоський висловлює задоволення належним управлінням маєтком, наказуючи позичити надлишки зерна біднішим селянам і захищати їх від кривд. Він також нагадує про необхідність терміново й ретельно підготувати вози, волів і провіант для потреб військового табору.

Документ є виписом із Метрики станів Королівств Галичини та Володимирії, що підтверджує легітимацію шляхетства братів Шимона, Теодора, Романа та Григорія Тучапських. Свідоцтво складено та засвідчено у Львові 1784 року.

Г. Полетилова заступається перед президентом Львова за свого лакея Василя, просячи наказати тамтешньому пекарю негайно повернути належний борг.

Римський імператор Йосиф II дозволяє місту Львову проводити щорічний чотиритижневий ярмарок, що розпочинається першого понеділка після свята Трьох Царів. Водночас він наказує владі охороняти цей привілей і суворо забороняє місту стягувати будь-які збори з учасників ярмарку.