Каталог джерел

Ректор і керівництво Львівського університету засвідчують, що Флоріан Мінасевич, катехит шкіл вірменського монастиря та цензор книг, виконав усі академічні вимоги й захистив богословські тези, і надають йому ступінь доктора богослов'я разом із пов'язаними з ним привілеями.

Марія Понінська просить президента Львова Юзефа Веніно представити магістрату справу щодо надання воскобійні на час прийдешніх контрактів. При цьому вона запевняє, що негайно виведе звідти коней і залишить після себе лад, щойно місто розпочне розбирання споруди.

Імператор Франц II дозволяє проводити два щорічні ярмарки в селі Малехів, яке є власністю львівського шпиталю Святого Духа. Доходи від торгових і ярмаркових зборів призначаються на підтримку цього шпиталю та догляд за бідними й хворими.

Папа Пій VI уділяє повний відпуст вірним, які відвідують митрополичий костел у Львові у восьму неділю після Тіла Христового та в день, визначений ординарієм. Архієпископ Каєтан Кіцький промульгував папський документ, призначивши цей додатковий день відпусту на урочистість Святих Апостолів Петра і Павла.

Князь Юзеф Понятовський просить графа де Бригідо видати паспорт і надати розпорядження галицьким митницям щодо пропуску п'ятнадцяти куплених у Галичині коней до Варшави для виїздки, а згодом — до цісарської армії.

Купець Карл Лоренц Вевер із Баборува засвідчує, що Йоганн Ніколаус Бозевіц пройшов у нього п'ятирічне навчання торгівлі прянощами та колоніальними товарами, і звільняє його від учнівства. Видавець підтверджує старанність, вірність і розважливість навченого підмайстра.

Львівська архикатедральна капітула надає подружжю Янові та Маріанні Ґодовським за емфітевтичним правом на 40 років три занедбані після пожежі ділянки на юридиці Святоянщина на Жовківському передмісті у Львові з дозволом на будівництво кам'яниці. Документ визначає розмір вступної плати, щорічного чиншу, а також умови відчуження та державних повинностей, а 1805 року був внесений до львівських міських книг.

Губернський маршалок шляхти та повітові дворянські депутати Волинської губернії підтверджують дворянське походження Юзефа, Варфоломія (Бартломея) і Михайла Зброжків, а також синів Юзефа герба Роля. Документ засвідчує внесення роду до шостої частини родовідної книги дворян Волинської губернії на підставі жалуваної грамоти імператриці Катерини II 1785 року.

Львівська митрополича капітула надає подружжю Ігнатію та Катерині Гавліковським у тридцятирічний емфітевзис парцелю на Святоіванівській юридиці на Жовківському передмісті у Львові. Документ визначає умови оренди, зокрема сплату річного чиншу, сплату державних податків, а також застереження права першочергового викупу забудови для капітули.

Документ є офіційним виписом із Метрики станів Галичини і Володимирії, що засвідчує декрет Шляхетського суду у Львові про доведене й безсумнівне шляхетство Григора, Петра, Василя та Івана Струтинських Ковалевичів. Підтверджує їхні шляхетські права та спадкове осідання у Станиславівському окрузі.

Войцех Портенс квапить львівського писаря Войцеха Зімницького щодо сплати боргу за п'ять бочок вина, надісланих рік тому. Він нагадує, що ризик транспортування покладався на одержувача, водночас висловлюючи готовність долучитися до витрат на стягнення відшкодування за заподіяну шкоду.

Папа Пій VII повідомляє митрополичу капітулу у Львові про призначення Анджея Алоїзія Анквича львівським архієпископом після смерті Каєтана Кіцького. Він наказує капітулі виявити новому пастиреві належний послух і підкоритися його розпорядженням.

Михайло Постемпський виправдовує свою відсутність на засіданні міської влади терміновим дорученням, покладеним на нього львівським каштеляном, і просить про прихильність магістрату. Він запевняє у своїх попередніх заслугах, а також згадує про понесені у зв'язку з ними витрати.

Документ висвітлює історію заснування Закладу глухонімих у Львові, стан його фінансів і склад керівництва, а також увічнює початок спорудження нової будівлі інституту на Личакові у 1840 році.

Ксьондз Потемпський вимагає вивести хворих на чуму з належного йому будинку навпроти монастиря бернардинок, де їх розмістили за рішенням магістрату. Священник скаржиться на опоганення й забруднення будівлі та відсутність доходів, необхідних для сплати боргу, що тяжіє над нерухомістю, і просить вирішити цю проблему.

Папа Пій IX повідомляє львівську митрополичу капітулу латинського обряду про призначення Лукаша Баранецького на посаду львівського архієпископа. Він наказує канонікам виявити новому ординарію належний послух і шану під загрозою затвердження церковних кар.

Анна Потоцька звертається до львівських райців із проханням про лагідніше ставлення до ув'язненого подружжя Бялковських та про їхнє звільнення під заставу (поруку). Вона також повідомляє про відмову від власних претензій до ув'язнених, зазначаючи, що справжній винуватець уже покараний.

Папа Пій IX на прохання львівського архієпископа розширює привілей уживання понтифікальних відзнак для препозита і декана львівської митрополичої капітули латинського обряду. Документ дозволяє їм користуватися понтифікаліями за кожної згоди архієпископа, а не лише тричі на рік, як раніше встановив папа Григорій XVI.

Анна Потоцька повідомляє волинського воєводу Яна Яблоновського, що не має претензій до шкіпера за взяття його речей на свої судна. Вона додає, що, бажаючи зробити йому послугу, наказала перевезти цей вантаж власними кіньми безпосередньо до Львова.

Папа Пій IX повідомляє львівську митрополичу капітулу латинського обряду про переведення перемишльського єпископа Франциска Ксаверія Вежхлейського на архієпископську кафедру у Львові. Він наказує канонікам виявляти покірність, повагу та послух новому пастиреві під загрозою затвердження покарань, накладених на непокірних.

Ігуменя Елеонора Потоцька просить президента Львова Кароля Шмелінга захистити Стефана Ласковського від судових претензій лівського стольника Росновського щодо придбаної у монастиря кам'яниці. Вона наголошує, що Ласковський придбав нерухомість цілком законно та сплатив усі належні кошти, а тому не повинен зазнавати жодних судових вироків.

Папа Пій IX наказує призначеним апостольським комісарам урочисто ввести Кароля Мосінга у володіння гідністю препозита львівського митрополичого капітулу латинського обряду після складення встановленої присяги на вірність. Документ зобов'язує передати номінантові всі належні цій гідності права, юрисдикцію та бенефіційні доходи під загрозою церковних кар для непокірних.

Папа Пій IX надає своєму таємному камергеру й дотеперішньому деканові митрополичої капітули у Львові, о. Каролю Мосінгу, вакантну препозитуру цієї ж капітули. Документ звільняє бенефіціара від вимоги мати певні наукові ступені, зобов'язуючи його попередньо скласти визнання віри.

Папа Пій IX призначає препозита львівської катедральної капітули Кароля Мессінга домашнім прелатом Його Святості, надаючи йому право носіння фіолетових шат і рокети та всі належні цьому уряду привілеї. Документ був підтверджений і надісланий адресатові львівським архієпископом Франциском Ксаверієм Вєжхлейським.

Пелагія Потоцька звертається до ректора львівського колегіуму єзуїтів із проханням виплатити Юзефу Кумановському належні кошти за фураж для російських військ із сіл Підтемне та Раковець. Вона пояснює, що уповноважила Кумановського стягнути кошти з боржників і врегулювати зобов'язання за її відсутності.

Документ містить текст присяги на вірність і послух папі Пію IX та Апостольському Престолу, складеної препозитом львівського митрополичого костелу Каролем Мосінгом. У ній він зобов'язується, зокрема, до канонічного послуху, захисту прав і гідності папства та непорушності майна довіреного йому бенефіцію.

Р. Ц. Потоцька просить львівський магістрат надати міському писареві Зєткевичу дозвіл на короткочасний виїзд зі Львова у великодній період для залагодження її невідкладних справ. Вона пояснює, що урядовець з огляду на службові обов'язки відмовився залишати місто без офіційного дозволу влади.

Папа Лев XIII повідомляє митрополичій капітулі латинського обряду у Львові про призначення Северина Моравського новим львівським архієпископом. Він наказує канонікам виявити ієрарху належний послух і повагу під загрозою затвердження канонічних покарань, накладених на непокірних.

Папа Лев XIII повідомляє про надання Феліксові Заблоцькому препозитури митрополичого костелу у Львові. Він наказує призначеним виконавцям прийняти присягу на вірність та ввести номінанта у володіння посадою з усіма належними правами й бенефіціями.

Анджей Потоцький просить владу Львова посприяти в поверненні значної суми грошей, яку викрали в новій львівській господі у станиславівського купця Лефтера. Натомість за справедливий і ретельний розгляд справи він обіцяє магістрату свою взаємну прихильність і готовність допомогти.

Папа Лев XIII призначає о. Фелікса Заблоцького, дотеперішнього декана, препозитом митрополичої капітули латинського обряду у Львові, вакантної після смерті о. Людвіка Чеховського. Документ покладає на бенефіціара обов'язок скласти визнання віри та присягу на дотримання статутів капітули.

Документ містить текст присяги на вірність Апостольському Престолу та папі Леву XIII, складеної Юзефом Вебером у зв'язку зі вступом на посаду львівського єпископа-суфрагана. У ній він зобов'язується захищати права Римської Церкви, зберігати послух папі та особисто здійснювати візити ad limina Apostolorum.

Антоній Потоцький просить полковника Коритовського відмовитися від розміщення коронних військ на старостинській юридиці у Львові. При цьому він покликається на рішення гетьмана, передане через старосту Браницького.

Папа Пій XI, прихиляючись до прохання архієпископа Юзефа Більчевського, надає прелатам і канонікам Львівської митрополичої капітули латинського обряду право носіння прелатського строю з рубіновими відзнаками, фіолетового мантелету, а також персня поза відправою святої меси.

Збережені пергаментні аркуші літургійного музичного рукопису (антифонарія) містять тексти та хоральні ноти бревіарних служб на свята, зокрема, святого Петра Мученика, святих апостолів Филипа та Якова, святого Антоніна Флорентійського, Знайдення Святого Хреста та святої Катерини Сієнської.

Александр Ян Потоцький просить гетьмана Станіслава Яна Яблоновського про заступництво перед королем, аби в його брата не відбирали корогву. Він нагадує про значні фінансові витрати та відданість брата з часів Віденського походу, закликаючи стати на захист його шляхетської честі.

Незаповнений пергаментний бланк in blanco з канцелярійним написом та підвісною печаткою київського митрополита Михайла Рагози. Підготовлений документ мав послужити для пізнішого внесення тексту відповідного акта.

Одиниця являє собою пергаментну обкладинку документа без збереженого тексту запису. До обкладинки прикріплена мідна кустодія на зеленому шнурку з двома пошкодженими восковими печатками.

Юзеф Потоцький запрошує руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського на свята до Станиславова, щоб обговорити державні справи та запланований похід проти козаків. Він також повідомляє, що очікує на розвідувальні дані щодо пересування буджацької орди, і висловлює побоювання через обтяжливі військові контрибуції.