Каталог джерел

Рекомендаційний лист для Павла Тетері, писаря Війська Запорозького, який подорожує до короля; прохання про прихильність та допомогу бурмістра.

Гданськ співчуває львівському магістрату через кривду, заподіяну бурмістру. Сумнівається, чи принесе представлення справи на майбутньому сеймі бажаний результат, але залишає вибір за Львовом. Не зміг внести справу до інструкції на сейм, оскільки 27 серпня було зірвано сеймик у Старогард-Гданському. Рекомендує секретарю у Варшаві клопотати перед достойниками, особливо коронним канцлером, про відшкодування та майбутню безпеку честі магістратів.

Автор рекомендує бурмістру справу Казімєжа Папроцького, старшини цеху сідельників та лимарів люблінських, звинуваченого в образі львівських сідельників. Просить про справедливий розгляд та відшкодування кривди.

Вроновський підтримує Борвацького [Боруцького?] у справі повернення придбаного панцира. Продавець виїхав до Великопольщі та доручив його забрати. Автор очікує наказу про виступ хоругви під Золочів.

Каспер Гловацький повідомляє адресата про відправлення документів примасові поштою та додає отриману відповідь. Також сповіщає про втрату записки щодо паперів до метриканта і просить надіслати повторний їх перелік.

Автор нагадує адресатові про його попередню допомогу у справі, пов’язаній із золотарем і боржником. Згадує звістку про дії магістрату та просить і надалі прихильно поставитися до справи й посприяти її прискоренню; подробиці провадження частково невпевнені. Датування: «Cracoviae d. 12 January 1760».

Автор звертається до «Шляхетного добродія» й подає скаргу щодо цехмістра шевського та дій, вчинених на його землі. Далі він апелює до справедливості магістрату, провадження й належних покарань; частина аргументації нерозбірлива. Інвентарна картка приписує лист Вацлаву Крушицкому, каноніку, але підпис самого листа прочитати неможливо. У листі зазначено дату 14 липня 1769 року; місця в датуванні немає.

Коронний віцепрокурор Александр Радзішевський повідомляє бурмистра Львова Якуба Юзефовича про претензії ксьондза-декана львівського на приміську луку. Він викладає питання надісланих свідчень, формальних умов щодо міських меж і понесених витрат.

Станіслав Усман звертається до бурмистра Львова з проханням з'ясувати справу срібла жовківського костелу, забраного зі львівського архіву під час турецької облоги. Він повідомляє про особисту зацікавленість короля Яна III Собеського у поверненні коштовностей і просить зібрати відомості від львівських райців.

Єпископ Лев Шептицький звертається до бурмистра Львова Домініка Веніно з приводу заборони видобувати глину для будівельних потреб. Він запевняє при цьому, що дотримає обіцянки засипати утворені ями після впорядкування території навколо мурів.

М. Штим пояснює бурмистрові Львова, що неповне відшкодування витрат, яких зазнав магістрат, зумовлене скрутним станом державної скарбниці. Водночас він запевняє, що посла, який повертається, забезпечать і утримуватимуть із митних прибутків згідно з розпорядженням підскарбія великого коронного.