Вдячність за прийняття брата і прохання про подальшу опіку

Люблін, 14 жовтня 1696 року. Ясновельможний добродію. Покірно дякую Вам за ласку, завдяки якій я зміг зустрітися з моїм рідним [братом]. Він дедалі більше відчуває Вашу щиру доброзичливість і прихильність, зобов’язуючи й мене палко шанувати Ваше ім’я та служити Вам. Він розповів мені цього разу [...] [кілька слів про надію на доброзичливість адресата непевні]. З цією надією пов’язує майбутній добробут і радіє серцем. Хоч він уже похилого віку, залишається сповненим запалу служити Вам до кінця життя. Це також додає мені втіхи й охоти виконувати Ваші доручення. Якщо братові важко їх виконувати, причина не в ньому, а в лихах безкоролів’я [...] [уривок про побоювання, нестатки та звернення по допомогу не з’ясовано повністю]. Бракує також [...] [уривок із латинським висловом про порятунок або коня непевний]. Не дивуюся, що це спонукає його діяти за непевного результату. Проте покладаюся на Божу доброту й чуйність Вашого серця: того, кому тепер виявляєте прихильність, Ви й надалі підтримаєте тривкішою допомогою. Так зросте заохочення до служби. Сповіщаю про його недалекий приїзд [...] [уривок про готовність служити та старшинство за віком прочитано непевно]. З найглибшою пошаною віддаю себе Вашій опіці. Ясновельможній добродійці вклоняюся, просячи незмінної ласки й протекції. Найнижчий слуга, Александер Ґродзіцький.

W Lublinie d. 14 8bris 1696. Jaśnie Wielmożny Mci Dobrodzieju. Uniżenie dziękuję WMM Panu Dobrodziejowi za łaskę, iż mi za tego consensem przyjść ad amplexum z rodzonym moim, który że coraz bardziej uznaje candorem et favorem WMM Pana Dobrodzieja, y mnie zobowiązuje ad conflagrationem cultus prześwietnego Imie- [s. 9] nia Jego, et census obsequiorum. Opowiedział mi pro hac vice, idzie wierzę ex pectoris gratia WMM Pana Dobrodzieja munimenta spei odzien [odczyt niepewny], wiążąc sobie fata przyszłych fortun parturientis [wyraz niepewny] specie. Pańskim czego jako mu serce rośnie y lubo in decrepita aetate jest in auge et fervore dożywotnych ku Panu obowiązków, tak y mnie czyni incrementa pociech y ochoty ad nutus WMM Pana Dobrodzieja, którego rozkazów droga jeżeli przez rodzonego aegre [s. 10] perficitur, sprawuje to nie dla jego, ex interregni calamitas, że go z bojaźni [fragment niepewny] zawsze, et in dura necessitate Christianitatis memoranda zostawił, od którego po dispensę currit ad fontes dobroczynności Pańskich, oraz też defectus proportionati lubiącego nie tylko przyjaciela, ale też salvare equus ad salutem [łacińska fraza niepewna] często odpada y nie dziwuję się, że go te słuszne przynaglają motus in perplexu ancipitis eventu. Jednak nie wątpię w dobroci Boskiej et in teneritudine serca Pańskiego WMM Pana Dobrodzieja, [s. 11] że tego, któremu teraz raczysz favores propinare, zapołem dalszych respektów solidiori alimento enutries, a tak praemiis certamen movebitur do usług, tego nie długo obiecuję przyjazd, że y [nieodczytane] prędkiej usługi y [nieodczytane] primogenitus et primas aetatis nie ustąpi pewnie w obsłudze WMM Pana Dobrodzieja, którego submississime amplectitur. Zostając WMM Pana Dobrodzieja Jaśnie Wielmożnej Dobrodziejce upadam w nogi, upraszając o nieodmienny nad wolę mym [odczyt niepewny] łaski y protekcyi. Najniższym sługą Alexandr Grodzicki.