Каталог джерел

Арман сповіщає Яна Станіслава Яблоновського про стан здоров'я королеви Марії Казимири, принца Якуба та кардинала. Також передає вісті про перебування королевичів у Парижі та про можливу подорож королеви на Русь.

В. Бєрнацький надсилає Янові Станіславу Яблоновському сприятливий витяг із декрету Пйотрковського трибуналу в межиріцькій справі та повідомляє про клопотання щодо асигнати на віндикацію в Бібрці. Також сповіщає про від'їзд на сеймик, передачу інвентарю пану Бохенському та підготовку відправлення сукна.

Гетьман Ян Клеменс Браницький відповідає на скарги львівської влади, відкидаючи звинувачення на адресу коменданта гарнізону стосовно інцидентів з вірменами та кадетом Радзейовським. Він наказує призначити слідчу комісію та закликає магістрат до більш поступливого й прихильного ставлення до військових.

Костянтин Ваповський підтримує позицію воєводи щодо необхідності ухвалення однозначної декларації воєводства на сеймику з огляду на прагнення кардинала та Сапегів укласти угоду. Він сповіщає, що деталі його міркувань адресатові усно перекаже його син, підчаший.

М. Вижицький повідомляє руському воєводі про заходи Августа II щодо припинення конфлікту в Литві, плани скликання пацифікаційного сейму, а також про підпорядкування Сапегів і Любомирських волі монарха за триваючого спротиву примаса Радзійовського. Він також інформує про настрої у війську, тяготи, пов'язані з перебуванням саксонських військ, та поточні придворні й дипломатичні події.

Міхал Вижицький сповіщає волинського воєводу про ситуацію у Варшаві, зокрема про тиск на королеву-вдову з вимогою поступитися владою та повернути маєтки й коштовність. Він також згадує про інтриги примаса, прибуття литовського підскарбія та столичні чутки.

Михайло Вижицький повідомляє волинського воєводу Яна Клеменса Браницького про раптову кончину короля Яна III Собеського та про скорботу, яку той по собі залишив. Він також сповіщає про перші заходи угруповань королеви та королевича Якуба й про сенаторів, які з'їжджаються до Варшави перед радою та конвокацією.

Король Сигізмунд I Старий надає бурмистрові та райцям Львова ділянку над Полтвою перед Краківською брамою під будівництво водяного млина для їхнього приватного вжитку. Документ передає міській владі повну власність, усі доходи з млина та цілковиту міську юрисдикцію над ним і мірошником, вилучаючи їх з-під юрисдикції старости.

Король Сигізмунд II Август підтверджує та відновлює всі дотеперішні права, привілеї, імунітети та маєтності, надані місту Львову його попередниками та ним самим. Водночас бере міщан та їхнє майно під королівську опіку, забороняючи накладати нові тягарі та порушувати межі міської юрисдикції.

Король Сигізмунд II Август підтверджує львівському архієпископу Петру Стажеховському, капітулі та духовенству митрополичого костелу у Львові всі права, привілеї, вольності й імунітети, надані його попередниками. Це підтвердження відбулося на вальному сеймі в Пйотркуві на виконання монаршої коронаційної присяги.

Король Сигізмунд II Август підтверджує привілей свого батька Сигізмунда I Старого від 1546 року, який надає бурмистрові та райцям міста Львова вічне право патронату й презентації препозита костелу та шпиталю Святого Духа у Львові. Документ скасовує всі суперечні з цим надання й наказує львівському архієпископу інституювати кандидата, представленого міською владою.

Король Сигізмунд II Август підтверджує старшинам та громаді львівських вірмен усі права, привілеї, вольності, імунітети та давні звичаї, надані його попередниками, зокрема королем Сигізмундом I Старим.

Дальтон повідомляє про призупинення процесу красноставського старости та про військові клопотання перед Його Милістю щодо компуту й регіментарства. Він також переказує звістки про перехоплення королівської інструкції Сапегами, непохитну позицію короля щодо старости та чутки про бунт у Москві й загибель царя.

Король Сигізмунд II Август підтверджує львівській митрополичій капітулі право стягувати мостове та гребельне мито в селі Вербіж, первісно надане Владиславом Ягайлом, а також встановлює детальний тарифікатор зборів, призначених на необхідний ремонт доріг, гребель і мостів.

Луцький єпископ Анджей Хризостом Залуський дякує волинському воєводі за листування та повідомляє про термінову нараду з кардиналом Михайлом Стефаном Радзієвським. Переговори стосувалися захисту єпархіальних маєтностей на Підляшші та Мазовії перед очікуваним переходом литовських конфедератів.

Єпископ Анджей Хризостом Залуський дякує Яну Станіславу Яблоновському за надіслані документи львівських комісій та висловлює сподівання на швидке залагодження кризи й відновлення миру в державі. Він також повідомляє про свій раптовий від'їзд до Варшави на виклик примаса та про труднощі, пов'язані з настроями війська і з'їздом шляхти.

Францішек Ян Залуський повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про смерть підскарбія великого коронного та пов'язану з цим роздачу сенаторських посад. Він також сповіщає про пересування королівського двору, листи примаса та побоювання щодо політичного розколу в Речі Посполитій.

Вацлав Костка Зубчевський повідомляє гетьману Яну Станіславу Яблоновському про заплановане примирення рокошан із королем, а також про пересування військ і поразку Огінського в Литві. Інформує також про перебіг справ у люблінському Коронному трибуналі та святкову перерву в засіданнях депутатів.

Ян Трашко звертається до львівського райці Єнджея Вахловича з проханням про втручання та допомогу в поверненні заборгованих коштів від ломжинського старости. При цьому він запевняє у своїй довічній вдячності та готовності винагородити за будь-які клопоти, понесені в цій справі.

Ян Красінський дякує за довірену йому легацію та закликає Яна Яблоновського до поміркованості на сеймиках. Він радить прагнути миру й шанувати закони, не загострюючи стосунків із королем.

Ян Красінський сповіщає Яна Яблоновського про непевну долю варшавської ради після королівських універсалів про її відкликання, а також про лист шведського короля до примаса. Попри власні проблеми зі здоров'ям, плоцький воєвода заявляє про готовність вирушити на засідання заради добра вітчизни і просить про подальші сприятливі звістки про дії проти ворогів.

Плоцький воєвода Ян Красінський сповіщає Яна Яблоновського про драматичне становище Речі Посполитої перед лицем пересування шведських, московських та бранденбурзьких військ. Він також повідомляє про плани скликання посполитого рушення та з'їзд сенаторів, призначений примасом у Варшаві.

Ян Красінський сповіщає Яна Яблоновського про свою хворобу та висловлює жаль через відсутність порозуміння між королівським двором і сенаторами. Він описує пересування шведських військ, утечу короля з Торуня та заходи кардинала Радзейовського, спрямовані на скликання мирної наради.

Ян Красінський сповіщає Яна Яблоновського про драматичне становище в Речі Посполитій, спустошення на Русі й Литві та тривожну присутність шведів і Сапегів у Варшаві. Попри проблеми зі здоров’ям, які його дошкуляють, він запевняє руського воєводу у своїй пам’яті та відданості.

Ян Красінський звітує про завершення реляційного сеймика, ухвалення податків та звернення до кардинала на захист вольностей і з проханням спонукати короля до якнайшвидшого повернення. Він також повідомляє про власні приготування до поїздки в Рим, просячи руського воєводу про пам'ять та опіку під час своєї відсутності.

Ян Красінський повідомляє Яну Яблоновському про нечисельний варшавський сеймик та про відкладення його засідань до 27 березня. Згадує про посольства до короля, кардинала Михайла Радзієйовського та Сапегів, а також про обтяжливі для Мазовії військові повинності.

Підскарбій великий коронний Ян Казимир Красінський наказує владі Львова підготувати в добрій монеті решту суми з купецької донативи в розмірі 3836 злотих і 20 грошів. Ці гроші мають бути негайно виплачені на підставі асигнати послу до Туреччини Єроніму Радзейовському.

Ян Лампрехт повідомляє воєводу Яна Станіслава Яблоновського про відправлення його листа до Олави та обіцяє якнайшвидше передати відповідь. Він також сповіщає про відкладення наради в кардинала Михайла Радзієвського та радить звернутися за докладнішими новинами до черкаського старости.

Лянцкоронський повідомляє руського воєводу Яна Яблоновського про незгоду шляхти зі шведською війною та ухвалення інструкції, яка наказує вислати послів до короля Швеції з вимогою залишити Курляндію. У листі він також коротко згадує про поточні кадрові справи та смерть Йоанни.

Король Ян Казимир поширює дію права львівського куркового братства на стягнення пасовищного збору (пашного) з перегону худоби на відстань до дванадцяти миль від міста, а також надає братству право стягувати один гріш з кожних ста флоринів вартості купецьких товарів. Привілей є нагородою за заслуги членів братства у відбитті нещодавньої облоги Львова козацькими військами.

Король Ян Казимир підтверджує статут львівського цеху голкарів і ножовників, наданий і скріплений печаткою міською радою Львова у 1649 році. Привілей містить статті, які регулюють устрій братства, обрання цехмістрів, права майстрів, а також правила навчання підмайстрів та учнів.

Король Михайло Корибут Вишневецький затверджує для Стрілецького (Куркового) братства у Львові п’ять попередніх королівських привілеїв (зокрема Яна Казимира, Генріха Валуа та Сигізмунда III). Ці документи гарантують братству, серед іншого, стягнення збору під назвою «спасне» з перегону худоби, дохід із Самострільної вежі, ділянку на Галицькому передмісті під стрільбище, а також звільнення від податків.

Геронім Радзейовський повідомляє бурмистрові та львівським райцям про зусилля, спрямовані на якнайшвидше стягнення асигнати для повернення позичених містом коштів. Він просить владу Львова негайно вирядити до Ломжі уповноваженого представника з належною розпискою для отримання належної суми.

Геронім Радзейовський висловлює жаль з приводу образи його честі владою Львова та повідомляє про прибуття до Любліна для врегулювання фінансових справ. Він звертається до райців із проханням негайно вислати повноважних представників із відповідними дорученнями для проведення переговорів.

Вармінський єпископ і підканцлер коронний Міхал Радзієйовський просить владу Львова прихильно поставитися до крамниці купця Бандінеллі після завершення ярмарку й не поширювати на нього обмеження, накладені на чужоземців. Натомість за прихильність до колишнього жителя міста автор листа обіцяє магістрату свою вдячність і підтримку.

Стефан Урбановський звітує руському воєводі Яну Яблоновському про скарбові справи та бурхливий перебіг сеймику в Познані. Повідомляє про протестації рокошан, блокування зачитування листів магнатів та відвернений шабельний напад на познанського воєводу.

Автор передає руському воєводі супліку пані підскарбини від імені її брата референдаря, який скаржиться на руйнівний постій війська та просить про заступництво перед краківським каштеляном. Він також повідомляє про проїзд трибунальських депутатів через Замостя та про своє очікування на поліпшення стану доріг і заспокоєння настроїв перед виїздом до Львова.

Ян Цєхович повідомляє Францішеку Глоговському про перебіг краківської коронації Августа II, роздачу урядів та опір прибічників примаса Радзейовського. Передає також вісті про розгром турецької армії під Петроварадином і Зентою та про місцеві сутички під Кам'янцем.