Каталог джерел

Король Александр Ягеллончик надає бурмистрові, раді та місту Львову право вічного збору мостового в розмірі одного польського гроша з кожного навантаженого воза, що в'їжджає до міста. Отримані доходи міщани зобов'язані повністю спрямовувати на ремонт навколишніх публічних доріг і міських укріплень.

Ректор Бєгачевич надсилає магістрату Львова професора Подгаєцького як кандидата на посаду синдика у відповідь на прохання міста. Рекомендує його кваліфікації та очікує належного ставлення і винагороди.

Король Сигізмунд I звільняє владу та міщан Львова на шість наступних років від будь-яких міських податків, контрибуцій та чопового з метою підтримки будівництва та завершення міських фортифікацій. Правитель наказує всім урядникам і поборцям беззастережно поважати надану податкову пільгу.

Бжеський відповідає на побоювання щодо затримання львівських купців у зв'язку зі справою Кам'янця. Запевняє у безпеці львів'ян; вимагає звичайної реєстрації в місті. Згадує майбутній королівський декрет.

Дякує за новорічні привітання та подарунок. У приписці підтримує прохання Лукашевського [?] про залишення його на посаді синдика міста Львова.

Дякує за рибу та коробку слив. Зазначає, що не отримав певного звичайного складника подарунка, ймовірно, через помилку посланця. Обіцяє послуги.

Король Сигізмунд I вирішує спір між міською радою Львова та старостою Станіславом із Ходча, забороняючи діяльність шинків на передмістях та обмежуючи дозволену кількість ремісників на Краківському передмісті двома кравцями, двома шевцями, двома ковалями, а також гарбарниками.

Рафал Бойм повідомляє владі Львова про прибуття до Яворова та зібрані новини про дислокацію генерала Горна в Ярославі та його запланований марш на Самбір. Він заспокоює райців щодо безпосередньої загрози місту і обіцяє надіслати подальші відомості після особистої зустрічі зі шведським командувачем.

Boczkowski обговорює декрет у спорі Львова з паном Szymonem, межі міста та королівські землі біля Zubrzy. Посилається на підсудність суду та попередні розмежування. Значна частина правової аргументації залишається нерозчитаною.

Семен Білецький інформує бурмістра Мацея Гайдера про несподівані майнові вимоги пані Курцієвої, декларуючи бажання компенсувати адресату всі незручності та витрати, пов'язані з цією справою. Він також повідомляє про бурхливий перебіг люблінського земського сеймику, настрої щодо загрози війни та про покращення стану здоров'я своєї дружини.

Ян Білобржеський інформує владу Львова про успішне заступництво у краківського пана і надсилає радним видані на їхню користь універсали. Він також запевняє адресатів у відсутності позовів проти них та декларує свою постійну прихильність і допомогу.

Бурграб львівського замку Анджей Йордан Заклічинський звертається до бурмістра Міколая Боїма у зв'язку зі скаргою каноніка на теслю, який покинув доручені йому роботи на шкоду замку. Просить міського урядовця затримати несумлінного ремісника та ув'язнити його в ратуші.

Бурмістр дякує за допомогу Александру Злоткевичу, заповідає довіреність та покриття витрат лавником Лукашем. Просить видати речі з депозиту та надсилає їх список.

Автор рекомендує бурмістру справу Казімєжа Папроцького, старшини цеху сідельників та лимарів люблінських, звинуваченого в образі львівських сідельників. Просить про справедливий розгляд та відшкодування кривди.

Примас обіцяє втручання у єзуїтів, нунція та єпископів у справі учнів, що порушують спокій. Пояснює обмеження власної юрисдикції та просить Львів надіслати представника на конвокацію.

Примас радить шукати захисту прав Львова на майбутній елекції. Згадує безрезультатні старання послів Руського воєводства та застерігає, що протестація дратує його громадян.

Бурмістр запрошує райців на другу годину по обіді до ратуші, щоб згідно зі звичаєм примиритися перед великодньою сповіддю. Перепрошує за можливі образи та передає лист коронного підчашого.

Бурмістр скликає нараду: візити до достойників, звіт аблегата з Варшави, претензії Августиновича, скарбова комісія, вибори, податки та збірка для зруйнованого костелу та колегіуму в Кенігсберзі.

Запрошення на нараду охоплює Боже Тіло, комісію та варшавський сейм, міські фінанси, контракт на Скнилівок, поранення челяді підпоручиком, затяжні суди, а також справи єзуїтів та кам'яниці.

Вессель з Козениць дякує за новорічні привітання. Бажає успіху всьому місту, а особливо членам магістрату.

Вессель дякує магістрату за новорічні привітання, відповідає взаємністю всьому місту та запевняє у постійній прихильності.

Вессель підтверджує прийняття добрих вроцлавських тинфів по два шостаки. Розпізнавання якості залишає продавцям і покупцям; заборонив подальшу видачу табличок, що слугували для їх розрізнення.

Вессель хвалить пильність Львова щодо поганої монети, критикує прикордонних старост і наказує нагляд за обігом. Знайдений штемпель для малих голівок має допомогти виявити виробника.

Вессель дозволяє магістрату публічно оголосити позначення добрих шостаків, скріплене його печаткою, якщо виникне потреба. Умовою є безсумнівна якість монет, прикріплених до карток.

Вессель відповідає на новорічні привітання. Вважає попередні універсали достатнім поясненням оголошеної редукції та обіцяє додати декрет Пйотрковського трибуналу.

Вєльопольський просить бурмістра допомогти урядовцю митниці у стягненні заборгованості з львівських громадян та купців. Підкреслює інтерес скарбу та труднощі кредитора через порушені терміни оплати.

Вєльопольський просить владу Львова допомогти у розрахунку заборгованості Вацлава Войзика [?]. Оплата має відбутися пропорційно, за умови справжнього підпису та належного рахунку, без тривалої екзекуції.

Вєльопольський наказує скасувати попередню заборону видачі товарів купців з Кошиць та Пряшева. Обґрунтовує зміну втратами коронного скарбу та обмеженням торгівлі.

Архієпископ просить про дозвіл на взяття каменів, виявлених і видобутих коштом пароха в Клепарові. Вони мають слугувати для оздоблення костелу Діви Марії та всього міста.

Новопризначений руський воєвода просить магістрат не викликати до свого суду справи євреїв, що належать до його юрисдикції. Водночас запевняє місто у своїй опіці.

Запрошення лавників на нараду завтра о 14:00: майбутні обтяження кам'яниць, проданих євреям єзуїтами, повернення актів після Ласковського та оскаржений контракт щодо каплички цеху шевців.

Єпископ відповідає на привітання магістрату і бажає всім мешканцям Львова добробуту в новому році та в наступні роки.

Водзіцький не хоче видавати рескрипт без знання справи, що розглядається асесорськими судами. Передає документи коронному канцлеру.

Перикант Новицький доставив пояснення доктора Франкі у суперечці з Вайзером, королівським ювеліром. Водзіцький пересилає їх до двору.

Спадкоємці Юзефа Шиноффа скаржаться на доктора Франкі через утримання грошей. Єпископ радить магістрату домогтися виплати, у разі потреби — судовим шляхом.

Водзіцький отримав відповідь у справі меморіалу Вайзера. Просить прискорити лист доктора Франкі, якого ще не отримав.

Єпископ пише до старости блонського у справі виконання рішення щодо кам'яниць та захисту міської юрисдикції. Середня правова клаузула потребує подальшого прочитання.

Єпископ звертається до подільського воєводи з проханням вгамувати сина. Радити місту просити гетьмана про використання гарнізону та порозумітися з архієпископом.

Єпископ надсилає інтервенції до великого коронного гетьмана та львівського старости. Магістрат отримує копії і має паралельно виконувати свої обов'язки.

Водзіцький дякує магістрату за святкові привітання та відповідає побажаннями добробуту для мешканців Львова.

Водзіцький відповідає на великодні привітання. Згадує образ Христа, що ламає залізні брами, і бажає Львову захисту та достатку.

Пошкоджений лист, у якому висловлюється подяка магістрату за святкові привітання та надсилаються побажання добробуту у відповідь.

Єпископ надсилає відповідь блонського старости, обговорює незадоволені вимоги кредиторів та вказує на судовий шлях як спосіб повернення кам'яниці.

Водзіцький підтримує передачу Понінському ділянки міської воскобійні. Посилається на королівський рескрипт та можливість знайти інше місце.

Рекомендація купця Гампеля з Варшави для організації міських розваг. Автор вказує на вигоди від припливу гостей: оренда будинків, торгівля та продаж продуктів харчування.

Жевуський, львівський підвоєвода, вимагає створення комісії у відповідь на звинувачення міста. Водзіцький закликає магістрат призначити особу, яка проконтролює її створення.

Автор обіцяє підтримку справи Львова, пов'язаної із забезпеченням гарнізону. У Всхові має відбутися зустріч із польним коронним гетьманом; деталі забезпечення залишаються невизначеними.

Після втручання дрезденського двору єпископ вимагає виконання трьох вироків про сплату боргу. Звертає увагу на прийняту спадщину та погрожує наслідками за зволікання з виконанням.

Водзіцький відповідає на великодні привітання міста. Бажає мешканцям достатку, а місту — Божого захисту.

Водзіцький рекомендує швидкий розгляд справи Бартча та допомогу його синові, який після смерті батька залишив Варшаву. Згадує лотерею та мандат щодо Сурчинського.