Каталог джерел

Великий коронний маршалок Станіслав Любомирський дякує владі Львова за надіслані привітання та запевняє у своїй постійній прихильності до міста. Складає адресатам взаємні побажання здоров'я та всіляких гараздів у новому році.

Великий коронний маршалок Станіслав Любомирський дякує владі Львова за надіслані новорічні привітання. У відповідь він надсилає магістрату та мешканцям взаємні побажання добробуту та незмінного щастя.

Станіслав Лянцкоронський повідомляє владу Львова про королівське розпорядження виділити десять тисяч злотих із чопного на міські фортифікації. Він анонсує свій швидкий приїзд, нараду з урядовцями та наказ орендарю невідкладно виплатити цю суму магістрату.

Хелмінський єпископ і коронний підканцлер Ян Малаховський засвідчує ревні заслуги синдика Міхала Григовича на користь Львова. Він звертається до міської влади з проханням виплатити йому належну винагороду та заборгованість із Гродненського сейму.

Пріор краківських кармелітів звертається до влади Львова з проханням припинити ворожі дії та ув'язнення ченців, які прагнуть оселитися в місті. Він пояснює зволікання провінціала візитаційними обов'язками, посилається на колишню прихильність предків райців та застерігає від церковних покарань за перешкоджання монастирським фундаціям.

Марек Матчинський інформує владу Львова про швидкий приїзд Яна III Собеського та заплановане перебування монарха у міському палаці. Він радить терміново прибрати нечистоти з Ринку, вулиць та шляху від Жовкви, щоб бруд не викликав відрази у монарха.

Марек Матчинський інформує львівський магістрат про подання королю справи щодо майна померлого без заповіту Теодора Брисяниці, посилаючись на міські привілеї стосовно коштів на фортифікації. Водночас запевняє у прихильності монарха та його волі дотримуватися чинного права.

Белзький воєвода Марко Матчинський заступається перед владою Львова за королівського слугу Томаша Ґордона, просячи про призначення його на посаду лавника. Він звертається з проханням зробити одноразовий виняток і прийняти кандидата, оминувши вимогу засідання в колегії сорока мужів.

Руський воєвода Марек Матчинський звертається до питання ремонту міських доріг, рекомендуючи тимчасово пощадити виснажену худобу підданих після весняних робіт, а також коментує звинувачення проти ротмістра Трушкевича. Крім того, він просить міську владу спонукати фурманів із міських маєтків до платного перевезення каміння до його володінь.

Руський воєвода Марек Матчинський втручається у справу перед владою Львова від імені єврея Самуеля, який поскаржився королю на зволікання магістрату у виконанні вироку у справі про неповернений борг. Він закликає радних до неупередженого здійснення правосуддя та стягнення з відповідачів передбаченої вироком присяги.

Руський воєвода Марек Матчинський повідомляє львівський магістрат про неможливість отримання коштів із державної скарбниці на потреби міста через вичерпання фондів Речі Посполитої. Він радить львівським міщанам покладатися на власні сили та самостійно подбати про оборону й безпеку Львова.

Руський воєвода Марек Матчинський відповідає на скарги влади Львова після пожежі передмість, звертаючись до нападу пана Ловицького на солдатів та підозрілої діяльності татар, які викуповували бранців. Він також анонсує втручання адміністратора Жовківського староства у справі зловживань осіб, що підлягають королівській юрисдикції.

Кардинал Монтальто запевняє владу Львова у своїй прихильності та обіцяє заступництво перед Папою та Конгрегацією обрядів у зусиллях щодо отримання рішення у справі культу Яна з Дуклі. Він підкреслює значення цієї справи для зростання побожності місцевого населення.

Якуб Мєшковський інформує бурмістра та райців львівських про напад людей панів Дідушицьких на Зубру, пограбування худоби та побиття підданих. Просить негайно направити потерпілих до ґроду для огляду ран та з'ясувати, чи не подала протилежна сторона протестацію до замку.

Луцький староста Атаназій М'ячинський звертається до львівського бурмістра та райців у справі затяжного судового процесу вдови по Злоторовичу, на що скаржився королю її брат. Він вимагає пояснення причин зволікання та швидкого й справедливого завершення справи без необхідності залучення монарха.

Юзеф Вандалін Мнішек просить владу Львова довірити вакантне міське пробство львівському суфрагану кс. Єловицькому. При цьому він запевняє у своїй вдячності та готовності надати магістрату послуги в майбутньому.

Полковник Анджей Моджевський запевняє владу Львова, що краківський воєвода наказав своїй волоській корогві залишити передмістя, оскільки не має наміру домагатися справедливості коштом убогих мешканців. Водночас він пояснює, що справу конфлікту та образ з боку львівського старости та пана Самоцького було передано на розгляд королівської комісії.

Львівський каштелян Антоній Морський дякує бурмістру та раді міста Львова за надіслані привітання з нагоди минулих свят. Надсилає взаємні побажання добробуту для Львова, а також міцного здоров'я та довгих років життя для адресатів.

Львівський каштелян Антоній Морський дякує бурмістру, радним та всьому магістрату Львова за пам'ять і зичливі слова. У відповідь він складає міській владі щирі побажання здоров'я, Божих ласк та всіляких гараздів на прийдешній Новий рік.

Львівський каштелян Антоній Морський дякує владі Львова за пам'ять та привітання з нагоди Нового року. У відповідь він висловлює побажання Божого благословення, здоров'я та добробуту для всього міста та всіх членів магістрату.

Львівський каштелян Антоній Морський дякує міській владі Львова за надіслані привітання та відповідає взаємністю. Бажає радникам, місту та всій Вітчизні процвітання, Божих дарів та міцного здоров'я.

Львівський каштелян Антоній Морський дякує райцям та бурмістрам Львова за надіслані привітання з нагоди прийдешнього Нового року. У відповідь він запевняє у своїй незмінній приязні та зичить їм усіляких гараздів.

Коронний референдар Ян Анджей Морштин повідомляє владу Львова про призначення королевою дати його весілля з Катериною Гордон на 27 квітня 1659 року. Він просить надіслати міського делегата на весільну урочистість, декларуючи свою постійну прихильність та готовність до надання місту послуг.

Войцех Мясковський надсилає львівським райцям суму 1043 червоні золоті та дрібну монету, що належать коронному підканцлеру, з проханням видати квитанцію. Він звертається з проханням терміново передати ці гроші разом із кореспонденцією до рук кс. Тшебінського у Варшаві.

Міхал Нагродзький повідомляє владу Львова про подання до Декретової канцелярії міських комісарів у процесі з пані Бруховською. До кореспонденції додає список комісарів, призначених протилежною стороною.

Міхал Нагродський повідомляє владу Львова про хід підготовки витягу з комісарського декрету у суперечці з пані Брюховецькою, з урахуванням регента Бжозовського. Він декларує подальшу готовність до допомоги та надсилає райцям побажання успіхів і одностайності.

Міхал Нагродський інформує львівський магістрат про поточні судові справи, зокрема про баніцію Моратовичів та оплату контумацій. Також повідомляє про тривання асесорських судів під час перебування короля у Варшаві та спонукає міських депутатів до прибуття.

Львівський суфраган Захарій Новошицький описує урочистий в'їзд нового архієпископа до Львова, численні бенкети для райців та вірмен, а також стан ремонтних робіт у кам'яниці архієпископа та суперечки в капітулі. У листі він також просить Зімницького, який перебуває у Варшаві, придбати індійське сукно та повідомляє про стан здоров'я його дружини.

Генеральний обозний Війська Запорозького Томаш Носач повторно вимагає від влади Львова негайної передачі артилерійського спорядження, зокрема линв, шорів та сідел. Він призначає Кропивницького та Футкевича для отримання амуніції, закидаючи магістрату зволікання.

Томаш Носач, обозний генеральний Війська Запорозького, просить бурмістра та райців Львова про швидке та справедливе стягнення записаного в книгах боргу після покійного батька свого челядника Кібицького. В обмін на здійснення правосуддя він декларує міській владі свою вдячність та готовність віддячити послугою.

Обозний генеральний Війська Запорозького Томаш Носач поновлює прохання до влади Львова про стягнення заборгованості з ув'язненого міщанина Дзюрдзя на користь челядника Якуба Кібіцького. Він зазначає, що самого ув'язнення боржника недостатньо і необхідна повна сплата боргу.

Великий канцлер литовський Марціан Корибут Огінський запрошує бурмістра, райців та магістрат міста Львова на урочистість свого весілля з панною канцлерівною коронною, заплановану на 4 березня у Варшаві. Він запевняє гостей у належному прийнятті та почестях, а також декларує свою прихильність і готовність до надання послуг.

Підскарбій великий коронний Кароль Сєдльніцький звертається до влади Львова з проханням видати комісару Дзіоловському групу євреїв, ув'язнених у міській ратуші за звинуваченням у карбуванні фальшивих тинфів в Олеську. Арештанти мають бути передані під ескорт і перевезені до визначеного місця ув'язнення.

Пйотр Ожга нагадує львівським райцям про обов'язок збору чопового з напоїв за період із січня по червень 1649 року, а також про необхідність передачі реєстрів та коштів орендарю. Він також згадує про податкові труднощі та збитки, спричинені війною, що триває.

Пйотр Ожга надсилає владі Львова проєкт протестації проти скликання сеймику під час татарської загрози разом із незапечатаними листами до канцлера та регента для ознайомлення. Також повідомляє про свій виїзд на зустріч із гетьманом у Підгайцях і відсилає до усних домовленостей із паном Контським.

Пйотр Ожга висловлює радість з приводу можливості захисту міських привілеїв і радить львівським райцям щодо вибору зручного терміну та процедури оголошення універсалу у львівському та жидачівському ґродських судах. Також анонсує надсилання листів до львівського судді та підсудка з метою координації дій.

Підканцлер Анджей Ольшовський інформує львівський магістрат про кроки, вжиті королем для убезпечення міста, зокрема про направлення полковника Добчиця з частиною підрозділів до гарнізону. Також радить здійснити набір місцевих сил і повідомляє про прибуття монарха з посполитим рушенням.

Камінківський підстароста Станіслав Ординець звертається від імені краківського пана до бурмістра та райців львівських із проханням про триденне позичення килимів та опон на з'їзд поважних гостей, зокрема роду Тенчинських. Автор листа обіцяє повернути позичені тканини в неушкодженому стані одразу після завершення урочистостей.

Анджей Остророг дякує владі Львова за пам'ять про свого батька та декларує готовність до захисту прав міста. Просить надіслати копії лаудів Вишенського сеймику та львівського зібрання із зазначенням пунктів, що порушують інтереси міщан.

Миколай Остророг критикує владу Львова за подання зухвалих протестацій проти сеймику, податкових зборів та каптурового суду, що викликало обурення шляхти. Він радить райцям прагнути до залагодження суперечки, порозумітися з каптуровими суддями та скористатися посередництвом коронного канцлера.

Ректор Краківської академії Севастіан Піскорський дякує владі Львова за довіру до краківського навчального закладу у справі освіти міської молоді та за прихильність до університету. З нагоди повернення до рідного міста він також рекомендує подальшій опіці львівських райців професора філософії Яна Мосціцького.

Ґжеґож Ян Пйотровський звертається до бурмістра та ради міста Львова з проханням взяти під опіку ґрунт і халупу на Богданівці. Він повідомляє, що попри попередній неповний продаж нерухомості жінці, право на неї висуває родина, яка після задоволення вимог покупчині повинна повернути собі володіння.

Антоній Підгаєцький повідомляє адресата, що через затягування міських справ він змушений продовжити своє перебування у Варшаві. Він звертається з проханням видати позов коменданту та надіслати додаткові документи щодо міських скарбових сум, зазначаючи, що деталі виклав у листі до писаря Купінського.

Примас Габріель Ян Подольський дякує бурмістру та райцям Львова за надіслані новорічні привітання. Він відповідає взаємністю, бажаючи добробуту владі та мешканцям міста, і декларує готовність підтримувати їхні справи.

Ґ. Полетилова заступається перед президентом Львова за свого лакея Василя, просячи наказати місцевому пекарю негайно сплатити заборгованість.

Владислав Понінський, підконюший коронний, закликає владу Львова врегулювати заборгованість, виниклу під час перебування шведських військ під містом. Він звертає увагу на те, що тягар сплати міського боргу не може лежати виключно на вірменському судді Юську Байкадовичу, який надав особисту поруку.

Владислав Понінський інформує владу Львова про виклопотання у шведського короля звільнення міста від накладених контрибуцій та анонсує прибуття королівського придворного. Закликає магістрат до вдячності та прихильного ставлення до представлених вимог.

Казимир Понятовський дякує владі Львова за поступку площі біля його палацу та декларує намір дослідити й задовольнити міські фінансові претензії на суму дві тисячі злотих.

Коронний підкоморій Казимир Понятовський дякує владі міста Львова за надіслані привітання з нагоди Нового року. Він відповідає взаємністю, запевняючи у своїй готовності до послуг та бажаючи адресатам добробуту.

Коронний підкоморій Казимир Понятовський дякує владі Львова за надіслані новорічні привітання. Він відповідає взаємністю, бажаючи добробуту всьому магістрату та всім мешканцям міста, і засвідчує свою прихильність.