Каталог джерел

Бартш очікує відповіді канцлера на міський проєкт і обговорює документи, необхідні для підтвердження прав міста щодо ваги та юрисдикції. Нагадує про потребу попереднього декрету підскарбія та підготовку розрахунку боргу євреїв. Пише також про заплановану допомогу єпископа на сеймі та повторює прохання про кошти на витрати на перебування.

Єпископ Анджей Станіслав Залуський наказує адресатові негайно повернути незаконно утримувані доходи, документи та лазневий котел новому провізорові шпиталю св. Станіслава. Він нагадує про кривду позбавлених засобів до існування вбогих і зазначає, що можливі фінансові претензії можна задовольнити із залишків доходів попередніх управителів.

Францишек Оброцький застерігає президента Львова щодо запланованого розміщення кількох сотень піхотинців генерала Карнау в приміських селах, що загрожує їхньому повному розоренню. Він закликає до термінового дипломатичного втручання перед командуванням та скерування міського синдика для відвернення небезпеки.

Кс. Томаш Ормінський просить президента львівського сенату Кіркора підтримати його кандидатуру на вакантний після смерті каноніка Крупінського львівський канонікат. Запевняє у своїй довічній вдячності та доручає себе також прихильності решти членів сенату.

Михайло Потоцький звертається до президента Львова Рупінського з проханням позичити 500 червоних злотих на нагальні публічні потреби, гарантуючи їхнє швидке повернення з прибутків Коронного скарбу. Він також повідомляє про відправлення кількох людей для охорони скарбу та просить забезпечити їх провізією.

Хелмінський єпископ Теодор Потоцький повідомляє львівського райцю Крупінського про успішне заступництво короля перед генералом Крассау та наказує виплатити пред'явникові листа суму в талерах. Під текстом міститься розписка про отримання частини суми, складена у Львові Антонієм Макожевським.

Василь Устрицький просить львівський магістрат передати справу пана Крупінського проти пані Домінікової з синами та священника Стефана Вишинського до суду першої інстанції. Він обґрунтовує це необхідністю допиту місцевих свідків, доставлення яких до Львова призвело б до втрати часу та значних труднощів.