Каталог джерел

Документ лавників міста Львова засвідчує взаємні майнові розпорядження колишнього війта Миколая та його дружини Ядвіги на випадок смерті одного з подружжя. Запис охоплює, зокрема, половину будинку у Львові, рухоме й нерухоме майно, а також довічне володіння ставом у Замарстинові.

Валеріан просить рідного брата Валентія про листа, звістки про матір і дружину, а також про військові й сеймові новини. Згадує чутку про від'їзд знайомого священника до Рима; підтвердження його перебування там немає.

Кармеліт Валентій просить президента Львова про офіційне розпорядження щодо видачі речей і паперів Ґурського, які зберігаються в Гербута. Шабля залишається спірною через вимогу сплатити один злотий; чернець обіцяє розписку про отримання.

Король Сигізмунд I дозволяє владі Львова стягувати плату в розмірі півгроша з кожного воза втікачів, які рятуються в місті від ворожих нападів. Отримані кошти мають покрити витрати на очищення міста від багна й нечистот та ремонт міських мурів, валів і ровів.

Генеральний офіціал львівський Ян Дрогобич здійснює трансумпт угоди 1499 року, укладеної між кустошем львівських францисканців Валентієм та плебаном Яном із Чишок, на прохання тодішнього плебана Бернарда Колачека. Ця угода врегульовувала питання заборгованих снопових десятин, участі у витратах на ремонт греблі та розподілу прибутків від вилову риби у ставі в Чишках.

Львівський архієпископ Петро Стажеховський здійснює облату й транссумпцію документа примаса Яна Латальського з бреве папи Павла III від 1538 року. Акт підтверджує вилучення братів жебручих орденів у Королівстві Польському з-під юрисдикції дієцезальних єпископів і забороняє порушувати їхні привілеї.

Король Сигізмунд I Старий підтверджує привілеї, які вилучають міщан і жителів Львова з-під юрисдикції шляхетських, земських та гродських судів. Усі їхні справи мають розглядатися виключно перед належним міським судом магдебурзького права під загрозою недійсності інших вироків.

Король Сигізмунд I Старий надає бурмистрові та райцям міста Львова вічне право патронату та презенти на препозитуру костелу і шпиталю Святого Духа у Львові. Документ покладає на львівського архієпископа обов'язок інвестувати кандидатів, висунутих міською владою, і застерігає непорушність цього права перед можливими коронними претензіями.

Король Сигізмунд I Старий на прохання влади міста Львова підтверджує давніші акти розмежування 1462 та 1485 років між львівськими землями та спадковим селом Зимна Вода. Документ надає вічної юридичної сили встановленій лінії кордону та зобов’язанню вічного мовчання, накладеному на давніх претендентів.

Король Сигізмунд I Старий надає бурмистрові та райцям Львова ділянку над Полтвою перед Краківською брамою під будівництво водяного млина для їхнього приватного вжитку. Документ передає міській владі повну власність, усі доходи з млина та цілковиту міську юрисдикцію над ним і мірошником, вилучаючи їх з-під юрисдикції старости.

Король Сигізмунд II Август підтверджує та відновлює всі дотеперішні права, привілеї, імунітети та маєтності, надані місту Львову його попередниками та ним самим. Водночас бере міщан та їхнє майно під королівську опіку, забороняючи накладати нові тягарі та порушувати межі міської юрисдикції.

Король Сигізмунд II Август підтверджує львівському архієпископу Петру Стажеховському, капітулі та духовенству митрополичого костелу у Львові всі права, привілеї, вольності й імунітети, надані його попередниками. Це підтвердження відбулося на вальному сеймі в Пйотркуві на виконання монаршої коронаційної присяги.

Король Сигізмунд II Август підтверджує привілей свого батька Сигізмунда I Старого від 1546 року, який надає бурмистрові та райцям міста Львова вічне право патронату й презентації препозита костелу та шпиталю Святого Духа у Львові. Документ скасовує всі суперечні з цим надання й наказує львівському архієпископу інституювати кандидата, представленого міською владою.

Король Сигізмунд II Август підтверджує старшинам та громаді львівських вірмен усі права, привілеї, вольності, імунітети та давні звичаї, надані його попередниками, зокрема королем Сигізмундом I Старим.

Король Сигізмунд II Август звільняє львівських вірмен з-під юрисдикції будь-яких судів земських і гродських урядовців, підпорядковуючи їх виключно юрисдикції війта та вірменських старших, які судять за вірменським правом. Будь-які апеляції на рішення цього суду залишено до виключного розгляду перед королівським судом.

Король Сигізмунд II Август підтверджує давній звичай стягнення міськими брамниками у Львові плати у вигляді одного поліна дров та в'язки сіна чи соломи з кожного воза і саней, що в'їжджають до міста. Натомість вартові брам зобов'язані підтримувати чистоту проїздів і забезпечувати зручний в'їзд до Львова.

Король Сигізмунд II Август скасовує давній львівський звичай, що позбавляв онуків права спадкування після дідусів і бабусь, та встановлює право представлення, яке зрівнює їх у поділі спадщини зі стриями й тітками. Крім того, він надає бурмистрові та львівським райцям повну владу вирішувати всі дотеперішні спадкові суперечки такого роду без можливості апеляції до короля.

Король Сигізмунд II Август затверджує вирок краківського вального сейму, який скасував позов шляхтича Васька Лагодовського проти міської влади Львова, поданий до ґродського суду. Документ підтверджує привілей, що вилучає львівських міщан з-під чужої юрисдикції, і наказує позивати їх виключно до міського суду.

Папа Юлій III сповіщає суфраганів Львівської архідієцезії про призначення Фелікса Ліґензи архієпископом львівським після смерті архієпископа Пйотра Стажеховського та наказує їм виявляти новому митрополитові належний послух. Документ містить пізніші записи обляти перед перемишльським і холмським єпископами від 1555 року.

Король Сигізмунд Август підтверджує у формі транссумпту чотири давніші королівські привілеї для міста Львова. Документ гарантує вилучення львівських міщан з-під чужих юрисдикцій і комісарських судів та звільняє львівських купців усіх обрядів від сплати мита, зокрема в Холмі, Белзі та Грубешеві.

Король Сигізмунд II Август скасовує обтяжливу натуральну данину з живої риби, яку дотепер сплачували львівські міщани на користь королівського замку, замінюючи її постійним грошовим збором із посудин із рибою, що привозяться на міський ринок. Він наказує львівському старості та його урядовцям суворо дотримуватися нововстановленої торгової такси.

Львівська митрополичка капітула дозволяє мірошнику Валентію та його дружині Дороті викупити третю частину та третю мірку Стахирівського млина в Ельжбети, вдови райці Станіслава Берґера. Водночас капітула віддає їм у довічну оренду решту дві частини млина в обмін на щорічний чинш, постачання борошна та обов'язок утримувати й ремонтувати млинові будівлі.

Король Сигізмунд II Август затверджує трансумований документ міської ради Львова 1529 року, що містить статут і майстерські артикули об'єднаного цеху ковалів, слюсарів, мечників, котлярів, зброярів та голкарів. Правитель надає цеховим постановам юридичної сили на прохання старшин і цехових братів.

Король Сигізмунд II Август підтверджує і трансумує чотири привілеї королів Казимира Ягеллончика та Сигізмунда I для цеху шевців міста Львова. Вони стосуються обмеження кількості шевців на підзамчі до двох майстрів, заборони займатися шевським ремеслом у шляхетських маєтках за мурами міста, правил продажу шкір гарбарниками та заборони перекуповувати шкіри перед міськими брамами.

Король Сигізмунд II Август на вальному сеймі в Кракові затверджує документ львівських лавників 1554 року, що засвідчує продаж лану орної землі з луками та чагарниками в селі Клепарів на користь селянина Григорія Солтиса Станіславом Кмітовичем, а також Барбарою та Катериною Кмітівнами. Виданий диплом забезпечує покупцеві та його спадкоємцям вічне й непорушне право власності на набуту землю.

Документ встановлює детальний перебіг кордонів та насипання межових курганів (копців) між селом Козельники, що належало францисканцям, та міськими ґрунтами Львова і селами Сихів та Зубра, покладаючи край дотеперішнім суперечкам і тілесним ушкодженням. Крім того, підтверджує надане конвенту міською владою право на обмежене вирубування дров на опалення та випас худоби на міських землях за умови збереження належних відносин із містом.

Король Сигізмунд II Август підтверджує запис із пйотркувських радницьких книг 1538 року щодо продажу будинку з ділянкою та садом за Краківською брамою в Пйотркуві вівтарником Яном Краскою на користь райців і бурмистра міста Львова. Покупців було зобов'язано сплачувати щорічний чинш у розмірі 15 грошів на користь згаданого вівтаря на свято св. Матвія.

Король Сигізмунд II Август звільняє львівських міщан від загального обов'язку надавати підводи для потреб королівських гінців, перекладаючи цей тягар на замкові села. Водночас він наказує виплачувати до коронного скарбу суму 400 флоринів із побору шосу, залишаючи решту на потреби міста.

Король Сигізмунд II Август звільняє львівських міщан, які постраждали від нещодавньої пожежі міста, від усіх зборів, податків і контрибуцій терміном на вісім років, щоб полегшити їм відбудову осель і повернення Львову колишньої величі. Водночас він наказує поборцям руських земель суворо дотримуватися цього привілею під загрозою королівської неласки.

Король Сигізмунд II Август підтверджує львівській капітулі право на стягнення третьої мірки з млина біля Галицької брами у Львові терміном на тридцять років. Після закінчення цього часу та сплати заставної суми млин має повністю повернутися під королівське управління.

Валентій Залеський повідомляє воєводі Янові Станіславу Яблоновському про щасливе прибуття із суднами до Швеця, а також про суворий контроль і високі митні збори в Торуні. Він також сповіщає про актуальні ціни на збіжжя й полотно та труднощі із забиранням деревців із Вілянова.

Валентій Залеський повідомляє воєводі Яну Станіславу Яблоновському про успішне прибуття до Торуня та про затримки з прийомом збіжжя з вини варшавських урядовців. Також інформує про необхідність сплати торунського мита, а також про низькі ціни на збіжжя та брак попиту на полотно.

Король Сигізмунд II Август затверджує транссумпт із львівських земських актів, у якому львівський міщанин Себальд Ворцель заставляє село Замарстинів польному гетьману Миколі Сенявському в рахунок боргу в розмірі 5500 флоринів. Документ санкціонує підпорядкування цього правочину земському праву попри попередній спротив міської влади Львова.

Король Сигізмунд II Август вирішує спір між містом Львовом та спадкоємцями Казимира Гинка, наказуючи їм повернути документи й поступитися володінням третьою міркою Зимноводського млина перед Краківською брамою після виплати належної суми. Володар призначає возного земського для здійснення інтромісії на користь міста під заставою 1000 гривень та за допомогою львівського старости.

Король Сигізмунд II Август підтверджує привілей Сигізмунда I від 1543 року, наданий владі, купцям, кравцям і кушнірам Львова. Документ поновлює заборону шиття та продажу опашниць, сукняного та хутряного одягу євреями та позацеховими партачами на території Львова, Русі та Поділля.

Король Сигізмунд Август відновлює восьмирічне звільнення від публічних податків для львівських міщан, які постраждали від пожежі та моровиці, скасовуючи щодо них дію анулювання імунітетів на Люблінському сеймі. Крім того, він оголошує, що місто Львів зобов'язане сплачувати збирачам податків виключно шос і чопове за давнім звичаєм.

Король Сигізмунд II Август заочно засуджує митника Мельхіора Кослю до сплати штрафу у розмірі 3000 гривень на користь міської влади та громади Львова за нез'явлення до суду та нескладання присяги. Водночас монарх підтверджує повне звільнення львівських міщан від сплати будь-яких мит на території Корони та підлеглих їй земель.

Король Сигізмунд II Август дозволяє львівським міщанам і пекарям збудувати хлібні ятки та вічно торгувати хлібом, аби зарадити місту після пожежі. Дохід із чиншу з цих яток монарх призначає на відбудову міських укріплень та громадських споруд, зобов’язуючи владу щороку звітувати перед громадою.

Валентій Зеленський надсилає новорічні привітання й нагадує про свої давні правничі послуги, надані адресатові у Кракові. Він просить про заступництво перед львівським магістратом у справі призначення на посаду прокурора з цивільних справ.

Король Генріх Валуа на коронаційному сеймі підтверджує громаді львівських вірмен усі права, привілеї, імунітети та звичаї, надані його попередниками. Він наказує королівським урядникам і міській владі Львова неухильно їх дотримуватися та захищати львівських вірмен.

Король Генріх Валуа підтверджує права та привілеї львівського стрілецького (куркового) братства, первинно надані Сигізмундом II Августом. Документ наказує плекати вправи зі стрільби з арбалетів та рушниць, забезпечує стрільцям податковий імунітет і гарантує щорічні виплати з міського скарбу.

Король Стефан Баторій затверджує комісарський акт, що встановлює таксацію доходів і здійснює викуп третьої мірки Зимноводського млина на львівському передмісті сєрадзьким каштеляном Анджеєм Дембовським у спадкоємців Казимира Гинка за суму 4684 флорини. Надає Дембовському право спокійного володіння млином аж до часу можливого викупу його королем за ту саму суму.

Валентій Каєрський повідомляє львівському райці про справи міста, які розглядаються в Радомі, зокрема про питання шкідливих пропінацій та відсутність львівського підкоморія. Запевняє, що пильнує інтереси Львова, надсилає листи до Кракова та висловлює готовність і надалі виконувати розпорядження.

Король Стефан Баторій підтверджує комісарський акт, що встановлює межі між селами львівського конвенту домініканців Тіла Господнього (Зарудці, Костіїв, Зашків) та королівськими і міськими маєтностями. У документі наведено висновки королівських комісарів, а також трансумовано королівський лист про призначення комісії, який посилається на давнє розмежування князя Владислава Опольчика.

Львівський архієпископ Ян Димітр Соліковський разом із кафедральним капітулом надає своєму братові Войцеху Соліковському в довічне користування село Семиківці та передає йому в дванадцятирічну оренду село Марків. Натомість одержувач зобов'язується сплачувати щорічні платежі, утримувати господарські споруди, а також відновити й утримувати зруйнований повінню рибний став.

Львівський архієпископ Ян Димітр Соліковський разом із катедральною капітулою встановлює та наново фундує уряд війта в містечку Дунаїв, довіряючи його шляхтичу Мартину Жабці та його наступникам. Документ надає війтові юрисдикцію за магдебурзьким правом, а також упосаження, що включає два лани землі з луками, парцелу під війтівський двір, третій гріш із судових штрафів і право варити пиво та ловити рибу.

Львівський архієпископ Ян Димітр Соліковський затверджує пожертву 400 польських злотих, здійснену Габріелем Розеном із Рожнова на користь препозита та мансіонаріїв Львівської катедри. Фундацію було забезпечено у формі щорічного видеркафового чиншу в сумі 24 злотих на кам'яниці львівського аптекаря Ієроніма Ведельського в обмін на відправлення богослужінь і мес за душу жертводавця.

Львівський архієпископ Ян Димітр Соліковський разом із катедральною капітулою встановлює щорічний аніверсарій за душу подільського воєводи Миколая Мелецького та розподіляє суми для кліру й церковної служби. Фундація ґрунтується на щорічному чинші в розмірі 30 флоринів, забезпеченому маєтностями села Стриганці.

Рада міста Львова затверджує статут цеху котлярів, що визначає релігійні та організаційні обов'язки цехових братів, правила навчання учнів і прийняття челядників у майстри, а також порядок торгівлі та обробки міді.

Львівський райця Юрій Боїм разом із дружиною Ядвігою та родиною призначає суму 2100 флоринів, забезпечену на львівських кам'яницях, на утримання заснованої ним каплиці Пресвятої Трійці та Страстей Господніх біля катедрального цвинтаря у Львові. Документ визначає право патронату, правила управління фондом, обов'язки чотирьох священників на чолі зі сеньйором, порядок богослужінь і право поховання.