Каталог джерел

Опольський князь і господар Русі Владислав Опольчик надає київському єпископові Якову, а після його смерті — церкві св. Івана Хрестителя у Львові та василіянам, покинутий каноніцький двір і міські парцели. Надане нерухоме майно водночас звільняється від усіх податків, тягарів і повинностей на користь міста Львова.

Владислав Бєрнацький просить руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про протекцію та рекомендаційні листи до маршалка й трибунальських депутатів у судовому процесі проти пана Збоцького. Він також повідомляє про заходи, вжиті в Києві задля залучення коштів для воєводи на майбутній сейм.

Олексій Зарихта висловлює Войцеху Зімницькому новорічні побажання, радіючи його успіхам і рекомендуючи спільних друзів. Він також повідомляє про тягарі, пов'язані з постоєм війська, татарську загрозу та отримання номінації на посаду київського офіціала.

Кореспондент сповіщає про позиції коронного війська під Кам'янцем-Подільським, відсутність активності противника та вістки про успіхи московського війська в боях із татарами. Повідомляє також про переміщення королівського подружжя в напрямку Бучача на заплановану військову раду з гетьманами.

Король Стефан Баторій на прохання послів міста Львова підтверджує документ короля Владислава Ягайла від 1 жовтня 1389 року про включення Львова до складу Корони Королівства Польського. Монарх зобов'язується не порушувати приналежності міста і Львівської землі до Королівства.

Київський воєвода князь Костянтин Василь Острозький надає Яцьку, синові Головчича, солтиство з вільним ланом у селі Мала Тухля та дозволяє Іванові, зятеві Василя Головчича, збудувати церкву. На документі міститься пізніший припис-підтвердження онука видавця, князя Владислава Домініка Заславського-Острозького.

Київський митрополит Михайло Рагоза разом із руськими єпископами проголошують приєднання до єдності з Апостольським Престолом та укладення унії Руської церкви з Римською церквою в Бересті. Документ містить підписи та печатки ієрархів, а також пізніші провениєнційні й облаційні записи.

Миколай Францішек Кросновський повідомляє воєводу Яна Яблоновського про свій приїзд до Львова, затриманий візитом хмельницького старости, і висловлює жаль, що розминувся з адресатом. Він також звертає увагу на численні неймовірні чутки та інтриги в місті, знову засвідчуючи свою незмінну вірність і готовність до служби.

Король Ян III Собеський підтверджує привілей Владислава IV від 1638 року, що закріплює маєтності, межі володінь і вольності монастиря св. Миколая в Домашівському Борі. Крім того, монарх надає василіянам право щороку вільно обирати ігумена на руський Новий рік.

Костянтин Мрозовицький, адміністратор sede vacante Львівської архідієцезії, затверджує дарування сіл Волосів та Цуцилів, здійснене Олександром і Казимиром Куропатвами на користь митрополичої капітули. На основі забезпечення цими маєтностями він засновує (еригує) новий канонікат фундації Куропатвів герба Яструбець, визначаючи месальні обов'язки каноніка та право патронату для родини фундаторів.

Король Август II підтверджує привілей короля Яна III Собеського 1690 року, що трансумує диплом Владислава IV про надання земель, вольностей і прав для василіянського монастиря в Домашівському Борі. Забезпечує ченцям володіння маєтком, а також право щорічного обрання ігумена та вільної торгівлі під час свят.

Король Август II підтверджує Стрілецькому (Курковому) братству у Львові давні привілеї польських монархів, які регулюють доходи братства, податкові звільнення Куркового короля та організацію стрілецьких вправ. Він також наказує повернути зайняту коронною артилерією територію стрільбища (Цельштату) та встановлює щорічний порядок вправ із ручниць, гаківниць і гармат.

Якуб Претвич Гаврон, староста теребовлянський, надсилає владі Львова королівський лист та розписку за гроші, отримані за наказом монарха для низових козаків. Він просить адресатів владнати справу та видати відповідне засвідчення.

Войцех Тиравський подає Яношу Кеменю детальний звіт про триденну битву під Берестечком, що завершилася розгромом козацько-татарських сил і здобуттям їхнього табору. Повідомляє також про настрої шляхти, подальший похід короля на Київ та тривожні чутки про дії бранденбурзького курфюрста.

Войцех Тиравський подає Яношу Кеменю детальний звіт про перемогу королівських військ над козаками й татарами в триденній битві під Берестечком. Він також повідомляє про необхідність подальшого перебування при гетьманові Калиновському та переказує табірні відомості про втрати супротивника і настрої посполитого рушення.

Анджей Тшебицький пояснює Бєгановському обставини розподілу сенаторських вакансій і запевняє його в королівській обіцянці майбутньої каштелянії. Він також закликає його здійснити тиск на владу Львова, щоб та терміново передала аванс із міської оренди на платню піхоті, яка обороняє Кам'янець-Подільський.

Полковник Вольфф Фромгольд фон Людінґгаузен повідомляє владу Львова про наказ заарештувати фельдшера Цельсварта за скоєні безчинства та фінансові зловживання в артилерії, сповіщаючи про особистий приїзд після завершення воєнних дій. Він також передає новини з табору під Чудновом про укладення угод із козаками та капітуляцію московського війська.