Каталог джерел

Радці Перемишля відкладають усі процеси зі Львовом перед королівським реляційним та асесорським судом до 6 березня 1595 року, сподіваючись на мирову угоду та зберігаючи права сторін. Згадують аналогічне зобов'язання львів'ян.

Радці Перемишля декларують призупинення міських, приватних та цехових справ проти львів'ян до спливу трьох тижнів від початку майбутнього сейму. Метою є сприяння мировій угоді; Львів мав надати аналогічне зобов'язання.

Радці описують занепад міст, вбивство одного бурмістра та ув'язнення іншого в замку, зменшення юрисдикції та земель, а також торговельні перешкоди. Закликають Львів до спільної дії перед сеймом і оголошують зустріч 29 грудня. Звинувачення представлені як твердження авторів.

Радці відсилають до Львова кореспонденцію, отриману від підскарбія, призначену для міської влади та двох урядовців. Пояснюють, що бурмістр випадково вийняв і відкрив один із листів. Просять не трактувати це як навмисне порушення таємниці.

Влада Перемишля просить про виписки з львівських книг щодо королівських рішень у спорі магістрату з громадою: звільнення від будь-яких контрибуцій та оцінки звинувачень спільноти проти магістрату. Їм важливо отримати записи, що стосуються влади міського уряду. Обіцяють вдячність та пізнішу оплату писареві за роботу.

Магістрат Перемишля звинувачує владу Львова у прийнятті на службу їхнього міського майстра (ката) без testimonium. За словами відправників, він пішов без повідомлення уряду, залишивши дружину та дітей. Вимагають відмовити у працевлаштуванні та відіслати його тією ж підводою з тим самим візником, оскільки мають кількох в'язнів. Лист не описує їхніх справ чи вироків.

Wapowski описує суперечку щодо асигнації, яка обтяжує перемишльську синагогу, та затримання євреїв за звинуваченням у крадіжці коней. Просить воєводу про захист і представляє власну оцінку судового провадження.

Wapowski нагадує про обіцянку отримання хоругви і просить воєводу про втручання у краківського каштеляна у справі вакансії після Truszkiewicza [?], каштелянича хелмського.

Константин Ваповський надсилає Яну Яблоновському гінця з пропозицією умов встановлення ціни на виміряні маєтки. У приписці він запитує воєводу про відомості щодо прихованих намірів та ворожих кроків бранденбурзького курфюрста стосовно Речі Посполитої.

Костянтин Ваповський висловлює вдячність руському воєводі Яну Яблоновському за виявлену ласку та протекцію. Декларує довічну вірність та готовність віддячити послугами разом з усією своєю родиною.

Константий Ваповський просить руського воєводу Яна Яблоновського поновити наказ про видачу втікача-підданого з села Лацька Воля на користь жидачівського войського. Попереднє розпорядження у цій справі було призупинене краківським хорунжим внаслідок неправдивих скарг тамтешніх селян.

Ваповський декларує підтримку адресату, обговорює організацію сеймику, думки достойників та новину про незатверджені пункти саксонських комісарів. Приписка відкидає спроби посварити кореспондентів.

Костянтин Ваповський порушує питання заміщення вакантних військових хоругов, висловлюючи надію на протекцію воєводи при наступних номінаціях. Також дякує за надіслані відомості про рухи ворога і просить від свого імені та імені зібраної шляхти про подальші повідомлення з театру воєнних дій.

Автор анонсує ночівлю у вівторок у Мостиськах, де чекають брати та друзі, та приїзд у середу до Вишні. Дата оригіналу відрізняється від дати на обкладинці.

Данилович вимагає видати речі померлого грека з міського депозиту. Він посилається на право кадука та волю короля і обіцяє зберігати майно до розгляду прав сторін.

Каєтан Забельський подає розрахунок розподілу чиншу з сум, розміщених у перемишльських євреїв, і просить надіслати кошти, необхідні для проведення будівельних робіт. Через обов'язки при фабриці він відмовляється від поїздки до Перемишля, рекомендуючи вжити правових заходів проти євреїв у консисторії.

У короткому аркуші згадано Поповичів, єврейську кам’яницю у Львові та три поточні справи; повністю відтворити їх неможливо. Датування: «w Przemyślu d. 14 XI 1695», підпис указує на перемиського суфрагана.

Томас Камінг запитує Артура Форбса про замовлені тюки вроцлавського пакувального полотна та виправдовує затримку повернення грошей тривалим продажем товарів. Також просить передати листа пану Мейтленду та отримати від нього 1000 флоринів на рахунок автора.

Рудківський парох Станіслав Клозінський спростовує перед руським воєводою звинувачення у нібито залякуванні та примушуванні до свідчень єврея Шраєра. Просить адресата про допомогу у виконанні вигідного декрету перемиського ґродського суду.

Давід Лівінгстон повідомляє купця Артура Форбса у Мостиськах про передачу трибунальських позовів адвокату Цімановичу в Перемишлі, відправлення возного до відповідача та понесені гродські витрати й оплату посланця.

Джон Мейтленд запитує Артора Форбса про найнижчу ціну за фасу кіс із піхвами для зацікавленого покупця та декларує оплату замовлення. Також повідомляє про передачу доданого листа Томашевському в Бонковичі під Перемишлем.

Б. Новоселецький домагається від руського воєводи Яна Яблоновського виплати обіцяних грошей за поступлені та заставлені маєтки. Також інформує про консультації щодо інвентарю і просить протектора не допустити його майнової руїни.

Францішек Ожеховський просить руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського взяти під опіку перемиську єврейську громаду. Він звертає увагу на несправедливі повторні судові процеси та нові декрети, що видаються у справах, які вже були раніше вирішені.

Павло Пржечковський погоджується на запропоновану суму на витрати на подорож, проте вимагає додаткового забезпечення фуражем для близько тридцяти коней та виплати авансу для офіціалістів. Він повідомляє про узгодження терміну прибуття разом із підстаростою та просить надсилати кореспонденцію на пошту в Перемишлі.

Росновський просить Станіслава Яна Яблоновського прискорити видачу з канцелярії формального привілею на уряд підвоєводи перемиського, на який його вже було оголошено. Також заступається за перемиських євреїв, просячи про захист для них, і рекомендує воєводі справу свого сина Миколая.

Войцех Сєменський декларує руському воєводі Яну Яблоновському готовність взяти участь разом зі шляхтою у запланованій урочистості. Також обіцяє запросити від його імені навколишніх достойників та анонсує зустріч у Мостиськах.