Каталог джерел

У відповідь на прохання про інформацію щодо спільного цеху склярів та бляхарів магістрат Старої Варшави повідомляє про видачу завіреного відпису його статей. Зазначає, що статут надав магістрат, потім його затвердили польські королі, а відпис звірено з оригіналом.

Король Владислав III Варненчик дозволяє райцям і поспільству міста Львова пред'являти міські права, імунітети та привілеї виключно перед своєю королівською величністю. Тим самим він звільняє місто від обов'язку показувати ці документи воєводам, каштелянам, старостам чи іншим урядникам Королівства Польського аж до часу свого особистого прибуття до Львова.

Влада Старої Варшави співчуває львів'янам через обтяження, накладені Бецалом. Повідомляють про припинення у себе збору 2 злотих з кожних 100 злотих, якого вимагав адміністратор мит від купців, що їхали на ярмарок до Ярослава. Описують також самостійну інтервенцію проти збільшення гіберни, попри відсутність співпраці делегатів Львова та Кракова.

Влада Вроцлава хоче відновити торгівлю, перервану епідемією в Польщі. Не вважають чутки про припинення епідемії достатніми: просять Львів надати достовірний стан міста і воєводства, а також докази припинення заражень та очищення заражених місць і будівель. Заявляють про прагнення відновити торгівлю, хоча б спочатку з обмеженнями.

Влада Гданська знову просить Львів допомогти Яну Гулінському, пов'язаному з їхньою гімназією, у поверненні належної йому спадщини після батька. Більша частина майна знаходиться у його швагра Яна Бульча. Просять про повернення надмірно привласнених часток без суду та про швидку відповідь на попереднє клопотання, подане майже чотири місяці тому.

Гданськ передає скарги власних купців, що торгують у Львові: порушення давніх прав, збори, закриття складів, звинувачення у недозволених угодах та перевірка книг попри відсутність доказів. Просить усунути зловживання, залишаючи за собою право звернутися до короля. Правдивість скарг подано умовно.

Гданськ відповідає на лист Львова від 13 лютого про інцидент із закриттям брам. Висловлює співчуття і надію на мирову угоду за посередництва сенаторів, за умови збереження прав міста та честі магістрату. Рекомендує розмову з коронним канцлером.

Гданськ співчуває львівському магістрату через кривду, заподіяну бурмістру. Сумнівається, чи принесе представлення справи на майбутньому сеймі бажаний результат, але залишає вибір за Львовом. Не зміг внести справу до інструкції на сейм, оскільки 27 серпня було зірвано сеймик у Старогард-Гданському. Рекомендує секретарю у Варшаві клопотати перед достойниками, особливо коронним канцлером, про відшкодування та майбутню безпеку честі магістратів.

У зв'язку з підтвердженими повідомленнями про епідемію в Угорщині, Трансильванії та на кордонах Польщі, Гданськ встановлює обов'язок надання достовірних свідоцтв про здоров'я для осіб і товарів, що в'їжджають до міста. Просить Львів поінформувати мешканців і сусідів, дотримуватися розпорядження та виявити подібну запобіжну турботу.

Гданськ нагадує про попереднє попередження щодо епідемії в Угорщині та Трансильванії, а також передає повідомлення про її початок у деяких сусідніх місцях у Польщі. Вимагає надійних свідоцтв про здоров'я для приїжджих і товарів, визначаючи умови їх видачі.

Після отримання повідомлення про нову епідемію в Угорщині Гданськ відновлює розпорядження дворічної давнини. В'їзд осіб і допуск товарів залежить від наявності достовірних документів про походження зі здорових місць, вільних від підозри на зараження.

Гданськ повідомляє про достовірні, на його думку, повідомлення про початок епідемії в деяких частинах Польщі. Оголошує вимогу щодо документів про походження осіб і товарів зі здорових місць та просить Львів поширити розпорядження і вжити запобіжних заходів.

Гданськ відповідає на львівську скаргу від 10 травня щодо затримання кравця Яна Коха після закінчення річного контракту. Наводить іншу версію княгині Яблоновської, брацлавської воєводини: Кох має перебувати на волі і зможе повернутися до Львова на початку вересня. Місто не вирішує справу, яка розглядається в королівських судах.

Глиняни підтверджують, що Григорій привіз зі Львова листи, визначені як московські. Бурмістр одразу передав їх через гінця до Білого Каменю. Відправники просять вірити Григорію Юркевичу.

Бурмістр і райці Гродка засвідчують, що до їхніх рук було доставлено королівський універсал, який накладав на місто донативу. Не вказують суму і не підтверджують сплату. Документ завірено офіційною печаткою.

Бурмістр Дрогобича та його колеги просять дозволу надіслати львівського майстра справедливості у справі ув'язненої жінки. Надсилають двох міщан, які мають повернутися з катом, і обіцяють їх відіслати після виконання дій. Лист не вказує звинувачення чи виду покарання і не підтверджує виконання страти.

Ельблонг декларує солідарність з магістратом Львова та підтримку захисту міської влади. Оскільки збори провінції завершилися безрезультатно і не було обрано послів на сейм, не може виконати прохання у такий спосіб. Обіцяє, що секретар, який незабаром виїжджає до Варшави, отримає доручення клопотати перед великим канцлером та іншими протекторами про успішне вирішення справи Львова.

Райці описують повернення роз'їзду з-під Володави і обіцяють передати свідчення схоплених шпигунів. Чутки про успіх литовського гетьмана подають як непідтверджені. Просять Львів дотриматися обіцянки поважати права Замостя при стягненні зборів та щодо депозитів його мешканців.

Радці передають звіт посла, що повертається від литовського гетьмана: звістка про втрату Обуховича, командира роз'їзду, що складався з п'яти хоругов, відступ і рух у бік руського воєводи в околицях Любліна. Повідомляють про надсилання копії кореспонденції, якої немає у збереженій одиниці.

Влада Замостя передає повідомлення про епідемію в Немирові, околицях Пикова та в глибині України. Описують оголошувану під звук сурми заборону приймати людей без перевірки та вимогу паспорта для приїжджих. Просять Львів про подібні заходи захисту.

Влада Каліша засвідчує вручення королівського універсалу про збір ста тисяч злотих на потреби короля та Речі Посполитої, а також супровідного листа влади Львова. Документ не підтверджує здійснену оплату і не вказує частку Каліша.

Радці Кам'янця повертаються до кореспонденції та королівського рішення у справі проходження караванів, товарів купців та прав складу Львова. Просять дотриматися домовленостей та забезпечити присутність людей, що охороняють купців та товари. Згадують доданий відпис королівського листа під власною печаткою; детальні умови транзиту залишаються частково нерозбірливими.

Магістрат Кам'янця-Подільського декларує співпрацю у пошуку людей, описаних у листі, переданому у зв'язку з директивою великого коронного канцлера. Повідомив коменданта фортеці. Обіцяє передати відомості про цих осіб або затримати їх, якщо вони з'являться в місті.

Магістрат Кам'янця засвідчує, що Шимон Ламіноти [?], міський слуга Львова, привіз на підводах пакунки, пов'язані з литовським підкоморієм Мнішеком, послом Речі Посполитої до Порти. Підтверджує їх отримання та засвідчує документ печаткою; непевну частину списку залишено з пропусками.

Бурмістр і радці Коломиї засвідчують отримання 9 квітня королівського універсалу, врученого львівськими радцями, у справі донативи на порятунок Речі Посполитої. Довідка має підтвердити виконання обов'язку владою Львова.

Магістрат Кракова дякує магістрату Львова за підтримання приязних стосунків та передачу новин. Просить про нові звістки через спеціально надісланого гінця і декларує готовність віддячити послугою.

Краків просить звільнити свого міщанина Ціамера від повторного стягнення донативи у Львові та розпечатати його товари. Аргументує, що купець уже заплатив у Кракові, а універсали виключають стягнення тієї самої данини повторно в іншому місті. Наводить також розповідь купця про дотеперішню практику та його торговельні втрати.

Краків стверджує, що шотландські купці використовують королівські рескрипти та охоронні листи для порушення міських торговельних прав, ухилення від податків та юрисдикції. Описує справу купця Рійта [?] та вилучених у нього товарів. Просить Львів про спільні дії та передачу подібних судових рішень.

Краків дякує Львову за призупинення виконання рішення у справі конкуруючих позовів до майна померлого Яна Нижка [?], крамного слуги пані Венжиновичової. Повідомляє про надсилання нею уповноваженого і просить про справедливий розгляд її позовів.

Краків представляє зусилля Краківської академії щодо визнання Яна Кантія покровителем Польського Королівства, перенесення урочистостей та встановлення урочистої октави. Просить Львів про власну петицію до Папи та надсилання Кракову її копії, додаючи власне звернення як зразок щодо змісту.

У відповідь на скаргу Львова щодо виключення магістрату зі встановлення цін Краків описує власну практику: два засідання на рік за участю воєводського уряду, ґродського та міської ради. Пояснює черговість голосів, ведення книги цін, складання відписів та публічне оголошення тарифу. У постскриптумі йдеться про покарання за порушення, вагу хліба та перевірку пива.

Король Казимир IV Ягеллончик відхиляє повторні домагання Петра Бончка та його сина Яна до львівських райців, наказуючи позивачам вічне мовчання і звільняючи райців від обов'язку з'являтися в суді у цій справі. Монарх одночасно скасовує будь-які можливі заочні вироки та забороняє переслідувати райців чи накладати арешт на їхнє майно.

Магістрат Кракова запитує, чи у Львові пиво можуть варити виключно члени цеху, чи також інші міщани для власних потреб та на продаж. Просить про правила стягнення чопового та копії прав чи декретів, що надають свободу варіння та продажу громадянам, а не цеху. Запитує також про можливість ввезення пива з інших місць для домашніх потреб.

Магістрат Кракова отримав поштою звістку, що в Кам'янці протягом двох тижнів у трьох будинках померло 27 осіб. Просить магістрат Львова про підтвердження та ближчі відомості про можливу епідемію. Має намір шукати способи стримування її поширення і заохочує адресатів до подібної обережності.

Краків підтверджує отримання попереднього листа Львова в іншій, частково нерозбірливій справі. Далі запитує про чутки щодо двох раптових смертей на львівському передмісті та симптоми епідемії в інших осіб. Вимагає щирих відомостей та захисту від приїжджих, щоб зберегти здоров'я мешканців, достовірність міських свідоцтв та торгівлю зі Сілезією.

Магістрат Кракова повідомляє про звістки з Угорщини про сильну епідемію за Тисою та Мішкольцем [?]. Просить Львів розіслати листи до прикордонних міст, контролювати паспорти та свідоцтва приїжджих, а також рекомендувати варти та застави на дорогах.

Краків застерігає, що епідемія в Угорщині наближається до польського кордону і, за свіжими новинами, з'явилася в містах Орави. Занепокоєння викликає переміщення угорців, польських робітників з виноградників, ремісників та дезертирів. Магістрат також повідомляє, що в Білому Дунайці у двох будинках померло вісім осіб після прибуття копача, але протягом п'яти тижнів там не зафіксовано подальших смертей. Рекомендує Львову обережність та попередження прикордонних міст.

Краків посилається на чутки про появу епідемії на турецькому прикордонні, у місцевості з непевно прочитаною назвою. Просить Львів про достовірну інформацію. Заповідає для безпеки контроль осіб, що прибувають або проходять з того боку, та вимогу автентичного паспорта, що підтверджує походження зі здорової місцевості.

Краків дякує за різдвяні та новорічні привітання і відповідає у справі вроцлавських тимфів. Повідомляє про застосування універсалу підскарбія великого коронного, згідно з яким тимф має курс двох польських шостаків, затверджений декретом Коронного трибуналу. Обіцяє додати копію відповідного пункту.

Краків дякує магістрату Львова за лист від 8 серпня, в якому повідомлялося про заразні хвороби на Поділлі, Україні, у Кам'янці-Подільському та Жовкві, а також про вжиті запобіжні заходи. Просить про подальші звістки та декларує відшкодування витрат на транспортування листів.

Магістрат Кракова відправляє свого громадянина за точними відомостями про заразні хвороби, що поширюються на Русі, Україні та Поділлі. Просить Львів поінформувати посланця, затримувати подорожніх і купців з уражених епідемією сторін, перевіряти паспорти та свідоцтва про здорове походження подорожніх і товарів. Вимагає засвідчення доброго походження документів офіційним підписом і печаткою міста перед дозволом на подальший проїзд.

Краків дізнався, що Львів відправив двох цирульників в околиці Тернополя для перевірки повідомлень про заразні хвороби. Просить про їхній звіт, щоб вчасно вжити запобіжних заходів. Сам відправник висловлює надію, що чутки не підтвердяться.

Кросно пояснює, що щоденні утиски з боку солдатських хоругов унеможливили швидке збирання та пересилання донативи. Згадує отримане повідомлення про продовження терміну здачі до 20 листопада і просить Львів про якомога більше полегшення у скрутному становищі.

Молдавський господар Стефан Великий гарантує львівським купцям вільний в'їзд і безпечну торгівлю на території Молдови. Забезпечує недоторканність їхнього майна та наказує стягувати митні збори відповідно до наданих пільг.

Лежайськ підтверджує отримання від влади Львова королівського універсалу про донативу в сто тисяч злотих, ухвалену на останньому сеймі, з посиланням на Руське воєводство. У клаузулі щодо частки містечка вказано 60 злотих. Лист засвідчує вручення універсалу, а не здійснення оплати.

Відповідаючи на запитання Львова, Люблін подає збори: з бочки вина злотий для воєводи і три гроші для підвоєводи. З інших товарів не вказує аналогічного обтяження. Згадує збір з харчів, що завозяться із сіл, та внески купців і цехів при встановленні цін двічі на рік. Просить, щоб відповідь залишилася конфіденційною.

Магістрат Любліна скаржиться, що цех різників відмовляється платити поголовне, посилаючись на проживання поза міською юрисдикцією, і виставив місту позови перед каптуровими судами. Просить магістрат Львова про автентичний документ, що підтверджує, чи тамтешні цехи платять тягарі Речі Посполитої та міста також тоді, коли їхні члени проживають під іншими юрисдикціями. У постскриптумі запитує про організацію львівського суду, роль духовних суддів та місце проведення судів.

Президент і радні Любліна оголошують, що обрали зі свого складу делегатів до Варшави на 1 вересня 1738 року, згідно з письмовим розпорядженням підскарбія великого коронного. Делегати мають брати участь у підготовці інструктажу коронного скарбу. Автори висловлюють надію, що магістрат Львова також виконає волю підскарбія.

Люблін, не отримавши відповіді на попередній лист, знову просить Львів надати декрет Радомського трибуналу, на підставі якого Львів мав бути звільнений від обміну червоних злотих. Обіцяє взаємну допомогу у подібних справах.