Пребенда для священника та перевезення вантажу водою й підводами

Мій шановний пане писарю, великий приятелю! Добре пам’ятаю, як Ви згадували ксьондза Станіміровського. Зустрівшись із ним, я сам переконався, що це гідний і вчений прелат. Багато років він працює у винограднику Господньому, а Бог сказав, що кожен працівник гідний своєї платні. Бажаючи заохотити його до подальшої Божої служби та прихильності до мене, охоче даю йому цю пребенду; своєю старанною працею він заслуговує якнайбільшої винагороди. Як писав три дні тому, доручаючи Вам моє будівництво, так і тепер знову прошу довести справу до кінця. Саме Вам буду за це зобов’язаний. Дивуюся нерозумності ксьондза Розевського [?] та Яновського, старого чоловіка, які всупереч моїм вказівкам не послали до Ярослава чи Манастежиць дізнатися про шкуту. Вона зупинилася 6 липня під Манастежицями, бо через низьку воду не могла дістатися Ярослава. О нерозумні галати! Люди на шкуті також виявилися дурними й повільними, бо не повідомили про своє прибуття. Манастежиці лише за дванадцять миль від Львова, і там їх належало б знайти, хіба що вода піднялася; тоді вони мали б пересунутися під Ярослав. Проте думаю, що вони цього не зробили, бо з Манастежиць ближче до Львова. Своєю дурістю вони завдали мені збитків, без потреби утримуючи селян два тижні. Нехай випросять у пана Пшемиського близько тридцяти підвід і пару кінних запрягів зі скарбовими возами. Легші речі треба везти підводами в кількості, яку вони можуть витримати, щоб не поламати возів, а решту — скарбовими возами. Нехай усі вирушать одночасно й їдуть разом, не віддаляючись одне від одного, щоб не було жодної шкоди. Прошу передати їм ці накази. Віддаю себе Вашій ласці. Сецехув, 18 липня 1635 року. Прихильний приятель і слуга, Станіслав Ґроховський, львівський архієпископ. Адреса: Войцех Зімницький, писар львівського магістрату.

Moy Mci Panie Pisarzu, Przyiacielu moy wielki. Mam ia w dobrey pamięci iakoś WM wspomniał Jego Mci X. Stanimirowskiego, y sam widząc się z nim obaczyłem Prałata godnego y uczonego; więc do tego od wielu lat laboruie in Vinea Domini, a Pan Bog powiedział omnis mercenarius dignus mercede sua. Do tego chcąc go do dalszych służb Bożych y miłości przeciwko mnie przychęcić, barzo rad Jego Mci tę daię Praebendę; godzien bowiem iak nawiększych praemiy za pilne prace swoie. A iakom dziś trzeci dzień pisał do WM zalecaiąc tę tam moię Fabrykę y teraz ponawiam prosząc aby to opus do effectu przywiedzione było; WM za to samemu debeo. Dziwuię się simplicitati X. Rozewskiego [nazwisko robocze] y Janowskiego starego męża, że wedle informatiey moiey nie posłali do Jarosławia albo Manasterzyc dowiaduiąc się o szkucie, ktora 6 Julij pod Manasterzycami stanęła, bo do Jarosławia dla małości wody znieść nie mogła, o insensati galatae. Ale y oni co na szkucie stulti et tardi corde, że o przyieździe swoim znać nie dali, gdyż tylko dwanaście mil Manasterzyce od Lwowa, y tam się znaydą chyba by większa woda była, tedy mieliby podemknąć pod Jarosław. Ale rozumiem tego nie uczynili, bo bliżey z Manasterzyc do Lwowa. Głupstwem swoim do szkody mię przywiedli bez potrzeby strawiąc chłopy dwie niedzieli. [s. 10] Od Pana Przemyskiego niechay uproszą ze trzydzieści podwod y parę cugow koni skarbnemi wozami, leksze rzeczy na podwodach ktore mogą znieść aby się wozy nie łamały, a insze na skarbowych wozach zwozić; a żeby się oraz wszyscy wyprawiwszy nie odieżdżaiąc się iechali, aby żadney szkody nie było. Co im powiedzieć WM MM Pan będziesz raczył, do ktorego się łaski pilnie oddaię. Z Sieciechowa 18 Julij 1635. WM życzliwy przyiaciel uprzeymy y sługa Stanisław z Grochowiec Grochowski Arcyb[iskup] Lwow[ski]. [Adres s. 11:] Moiemu Mci Panu y wielkiemu Przyiacielowi Jego Mci Panu Wojciechowi Zimnickiemu Pisarzowi Magistratu Lwowskiego do oddania.