Справа проти пана Клюса та прохання розслідувати обставини

Львів, 14 квітня 1701 року. Пане. Конфіденційні справи, якими займається Ваша Ексцеленція, не дозволяють [непевний фрагмент] її найцінніших хвилин; якщо знайдеться трохи вільніша хвилина, наважуюся попросити її сказати слово на мою користь панові Вольському, баличському стольнику, якому доручено мою справу щодо 1200 [валюта не вказана], призначених мені в [непевне прочитання] за лютневий квартал 1696 і 1697 років. […] Свідками є пан воєвода Волинський, пан Ваповський, пан [непевне прізвище] та інші […]. Сподіваюся, Ваша Ексцеленція не відмовить мені в допомозі в тому, що від неї залежить, і у впливі, до якого я звертаюся. [Продовження:] Сталося [непевне прочитання] поблизу [непевне місце], що справа проти Клюса, який заявляв про цю гадану крадіжку, нині перебуває на розгляді львівського гродського суду, перш ніж [продовження нерозбірливе]. […] Тож прошу Вашу Ексцеленцію […] приділити цій ситуації трохи уваги й серйозно доручити [непевні ініціали], відповідальному за точне з’ясування того, що тут сталося в гродському суді або перед паном Ордзіцьким, бурґрафом. […] Правосуддя тут чинять у дуже особливий спосіб; […] це вважають хитрістю і не хочуть користуватися тією самою вправністю та спритністю, які судді виявляють деінде, щоб викрити недобросовісність цих узурпаторів. […] Дивуюся Вам, пане, що коли цей гродський суд хоче ще більше скористатися практикою, яку йому дають несправедливі [продовження]. [Продовження, с. 12–13:] [Початки речень і сполучні слова пропущено.] Війти [непевне прочитання], королівські, та пан Венявський помиляються у своїх розрахунках, адже я покладу цьому край, дозволивши кожному взяти те, що він хоче; наразі я не роблю з цього висновків для себе, але згодом це буде небезпечно для тих, хто прийде після мене. […] Я ще трохи почекаю, щоб побачити, якого перебігу справі неодмінно захоче надати суддя, і, відповідно до того, що з’ясую, дам їм повне задоволення, яке [продовження непевне]. […] Мені не буде чого собі дорікати, коли я зроблю все, що від мене залежить […]. Гадаю, Ваша Ексцеленція буде задоволена, побачивши мене з таким рішенням […] Я щиро залишаюся найпокірнішим і найвідданішим слугою та добрим дядьком Вашої Ексцеленції, маркіз д’Арк’ян.

A Leopole ce 14 avril 1701. Monsieur. Les intérêts confidentiels dont Vostre Excellence se trouve chargée ne permettent pas que luy [mot incertain] les moments les plus chers, parmi lesquels s’il pouvoit se trouver quelque peu de plus libre, j’ose la supplier pour lors de vouloir bien dire un mot en ma faveur à Monsieur Wolski, Stolnik balicki, chargé de mon affaire, pour 1200 [monnaie non précisée] qui m’este assignée à [lecture incertaine] pour ce quartier de février de 1696 et 97. […] M. le Palatin de Volhynie, M. Wapowski, M. [nom incertain] et autres, sont témoins […]. Je compte que V.E. ne voudra pas me refuser les soins en ce qui dépend d’elle et le crédit auquel je me recommande. [Suite:] Il est arrivé ce [lecture incertaine] près de [lieu incertain] que l’affaire contre Clus, qui a affirmé ce prétendu vol, est actuellement devant le jugement du grod de Leopel, avant que d’avoir esté [suite illisible]. […] Je prie donc Vostre Excellence […] de donner un moment de sa réflexion à cette conjoncture, et d’ordonner sérieusement à [initiales incertaines] chargé de s’informer exactement de ce qui s’est passé en cela au grod ou devant Mr. Ordzicki, Burgrab. […] La justice se fait icy d’une manière toute particulière; […] l’on trouve cela fin, et l’on ne veut pas se servir de la mesme habileté et dextérité que les juges montrent autre part, pour découvrir la mauvaise foy de ces usurpateurs. […] Je vous admire, Mr, que si ce grod veut davantage jouir de cette pratique que leur donne les injustes [suite]. [Suite, p. 12–13:] [Początki i łączniki zdań urwane.] Les Woyt [lecture incertaine], Royal, et Mr. Wieniawski, ils se trompent dans leur calcul, puisque je couperay court, laissant à un chacun prendre ce qui veut, n’entrant pas pour le présent en conséquence pour moy, mais dangereux dans la suite pour ceux qui m’entendent après moy. […] J’attendray encore quelque temps pour voir quel tour le juge voudra absolument donner, et selon ce que j’entreverray je leur donneray tout contentement que [suite incertaine]. […] Je ne me reprocheray rien lorsque j’auray fait tout ce qui dépend de moy […]. Je crois que V.E. sera contente de me voir dans cette résolution […] je suis très véritablement de Vostre Excellence le très humble et très obéissant serviteur et bon oncle, Le Marquis d’Arquian.