Каталог джерел

Арманд надсилає волинському воєводі Яну Станіславу Яблоновському отриману відповідь на лист, адресований королевичу Александру Собеському. Крім того, він передає адресатові запевнення у пам'яті та прихильності від королеви Марії Казимири.

Арман повідомляє волинському воєводі про прочитання його листа королеві, яка з великим визнанням поставилася до відданості Яблоновського її дому та засудила дії ворожого міністра. Автор також згадує про очікування результатів переговорів комісії та надсилає побажання швидкого одужання.

Арно переказує Яну Станіславу Яблоновському слова вдячності королеви Марії Казимири за його твір і за схиляння Потоцьких на бік двору. Він також повідомляє про стан здоров'я монархині, яка страждає від болю в боці, і просить адресата датувати свої листи.

Автор доповів королеві про зміст листа адресата від 26 грудня та про завдані його маєтностям збитки. Ідеться про понад сотню осіб, непевно визначених як селяни, і про витрати у двадцять тисяч ліврів; назва та подробиці шкоди непевні. Королева висловила співчуття. Арман адресує одержувачу та його дружині новорічні віншування.

Король Казимир IV Ягеллончик підтверджує давніші записи й надання львівських старост Яна з Тарнова та Яна Кміти з Вішнича щодо села Годовиця у Львівській землі на користь костелу св. Івана Хрестителя на передмісті Львова.

Арман конфіденційно повідомляє про угоду між королевою та її сином Якубом після 10–12 днів переговорів. Королева мала вдовольнитися дожиттєвим правом користування маєтками покійного чоловіка; рухоме майно, коштовності та готівка мали бути поділені порівну між братами. Наводить перелік посередників, а також дати сеймиків 27 липня та конвокації 29 серпня, що вказують на 1696 рік.

Львівський суддя Ґунтер із Сеняви та підсудок Ян із Високої засвідчують перебіг процесу в земському суді між позивачем Стахном із Плетенич та Філіпом Посудовським із Подусова. Виписка містить перелік чергових судових строків (рочків), призначених сторонам суперечки.

Літній купець просить повернути або з'ясувати місце зберігання його чорного мережива. Він згадує про відсутність відповіді від Джеймса Чалмерса і благає про допомогу на схилі літ.

Папа Іннокентій VIII повідомляє мешканців міста та Львівської дієцезії про заміщення Львівського архієпископства обраним Анджеєм після смерті архієпископа Яна. Закликає вірних визнати нового пастиря, шанувати його та виявляти йому послух.

Ян Ахенкіф тішиться покращенням здоров'я Артура Форбса, надсилає йому листи й розпитує про греків, які прибули до Самбора. Наприкінці згадує про відсутність кореспонденції з Ґданська та про заплановане одруження Андріса Тернера з донькою Кларка.

Ян Ахенкіф висловлює занепокоєння звісткою про хворобу Артура Форбса та бажає йому швидкого одужання. Він надсилає адресатові листи та новини з пошти.

Ян Ахенкіф повідомляє Артура Форбса про очікування звісток від Роберта Тейта щодо фурманів, а також на прохання пересилає листи. Запевняє у своїй прихильності й передає вітання від дружини.

Ян Ахенкіф відсилає Артурові Форбесу листи й доручає йому придбати камінь товару та передати квитанції через посланця. Він також згадує про домовленості з паном Зивертом та про борг пані Форбес.

Ян Ахенкіфф висловлює Артуру Форбсу співчуття через смерть племінниці, а також торкається поточних торговельних і розрахункових питань. Він звертається і до дружини адресата з проханням повернути гроші за взуття.

Через поштову помилку автор доручає Давіссону відправити листи з Ґданська до Кракова. Він згадує Левендалла, розпорядження про переказ через вексель та оплату перевезення у Ґданську.

Ян Ахенкіф сповіщає Артура Форбса про безуспішні намагання повернути від пана Бріса належні гроші та надсилає отриману від боржника відповідь. Він також згадує про від'їзд кількох купців із Замостя й передає вітання від дружини.

Ян Ахенгіфф просить Артура Форбса відіслати до Мостиськ надіслані гроші та пакунок листів разом із товаром і зберегти їх до свого приїзду. Він також повідомляє про присутність спільних знайомих та про запланований виїзд до Замостя.

Ян Ахенкіф сповіщає Артура Форбеса про відкладення поїздки до Львова через свята та відправлення гінця. Він просить термінових звісток щодо підготовки до ярмарку, прибуття грецьких купців і безпекової ситуації в місті.

Ян Ахенкіфф передає Артуру Форбсу відомості про подорож Олександра Михайловича, який везе значні суми грошей із Вроцлава до Львова, висловлюючи занепокоєння щодо його безпеки. Він також просить розшукати вроцлавські документи, адресовані йому, і спрямовувати пошту до Ярослава, а не до Львова.

Автор підтверджує отримання листа, сповіщає про стан здоров'я та повідомляє про надсилання 350[?] флоринів і решти належної суми після свят.

Ян Ахенкіф надсилає Артуру Форбсу отримані листи та підтверджує одержання 30 злотих від пані Діксон, обіцяючи доставити їх до Ярослава. Він також висловлює побажання щасливої дороги та передає щирі вітання від своєї родини.

Ян Ахенкіф надсилає Артуру Форбсу листи від контрагентів та обговорює питання фінансових розрахунків у Гданську та у Кшиштофа Мінасовича. Він також висловлює обурення недискретністю пана Пріса щодо обіцяних грошей.

Ян Ахенкіф надсилає Артуру Форбсу письмові реляції, що уточнюють попередні повідомлення про дії флоту та про боротьбу з французами під Намюром. Автор також висловлює надію на добрі вісті з наступною поштою.

Ян Ахенкіфф радіє з того, що в Артура Форбса минула пропасниця, і схвалює його рішення відмовитися від подорожі до Кракова. Він також надсилає йому два листи та повідомляє, що на пошті нової кореспонденції немає.

Ян Ахенкіф висловлює співчуття з приводу хвороби Артура Форбса, пересилає йому отримані листи та повідомляє про відсутність кореспонденції з Ґданська. Він також передає найсвіжіші воєнні новини про бойові дії з французами й турками.

Ян Ахенкіфф сповіщає Артура Форбса про відправлення скрині вартістю 30 флоринів і просить розрахуватися з візником за її перевезення. Він також пояснює, що відправлення решти речей призупинено до отримання звістки від брата адресата.

Ян Ахенкіф сповіщає Артура Форбса про питання закупівлі дорогих соболів, відправлення тисячі злотих та товари, надіслані до Ярослава. Він також роз'яснює справу щодо духтів і ваги вантажу на підводі, додаючи прохання дружини надіслати гвоздику.

Ахенкіф підтверджує отримання листа, згадує Ґданськ та Ярослав, бажає Форбсу щасливої подорожі до Кракова та передає вітання від дружини.

Ян Ахенкіфф висловлює сподівання, що відпочинок після курсу лікування посприяє одужанню Артура Форбса. Разом із поштовою кореспонденцією він передає щирі вітання від себе, дружини та доньки.

Ян Ахенкіф надсилає Артуру Форбсу поштові листи та висловлює жаль через його відсутність на початку ряшівського ярмарку. Він також повідомляє про повернення пані Форбс боргу в розмірі 144 з половиною злотих і передає вітання від своєї дружини.

Священник хворіє вже тиждень. Він повідомляє про покращення стану, проте залишається у Львові, щоб відновити сили й дочекатися поліпшення дороги. Шкодує, що не послухав добродія; обіцяє вдячність і молитву.

Документ засвідчує, що Ян Кунат із Дзєнґлова продав і зрезиґнував на користь Яна, званого Янушем, із Малечковичів своє дідичне село Жидатичі у Львівському повіті за суму 250 гривень польської монети.

Король Казимир IV Ягеллончик на прохання декана Яна Чохранського підтверджує давні королівські та урядові привілеї 1415–1478 років для підданих деканату церкви св. Івана у Львові. Документ санкціонує переведення тамтешніх вірмен та інших мешканців на вірменське право й цілковито звільняє їх від юрисдикції ґродських урядників та будь-яких замкових повинностей.

Ж. Ґ. де Балюз повідомляє руському воєводі про чутки щодо евакуації Кам'янця-Подільського, а також передає вісті про смерть короля Данії та канцлера Франції. Він згадує і про можливі призначення на посади в Парижі та переказує вітання від маркізи де Бетюн.

Ж. Ґ. де Балюз дякує Янові Станіславу Яблоновському за кореспонденцію, повідомляє про вручення довіреного йому листа та висловлює радість із приводу доброго здоров'я великого гетьмана коронного і його родини. Він також згадує про брак новин із конгресу в Делфті та висловлює сподівання, що наближення вільної елекції в Речі Посполитій мине спокійно.

Автор нарікає на брак новин, переказує чутки про призначення на кардинальські посади та повідомляє про смерть руського воєводи. Наприкінці описує розваги останніх днів карнавалу.

Ж. Ґ. де Балюз надсилає Яну Станіславу Яблоновському кореспонденцію від маркізи де Бетюн та повідомлення про захоплення іспанських галеонів зі сріблом. Він також сповіщає про непідтверджену звістку щодо відмови курфюрста Баварії від претензій на польську корону на користь підтримуваного Францією принца де Конті.

Ж. Ґ. Де Балюз виправдовує затримки в листуванні труднощами подорожі та повідомляє про відправлення довірених йому листів до Варшави. Він також згадує про ще не підтверджену звістку щодо місця проведення мирного конгресу в Утрехті.

Ж. К. де Балюз повідомляє волинському воєводі поточні політичні та військові новини, зокрема про розпад конфедерації та успіхи французького флоту. Він також переказує вісті про подорож бранденбурзького курфюрста, дипломатів у Делфті та покращення стану здоров'я краківського каштеляна.

Ж. Ґ. де Балюз реагує на нарікання волинського воєводи та великого гетьмана на адресу французького посла, пояснюючи звинувачення поширеними інтригами й плітками. Він запевняє адресата в незмінній прихильності дипломата до роду Яблоновських, а також у власній відданості.

Де Балюз просить підтвердити отримання важливого пакета, відісланого перед від'їздом із Варшави. Попри воєнні приготування, він бажає миру та доброго короля для Польщі; у приписці згадується занепокоєння Ґданська та стягування військ.

Автор зазначає затримку пошти зі Львова та порівнює звістку з Відня про згортання французького табору з мовчанням листів із власної армії. Він передбачає можливу велику війну, бажаючи миру Європі та Польщі.

Балюз висловлює співчуття з приводу смерті короля та солідарність з овдовілою королевою, після чого переповідає звістки про становище в П'ємонті, настрої у Відні та чутки про таємні мирні переговори. Він також згадує про пересування шведських військ у Лівонії (Інфлянтах), занепокоєння в Пруссії та прибуття голландського флоту до Гданська.

Де Балюз пояснює своє тритижневе мовчання ювілейною подорожжю до Ловича. Він аналізує листи, що закликають шляхту вислати послів Франції та Бранденбургу. Також розповідає про труднощі із зимовими квартирами в Італії, політику Венеції та донесення про пересування військ.

Автор повідомляє про французькі, іспанські та цісарські операції в Італії, поранення Катіна, постачання армії та підкріплення. Описує події в Каталонії та позицію Венеції; частину даних виразно подає як чутки.

Ж. Ґ. де Балюз повідомляє волинському воєводі про підготовку французьких послів до від'їзду на мирні переговори після отримання паспортів від союзників. Він також передає слова стурбованості французького посла через чутки про недугу великого коронного гетьмана Станіслава Яна Яблоновського.

Де Балюз повідомляє про від'їзд трьох королевичів і королеви до Жовкви. У закордонних новинах він відокремлює повідомлення про дії Барта від непідтверджених чуток про спробу замаху на принца Оранського та укладення миру із Савойєю.

Де Балюз надсилає французькі новини, а з Варшави повідомляє про нібито перехоплення листів вітебського воєводи та сутичку підрозділів великого гетьмана литовського з конфедератами. Він визнає, що суперечливі повідомлення не дозволяють йому з'ясувати істину.

Ж. Ґ. де Балюз запевняє волинського воєводу в підтримуванні листування та передачі довіреного листа князю Александру Собеському. Він також повідомляє про воєнні вісті з Італії та з-над Рейну, зокрема про зняття облоги Валенци.

У приписці повідомляється про захоплені судна з флоту Більбао, подальший рух кораблів біля іспанських берегів та наказ спорядити одиниці в Дюнкерку.