Каталог джерел

С. Білобжеський дякує львівському Магістрату за надіслану рибу та відповідає на пропозицію обійняти посаду міського повіреного у Варшаві. Він висловлює готовність узятися за виконання цих обов'язків, зазначаючи водночас, що запропонована річна платня є занизькою, та запитує про додаткову винагороду за ведення судових справ.

Король Сигізмунд I ратифікує та затверджує продаж річного чиншу з правом викупу, здійснений без попередньої королівської згоди львівським підстаростою Сигізмундом Бартошевським з третьої частини львівського млина на користь вікаріїв львівської кафедри за сто гривень. Цей чинш підпадає під юрисдикцію церковного суду зі збереженням непорушних прав монарха на млин.

Ян Бялобжеський відраджує владу Львова клопотати перед королем про пролонгацію судового строку, радячи вчасно з’явитися до суду із заприсяженими свідченнями потерпілих та заявити офіційний протест. Водночас він заявляє про готовність і надалі допомагати місту та повідомляє про повернення процесуальних документів.

Ян Бялобжеський повідомляє владу Львова про успішне заступництво перед паном краківським і надсилає райцям видані згідно з їхніми побажаннями універсали. Він також запевняє адресатів у відсутності судових позовів проти них та декларує свою постійну прихильність і готовність допомогти.

Ян Бялобжеський повідомляє львівського синдика Анджея Вацлавика про зухвалі дії пана Таньського та радить, аби міські райці надіслали офіційне посвідчення з роз'ясненням усієї справи. Він також закликає якнайшвидше призначити оборонця у триваючому спорі.

Влада міста Риги засвідчує призначення ризьким міщанином Тілеманом Герсефортом повноважних представників для стягнення боргу з львів'янина Яна Броди. Водночас вони просять раду міста Львова про правову допомогу для кредитора, щоб уникнути необхідності накладення арешту на купецькі товари.

Семен Білецький надсилає Мацею Гайдеру побажання та скромний дарунок із Варшави, повідомляючи про покращення стану здоров'я короля Владислава IV. Він також сповіщає про урочисту зустріч королеви Людовіки Марії Гонзаги в Гданську та її швидке повернення до неділі Laetare.

Семен Білецький сповіщає Мацея Гайдера про придворні новини щодо швидкого прибуття королеви Луїзи Марії до Польщі та запланованих урочистостей у Ґданську й Варшаві. Також переказує домовленості з паном Періном щодо розв'язання суперечки про перли панни Цецилії.

Семен Білецький повідомляє Мацею Гайдеру про від'їзд синдика з Варшави, а також висловлює львівському райці побажання благополуччя та здоров'я на новий рік. Він також просить його забрати від своїх домашніх копу солоної риби, ванну та камінь вирізки для господарських потреб.

Семен Білецький повідомляє про своє перебування в Любліні, дивуючись видачі юридично нечинного мандату, від якого застерігали радники. Він також обговорює майнові питання, зокрема крамницю, повернення речей панни Куртії після покійної пані Ґерардової та фінансові розрахунки.

Семен Білецький висловлює глибоке обурення майновими домаганнями панни Курцій та відкидає її претензії на спадщину, наголошуючи на правах власного сина. Він також критикує надіслану Мацеєм Гайдером дефектну квитанцію на суму дві тисячі флоринів і вимагає скласти належний канцелярійний документ, який убезпечить від майбутніх претензій.

Семен Білецький дякує райці Мацею Гайдеру за надіслані до Варшави харчі та відповідає взаємністю, даруючи берлички. Він також повідомляє його про тиск протилежної сторони у судовому спорі та про необхідність особистого прибуття райці до Варшави.

Семен Білецький повідомляє львівського райцю Мацея Гайдера про несподівану кончину Лоренца Феєра у Варшаві внаслідок невдалого кровопускання, через що покійний не встиг скласти заповіт. Він також обговорює поточні фінансові справи, питання передачі коштів панні Куртіці та долю залишеного майна.

Семен Білецький повідомляє бурмистра Мацея Гайдера про несподівані майнові вимоги панни Курції, заявляючи про готовність відшкодувати адресатові всі незручності та витрати, пов'язані з цією справою. Він також сповіщає про бурхливий перебіг люблінського земського сеймика, настрої щодо загрози війни та про покращення стану здоров'я своєї дружини.

Симон Бялецький надсилає львівському райці Мацею Гайдеру лист від єзуїтів, пояснюючи попередню затримку з відправленням пошуком надійної нагоди (гінця) та сподіванням на особистий приїзд адресата до столиці. Він також висловлює турботу про здоров'я Гайдера, ослаблене великопосною їжею, і коротко згадує про урядові справи у Варшаві.

Семен Білецький укотре квапить Мацея Гайдера відіслати гроші, належні панні Куртіці, побоюючись глузувань із боку шваґра та загрози секвестру. Він запевняє адресата у своїй лояльності й заявляє, що в усій цій справі діятиме відповідно до його вказівок.

Семен Білецький дякує райці Мацею Гайдеру за надіслані товари, розраховується за фінансовими зобов'язаннями та сповіщає про відправлення варецького пива й інших подарунків. Також повідомляє про хворобу короля Владислава IV та очікування звісток із Гданська про королеву.

Семен Білецький висловлює радість з приводу вступу панни Цецилії до монастиря та повідомляє про підготовку 1200 злотих на її посаг. Він просить призначити довірену особу для отримання готівки у Варшаві, щоб якнайшвидше владнати справу та уникнути звинувачень у зволіканні.

Король Сигізмунд I забезпечує львівському райці магістрові Михайлу та його старшим дітям, Михайлові й Ганні, довічне та безперешкодне володіння львівським водяним млином, знаним як Пекарський. Правитель зобов'язується королівським словом від власного імені та наступників, що млин не буде викуплений ані підданими, ані на королівський стіл за життя будь-кого з цих трьох володарів.

Автор надсилає адресатові 150 флоринів через іншу особу; ще 150 флоринів він передав третій особі на купівлю або обіг [означення непевне]. Підтверджує отримання срібної шпаги. Прізвища посередників і подальші подробиці розрахунків залишаються частково нерозбірливими.

Король Сигізмунд I Старий обмежує для львівських та чужоземних євреїв право торгівлі виключно щорічними ярмарками, а також операціями з волами, воском та сирими шкурами за готівку або сукно, міряне на лікті. Він забороняє їм вести розносну торгівлю по містечках і селах під загрозою конфіскації товарів на користь львівського замку.

Георг Б'юкан обговорює питання транспортування та продажу партії сукна на ярмарку й пояснює причини призупинення закупівлі кармазинових тканин, які значно здорожчали. Він також переконливо просить стягнути платіж за векселем із Пауля Ґалбрейта через власні труднощі з фінансовою ліквідністю.

Джордж Б’юкан повідомляє Артура Форбса про труднощі в торгівлі сукном і рашами, спричинені суворою зимою та високими цінами, а також ділиться новинами про пересування військ короля Вільгельма. Крім того, він просить адресата спонукати Павла Ґалбрейта сплатити заборгованість.

Джордж Б'юкан повідомляє Артура Форбса про перебіг доставки сукна, труднощі з цінами та зміну адреси листування на Замостя. Він також сповіщає про смерть похресника адресата й передає воєнні та політичні новини із Західної Європи.

Джордж Б'юкан обговорює з Артуром Форбсом питання вексельних платежів, продажу гарасу та запланованої закупівлі сукна. Він також скаржиться на гостру нестачу готівки, дорожнечу товарів і загальний застій у торгівлі полотном та хутром.

Джордж Б'юкен повідомляє Артура Форбса про труднощі з платежами, призупинення замовлень сукна через високі ціни на вовну, а також переказує родинні та світські новини з Ґданська.

Джордж Б'юкан квапить Артура Форбса щодо стягнення боргу з Керола Ґалбрейта у Львові через власні фінансові труднощі в Ґданську. Він також обговорює невигідність продажу заячих шкур і стрімке зростання цін на вовну та сукно на ринку.

Джордж Б'юкен обговорює питання неповної оплати від Ґалбрейта та з'ясовує справу недоставленого пакунка тканин для Джеймса Б'юкена і замовленого пакувального полотна. Він також звертає увагу на недбалість слуги Форбса, який не передав адресатові листа зі зразками сукна, надісланими до Ряшева.

Георг Б'юкан із Ґданська повідомляє львівському купцеві Артуру Форбсу про стан підготовки партії сукна, а також про відправлення панчіх, тканин та оселедців через міського візника. Він просить надати вказівки щодо подальшого перевезення товарів, їхнього можливого продажу в рахунок боргу та передачі частини вантажу Джеймсу Б'юкану до Самбора.

Рахунок-фактура, що містить перелік 70 штук каразеї різних кольорів, а також партію шкарлатного коронного рашу та сукна гербой. Документ детально фіксує окремі відрізи матеріалів із поділом за відтінками та обсягом постачання.

Джордж Б'юкен обговорює витрати на замовлені тканини та питання передачі грошей до Самбора. Він також повідомляє адресата про смерть його похресника, Пітера Форбса.

Джордж Б'юкен повідомляє Артура Форбса про відправлення до Львова партії сукна та просить розпоряджень щодо її продажу або пересилання до Ярослава, а також рішення стосовно закупівлі наступних партій товару. Він також сповіщає про позику, взяту в Патріка Форбса, та виписаний на нього вексель, просячи простежити за його акцептом і виплатою.

Гданський купець Георг Б'юкан обговорює з Артуром Форбсом у Ярославі питання закупівлі й цін на сукно, фінансові розрахунки та долю довіреного товару. На завершення повідомляє актуальні політично-військові новини з Великої Британії.

Король Сигізмунд I Старий підтверджує мирову ухвалу королівської комісії, що регулює розмір та правила стягнення мита, мостового, гребельного і ярмаркових зборів на шляху зі Львова до Волощини. Привілей захищає львівських міщан і купців від свавільних та обтяжливих зборів, визначаючи тарифи для окремих поселень Русі та Поділля.

Бернет просить Форбса про посередництво між Джоном Літґоу та Джоном і Ґодфрідом Беллами. Він переповідає з чужих слів відомості про бійку та загрозу подальшої образи, а також радить досягти мирової угоди та дотримуватися конфіденційності.

Бернетт скаржиться на неповернення позики в розмірі 292 монет Вільямом Томсоном. Він повідомляє, що доручить слузі Джеймсу накласти арешт на належні боржникові кошти, якщо той не заплатить протягом тижня чи двох; згадує про загальний брак грошей.

Король Сигізмунд I Старий на вальному сеймі в Пйотркові розв'язує суперечку між львівськими міщанами та євреями, запроваджуючи ординацію, яка обмежує торговельну діяльність львівських і передміських євреїв. Документ забороняє їм, зокрема, домашню та розносну торгівлю, продаж прянощів і шовку, а також суворо регулює обіг сукна, воску, шкір і волів.

Мартін Буркгардт бідкається, що через прикрі обставини не зміг особисто зустрітися з Артуром Форбсом перед його від'їздом. Він просить передати заплановану звістку найближчою поштою в листі або через пана Д. Ф.

Мартін Буркгарт дякує Артуру Форбесу за батьківські поради та надану рекомендацію. Також повідомляє про успішний вступ на нову посаду в Кракові на початку травня 1692 року.

Мартін Буркгарт дякує Артуру Форбсу за прихильний лист і пояснює, що його теперішня служба в доктора Андзелері має тимчасовий характер — доки не знайдеться ліпша посада. Він просить якнайшвидше відповісти з конкретною пропозицією та остаточним рішенням, аби мати змогу вчасно розрахуватися з нинішнім господарем перед його від'їздом на лікувальні води.

Влада міста Львова за згодою цехів і поспільства продає спільноті вічних вікаріїв Львівської катедри річний чинш у розмірі десяти флоринів, забезпечений на всіх міських прибутках, за суму двісті флоринів із правом викупу. Умовою викупу чиншу містом є попереднє повідомлення капітули та вікаріїв щонайменше за вісім місяців.

В. С. Бужинський повідомляє про труднощі з отриманням інквізиції в Любліні через запеклий опір пана Добжанського, який вимагає виплати битими талерами. Він наполегливо закликає Станіслава Глоговського особисто прибути на найближчу трибунальську каденцію, щоб урятувати справу й відвернути небезпеку.

Король Сигізмунд I вирішує суперечку у Львові, засуджуючи райців Мацея Мікулку, Яна Кохна та Яна Фрайборга до ув'язнення у вежі за протиправне підбурювання поспільства. Він наказує міській раді скласти звіт про публічні прибутки та фортифікаційні кошти перед королівськими комісарами, а також делегатами громади й цехів.

Райнгольд Брусс дякує Артурові Форбсу за надіслану суму в 50 флоринів і підтверджує її отримання. Він також повідомляє про взяття ще 25 флоринів на потреби навчання пасинка в Кракові, просячи про врегулювання цих витрат.

Райнгольд Брусс повідомляє Артура Форбса, що цього разу він не в змозі стягнути належні кошти, та просить вибачити його і поставитися з розумінням. На завершення він бажає адресатові щасливої подорожі.

Рейнгольд Брус підтверджує Артуру Форбсу отримання замовлення на відправку 256 центнерів сукна до Вроцлава та доповідає про стан підготовки підвід. Він згадує про узгодження дій із Томасом Тейлором і Фердинандом Енгельгардтом, а також про питання розрахунку за фрахт.

Рейнгольд Брусс торкається питання ваги відправленого товару та дякує Артуру Форбсу за виплату 30 флоринів Станіславу Голембіовському в Кракові. З метою врегулювання заборгованості він надсилає вексель для пред'явлення Яну Риче в Любліні.

Райнгольд Брусс повідомляє Артура Форбса про відправлення із Замостя до Ярослава трьох возів із насінням петрушки та розрахунок із візниками, просячи про продаж товару й погашення боргу. Він також надсилає листа до пана Гельзенера і розпитує про новини з-над Вісли та про свого брата.

Рейнгольд Брусс повідомляє Артура Форбса про отримання запізнілого листа з Кракова та про відправлення мисливського корделаса з деталями одягу. Він також дякує за виявлену честь і передає вітання від себе та своєї дружини.

Рейнгольд Брусс пояснює затримку з листуванням клопотами довкола відправлення збіжжя та повідомляє про ціни на пшеницю й ворвань у Гданську. Він дякує за рекомендацію до Петера Форбса, сповіщає про замовлення сукна та зичить успішного продажу виправлених адресатом волів.