Каталог джерел

Томас Маршалл підтверджує Артуру Форбсу отримання належної суми та надає розрахунок за надісланий пакунок із тканинами. Дякує за здійснення оплати та висловлює сподівання на більш прибуткові угоди під час наступного ярмарку.

Текст містить добірку традиційних латинських афоризмів та прислів'їв про життєву мудрість, обачність та свободу. Записаний та підписаний Александром Маршаллом 3 квітня 1687 року.

Короткий запис девоційного характеру авторства Александра Маршалла. Містить роздуми про збереження чистого сумління, уникнення земних турбот та покладання надії виключно на Бога.

Станіслав Кароль Масальський просить Марціна Анчевського про заступництво перед владою Львова у справі виплати обіцяних 300 злотих, які львівські посли не передали йому у Варшаві. Він пояснює, що через брак цих коштів не зміг врегулювати власні зобов'язання, і повідомляє про намір надіслати гінця для отримання належної суми.

Ян Массарі інформує Марціна Розваєра, який перебуває у Варшаві, про майнові справи покійного Кампіана. Також просить його про втручання у коронного канцлера з метою відтермінування вироку у суперечці про оплату за сукно на похорон Прокопа Сенявського.

Пріор краківських кармелітів звертається до влади Львова з проханням припинити ворожі дії та ув'язнення ченців, які прагнуть оселитися в місті. Він пояснює зволікання провінціала візитаційними обов'язками, посилається на колишню прихильність предків райців та застерігає від церковних покарань за перешкоджання монастирським фундаціям.

Ян Матейко дякує за почесну пропозицію проживання у греко-католицького митрополита під час візиту до Львова, проте через поганий стан здоров'я та необхідність догляду з боку дітей відмовляється від гостинності. Водночас він повідомляє про свій приїзд до міста наступного вівторка.

Марек Матчинський інформує владу Львова про швидкий приїзд Яна III Собеського та заплановане перебування монарха у міському палаці. Він радить терміново прибрати нечистоти з Ринку, вулиць та шляху від Жовкви, щоб бруд не викликав відрази у монарха.

Марек Матчинський інформує львівський магістрат про подання королю справи щодо майна померлого без заповіту Теодора Брисяниці, посилаючись на міські привілеї стосовно коштів на фортифікації. Водночас запевняє у прихильності монарха та його волі дотримуватися чинного права.

Белзький воєвода Марко Матчинський заступається перед владою Львова за королівського слугу Томаша Ґордона, просячи про призначення його на посаду лавника. Він звертається з проханням зробити одноразовий виняток і прийняти кандидата, оминувши вимогу засідання в колегії сорока мужів.

Руський воєвода Марек Матчинський звертається до питання ремонту міських доріг, рекомендуючи тимчасово пощадити виснажену худобу підданих після весняних робіт, а також коментує звинувачення проти ротмістра Трушкевича. Крім того, він просить міську владу спонукати фурманів із міських маєтків до платного перевезення каміння до його володінь.

Руський воєвода Марек Матчинський втручається у справу перед владою Львова від імені єврея Самуеля, який поскаржився королю на зволікання магістрату у виконанні вироку у справі про неповернений борг. Він закликає радних до неупередженого здійснення правосуддя та стягнення з відповідачів передбаченої вироком присяги.

Руський воєвода Марек Матчинський повідомляє львівський магістрат про неможливість отримання коштів із державної скарбниці на потреби міста через вичерпання фондів Речі Посполитої. Він радить львівським міщанам покладатися на власні сили та самостійно подбати про оборону й безпеку Львова.

Руський воєвода Марек Матчинський відповідає на скарги влади Львова після пожежі передмість, звертаючись до нападу пана Ловицького на солдатів та підозрілої діяльності татар, які викуповували бранців. Він також анонсує втручання адміністратора Жовківського староства у справі зловживань осіб, що підлягають королівській юрисдикції.

Поручник Медзицький доповідає воєводі про проведення таємного слідства та питання асигнації на рекрутів, яка має бути видана на святого Мартина. Також інформує про передачу коменданту коштів та про прохання белзького каштеляна щодо виключення його офіцерів із розподілу грошей.

Поручник М. Медзицький інформує воєводу Яна Станіслава Яблоновського про заплановану зустріч із перемиським каштеляничем та про труднощі з розквартируванням солдатів в Одинцях і Волі. Також повідомляє про прийняття двох нових рекрутів до піхотного полку та виплату їм платні.

М. Медзицький скаржиться Яну Станіславу Яблоновському на напади опонентів, затримку платні та образу з боку майора, відкидаючи звинувачення у підбурюванні бояр. Він запевняє у дбайливому ставленні до довірених маєтків і просить звільнити його з посади після розрахунку за рахунками.

Джон Мейтленд підтверджує отримання кореспонденції від Артура Форбса та повідомляє про відправлення бочки фурманом і відсутність оплати від недужого доктора Кравза. Питання грошей до сплати в Гданську автор відкладає до наступної пошти.

Джон Мейтленд дякує за пропозицію фінансової підтримки, проте через нестабільну кон'юнктуру, дорожнечу транспортування та високі мита воліє утриматися від ризикованих інвестицій. Він пропонує прийняти запропоновані шкіри до своєї комори в Ярославі та узгодити остаточні умови транзакції під час особистої зустрічі.

Ян Метлант підтверджує Роберту Форбсу отримання листа та надісланих годинників, дякуючи за можливість їх оглянути. Він декларує повернення всіх витрачених коштів пану Туру та висловлює бажання продовжувати листування.

Джон Мейтленд запитує Артора Форбса про найнижчу ціну за фасу кіс із піхвами для зацікавленого покупця та декларує оплату замовлення. Також повідомляє про передачу доданого листа Томашевському в Бонковичі під Перемишлем.

Джон Мейтленд інформує Артора Форбса про поточні ціни на продаж кіс на ринку. Пропонує затримати одну бочку товару та оплатити її на ярмарку в Ярославі.

Джон Мейтленд інформує Артура Форбса про поточні справи перед ярмарком у Ярославі, зокрема про виготовлення скрині, оренду житла та поведінку швагра Ярошовича щодо кредиторів. Також передає звістку від фактора про передачу коштів на суму 1050 флоринів.

Джон Мейтленд надсилає Артуру Форбсу листи зі Станиславова, Львова та Гданська, передаючи вітання від родини та знайомих. У приписці він також просить від імені дружини придбати корчик краківської каші, обіцяючи відшкодувати понесені витрати.

Джон Мейтленд повідомляє Артура Форбса про причини затримки свого від'їзду з Ярослава та надсилає відповідь від пана Ворнера. Також пропонує йому придбати коштовність за тисячу талерів з можливістю відтермінування платежу до першого квітня.

Джон Мейтленд повідомляє Артура Форбса про відправлення розпорядження щодо передачі кошиків у Мостиськах та про труднощі з отриманням належних коштів від візників. Додає лист, що пояснює мету транспортування, і зазначає відсутність подальших гарантій щодо подорожі возів.

Дж. Мейтленд інформує воєводу Яна Станіслава Яблоновського про наявність тканин, шпалер та коней перед майбутнім ярмарком у Ярославі, а також про з'їзд шляхти на сеймик. Також повідомляє про передачу кореспонденції пану Гушу та пересилає вітання воєводині.

Роберт Мейтленд повідомляє Артуру Форбсу про заяву єврея Ошера щодо виплати 150 талерів на день святого Якова та про покращення стану його здоров'я. Він також анонсує переговори з іншим боржником, Мошком, одразу після його повернення з ярмарків.

Роберт Мейтленд інформує краківського купця Артура Форбса про хід стягнення заборгованості з боржників, Мошка та хворого Ашера. Він обіцяє надати подальші відомості про виплати з найближчою поштою.

Роберт Мейтленд повідомляє Артура Форбса про народження сина, якого він хотів попросити стати хрещеним батьком. Оскільки Форбс через ярмарок та справи не може прибути особисто, автор вирішує обрати на його місце когось іншого.

Роберт Мейтленд пише до Артура Форбса від імені ряшівського господаря з питанням, чи має той намір орендувати крамницю та склад на час майбутнього ярмарку. Власник очікує на термінову відповідь, оскільки у разі відмови має інших охочих орендарів.

К. Мітлантова надсилає Артуру Форбсу годинник, просячи про чесний розрахунок за вино без шкоди для жодної зі сторін. Також закликає до терпіння та утримання від надмірного поспіху.

К. Мейтленд просить Артура Форбса врегулювати її рахунки з паном Гладишовичем та повторно подати вексель до акцепту у Львові. Також надсилає новорічні привітання адресату та пану Роберту.

Францішок Майноне звертається до львівського магістрату зі скаргою на кураторів спадщини покійного Мацея Франкі, звинувачуючи їх у прихильності до доктора Франкі та утисках вдови (своєї доньки) і кредиторів. Він вимагає передати майно своєму зятю як законному опікуну, а також видати комісійні товари, що належать дрезденському ювеліру Вейзеру.

Кардинал Монтальто запевняє владу Львова у своїй прихильності та обіцяє заступництво перед Папою та Конгрегацією обрядів у зусиллях щодо отримання рішення у справі культу Яна з Дуклі. Він підкреслює значення цієї справи для зростання побожності місцевого населення.

Олександр Меншиков звільняє маєтки Львова від повинностей та зимових військових постоїв, обіцяючи надання охоронної варти та наказуючи офіцерам припинити зловживання. Водночас він зобов'язує міську владу проводити торги та наказує мешканцям беззаперечно приймати російські копійки від царських солдатів.

Станіслав Метельський інформує владу Львова про виплату львівському синдику суми 30 червоних золотих на публічні потреби міста. Звертається з проханням про безвідсоткове повернення цієї суми Францішку Сольському після пред'явлення відповідного реверсу.

Самуель нагадує волинському воєводі Яну Станіславу Яблоновському про усну згоду на кількатижневе проживання в його палаці у Варшаві. Просить видати письмове розпорядження управителю резиденції, щоб той надав йому відповідне приміщення.

Самуель Мецнер повідомляє Яну Станіславу Яблоновському, що під час подорожі до Франції з листами, зокрема до принца Конті, він був заарештований на території нового короля. Він просить волинського воєводу про заступництво перед монархом та отримання наказу про звільнення, який дозволив би йому повернутися до Польщі.

Якуб Мєшковський інформує бурмістра та райців львівських про напад людей панів Дідушицьких на Зубру, пограбування худоби та побиття підданих. Просить негайно направити потерпілих до ґроду для огляду ран та з'ясувати, чи не подала протилежна сторона протестацію до замку.

Костакіс Миколайович закликає адресата, що перебуває в Трансильванії, повернути належне, розрахуватися згідно з реєстром, складеним небожем Димитрашком, а також видати майно та готівку. Відправник також згадує про утиски та загрозу з боку турків.

Автор повідомляє адресатів про надсилання грошової суми та стада тварин до Волощини з призначенням для бойні. Також згадує про торговельні розрахунки та участь у ярмарку в Рашівці.

Миколай Михалевич повідомляє Яна Акніфа про надсилання тисячі талерів і просить їх отримати. Також він анонсує остаточний розрахунок решти суми під час майбутнього ярмарку в Ярославі.

Адміністратор Львівської архієпархії кс. Стефан Мікульський звертається до львівського магістрату з проханням забезпечити належні приміщення для новохрещених євреїв, які масово помирають у тісноті та крайніх злиднях. Він застерігає міську владу перед ризиком спалаху епідемії та Божим гнівом, обіцяючи водночас щотижневу фінансову підтримку для хворих із церковних коштів.

Марцін Мілевський виправдовує свою відсутність терміновими справами своєї пані та надає львівським райцям процесуальну пораду у суперечці за маєтки з Гинками з Ратища. Він радить викликати пана Іваницького як співучасника сторони відповідача на той самий термін, що дозволить ефективно виконати вирок.

Марцін Мілевський звітує львівським райцям про перебіг справ перед Коронним трибуналом у Любліні, зокрема про суперечку з Рахвалом та позов про звільнення Кіндфляйша. Він радить висунути заперечення щодо некомпетентності земського суду стосовно міської юрисдикції та повідомляє про наближення завершення каденції трибуналу.

Кшиштоф Мінасович повідомляє Артура Форбса про надсилання через небожа належної тисячі злотих та боргу Давида Краузе на ярмарок у Торуні. Перепрошує за недотримання терміну сплати в Гданську через відсутність безпечної нагоди та дякує за терпіння.

Мацей Міровський звертається до воєводи Яна Станіслава Яблоновського з благанням про фінансову підтримку та виплату заборгованих коштів за багаторічну службу і витрати на садівника. Також повідомляє про проблеми з паном Тетілі та заступається за працівника, що обслуговує карети, якому давно не платили.

Томаш Місєвський повідомляє владу Львова про спадкові права своєї дружини Анни з Боргоніїв на майно покійної Анни Шумерової. Він просить призупинити видачу спадщини Вацлаву Словіковському або іншим особам до моменту надання власних доказів походження по прямій лінії.

Томаш зі Смілової Волі Місєвський вимагає від львівського магістрату відповіді у справі спадку по покійній тітці своєї дружини, пані Шомеровій. Він наголошує на юридичному пріоритеті прав дружини на майно та застерігає міську владу від наслідків подальшого ігнорування його листів.