Каталог джерел

Король Сигізмунд III Ваза затверджує подані йому цехові артикули братства котлярів із Галицького передмістя у Львові, що регулюють засади організації цеху, релігійні обов'язки, прийом учнів і підмайстрів (товаришів), права вдів, ремісничі стандарти та дисциплінарні покарання. Записи на звороті вказують на облату документа у львівських гродських актах, а згодом на його скасування через отримання без відома магістрату всупереч королівському декрету.

Лист адресовано львівським райцям. Збереглися фрагменти тексту, зокрема слово «Contract»; ні дати, ні місця не вдалося надійно прочитати. Адресна частина на с. 3 належить до того самого листа.

Документ встановлює стипендійну фундацію львівського каноніка Адама Лаврентія Лоєцького, засновану на щорічному видеркафовому чинші в 119 флоринів, забезпеченому доходами міста Львова, призначеному на навчання в Краківській академії двох убогих юнаків зі Львова. Вона визначає розмір виплат для студентів та їхнього університетського прецептора, покладає на стипендіатів молитовні обов'язки та призначає провізорів, які наглядатимуть за вічним функціонуванням запису.

У листі автор згадує, зокрема, Вільно, генерала Флемінга та Львів. Наприкінці видно «w Dobrodzieniu» і фрагмент «Novembris»; день і рік надійно прочитати не вдалося. Адресна частина на PDF, с. 5 належить до того самого листа.

Рада міста Львова затверджує статут цеху котлярів, що визначає релігійні та організаційні обов'язки цехових братів, правила навчання учнів і прийняття челядників у майстри, а також порядок торгівлі та обробки міді.

Автор, чиє прізвище в підписі, можливо, читається як Щенсний Кшеховський, пише про перебрання адміністрації Холмського єпископства та просить прихильності й заступництва адресата. Лист датовано в Холмі 5 лютого 1697 року.

Король Сигізмунд III Ваза затверджує ординацію та статті цеху котлярів Галицького передмістя у Львові. Документ нормує, серед іншого, питання цехових служб (мес), взаємин майстрів із підмайстрами, а також штрафів за неявку на збори ремісників.

Лист із датуванням «Dnia 25 Marca 1679», адресований особам, названим у латинському заголовку «Nobiles et Spectabiles Domini Patroni Observandi». Збереглися фрагменти про присутніх при президентові та місто; решта тексту нерозбірлива.

Львівський райця Юрій Боїм разом із дружиною Ядвігою та родиною призначає суму 2100 флоринів, забезпечену на львівських кам'яницях, на утримання заснованої ним каплиці Пресвятої Трійці та Страстей Господніх біля катедрального цвинтаря у Львові. Документ визначає право патронату, правила управління фондом, обов'язки чотирьох священників на чолі зі сеньйором, порядок богослужінь і право поховання.

Автор звертається до бурмістрів і райців Львова та згадує «громадянина й купця львівського», рекомендуючи його адресатам. Лист датовано 22 травня 1610 року; автора й місце написання не встановлено.

Король Сигізмунд III Ваза встановлює для міста Львова новий щорічний ярмарок, що припадає на свято св. Маргарити і триває три тижні, незалежно від давнього ярмарку на св. Агнесу. Документ гарантує купцям, які прибувають, свободу торгівлі та безпеку під захистом королівського глейту (залізного листа).

Латинський лист із Рима до львівських райців, датований 11 січня 1770 року. Збережені фрагменти згадують Франческо Стефаноні, його вдову Марію Анну та спадкоємців, а також документи. Адресна частина на с. 3 належить до того самого листа.

Король Сигізмунд III Ваза надає місту Львову все війтівство разом із приналежностями, а також дві третини прибутків від судових штрафів у великих справах, що доти належали монарху. Цей привілей гарантує місту та його жителям вічне й безперешкодне володіння цими правами.

Лист з Адріанополя, датований 7 березня 1696 року, адресований особі, названій «Jaśnie Wielmożny Pan Dobrodziej». Зберігся лише короткий фрагмент змісту; адресна частина на с. 3 належить до того самого листа.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує та затверджує письмове зобов’язання львівського старости Станіслава Боніфація Мнішека, дане місту Львову. На підставі цього документа староста під загрозою грошового штрафу зобов’язався ліквідувати підзамковий торг і усунути ремісників, які не належали до цехів (партачів), згідно з попередніми королівськими декретами.

Автор пише львівському воєводі про посаду директора скарбових судів Львівської землі, посилаючись на лаудум Вишенського сеймику. Лист датовано у Львові 25 жовтня 1699 року; підпис автора нерозбірливий.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує фундацію монастиря домініканців у Смоленську та надає йому земельні маєтності у вічну власність.

Райці міста Львова затверджують реформовані статті та устрій цеху солодовників, пивоварів і медоварів, які регулюють права й обов'язки майстрів, челяді та учнів. Документ визначає правила утримання спільної господи, цехового порядку, вступних внесків і спільних релігійних богослужінь.

Двосторінковий лист із датуванням «29 Augusti 1723», адресований «панам», «братам» і «приятелям». Текст зберігся фрагментарно; місце не встановлено.

Король Сигізмунд III Ваза дозволяє владі та громаді міста Львова стягувати впродовж двадцяти років збір, званий штуковим, з товарів, що ввозяться до міста й вивозяться з нього, з призначенням доходів на відбудову зруйнованих міських маєтностей та винагороду магістрату.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує привілей короля Сигізмунда II Августа від 1550 року щодо надання саду з садибою чи фільварком, а також лук у Львові на користь мансіонаріїв львівської кафедри.

Збереглися дві списані сторінки листа, імовірно адресованого особі з прізвищем Hander (прочитання непевне). Рукопис важко прочитати, частина аркуша пошкоджена; розбірливі переважно формули звертання. Кінцевий запис дати неповний або нерозбірливий, тому дату й місце не встановлено. Діапазон дат на інвентарній картці не вважається датою, прочитаною з листа.

Кс. Ян Барановський, львівський архідиякон, продає половину свого новозбудованого будинку у Львові Фабіану Григлевичу та його дружині за 150 польських злотих. Документ визначає умови користування ділянкою та покладає на покупців обов'язок щороку сплачувати 5 злотих чиншу на поминальну службу за упокій душі видавця акта.

Автор звертається до Львівського магістрату й згадує отриманий лист, труднощі подорожі та справу декрету і пов’язаних із ним дій. Інвентарна картка приписує лист подільському земському судді Каролю Максиміліану Крушевському; підпис на скані не дає надійно підтвердити цю атрибуцію. У датуванні листа зазначено Каменець, 13 січня 1723 року.

Король Сигізмунд III Ваза затверджує угоду, укладену перед королівськими комісарами між магістратом і поспільством трьох націй міста Львова щодо сплати міських боргів. Документ визначає розподіл фінансових обтяжень на суму понад 35 тисяч флоринів, а також строки сплати окремих часток із доходів і маєтностей міста.

Лист із Замостя, датований 11 вересня 1697 року, адресований особі, названій «Jaśnie Wielmożny Mci Dobrodzieju». Текст займає два аркуші й зберігся частково; нерозбірливі місця позначено пропусками.

Львівський канонік і проповідник Войцех Бельчинський продає міщанину Войцеху Мадешовичу та його дружині Анні крамницю і дві ділянки на проповідницькому ґрунті з правом забудови та шинкування. Покупці зобов'язуються виплачувати щорічний чинш у розмірі десяти польських злотих на день святого Мартина та підпорядковуються юрисдикції проповідника.

Документ затверджує фундацію нового священника-мансіонарія та легати видеркафових чиншів на львівських кам'яницях, фундовані о. Кшиштофом Сікорським на користь колегії мансіонаріїв львівської катедри. Водночас він уточнює літургійні обов'язки бенефіціарів, а право патронату над фундованою пребендою передає львівському магістрату.

Райці міста Львова вносять до своїх міських актів документ препозита белзького шпиталю кс. Мартина Стриковського про встановлення пребенди при шпитальному костелі в Белзі, забезпеченої, зокрема, на львівських кам'яницях та маєтностях під Белзом. Фундатор передає право патронату над цією пребендою після своєї смерті львівському магістрату.

Автор звертається до «Шляхетного добродія» й подає скаргу щодо цехмістра шевського та дій, вчинених на його землі. Далі він апелює до справедливості магістрату, провадження й належних покарань; частина аргументації нерозбірлива. Інвентарна картка приписує лист Вацлаву Крушицкому, каноніку, але підпис самого листа прочитати неможливо. У листі зазначено дату 14 липня 1769 року; місця в датуванні немає.

Папа Урбан VIII доручає краківському, кам'янецькому та лаодикійському офіціалам розглянути апеляцію фіскального промотора львівської курії на вирок апостольського нунція у спорі з райцями та поспільством Львова. Делеговані судді отримують повноваження дослідити справу, ухвалити остаточний вирок та застосовувати канонічні санкції.

Копія листа, у заголовку якої зазначено Кросно й дату 10 березня 1743 року. Збережені фрагменти стосуються міста та магістрату; текст частково пошкоджений або нерозбірливий.

Король Сигізмунд III Ваза передає львівському магістрату збір старостинських доходів в обмін на постійну щорічну плату в розмірі 2100 флоринів і дозволяє збирати складкове мито з купців на будівництво нових міських укріплень. Документ водночас обмежує повноваження львівського старости на користь міської юрисдикції та врегульовує питання постоїв.

Автор починає звертанням «Monseigneur» і розглядає справу, пов’язану з міською нерухомістю або будівлею, витратами та вимогами чи належностями. Подробиці важко прочитати; інвентарна картка описує лист як прохання до міської управи Львова. У датуванні на першій сторінці зазначено Львів, 15 травня 1724 року.

Львівська митрополича капітула та міська влада Львова затверджують продаж тогочасної резиденції препозита шпиталю св. Духа єзуїтам під будівництво колегіуму та придбання нової кам'яниці в Косьми Сальваго на вулиці Шевській за суму 10 800 польських флоринів. Нововкуплену будівлю переведено під церковний імунітет із застереженням щодо непорушності патронатних прав міста й капітули, а також заборони відкриття в ній шинку та заняття ремеслами.

Автор, якого інвентарна картка називає львівським послом на сейм, звертається до магістрату й повідомляє про поточні публічні справи Речі Посполитої. У листі згадано дії та рішення у Варшаві; подробиці політичного викладу повністю відновити неможливо. У датуванні зазначено Варшаву, 12 серпня 1661 року. Прізвище підписанта попередньо читається як Kusiewicz.

Документ підтверджує угоду між митрополичою капітулою та радою міста Львова щодо купівлі кам'яниці Косьми Сальваго для помешкання препозита шпиталю Святого Духа в обмін на будинок, проданий єзуїтам, разом із вилученням нової посілості з-під міської юрисдикції та наданням їй церковного імунітету. Акт уточнює умови розпоряджання цією нерухомістю, а також засади збереження патронатських прав і можливого майбутнього обміну будівлі.

Папа Урбан VIII наказує львівському архієпископу прийняти урочисте сповідання католицької віри від нікопольського єпископа-електа Лукаша перед уділенням йому єпископських свячень. Підписаний текст сповідання віри має бути протягом шести місяців надісланий до Апостольського Престолу.

Частково читабельний англійський лист до купця Артура Форбса у Львові/Лемберзі, датований 31 грудня 1687 року. До кореспонденції долучено нумеровані аркуші рахунків; подробиці операцій і відправник залишаються невідомими.

Папа Урбан VIII звільняє Лукаша, обраного єпископа нікопольського, від обов'язку резиденції в титулярній столиці та дозволяє йому перебувати у Львівській архідієцезії. Він надає йому право виконувати функції суфрагана, асистувати львівському архієпископу, а також звершувати понтифікалії та пастирські візитації.

Зберігся фрагмент німецькомовного документа з датою 11 липня 1691 року. Текст сильно пошкоджений і важко читається; можна розпізнати суми 20 гульденів і 400, але їхнє значення та контекст встановити неможливо. Інвентарна картка пов’язує документ із прізвищем Kostner, проте скан не дає змоги надійно встановити автора, адресата чи місце.

Папа Урбан VIII доручає апостольському нунцію в Польщі затвердити й надати сили вічної тривалості фундації, забезпеченню та міському управлінню шпиталем св. Єлизавети у Львові з огляду на судову суперечку, що точиться з львівським архієпископом. Водночас він застерігає, що священнослужителі, призначені для уділення таїнств хворим у шпиталі, щоразу повинні отримати попереднє схвалення ординарія.

Односторінковий лист із доданою адресною карткою. Рукопис вицвів; автора, адресата, місце й дату не вдалося впевнено встановити.

Апостольський нунцій Джованні Баттіста Ланчеллотті, на підставі повноважень від папи Урбана VIII, затверджує права патронату, фундацію та управління райців міста Львова шпиталем Святого Духа. Підтвердження ґрунтується на давніх королівських і архієпископських привілеях та папських буллах.

Автор звертається до львівського війта й просить допомогти у справі, що потребує дій або рішення адресата. Він згадує труднощі та можливість «egzekucyi» (виконання/стягнення); подробиці частково нерозбірливі. Інвентарна картка називає автора краківським старостою Павлом Александером. Сам лист датовано 17 грудня 1696 року; місце не встановлено.