Каталог джерел

Князь Владислав Опольчик обіцяє мешканцям і містам Русі відшкодування за будь-які збитки у разі збройного нападу королеви Ядвіги та гарантує, що не призначить угорця намісником на цих землях. Він також визначає порядок мирного вирішення питання щодо прав королеви Польщі на Русь за участю обраних князів і вельмож Священної Римської імперії.

Лавники міста Львова засвідчують, що львівський війт і бурмистр Ян Тлумач судово зрікся половини лану землі на користь міщанина Анджея Клоппера. Передана нерухомість, що перебуває в посаговому забезпеченні Анни, дружини Миколая Рицера, має відійти Клопперу та його наступникам на міському праві.

Перемишльський єпископ Ян разом із капітулою звільняє та квитує львівських райців і міщан від сплати боргу, взятого в покійного єпископа Матея, з огляду на передачу цих коштів безпосередньо королю Владиславу Ягайлу. Видавці грамоти зрікаються будь-яких подальших фінансових претензій і визнають попередні боргові зобов’язання нечинними та анульованими.

Рада міста Львова засвідчує добровільний поділ майна після Яна Зоммерштайна та його матері Ядвіги, здійснений третейськими суддями між Миколаєм Солтисом старшим і його дружиною Ядвігою з одного боку та Миколаєм Солтисом молодшим і його дружиною Анною з іншого. Угода визначає поділ кам'яниць на львівській площі Ринок, фільварку біля млина Качеля, селянських чиншів, ставів, городів та рухомого майна.

Король Михайло Корибут Вишневецький затверджує для Стрілецького (Куркового) братства у Львові п’ять попередніх королівських привілеїв (зокрема Яна Казимира, Генріха Валуа та Сигізмунда III). Ці документи гарантують братству, серед іншого, стягнення збору під назвою «спасне» з перегону худоби, дохід із Самострільної вежі, ділянку на Галицькому передмісті під стрільбище, а також звільнення від податків.

Король Август II підтверджує привілей та цехові артикули, надані шевському цеху в Сокалі королем Яном Казимиром у 1662 році.

Король Август II підтверджує статут львівської конфратернії броварів і шинкарів, що визначає правила виготовлення, контролю та продажу пива й горілки. Документ також забороняє ремісникам інших цехів та мешканцям передмість самовільно виробляти напої й утримувати броварні.

Римський імператор Йосиф II дозволяє місту Львову проводити щорічний чотиритижневий ярмарок, що розпочинається першого понеділка після свята Трьох Царів. Водночас він наказує владі охороняти цей привілей і суворо забороняє місту стягувати будь-які збори з учасників ярмарку.

Рада міста Вроцлава видає краківському міщанину Гансу Шрайберу охоронну грамоту (глейт), що гарантує йому безпечне та вільне перебування й подорож до найближчої суботи. Райці залишають за собою право відкликати документ зі збереженням триденного захисного терміну, за умови що одержувач поводитиметься бездоганно.