Каталог джерел

Підскарбій великий коронний Теодор Вессель дякує владі Львова за новорічні привітання й висловлює взаємні побажання гараздів. У питанні монетної редукції він посилається на давніші універсали та додає декрет Пйотрковського трибуналу.

Вєжайський повідомляє повноважного представника Бонавентуру Богдановича про перенесення сесії на четвер і просить розіслати повістки (цедули) панам депозитам на засідання у справі привілеїв щодо воскобійні.

Вєльопольський просить бурмистра допомогти урядовцю митної комори стягнути заборгованість із львівських міщан і купців. Він наголошує на інтересах скарбу та труднощах кредитора через порушення термінів виплати.

Вєльопольський просить владу Львова про допомогу в розрахунку заборгованості Вацлава Войзика [?]. Сплата має відбутися пропорційно, за умови справжнього підпису та належного рахунку, без затяжного стягнення.

Велопольський наказує скасувати попередню заборону на видачу товарів купців із Кошиць та Пряшева. Він обґрунтовує цю зміну збитками для коронного скарбу та обмеженням торгівлі.

Вєлопольський пояснює, що після подання скарги на хорунжого Коца гетьманові він не може сам вирішувати цю справу. Він чекає на розпорядження вищої влади, не роблячи висновків щодо обґрунтованості звинувачень.

Маріанна Велопольська дякує руському воєводі за надіслані реліквії від королеви та просить детальні відомості про його колишнє навчання в колегіумі у Франції та пов'язані з цим витрати. Вона також повідомляє поточні світські новини з Варшави, зокрема про жалобу мальборкської воєводини та майнові позови проти віленської воєводини.

Маріанна Велопольська вітає Яна Станіслава Яблоновського з радісною звісткою та бажає його дружині швидкого одужання після пологів. Вона також заохочує подружжя приїхати до Варшави на прийдешній карнавал.

Маріанна Вєлопольська дякує руському воєводі за надіслані відомості про колегіум, до якого вона таємно планує віддати сина, котрий марнує час. Вона також висловлює радість з приводу очікуваної невдовзі зустрічі з адресатом та своєю племінницею.

Велопольська просить про полегшення щодо гіберни для Новоторзького староства, обтяженого вже трьома хоругвами та сповіщеного про четверту. У приписці вона переказує повідомлення про затримання поляків у Франції.

Маріанна Велопольська дякує Яну Станіславу Яблоновському за пам'ять і висловлює полегшення з приводу покращення стану здоров'я племінниці після нещасного випадку. Вона також просить дізнатися в монастирі його тітки про дівчину, вправну у вишиванні гобеленовим швом.

Маріанна Велопольська вітає Яна Станіслава Яблоновського зі щасливими пологами дружини та безпечною подорожжю, висловлюючи полегшення після періоду тривоги. Вона також згадує про нещастя, що спіткало рід Сапегів, із занепокоєнням передбачаючи, що прийдешні політичні негаразди незабаром торкнуться всіх.

Маріанна Вельопольська дякує руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському за виявлену прихильність і висловлює занепокоєння станом здоров'я племінниці. Вона також передає вітання від близьких і запевняє, що з нетерпінням очікує на швидку зустріч.

Вєнявський просить, щоб воєвода мав про нього добру думку. Сповіщає про здоров'я родини, богослужіння та спільні трапези. Приписка стосується листа синдика та розрахунків за гіберну.

Вєнявський повідомляє про здоров'я домочадців і прибуття гостей. Передає думку лікаря про одужання каштелянової та бідкається через відсутність воєводи. Також зазначає ціни на овес і горох.

Вєнявський нарікає, що його оминають у листуванні, сповіщає про слабке здоров'я пані та попереджає про свій від'їзд. Передає вітання, а також повідомлення про поїздку генерала до Варшави.

Вєнявський сповіщає про від'їзд до Жовкви та повернення до служби після хвороби. Повідомляє про поїздку генерала з перемишльським прелатом до Варшави; передає родинні вітання та звістку про Адамуся.

Кшиштоф Венявський запевняє Францішека Завадського, що пам'ятає про фінансові зобов'язання Сковронського та мебляра, і сповіщає про свій швидкий приїзд після свят. Він дякує за виявлену прихильність, а також шле щирі вітання й тости за здоров'я воєводини, старости та придворних дам.

Габріель Виговський повідомляє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про віднайдення та ремонт його каретки, відправлення якої, однак, заблокував пан де Бетюн. Він також просить про підтримку для брата, котрий веде переговори з коронним хорунжим.

Данило Виговський повідомляє львівський магістрат про відрядження до міста свого органіста Юзефа разом із паном Іскрицьким. Він просить райців невідкладно зібрати та видати посланцеві всі речі, перелічені в окремому реєстрі.

Іван Виговський виправдовує попереднє мовчання козацької сторони труднощами, що нагромадилися, і сповіщає про якнайшвидше відправлення послів до князя Трансильванії після весілля Тимоша Хмельницького в Молдавії. Запевняє в непорушності давнього союзу та відсилає за подробицями до усних повідомлень посланця.

Іван Виговський дякує Яношу Кемені за прихильність і зичливість, про які дізнався від семигородського посольства та від свого підписаря Михайла Гунашевського. Він запевняє у своїй взаємній дружбі та відданості як семигородському воєначальнику, так і князю Дьєрдю II Ракоці.

Іван Виговський запевняє владу Львова у своєму заступництві перед гетьманом Богданом Хмельницьким і військом. Він закликає магістрат невідкладно вирядити вранці делегатів, що має забезпечити місту гетьманську ласку та безпеку.

Іван Виговський запевняє міську владу Львова у своїй прихильності й посередництві в переговорах та радить неодмінно вислати міських послів до гетьмана наступного ж дня.

Після відкладення переговорів гетьман і старшина очікують наступного дня духовенство, шляхту та міщан, аби представники різних станів вислухали умови.

Іван Виговський повідомляє владу Львова, що гетьман Богдан Хмельницький завершив невідкладні військові наради й очікує негайного прибуття міської делегації. Він закликає райців якнайшвидше з'явитися до козацького табору для обговорення всіх необхідних справ.

Виговський обіцяє подальше посередництво, повідомляє про усну передачу гетьманських умов і закликає знову вислати делегацію наступного дня.

Іван Виговський повідомляє владу Львова про ознайомлення гетьмана Хмельницького з реєстром, отриманим від козацьких полковників, і нагадує про необхідність задоволення вимог готівкою. Водночас він запевняє райців у своїй прихильності та в тому, що веде листування з командувачами в їхній справі.

Іван Виговський запевняє владу Львова у своїй незмінній прихильності та готовності до посередництва через відряджених послів. Водночас він закликає міщан беззастережно здатися на ласку гетьмана Богдана Хмельницького.

Іван Виговський повідомляє магістрат Львова, що через військові справи гетьман не зміг цього дня прийняти міських послів. Він запрошує делегатів на переговори наступного дня рано-вранці.

Заплямований лист застерігає від зволікання з відповіддю, згадує про припинення кровопролиття та спонукає поспішити з остаточною декларацією. Численні фрагменти нерозбірливі.

Виграновський висловлює жаль Станіславові Глоговському через приниження посланця, відрядженого в справах митних зборів за судно, та через нехтування чинними законами. Він попереджає про передачу справи до вищих інстанцій, заявляючи водночас про прагнення зберегти взаємну приязнь.

Станіслав Виджга повідомляє адресата про відрядження гінців для з'ясування маршруту його поїздки зі Сміли. Він заявляє про прагнення якнайшвидше особисто зустрітися та привітати його в околицях Хмільника або Пікова.

Ян Вишицький повідомляє руському воєводі про хворобу єпископа, королівські листи, надіслані сенаторам, та про погрози Тшембецького на адресу белзького каштеляна. Також сповіщає про намір передати подальші новини з подорожі до Замостя й доручає себе подальшій опіці адресата.

Ян Вишицький висловлює волинському воєводі Яну Станіславу Яблоновському низьку повагу з нагоди посольства ксьондза-номінанта. Він запевняє адресата у своїй цілковитій готовності виконувати будь-які накази та просить зберегти до нього незмінну ласку.

М. Вижицький вітає гетьмана і воєводу руського Станіслава Яна Яблоновського з успішним одруженням коронного хорунжого, що поклало край тутешнім пересудам і парі щодо дати вінчання. Також повідомляє про повернення короля з полювання у Пруссії та обіцяє передати докладніші новини через полковника Гланцофа.

Михайло Вижицький повідомляє волинському воєводі про непевну ситуацію у Варшаві, засідання Королівської ради та суперечку довкола заповітного запису руського воєводи щодо Міхова. Він також сповіщає про від'їзд троцького воєводи до Гродна та висловлює занепокоєння через безбожне безумство, яке накликає лихо на державу.

Михайло Вижицький повідомляє воєводі Яну Станіславу Яблоновському про свій від'їзд до Варшави та про відмову від поїздки до Жовкви через тамтешню дорожнечу й тисняву. Він також сповіщає про політичну ситуацію довкола елекції, зичачи успіху королевичам Собеським і згадуючи про нову шведську кандидатуру.

Міхал Вижицький надсилає руському воєводі Станіславу Яну Яблоновському урочисті новорічні вітання. Він також повідомляє про очікування двору та королеви на прибуття Яна III Собеського й про виїзди достойників на зустріч монарху.

М. Вижицький повідомляє руському воєводі про заходи Августа II щодо припинення конфлікту в Литві, плани скликання пацифікаційного сейму, а також про підпорядкування Сапегів і Любомирських волі монарха за триваючого спротиву примаса Радзійовського. Він також інформує про настрої у війську, тяготи, пов'язані з перебуванням саксонських військ, та поточні придворні й дипломатичні події.

Міхал Вижицький сповіщає волинського воєводу про ситуацію у Варшаві, зокрема про тиск на королеву-вдову з вимогою поступитися владою та повернути маєтки й коштовність. Він також згадує про інтриги примаса, прибуття литовського підскарбія та столичні чутки.

М. Вижицький повідомляє полковникові Денгоффу про виїзди з Варшави на сеймики перед майбутньою конвокацією, наголошуючи на необхідності мати там перевірених прибічників. Принагідно поновлює обіцянку зустрічі, а також просить надіслати лимонного соку та дивовиж із подорожі.

Михайло Вижицький повідомляє волинського воєводу Яна Клеменса Браницького про раптову кончину короля Яна III Собеського та про скорботу, яку той по собі залишив. Він також сповіщає про перші заходи угруповань королеви та королевича Якуба й про сенаторів, які з'їжджаються до Варшави перед радою та конвокацією.

Михайло Вижицький вітає воєводу Яна Станіслава Яблоновського з Новим роком і застерігає від скликання комісії після зірваного сейму, вважаючи це небезпечним прецедентом і порушенням права. Він закликає зважати на протестації воєводств і просить адресата повідомляти новини про поточні події.

Міхал Вижицький просить руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про пораду щодо безпечного виїзду до маєтків королевичів Собеських або до Сілезії через шведську загрозу. Він також розпитує про новини зі Львова та про оцінку ймовірності можливого нападу на це місто.

Львівський архієпископ Миколай Ігнацій Вижицький звертається до влади Львова з проханням дозволити плебанові безперешкодно звозити з Клепарова оплачене та видобуте його коштом каміння, призначене для завершення будівництва костелу Пресвятої Діви Марії.

Архієпископ просить магістрат справедливо розглянути скаргу Станіслава Розесланка на виконавців заповіту його брата та захистити його від подальших домагань.

Вижицький підтримує спільні клопотання магістрату про покровителя та свято для митрополії; обіцяє допомогу перед королем, а також звернення до глави Церкви. Ім'я святого не названо.

Вижицький рекомендує Яна Ясінського та просить магістрат надати презенту на місце померлого священника Богадзького у бенефіції, що перебуває в розпорядженні міста.

Винницький викладає суть суперечки з митрополитом Заленським за архімандрії у Валяві, Дермані та Дубні. Він просить воєводу про заступництво перед нунцієм після подання апеляції; сам лист не розв'язує питання щодо прав на бенефіції.