Каталог джерел

Король Зигмунд II Август підтверджує три давні комісарські документи 1440, 1442 та 1464 років щодо розмежування маєтностей львівської митрополичої капітули (Вербіж і Кагуїв) із королівськими селами Гонятичі та Черкаси. Внесені акти присуджують спірні землі капітулі та зобов'язують їхніх держателів до довічного мовчання.

Великий коронний канцлер Томаш Замойський закликає владу Львова припинити чинити перешкоди проїзду замостських купців, які торгують на Поділлі. Зокрема він заступається за купця Петера Франка, вимагаючи безперешкодно пропустити його та вказуючи на збитки, яких той зазнав через затримання товарів.

Король Сигізмунд II Август заочно засуджує митника Мельхіора Кослю до сплати штрафу у розмірі 3000 гривень на користь міської влади та громади Львова за нез'явлення до суду та нескладання присяги. Водночас монарх підтверджує повне звільнення львівських міщан від сплати будь-яких мит на території Корони та підлеглих їй земель.

Документ засвідчує продаж ділянки орної землі та виноградника в місцевості Карцано Яном, сином мірошника Шимона, на користь Яна Хрестителя Буффи за суму дванадцять з половиною золотих флоринів. Продавець підтверджує отримання повної оплати, передає права володіння та зобов'язується забезпечити юридичний захист правочину від можливих претензій третіх осіб.

Король Сигізмунд Август підтверджує документ львівського архієпископа Станіслава Сломовського та митрополичої капітули, яким шляхтичеві Яну Садловському надається війтівство у спустілому селі Таурів Теребовельського повіту на праві осадження кметів і загородників із дванадцятирічною слободою та наділом у чотири лани, млином і корчмою.

Львівський архієпископ Станіслав Сломовський надає катедральній капітулі у Львові вічну грошову десятину, звану біскупщиною, що стягується зі Львова та навколишніх сіл. В обмін на передані доходи капітула зобов'язується відправляти богослужіння та молитви в наміренні архієпископа за його життя та після смерті.

Король Стефан Баторій затверджує комісарський акт, що встановлює таксацію доходів і здійснює викуп третьої мірки Зимноводського млина на львівському передмісті сєрадзьким каштеляном Анджеєм Дембовським у спадкоємців Казимира Гинка за суму 4684 флорини. Надає Дембовському право спокійного володіння млином аж до часу можливого викупу його королем за ту саму суму.

Петтер Соммервелл висловлює жаль з приводу арешту його особи та товарів у Любліні за вимогою Артура Форбса, роз'яснюючи стан взаємних розрахунків і труднощі з продажем майна. Він просить адресата про розважливість, виплату в розумних межах та пропонує владнати суперечку мирним шляхом за посередництвом спільних знайомих.

Король Стефан Баторій трансумує свій едикт від 20 лютого 1577 року, в якому скасовує всі комісії, призначені для розгляду скарг поспільства на львівський магістрат, і залишає справу виключно для королівського суду під заставою 15 000 дукатів. Він наказує обом сторонам з’явитися з доказами перед монаршим судом, забороняючи тим часом будь-які чвари та порушення правопорядку.

Йона Ізраелович повідомляє Петера Сімсона про надсилання через місцевого вірменина 275 штук на свій рахунок у принципала. Він просить адресата отримати передачу, видати розписку й зазначає, що остаточний розрахунок відбудеться після його приїзду.

Король Стефан Баторій вирішує спір влади та поспільства Львова зі старостою Миколаєм Гербуртом і збирачем податків, постановляючи, що місто зобов'язане сплачувати лише подвійну ставку побору, яка охоплює також передмістя та міські лани. Правитель забороняє стягувати окремий податок із міських ґрунтів і ремісничих майстерень, скасовуючи попередні вироки старости.

Джейкоб Кармайкл повідомляє Артура Форбса про труднощі зі стягненням грошей зі Львова через Пітера Бенсона та просить про підтримку, щоб уникнути необхідності особистої поїздки. Він також згадує про справу сплати від Томаса Бонді з Любліна та питання перевезення товарів через Мостиська.

Джейкоб Кармайкл дякує Артуру Форбсу за сплату фінансової асигнації на користь Пітера Бенсона та розпитує про його подальші наміри після подорожі до Гданська. Автор листа також просить надіслати турецьке сукно й табакерку.

Король Стефан Баторій затверджує статут цеху столярів у Львові, наданий у 1562 році міською радою, що містить двадцять три статті, які регулюють організацію ремесла, навчання професії та права майстрів і челядників. Водночас монарх зрівнює львівський цех столярів у правах із краківським цехом та забороняє партачам і позацеховим ремісникам займатися ремеслом і продавати вироби в місті та його околицях.

Якоб Коллер підтверджує Петеру Форбсу отримання 550 флоринів в ортах, доставлених Томасом Тейлором, та надсилає рахунок за товари, відправлені до Ярослава. Просить сплатити залишок суми на руки Якобу Тонарту та згадує про прихильність митного писаря.

Якоб Коллер сповіщає Петера Форбса про митне оформлення та огляд вантажу сукна в Торуні, наводячи детальний розрахунок зборів і дооцінок, здійснених митним писарем. Він повідомляє про успішний пропуск частини вантажу без сплати мита та надсилає грошовий переказ на 390 злотих і 24 гроші.

Краківський каштелян Станіслав Конецпольський рекомендує владі Львова Петера Роле, який переселяється до міста. Він просить магістрат прихильно прийняти його до громади міщан і надати йому міські права.

Гетьман Станіслав Конецпольський рекомендує владі Львова Петера Роле, засвідчуючи його чесноти та гідність. Він просить райців охоче надати йому міське право.

Ґ. Левицький заступається перед президентом львівського магістрату за ув'язненого Яна Коваля, просячи пробачити йому покарання через термінову скарбову роботу. У приписці автор також згадує про врегулювання справи свого стельмаха.

Давід Лівінгстон повідомляє купцеві Артуру Форбсу в Мостиськах про передачу трибунальських позовів адвокатові Цімановичу в Перемишлі, виряджання возного до відповідача, а також про понесені ґродські витрати й оплату посланця.

Король Владислав IV Ваза затверджує акт фундації та забезпечення схоластерії при митрополичій кафедрі у Львові, здійсненої священником Яном Каролем Чолганським із маєтностей у Жидачівському повіті та підтвердженої архієпископом Станіславом Гроховським і львівською капітулою. Монарх навічно поширює на надані села церковний імунітет.

Король Ян Казимир поширює дію права львівського куркового братства на стягнення пасовищного збору (пашного) з перегону худоби на відстань до дванадцяти миль від міста, а також надає братству право стягувати один гріш з кожних ста флоринів вартості купецьких товарів. Привілей є нагородою за заслуги членів братства у відбитті нещодавньої облоги Львова козацькими військами.

Король Ян Казимир затверджує внутрішню ординацію колегії львівських лавників, яка унормовує їхні судові та обрядові обов'язки, управління спільною скринькою і дисципліну членів під загрозою грошових штрафів та втрати права на обрання до міської ради.

Король Михайло Корибут Вишневецький затверджує для Стрілецького (Куркового) братства у Львові п’ять попередніх королівських привілеїв (зокрема Яна Казимира, Генріха Валуа та Сигізмунда III). Ці документи гарантують братству, серед іншого, стягнення збору під назвою «спасне» з перегону худоби, дохід із Самострільної вежі, ділянку на Галицькому передмісті під стрільбище, а також звільнення від податків.

Король Ян III Собеський зберігає та підтверджує права Івана й Максима Шурмінів, Івана Пашеницового та Івана Боркового на вибранецький лан у селі Губичі Дрогобицького староства. Документ звільняє їх від обтяжливих повинностей, накладаючи водночас обов'язок виставляти та споряджати одного піхотинця вибранецької піхоти.

Король Ян III Собеський бере грецьких купців під королівську протекцію, захищаючи їх від утисків і безпідставних претензій львівського товмача Вартана Шимоновича, який послуговувався підступно здобутим привілеєм. Монарх наказує припинити будь-які утиски купців на ярмарках до остаточного вирішення справи в королівському суді.

Я. Л. Новицький повідомляє львівських райців про передачу великому коронному канцлеру листа з вимогами міста. Він зазначає, що для прийняття остаточних рішень необхідне додаткове, усне представлення справи канцлеру.

Король Ян III Собеський підтверджує привілей Сигізмунда III Вази 1612 року, що містить затвердження статуту цеху львівських хірургів 1611 року. Документ регулює питання прийняття та екзаменування нових майстрів, прав удів, обов'язків підмайстрів та учнів, а також заборони неправомірної конкуренції з боку партачів.

Король Август II підтверджує Стрілецькому (Курковому) братству у Львові давні привілеї польських монархів, які регулюють доходи братства, податкові звільнення Куркового короля та організацію стрілецьких вправ. Він також наказує повернути зайняту коронною артилерією територію стрільбища (Цельштату) та встановлює щорічний порядок вправ із ручниць, гаківниць і гармат.

Король Август III затверджує Стрілецькому братству міста Львова давні привілеї та імунітети, надані й підтверджені його попередниками: Сигізмундом Августом, Генріхом Валуа, Сигізмундом III, Яном Казимиром, Михайлом Корибутом, Яном III Собеським та Августом II. Підтвердження охоплює, зокрема, збір мита, званого шпасне, частку в митних доходах, привілеї та податкові звільнення для куркового короля, порядок стрілецьких вправ, а також повернення зайнятого стрільбища (цельштату).

Анджей Павловський повідомляє львівському писареві Войцеху Зімницькому про перемовини зі слугами та ремісниками, зокрема про спроби схилити Шимона повернутися на службу. Він також сповіщає про придбані паном Лукашем хутра та просить подбати про матір на випадок непередбачених обставин.

Чарльз Пайп повідомляє Артура Форбса про труднощі зі стягненням боргу з єврейських боржників у Львові та про підготовку й передачу для нього суми у 2500 розмінних монет через посланця. Він також сповіщає про відрахування витрат і звіщає про свій швидкий від'їзд до Ґданська.

Абат де Поліньяк відсилає волинського воєводу до паралельного листа, адресованого великому гетьману коронному, і закликає до співпраці під час елекції нового монарха. При цьому він заявляє про глибоку прихильність до Речі Посполитої та турботу про її внутрішній спокій і міжнародний авторитет.

Ксьондз Теодор Потоцький засвідчує коротку повагу Яну Станіславу Яблоновському, покликаючись на раніше викладені відомості. Водночас він перепрошує за стислість листа через цілковитий брак часу.

Теодор Потоцький звітує руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському про суперечки й відносини з паном генералом, а також про заходи жидачівського старости. Він також повідомляє про поступ у справі отримання консенсу та дотримання формальностей, пов'язаних із цесією Мостиського староства.

Антоній Свідзінський вимагає від влади міста Львова негайного врегулювання належних йому фінансових претензій, уповноважуючи пана Фальковського отримати їх через свій від'їзд на сейм до Варшави. Натомість він пропонує підтримку інтересів міста на сеймі, водночас застерігаючи від наслідків у разі відмови у виплаті.

Кшиштоф Фабритц повідомляє Артура Форбса, що довірені йому три сувої полотна все ще перебувають у Варшаві через брак візників. Він запевняє, що відішле товар до Ярослава за першої слушної нагоди, щойно його отримає.

Львівський каштелян Єжи Богуслав Фредро звертається до краківського каштеляна Фелікса Потоцького з проханням про допомогу в затриманні Марціна Васньовського, свого колишнього вихованця, засудженого Коронним трибуналом за замах на його життя. Фредро пропонує, щоб Потоцький написав приватного листа до свого родича, князя Януша Вишневецького, з метою відіслати злочинця, який служить у литовському війську, під якимось приводом до Львова, де його наздожене правосуддя.

Джеймс Чемберс описує Артуру Форбсу своє скрутне матеріальне становище, поганий стан здоров'я та господарські втрати. Він також нарікає на коштовний судовий процес і тягар утримання родини, просячи друга про розуміння та підтримку.

Ян Цєхович повідомляє Францішеку Глоговському про перебіг краківської коронації Августа II, роздачу урядів та опір прибічників примаса Радзейовського. Передає також вісті про розгром турецької армії під Петроварадином і Зентою та про місцеві сутички під Кам'янцем.

Коронний канцлер Ян Шембек підтримує намагання ксьондза Єловицького, номінанта на львівського суфрагана, отримати вакантне катедральне пробоство у Львові. Він звертається з проханням до міської влади, якій належить право патронату та коляції цього бенефіцію, прихильно розглянути цю кандидатуру.

Олександр Ян Яблоновський повідомляє братові про маневри військ Августа II та іноземних підкріплень проти прибічників принца де Конті, а також про фінансові труднощі, що стримують виступ коронного війська. Просить адресата зберегти таємницю та спалити листа після прочитання.

Консульство Росії в Бродах застерігає посольство у Відні щодо Петра Забєжевського, лакея, який послуговується привласненим векселем графа Понінського і який після відмови у видачі російської візи в Бродах заявив про намір домагатися її в столиці Австрії.