Каталог джерел

Барч повідомляє про проєкт, поданий канцлеру, заплановану діяльність комісії доброго порядку та необхідність меморіалу до короля. Описує дискусію щодо привілеїв, католиків і дисидентів, а також запропоновану умову несення міських тягарів у разі допуску іноземних купців. Анонсує подальші консультації щодо права та юрисдикції, квапить другого депутата й просить кошти на подальшу працю.

Бейлі дякує за обіцянку й жартівливо коментує відмову Форбса від алкоголю. Він запевняє у власній відданості королю K.W. і застерігає від французької партії, чий вплив у Польщі вважає значним.

Бейлі вручив Гільцнеру лист Форбса. Боржник заявив про брак готівки, вказав на попередні виплати по тисячі на рахунок адресата й обіцяв заплатити решту пізніше. Автор передбачає труднощі з переведенням векселя в Любліні.

Бейлі описує тривалу мандрівку та справи, що затримали супутників у Любліні й Варшаві. Він має намір випити за здоров'я Форбса келих вина. Бейлі не сподівається на швидку виплату від Томсона, який чекає на особу, пов'язану з Бидгощем.

Бейлі розповідає про контакти з Гільцнером, Томсоном і Бернеттом та про очікування виплати. Має намір домагатися грошей у Ґданську. Описує надокучливий біль у шлунку та гостину в друга, який частував добрим угорським вином.

Бейлі повідомляє про прибуття до Ряшева та погану ситуацію на ринку. Він нарікає на брак надходжень, відсутність знайомих із Семигороду та Волощини й невиплату належних сум із Поділля та України. Описує повінь, яка нібито зруйнувала цісарський табір та припаси.

Король Александр Ягеллончик наказує руським і подільським урядникам, зокрема львівському старості, надавати допомогу львівським міщанам у дотриманні права складу шляхом арешту купців, які оминають Львів, та конфіскації їхніх товарів на користь королівського скарбу.

Ґотфрід Беккер повідомляє Артура Форбса про отримання невеликої суми грошей від пані Вентон та залишення її у брата в очікуванні подальших розпоряджень. Пояснює причини, з яких не відіслав готівку до Львова, та висловлює сподівання на зустріч під час ярмарку в Ярославі.

Відправник відповідає Форбсу щодо квитків, посилки та грошей, просить про повернення коштів за рахунком і доручає купити льон та інші товари. Рекомендує сплатити борг на святого Домініка у Гданську.

Бекке надсилає Форбсу королівську прокламацію щодо Шотландії. Він повідомляє про інший документ, оприлюднений в Англії, копії якого ще не отримав, і вважає його м'якшим. Згадує про попередній лист щодо зміни стосовно Воноського[?], нагадує про купівлю своєї відправки та просить показати прокламацію Чарльзу Пейну.

Бекер обговорює успіхи торгівлі Форбса, а також справи щодо вина та двору. Передає прохання Даніеля Стюарта про лист до Форбса стосовно лондонського боргу й застерігає від подальшого заборгування. Згадує купівлю чи відправлення товару з Гамбурга, квитанцію та потребу в листах за нагоди для перевезення.

Ян Фридерик Беккер виправдовується перед Артуром Форбсом за непорозуміння, пов'язані з місією слуги Антона та контактами з турецькими купцями. Пояснює питання індосування й реалізації векселя на 150 волів із можливістю виплати у Свідниці або Гданську.

Йоганн Фрідріх Бекер дякує Артуру Форбесу за надісланих собак, обговорює питання фінансових розрахунків, виправлення боргового зобов'язання та справу підтримки Даніеля Зитковера. Він також звертається з проханням надати інформацію щодо цін, а також можливості замовлення й перевезення ґданських товарів і вина до Ярослава та Станиславова.

Ян Ф. Бекер повідомляє Артура Форбса про справи торгівлі волами, долю векселя на Теодора Черновича та стягнення боргів із покійного Юрика, Даніеля та інших боржників. Він також висловлює подяку за отримані новини й коментує повідомлення про бойові дії цісарських військ проти турків і плани польського короля.

Ян Фридерик Бекер сповіщає Артура Форбеса про свій стан здоров'я, фінансові справи, торгівлю волами, а також заступається за купця, який просить сукна на ярославський ярмарок. Він також рекомендує пана Зигмунта Гутрита для завершення оборудки з купівлі худоби.

Ян Фридерик Бекер сповіщає Артура Форбса про справи фінансових розрахунків, зимівлю волів та неправдиві чутки про пересування ворога біля кордону. У приписці рекомендує увазі адресата пана Зельмара, просячи надати йому кредит і ручаючись за нього.

Йоганн Фрідріх Бекер виправдовується перед Артуром Форбсом за затримку в розрахунках і запевняє у якнайшвидшому врегулюванні заборгованості, посилаючись на труднощі з отриманням готівки. Він також повідомляє про постачання олесницького сукна, відсутність Лорера та переговори, що тривають щодо спірних фінансових претензій.

Король Александр Ягеллончик на прохання львівських райців і міщан скасовує щорічний ярмарок, що припадав на свято св. Агнеси. Рішення обґрунтоване спустошенням руських земель ворожими набігами, а також тим, що купецькі з'їзди завдавали місту більше шкоди й небезпеки, ніж приносили користі.

Андреас Белл повідомляє з Ярослава про домовленості з господарем щодо підготовки та перебудови помешкання для Форбса, а також про труднощі в досягненні згоди щодо витрат. Він також інформує про фінансові справи, новини від знайомих та від'їзд групи шотландців на причастя до Радзенцина.

Роберт Белл повідомляє зі Львова про опір ярославського магістрату визнанню привілею королеви та про спроби оскаржити його при королівському дворі. Він просить Форбса звернутися до старости й сповіщає, що залишиться на місці, аби спостерігати за подальшим розвитком подій.

Роберт Белл просить Артура Форбса зберегти арешт на спірні товари в Лейпцигу та затримати їх видачу пану Весту аж до його особистого прибуття наприкінці місяця. При цьому він наголошує на своїх фінансових претензіях і сповіщає про швидку зустріч.

Беллі раніше відмовився акцептувати вексель гданського купця Розенрота через брак готівки під час нагальних ярмаркових справ. Тепер він намагається зібрати необхідну суму в місцевих та приїжджих купців і заявляє про акцепт та майбутню виплату. Дописка стосується курсової різниці/збитку на талерах у Гданську та відсутності прибутку, однак точна суть вимоги залишається неясною.

Король Александр Ягеллончик наказує, щоб протягом двох років приїжджі купці не купували у Львові товари в інших іногородніх торговців раніше за місцевих міщан. Порушення цієї заборони тягне за собою конфіскацію товарів, які мають бути спрямовані на будівництво та ремонт міських укріплень.

Король Олександр Ягеллончик звільняє громадян і жителів Львова від усіх мит, а також перевізних, мостових і гребельних зборів по всьому Королівству Польському, зрівнюючи їхні права з правами краківських міщан. Привілей надано як винагороду за жертовність львів'ян під час зведення міських оборонних укріплень, що захищають країну від нападів.

Маркіза отримала єдиний після від'їзду лист зятя з Рима і занепокоїлася через пригоду, що трапилася з ним у горах. Вона не має звісток від доньки й припускає, що та могла народити в дорозі. Повідомляє про намір переслати лист короля та лист де Ла Тура через купців.

Король Александр Ягеллончик надає бурмистрові, раді та місту Львову право вічного збору мостового в розмірі одного польського гроша з кожного навантаженого воза, що в'їжджає до міста. Отримані доходи міщани зобов'язані повністю спрямовувати на ремонт навколишніх публічних доріг і міських укріплень.

Бжеський відповідає на побоювання щодо затримання львівських купців у зв'язку зі справою міста Кам'янця. Запевняє у безпеці львів'ян; вимагає звичного зголошення в місті. Згадує майбутній королівський декрет.

Біррелл дякує Артуру Форбсу за те, що той порушив справу хлопця у зв'язку з Робертом Форбсом. Він написав до Кенігсберга й очікує на відповідь та приїзд хлопця на наступний ярмарок. До листа додає зразок його почерку, який просить передати Роберту, і пропонує обом Форбсам свої послуги.

Лоренс Біррелл повідомляє купця Артура Форбса про завершення господарем ремонту в його крамниці перед від'їздом відправника до Львова. Через брак часу автор змушений поспіхом завершити листа.

Біррел описує спробу затримати його разом із товаром у Переворську через суперечку з єврейським орендарем, який стягує мито. Спочатку він заперечує свою присутність, проте свідки її підтверджують. За словами автора, його відпустили після пояснення, що він везе товар для краківського каштеляна. Він застерігає Форбса про те, що на його товари також чатують.

Біррелл звертається до Форбса з проханням допомогти знайти оригінал наклепницького листа проти нього та з'ясувати особу автора. Він пише про честь, репутацію та поширення пасквіля серед їхніх знайомих. Як людину, котра може зарадити у розслідуванні, він називає А. Бейлі. У додатковій приписці зазначено, що дехто зізнався в прочитанні тексту.

Король Сигізмунд I вирішує суперечку між орендарями снятинського мита та львівськими райцями, підтверджуючи документи Яна з Чижова та Михайла Мужила Бучацького від 1444 року, якими було скасовано незаконне мито в Коломиї та визначено справедливі ставки митних зборів у Снятині.

Король Сигізмунд I вирішує спір між дідичем Збоїщ Петром Ходновським та владою Львова, дозволяючи збір гребельного виключно з купців за умови належного утримання греблі й дороги. Водночас звільняє від оплати порожні вози, а також селян, які перевозять сільськогосподарську продукцію та сировину для власних домашніх потреб.

Король Сигізмунд I Старий підтверджує привілей короля Казимира IV Ягеллончика 1472 року, що встановлює у Львові два щорічні ярмарки на свята Пресвятої Трійці та святої Агнеси. Документ регулює детальні торговельні привілеї, право складу, митні збори, випас купецької худоби та судову юрисдикцію щодо купців.

Король Сигізмунд I наказує коронним урядовцям надавати допомогу представникам Львова у конфіскації товарів і затриманні купців, які оминають львівський склад. Він також попереджає урядовців, що будь-які збитки, спричинені відсутністю їхньої співпраці, будуть стягнені з їхніх власних маєтків.

Комісари короля Сигізмунда I розв'язують спір львівських різників зі шляхтою та міщанством, дозволяючи вільну торгівлю м'ясом у Львові щосуботи. Встановлено правила збору торгового мита, званого «сохачне», яке зберігається у скриньці з трьома ключами, частина якого призначена на допомогу різникам у сплаті королівського чиншу.

Бойд підтверджує Артуру Форбсу погодження ціни на сукно та обговорює питання вирахування митних зборів у Відерзштоффі, наголошуючи на необхідності обережності за відсутності Джейкоба Безелі. Він також торкається справи найму сина Джона Лоу.

Бойд підтверджує отримання листа, згадує про мита, товари, Джейкоба Бреслі в Ярославі та подальші розпорядження; значні середні частини не вдалося надійно прочитати.

Фелікс Каспар Георг Боре повідомляє Артура Форбса про замовлення мережива, яке має бути доставлене панові Едтмюллеру на ярмарок св. Павла. Він також просить доручити Едтмюллеру виплатити належну суму повноцінною вексельною монетою, щоб уникнути курсових втрат.

Фелікс Каспар Георг Боре повідомляє Артура Форбса, що замовлений товар був виготовлений ремісниками з дефектами, тому його довелося повернути. Він запевняє, що замовлено нове виробництво, а готовий асортимент буде надіслано приблизно на свято святого Михайла.

Бохосович пояснює затримку невдалим продажем меду під час ярмарку та тим, що мусив віддати його в борг. Він обіцяє розрахуватися з Форбсом і просить про підтримку сина в разі витрат на навчання.

Якуб Бохосович просить купця Артура Форбса про відтермінування строку сплати боргу через торговельні труднощі, спричинені ворожим нападом. Він також звертається з проханням заступитися перед батьком Форбса у Гданську за свого сина та про можливе переказування йому грошей за векселем.

Гетьман Ян Клеменс Браницький звертається до влади Львова з проханням про втручання на користь східних купців Лінхів. Він вимагає стягнути з львівського купця Ігнація Гречина повернення довіреної йому суми у понад три тисячі червоних злотих.

Купці Вільям і Джон Брауни дякують Артуру Форбсу за посередництво в завершенні справи з Ярошевським. Вони надсилають чергові листи до Ярошевського та Рупньовського з проханням терміново доправити їх через спеціального гінця за їхній кошт.

Йоган Брюс повідомляє Артура Форбса про успішну передачу листів панам Ейкенгедам та відправлення їх Якобом Томсоном до Гданська. Наприкінці листа передано вітання від дитини та своячки адресата.

Райнгольд Брусс дякує Артурові Форбсу за надіслану суму в 50 флоринів і підтверджує її отримання. Він також повідомляє про взяття ще 25 флоринів на потреби навчання пасинка в Кракові, просячи про врегулювання цих витрат.

Райнгольд Брусс повідомляє Артура Форбса, що цього разу він не в змозі стягнути належні кошти, та просить вибачити його і поставитися з розумінням. На завершення він бажає адресатові щасливої подорожі.

Рейнгольд Брусс торкається питання ваги відправленого товару та дякує Артуру Форбсу за виплату 30 флоринів Станіславу Голембіовському в Кракові. З метою врегулювання заборгованості він надсилає вексель для пред'явлення Яну Риче в Любліні.

Рейнгольд Брусс повідомляє Артура Форбса про отримання запізнілого листа з Кракова та про відправлення мисливського корделаса з деталями одягу. Він також дякує за виявлену честь і передає вітання від себе та своєї дружини.

Рейнгольд Брусс пояснює Артуру Форбсу причини затримки у сплаті боргу та бідкається на своє скрутне матеріальне становище. Він благає про терпіння й стриманість, аби його бідність не стала відомою загалу, обіцяючи заплатити негайно після стягнення грошей.