Каталог джерел

Дамієтський архієпископ Анджело Марія Рануцці відповідає на лист львівського бурмистра та райців, обіцяючи справедливий і прихильний розгляд справи тамтешнього цеху кушнірів. Він також запевняє міську владу в готовності допомогти в інших питаннях і зичить їй усілякого добра.

Король Сигізмунд II Август підтверджує давній звичай стягнення міськими брамниками у Львові плати у вигляді одного поліна дров та в'язки сіна чи соломи з кожного воза і саней, що в'їжджають до міста. Натомість вартові брам зобов'язані підтримувати чистоту проїздів і забезпечувати зручний в'їзд до Львова.

Канцлер Єжи Альбрехт Денгофф наказує владі Львова негайно виконати остаточне рішення третейського суду щодо стягнення боргу з міщанина Ласковського на користь брацлавського воєводи. Він закликає міських райців проігнорувати будь-які протекції боржника та задовольнити вимоги уповноваженого кредитора.

Перемишльський єпископ і великий коронний канцлер Єжи Альбрехт Денгофф, посилаючись на королівську волю, закликає львівський магістрат припинити опечатувати крамниці пані Афендикової та обмежувати свободу її торгівлі. Він застерігає міську владу, що відсутність реакції на повторне попередження призведе до передачі справи до суду.

Папа Юлій III сповіщає львівську капітулу про заміщення вакантної після смерті архієпископа Петра архієпископської кафедри у Львові Феліксом Ліґензою. Наказує капітулі прийняти обранця як свого батька й пастиря та коритися його розпорядженням.

Король Сигізмунд Август підтверджує у формі транссумпту чотири давніші королівські привілеї для міста Львова. Документ гарантує вилучення львівських міщан з-під чужих юрисдикцій і комісарських судів та звільняє львівських купців усіх обрядів від сплати мита, зокрема в Холмі, Белзі та Грубешеві.

Король Сигізмунд II Август встановлює порядок продажу у Львові мальвазійських та мускательних вин, привезених із Греції, зобов'язуючи іноземних купців виставляти їх на возах на ринковій площі впродовж чотирьох тижнів перед тим, як складати до підвалів міщан. Це розпорядження мало на меті припинити спекулятивні дії чужоземних торговців і запобігти штучному завищенню цін на напої.

Король Сигізмунд II Август підтверджує давніші привілеї королів Олександра та Сигізмунда I, що звільняють львівських міщан усіх обрядів від митних зборів на території всієї держави. Він наказує урядовцям та митникам неухильно дотримуватися цього імунітету під загрозою статутних покарань.

Король Сигізмунд Август присуджує місту Львову власність маєтку Брюховичі разом із млином та підтверджує міську юрисдикцію над селами Брюховичі й Голоско. Спадкоємцям Мартина Ганеля забезпечує право на отримання прибутків із маєтку Голоско зі збереженням традиційних шарварків на користь міста.

Автор нагадує про декларацію магістрату Львова щодо пробства та очікувану можливість отримати його після смерті отця Лозовського. Після смерті декана також потрібно знову розглянути справу деканату й попередню декларацію; автор згадує суфрагана, якого мали призначити деканом. Завершальне звертання адресоване шляхетним і поважним панам; підпис, імовірно, читається як «M. Rzewuski». Лист датовано Варшавою, 13 лютого 1763 року.

Подільський воєвода Михайло Жевуський дякує владі Львова за дотеперішню прихильність і знову рекомендує свого сина, ксьондза-абата, який претендує на львівське пробоство. Він запевняє у вдячності та молитвах за добробут райців в очікуванні на рішення архієпископського суду.

Подільський воєвода Міхал Жевуський поновлює прохання до бурмистра та райців Львова про надання вакантного львівського пробоства своєму синові, отцю абату. В обмін на прихильність він висловлює вдячність і готовність до всіляких послуг для міста.

Подільський воєвода Михайло Жевуський дякує львівському магістрату за надіслані вітання з нагоди світлого свята Воскресіння Господнього. У відповідь він висловлює міській владі взаємні побажання здоров'я та всілякого благополуччя.

Каєтан Забельський наводить розрахунок розподілу чиншу із сум, розміщених у перемишльських євреїв, і просить надіслати належні кошти, необхідні для будівельних робіт. Через обов'язки на будівництві він відмовляється від поїздки до Перемишля, радячи вжити судових заходів проти євреїв у консисторії.

Апостольський нунцій Джан Франческо Коммендоне відновлює гідність декана у митрополичій капітулі у Львові, наказуючи обирати декана з-поміж місцевих каноніків. Крім того, він інкорпорує до капітульного столу костел св. Івана за мурами Львова разом з усіма його маєтностями та прибутками, призначаючи їх на утримання цієї гідності.

Великий коронний канцлер Анджей Замойський наказує львівському магістрату негайно розглянути та вирішити справи пані Бєньчевської щодо кам'яниці та фільварку. При цьому він дорікає райцям, що не бачить жодних підстав для тривалого зволікання судового процесу.

Ян Замойський звертається до бурмистра та райців Львова з проханням прихильно розглянути права, представлені міщанином Михайлом Греком та його товаришами. Він закликає зберегти за ними ці права, якщо це не шкодить привілеям міста.

Гетьман Ян Замойський дякує бурмистрові та райцям Львова за виготовлення й дарування зображень Розп'яття та Воскресіння для костелу в Замості. Він запевняє міську владу в молитвах, що підносяться за них, і висловлює готовність віддячити за виявлену прихильність.

Валентій Зеленський надсилає новорічні привітання й нагадує про свої давні правничі послуги, надані адресатові у Кракові. Він просить про заступництво перед львівським магістратом у справі призначення на посаду прокурора з цивільних справ.

Документ засвідчує договір обміну лугової ділянки на садибну/садову ділянку в Тельве-Інферіоре, укладений між П'єтро Буффою, який діяв також від імені свого брата Джованні Баттісти, та Джованні де Дзанцотто. Контракт регулює передачу права власності на обидва об'єкти нерухомості разом із цесією та суброгацією чиншів, а також грошових і зернових рент, якими вони були обтяжені.

Король Стефан Баторій підтверджує та затверджує права, артикули та привілеї цеху кравців міста Львова, надані первісно королем Сигізмундом I Старим.

Настоятель львівського конвенту тринітаріїв, бр. Ян від Різдва, звертається до влади Львова з проханням надати ділянку землі між міськими мурами та монастирем для будівництва нового храму, фундованого Зофією Клонською. Він запевняє, що зведення мурів не завадить публічному проходу, а ченці невпинно молитимуться за добробут міста.

Король Стефан Баторій вирішує спір між вірменською громадою та магістратом міста Львова, надаючи вірменам рівні з іншими міщанами права в галузі торгівлі, ремесла та користування міськими вольностями. Документ водночас гарантує збереження окремих звичаєвих прав і власного судочинства вірменської громади.

Ян Камоцький описує Яну Яблоновському політичні настрої в Парижі, підтверджує укладення миру із Савойєю та приготування до прибуття савойської принцеси. Він також повідомляє про пересування військ у Каталонії та Фландрії і сповіщає про відправлення медичного трактату для гетьмана Яблоновського.

Папа Григорій XIII повідомляє васалів Львівської церкви про призначення Яна Димітра Соліковського на посаду архієпископа після кончини архієпископа Яна. Він наказує їм прийняти нового пастиря з належною пошаною, а також зберігати вірність і виконувати звичні повинності під загрозою церковних кар.

Альчід Каттіні звертається до канцлера Яна Малаховського з проханням наказати львівському магістрату виплатити борг у розмірі 330 червоних золотих разом із відсотками з майна покійного камердинера Естри. Автор меморіалу наголошує, що його боргова вимога виникла до одруження боржника і повинна мати першість перед записом на користь удови.

Документ трансумує та підтверджує сеймовий вирок короля Стефана Баторія, що вирішує суперечку між владою міста Львова та львівським старостою Миколаєм Гербуртом. Король обмежує кількість ремісників під старостинською юрисдикцією, забороняє утримувати шинки й заводити новий торг на підзамчому передмісті, а також підтверджує давні привілеї міщан щодо торгівлі сіллю та рибою, звільнення від мит і торгових зборів, а також випасу худоби й користування королівськими лісами.

Керівництво римського архібратства при церкві Санта-Марія-сопра-Мінерва здійснює трансумпт булли папи Григорія XIII від 1573 року та на прохання львівського архієпископа надає містяться в ній відпусти Братству Пресвятого Сакраменту при катедрі у Львові. Документ підтверджує право членів львівського братства користуватися духовними привілеями, належними римському братству.

Папа Сикст V на прохання архієпископа Яна Димитра Соліковського та громади Львова збагачує міський герб, додаючи до зображення лева три пагорби та зірку з власного родового герба. Документ уповноважує міську владу вільно розміщувати й компонувати нову емблему залежно від потреб і обставин.

Львівський архієпископ Ян Димітр Соліковський разом із катедральною капітулою встановлює та наново фундує уряд війта в містечку Дунаїв, довіряючи його шляхтичу Мартину Жабці та його наступникам. Документ надає війтові юрисдикцію за магдебурзьким правом, а також упосаження, що включає два лани землі з луками, парцелу під війтівський двір, третій гріш із судових штрафів і право варити пиво та ловити рибу.

Францішек Коллер завершує лист до влади Львова формулою пошани. У приписці він зазначає, що отримав від синдика окремо вказану суму 76 флоринів і 46 крейцерів, тож її більше не потрібно додатково враховувати в розрахунках.

Цісарсько-королівський агент Францішек Коллер повідомляє владу Львова про сприятливу резолюцію Найвищої ради юстиції у справі проти пана де Вітовського та просить розпорядження щодо покриття канцелярських і поштових зборів, необхідних для відправлення декрету. Він також дякує за піврічну винагороду і підтверджує проведення розрахунків із синдиком.

Король Сигізмунд III Ваза, затверджуючи угоду львівської капітули з міською владою, передає бурмистрові та райцям Львова королівське право патронату й презентації вченого священнослужителя на львівську митрополичу канонію. Водночас він наказує архієпископові Яну Димітру Соліковському здійснювати інвеституру кандидатів, представлених магістратом.

Король Сигізмунд III Ваза затверджує і трансумує акт комісії королівських ревізорів 1592 року, що встановлює проходження меж і насипання межових копців між королівським селом Сокільники, належним до Львівського староства, та міськими маєтностями Львова під назвою Кульпарків.

Король Сигізмунд III Ваза роз'яснює привілей Стефана Баторія, уточнюючи правила торгівлі сукном, шинкування напоїв та ліміт дозволених вірменських ремісників у Львові. Документ підтверджує права обох націй на торгівлю, визначаючи вірменам межі кравецької, шинкарської та ремісничої діяльності під загрозою грошового штрафу.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує угоду, укладену між міською радою та громадою Львова у справах управління фінансами, міських прибутків, порядку обрання і вакансій райців та торговельних прав. При цьому монарх вносить застереження щодо частоти зборів поспільства, контролю ввезених товарів та прав райців, які складають повноваження.

Львівський архієпископ Ян Замойський затверджує нову фундацію пребенди шостого мансіонарія при Львівській катедрі, встановлену аптекарем Мацеєм Ясліковським та його дружиною Мартою з Пайончків. Утримання мансіонарія забезпечено на половині кам'яниці Пайончковської у Львові сумою 400 польських злотих із річним видеркафовим чиншем у розмірі 24 злотих.

Король Сигізмунд III Ваза приєднує препозитуру в Буську до відновленого при Львівській катедрі уряду архідиякона з метою забезпечення йому належного утримання. Водночас монарх відмовляється від королівського права патронату над цією препозитурою на користь львівського архієпископа та капітули.

Каєтан Крісталліні пропонує владі Львова надіслати до Рима 100 дукатів для виплати вдові покійного Франциска Стефаноні в обмін на повернення міських документів. Він також пропонує свої юридичні послуги при Римській курії.

Кс. Ян Барановський, львівський архідиякон, продає половину свого новозбудованого будинку у Львові Фабіану Григлевичу та його дружині за 150 польських злотих. Документ визначає умови користування ділянкою та покладає на покупців обов'язок щороку сплачувати 5 злотих чиншу на поминальну службу за упокій душі видавця акта.

Львівський канонік і проповідник Войцех Бельчинський продає міщанину Войцеху Мадешовичу та його дружині Анні крамницю і дві ділянки на проповідницькому ґрунті з правом забудови та шинкування. Покупці зобов'язуються виплачувати щорічний чинш у розмірі десяти польських злотих на день святого Мартина та підпорядковуються юрисдикції проповідника.

Папа Урбан VIII доручає краківському, кам'янецькому та лаодикійському офіціалам розглянути апеляцію фіскального промотора львівської курії на вирок апостольського нунція у спорі з райцями та поспільством Львова. Делеговані судді отримують повноваження дослідити справу, ухвалити остаточний вирок та застосовувати канонічні санкції.

Папа Урбан VIII дозволяє номінанту Станіславу Ґроховському прийняти єпископську хіротонію (сакру) з рук будь-якого католицького єпископа, який перебуває в єдності з Апостольським Престолом, за умови попереднього складання присяги на вірність. Документ містить повний текст (роту) присяги, яку складає новопризначений львівський архієпископ.

Король Владислав IV Ваза підтверджує та схвалює документ про заснування та надання права патронату над шпиталем св. Лазаря на львівському передмісті, виданий провізорами та старшими Братства Вервиці Пресвятої Діви Марії.

Примас Владислав Лубенський повідомляє львівський магістрат про вступ на посаду примаса та передачу управління архієпархією капітулі, запевняючи у своїй пам'яті й прихильності до міста. Він також сповіщає про призначення комісарів у справах зруйнованих львівських кам'яниць і молиться за гідного наступника на митрополичому престолі.

Львівський архієпископ і номінант на примаса Владислав Лубенський дякує владі Львова за привітання з нагоди підвищення та великодні побажання, шкодуючи про неможливість особистого прощання. Він також повідомляє про створення комісії для врегулювання й поміркованого зниження міських церковних чиншів відповідно до розпорядження з Рима.

Примас Владислав Лубенський прощається з магістратом Львова у зв'язку зі вступом на посаду примаса, запевняючи у своїй незмінній прихильності до міста. Він повідомляє про передачу управління архідієцезією кафедральним прелатам, призначення комісарів у справах зруйнованих кам'яниць та про молитву за гідного наступника на митрополичій кафедрі.

Примас Владислав Александер Лубенський дякує владі міста Львова за надіслані новорічні привітання. Він висловлює взаємні побажання благополуччя та Божого благословення для райців та всіх жителів міста.

Примас Владислав Александр Лубенський дякує магістрату та жителям Львова за надіслані віншування з нагоди Нового року. Він висловлює взаємні побажання добробуту та запевняє у своїй незмінній прихильності.

Примас Владислав Александер Лубенський дякує владі міста Львова за надіслані вітання з нагоди Воскресіння Господнього. Натомість він обіцяє молитися за процвітання міста, здоров'я райців та уділяє їм архіпастирське благословення.