Каталог джерел

Арно інформує волинського воєводу про розмову з королевою Марією Казимирою щодо претензій до суфрагана, а також про відсутність надісланого монархині розлогого листа. Він також повідомляє про стан здоров'я королеви, тривожні вісті зі Львова та поїздку королевичів із Парижа.

Арно повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про намір доповісти королеві про його лист, а також про ретельне відправлення кореспонденції до Парижа й листа до великої канцлерки. У доданій записці він підтверджує, що вже склав звіт королеві, поки та писала до краківського каштеляна.

Граф де Бетюн просить, щоб адресат задовольнився з цією поштою його доброю волею, і запевняє у своїй відданості. Причина обмеження обсягу листа залишається частково нерозбірливою.

Де Балюз дякує воєводині за пам'ять, висловлену в листі її чоловіка. Передає щирі вітання від хворої маркізи де Бетюн.

Ж. Ґ. де Балюз повідомляє руському воєводі про чутки щодо евакуації Кам'янця-Подільського, а також передає вісті про смерть короля Данії та канцлера Франції. Він згадує і про можливі призначення на посади в Парижі та переказує вітання від маркізи де Бетюн.

Ж. Ґ. де Балюз надсилає Яну Станіславу Яблоновському кореспонденцію від маркізи де Бетюн та повідомлення про захоплення іспанських галеонів зі сріблом. Він також сповіщає про непідтверджену звістку щодо відмови курфюрста Баварії від претензій на польську корону на користь підтримуваного Францією принца де Конті.

Де Балюз описує фінансові труднощі маркізи де Бетюн та непевні відомості про подорож її синів. Він повідомляє про можливе визнання короля Іспанії Нідерландами, повернення короля до Варшави та очікування результатів переговорів із царем і Швецією.

Автор тішиться з отримання пакунка й повідомляє про відправлення кореспонденції до маркізи та єзуїтів. Він переказує новини про послів у Відні, союз Португалії з Іспанією та небажання англійського парламенту схвалити нові набори війська.

Автор радить адресатові щодо подорожі, грошей, карети, слуг і подарунків. Рекомендує йому прихилити до себе французький двір через вияв поваги до монарха й уникнення критики кандидата на минулих виборах. Наголошує на допомозі маркізи де Бетюн.

Автор пояснює своє мовчання поїздкою до Ловича та відсутністю листів від маркізи де Бетюн. Він бажає воєводині здоров'я у 1702 році, повідомляє про очікування її приїзду та згадує самотню литовську маршалкову.

Ж. Ґ. де Балюз дякує волинському воєводі за підтримку королеви та повідомляє новини про цісарську дипломатичну місію в Турині й чутки про загальний мир. Він також сповіщає про безуспішне бомбардування Сен-Мартен-де-Ре союзним флотом.

Жан-Жеро де Балюз повідомляє руському воєводі про відправлення листів до Парижа та передає лист від пані маркізи. Він також звертається з проханням використовувати легший папір через високу вартість поштових відправлень.

Ж. Ґ. де Балюз повідомляє Яблоновському про відсутність свіжих новин, надсилаючи лише статтю з гамбурзької газети. Він також висловлює адресатові та його дружині привітання з нагоди прийдешнього нового року.

Автор нагадує поради щодо подорожі, повідомляє про весілля канцлерівни та рекомендує молодого шляхтича, за якого клопочеться маркіза де Бетюн. Знову згадує непідтверджену звістку про страту Водемона.

Автор з’ясовує справу невідправлених листів до маркізи де Бетюн та замовлення дзеркал. Повідомляє про від’їзд французького посла до короля в Біржах, чутки про повернення двору та мир зі Швецією, а також висловлює побоювання щодо внутрішнього становища.

Де Балюз ще не отримав нової пошти, тому переказує непідтверджені новини про перемир'я в Гольштейні та долю Водемона. Він обговорює заплановане весілля доньки канцлера і запрошує адресата до Варшави.

Ж. Ґ. де Балюз надсилає Яну Станіславу Яблоновському вісті про хоробрість герцога Савойського під К’ярі. Він також повідомляє про смерть англійського короля Якова II та визнання принца Уельського його наступником французьким двором.

Де Балюз радіє поліпшенню стосунків адресата з королевою. Він передає версію заяв страчених учасників змови проти Вільгельма Оранського, запозичену з голландської газети, та захищає Якова II і Францію від звинувачень у співучасті. Згадує маневри французьких флотів, а також стан здоров'я короля та відкладений від'їзд двору на Русь.

Ж. Ґ. де Балюз повідомляє волинському воєводі про умови мирного договору між Францією та Савоєю й оцінює його військово-політичні наслідки. Він також сповіщає про жалобу через смерть архієпископа Кельнського, роззброєння англійських кораблів та успіхи корсарів із Сен-Мало.

Автор висловлює радість з приводу одужання воєводини. Він пояснює відсутність кореспонденції від маркізи де Бетюн і запевняє, що її син отримав гроші та мав намір повернутися до Франції.

Маркіз де Бетюн засвідчує львівським райцям, що капітан литовського війська Єжи Люво де ла Гавенн є єдиним рідним братом і спадкоємцем покійного капітана коронного війська Клавдія Люво де ла Шома. Він звертається з проханням невідкладно передати йому все майно, що залишилося після померлого.

Маркіза просить зятя прийняти молодого шляхтича, сина її незаможної подруги. Вона вихваляє його виховання, знання математики та фортифікації; юнак цікавиться мовами й чужими країнами. Посередником у цій справі має виступити пан де Балюс.

Маркіза відповідає зятеві після передчасних пологів доньки та смерті їхньої дитини. Вона просить про опіку та частіші звістки. Також описує власні нездужання, сильний хрип і неможливість підвестися з ліжка.

Маркіза де Бетюн дякує своєму зятеві Яну Станіславу Яблоновському за лист і висловлює велику радість із приводу його подружнього щастя з її донькою. Вона запевняє його у своїй незмінній материнській ніжності та прихильності до обох із подружжя.

У відповідь на лист від 15 серпня маркіза хвалить почуття зятя до дружини та королеви. Вона ставить повноту своєї прихильності в залежність від їхньої непохитності; закликає його до родинної єдності та відстоювання інтересів королеви.

Радість від повернення зятя та пологів доньки поєднується з турботою про портрети й посилки. Маркіза просить протидіяти крокам, вигідним цісарю за рахунок Франції, і надсилати листи, які можна було б показати при дворі. Вона докоряє зятю за замовчування слів королеви щодо неї.

Маркіза передає лист через Самуеля. Після спільної втрати вона просить зятя полегшити страждання королеви, а також засвідчити їй вдячність і відданість її інтересам.

Маркіза надсилає доньці листа через панів де Лафореста та Брюжера. Просить частіше писати, передає вітання великому генералові, чоловікові та дітям адресатки. Повідомляє про підвищення своєї пенсії королем на 5000 ліврів.

Маркіза отримала єдиний після від'їзду лист зятя з Рима і занепокоїлася через пригоду, що трапилася з ним у горах. Вона не має звісток від доньки й припускає, що та могла народити в дорозі. Повідомляє про намір переслати лист короля та лист де Ла Тура через купців.

Маріанна Вельопольська дякує руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському за виявлену прихильність і висловлює занепокоєння станом здоров'я племінниці. Вона також передає вітання від близьких і запевняє, що з нетерпінням очікує на швидку зустріч.

Габріель Виговський повідомляє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про віднайдення та ремонт його каретки, відправлення якої, однак, заблокував пан де Бетюн. Він також просить про підтримку для брата, котрий веде переговори з коронним хорунжим.

Де Віллар повідомляє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про передачу йому через довіреного посланця листа від пана Дюпона. Він також пропонує своє посередництво у відправленні відповіді та запевняє у готовності до подальших послуг.

Ж. де Гарсталь звертається до волинського воєводи Яна Яблоновського з проханням про заступництво перед його батьком, каштеляном краківським, з огляду на ворожі дії та фінансові претензії з боку герцога курляндського. Він також запевняє адресата у своїй незмінній повазі та відданості всьому родові Яблоновських.

Маркіз д’Аркієн висловлює глибоке занепокоєння через невтішні звістки про стан здоров'я племінниці, які отримав від краківського каштеляна. Він палко просить волинського воєводу Яна Станіслава Яблоновського надіслати найсвіжіші новини про неї.

Відправник повідомляє Йоанну Доміцелу Яблоновську про поїздку пані маршалкової та своєї сестри до Коцька на кількатижневе перебування. Він заохочує адресатку зробити їм сюрприз і приїхати на спільну зустріч на півдорозі.

Анна Дольська висловлює Янові Яблоновському та його дружині глибоке співчуття з приводу смерті їхнього сина Франка, молячись про Божу розраду в їхньому смутку. Лист завершується запевненнями у пам'яті та вітаннями іншим близьким.

Анна Дольська непокоїться через відсутність звісток про здоров'я подружжя Яблоновських і висловлює готовність негайно приїхати, щоб допомогти братовій під час наближення зимових пологів. Вона просить адресата повідомити очікуваний термін пологів, аби вона могла узгодити плани своєї поїздки до Львова.

Францішек Лупіс повідомляє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про зусилля, докладені в Парижі задля отримання картин від художника де Труа. Він пояснює, що через затягування роботи майстром і свіжість полотен не зміг особисто їх забрати, але сподівається, що їх надішлють з наступним транспортом.

Анна Потоцька повідомляє волинського воєводу Яна Яблоновського, що не має претензій до шкіпера за взяття його речей на свої судна. Вона додає, що, бажаючи зробити йому послугу, наказала перевезти цей вантаж власними кіньми безпосередньо до Львова.

Михайло Сапега висловлює радість з приводу щасливого одужання руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського та його дружини, надсилаючи вітання й уклін каштеляну/воєводі краківському. Він також згадує про власні фінансові труднощі та підірване здоров'я.

Михайло Сапега пише з Варшави до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського з проханням вплинути на краківського каштеляна. При цьому він звертає увагу на драматичне становище Речі Посполитої, яка опинилася на межі загибелі.

Марія Кристина Сапежина висловлює радість з приводу щасливих пологів сестри й дякує Янові Станіславу Яблоновському за прихильність та співчуття щодо переслідувань, яких зазнає дім Сапегів. Вона також звертається з проханням передати надіслану для неї королевою посилку.

Миколай Яблоновський розповідає руському воєводі Яну Яблоновському про щоденні події у Львові, зокрема про візит ченця, який повернувся з Персії, та звістки про здоров'я великого коронного маршалка. Він також згадує про листи від віленського воєводи, вступ брата капітана Домбровського до бернардинів і смерть винуватця бунту в Олешичах.