Каталог джерел

Документ підтверджує та інкорпорує запис львівського міщанина Петра Стрижка, який передав свій будинок на забезпечення польського проповідника при митрополичій кафедрі у Львові. Проповідник водночас був зобов'язаний відправляти дві щотижневі меси у фундованій жертводавцем каплиці над катедральною брамою.

Львівський архієпископ Бернард Вільчек затверджує надання канонії та проповідницької пребенди магістру Станіславу з Кракова, а також долучає до її посагу 300 флоринів за записом міщанина Петра Стричка. Акт детально регламентує проповідницькі обов’язки, умови екзаменування й резиденції та забороняє обмін цього бенефіція на інший.

Ректор Бєгачевич направляє магістрату Львова професора Підгаєцького як кандидата на посаду синдика у відповідь на прохання міста. Він рекомендує його за належні здібності й очікує відповідного ставлення та винагороди.

Львівський архієпископ Бернард Вільчек еригує в митрополичій катедрі у Львові вівтар св. Варфоломія Апостола, фундований Ельжбетою, вдовою львівського каштеляна Юрія Струмила з Дмошина. Фундація забезпечується прибутками з вірменської лазні на підставі трансумованих привілеїв короля Яна Ольбрахта від 1494 та 1497 років.

Львівський архієпископ Бернард Вільчек підтверджує заснування та забезпечення вівтаря у Львівській катедрі, здійснене деканом Яном Кровицьким. Забезпечення становить річний чинш у розмірі 22 флоринів, викуплений у влади Львова на маєтностях села Двориська, трансумований у тексті документа.

Львівський архієпископ Бернард Вільчек посвідчує угоду між львівською катедральною капітулою та препозитом Станіславом Вільчеком щодо надання йому пожиттєво першого місця в церкві, капітулі та за столом як каноніку. Домовленість застерігає права майбутніх наступників на львівській препозитурі домагатися своїх повноважень.

Бонавентура посвідчує передачу львівському каноніку реліквій мучеників із римських катакомб біля церкви святого Панкратія. Він просить місцевих ординаріїв засвідчити їхню автентичність для прилюдного вшанування. Частина імен залишається непевною.

Гетьман Ян Клеменс Браницький повідомляє владу Львова про призначення військової комісії для вирішення суперечки з хорунжим Коцом. Він також закликає розквартирувати гарнізон усередині міських мурів, аргументуючи це потребами безпеки та захистом вояків від труднощів постою на передмістях.

Семен Білецький надсилає Мацею Гайдеру побажання та скромний дарунок із Варшави, повідомляючи про покращення стану здоров'я короля Владислава IV. Він також сповіщає про урочисту зустріч королеви Людовіки Марії Гонзаги в Гданську та її швидке повернення до неділі Laetare.

Семен Білецький сповіщає Мацея Гайдера про придворні новини щодо швидкого прибуття королеви Луїзи Марії до Польщі та запланованих урочистостей у Ґданську й Варшаві. Також переказує домовленості з паном Періном щодо розв'язання суперечки про перли панни Цецилії.

Семен Білецький висловлює глибоке обурення майновими домаганнями панни Курцій та відкидає її претензії на спадщину, наголошуючи на правах власного сина. Він також критикує надіслану Мацеєм Гайдером дефектну квитанцію на суму дві тисячі флоринів і вимагає скласти належний канцелярійний документ, який убезпечить від майбутніх претензій.

Семен Білецький повідомляє львівського райцю Мацея Гайдера про несподівану кончину Лоренца Феєра у Варшаві внаслідок невдалого кровопускання, через що покійний не встиг скласти заповіт. Він також обговорює поточні фінансові справи, питання передачі коштів панні Куртіці та долю залишеного майна.

Семен Білецький дякує райці Мацею Гайдеру за надіслані товари, розраховується за фінансовими зобов'язаннями та сповіщає про відправлення варецького пива й інших подарунків. Також повідомляє про хворобу короля Владислава IV та очікування звісток із Гданська про королеву.

Примас обіцяє втрутитися перед єзуїтами, нунцієм і єпископами щодо учнів, які порушують спокій. Він пояснює обмеження власної юрисдикції та просить Львів вислати представника на конвокацію.

Львівський архієпископ Бернард Вільчек затверджує дарування мурованого будиночка біля кафедрального цвинтаря, здійснене вівтаристом Матеєм Крогулича зі Стрижева на користь львівських бурмистра та райців як опікунів вівтаря св. Марії фундації Станіслава Малдрика. Натомість кожен наступний вівтарист зобов'язувався довічно правити меси за душу дарувальника, його батьків та друзів.

Маріанна Велопольська дякує руському воєводі за надіслані реліквії від королеви та просить детальні відомості про його колишнє навчання в колегіумі у Франції та пов'язані з цим витрати. Вона також повідомляє поточні світські новини з Варшави, зокрема про жалобу мальборкської воєводини та майнові позови проти віленської воєводини.

Маріанна Велопольська вітає Яна Станіслава Яблоновського з радісною звісткою та бажає його дружині швидкого одужання після пологів. Вона також заохочує подружжя приїхати до Варшави на прийдешній карнавал.

Маріанна Вєлопольська дякує руському воєводі за надіслані відомості про колегіум, до якого вона таємно планує віддати сина, котрий марнує час. Вона також висловлює радість з приводу очікуваної невдовзі зустрічі з адресатом та своєю племінницею.

Велопольська просить про полегшення щодо гіберни для Новоторзького староства, обтяженого вже трьома хоругвами та сповіщеного про четверту. У приписці вона переказує повідомлення про затримання поляків у Франції.

Маріанна Велопольська дякує Яну Станіславу Яблоновському за пам'ять і висловлює полегшення з приводу покращення стану здоров'я племінниці після нещасного випадку. Вона також просить дізнатися в монастирі його тітки про дівчину, вправну у вишиванні гобеленовим швом.

Маріанна Велопольська вітає Яна Станіслава Яблоновського зі щасливими пологами дружини та безпечною подорожжю, висловлюючи полегшення після періоду тривоги. Вона також згадує про нещастя, що спіткало рід Сапегів, із занепокоєнням передбачаючи, що прийдешні політичні негаразди незабаром торкнуться всіх.

Маріанна Вельопольська дякує руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському за виявлену прихильність і висловлює занепокоєння станом здоров'я племінниці. Вона також передає вітання від близьких і запевняє, що з нетерпінням очікує на швидку зустріч.

Король Сигізмунд I переводить село Жидатичі, що належить до митрополичої капітули у Львові, із земського права на церковне. Водночас він звільняє цей маєток від обов'язку військових походів, податкових поборів та всіх інших повинностей світського права.

Король Сигізмунд I підтверджує купівлю ділянки у Львові, здійснену львівською митрополичою капітулою у священника Антонія Клопота. Монарх надає придбаній нерухомості церковний імунітет і звільняє її від усіх податків та світських повинностей.

Міхал Вижицький надсилає руському воєводі Станіславу Яну Яблоновському урочисті новорічні вітання. Він також повідомляє про очікування двору та королеви на прибуття Яна III Собеського й про виїзди достойників на зустріч монарху.

М. Вижицький повідомляє руському воєводі про заходи Августа II щодо припинення конфлікту в Литві, плани скликання пацифікаційного сейму, а також про підпорядкування Сапегів і Любомирських волі монарха за триваючого спротиву примаса Радзійовського. Він також інформує про настрої у війську, тяготи, пов'язані з перебуванням саксонських військ, та поточні придворні й дипломатичні події.

Міхал Вижицький сповіщає волинського воєводу про ситуацію у Варшаві, зокрема про тиск на королеву-вдову з вимогою поступитися владою та повернути маєтки й коштовність. Він також згадує про інтриги примаса, прибуття литовського підскарбія та столичні чутки.

Михайло Вижицький повідомляє волинського воєводу Яна Клеменса Браницького про раптову кончину короля Яна III Собеського та про скорботу, яку той по собі залишив. Він також сповіщає про перші заходи угруповань королеви та королевича Якуба й про сенаторів, які з'їжджаються до Варшави перед радою та конвокацією.

Канонік Станіслав зі Львова, діючи за повноваженням графа Латеранського палацу Павла де Бланка, призначає клірика Яна, сина Юрія зі Львова, публічним нотаріусом і звичайним суддею. Після прийняття присяги на вірність документ надає призначеному повні повноваження укладати автентичні правові акти.

Король Сигізмунд I Старий на вальному сеймі в Кракові навічно надає місту Львову право стягувати торговий збір із кожного воза з товарами, наданий колись тимчасово королем Яном Ольбрахтом. Отримані в такий спосіб прибутки призначаються на відновлення та утримання міських укріплень.

Львівський підкоморій Войцех Старжеховський засвідчує насипання межових копців і правове встановлення меж між маєтностями львівської капітули (Жидатичі), Михайла Хоментовського (Дубляни) та Софії Гинкової (Сороки). За порушення недоторканності визначених меж сторони встановили вадій у розмірі ста гривень.

Король Сигізмунд I Старий дозволяє владі Львова спорудити білильню на міських землях із застереженням, що доходи з неї призначатимуться виключно на зміцнення та ремонт міських фортифікацій. Монарх гарантує місту виняткове право на ведення такого підприємства в околиці, забороняючи спорудження конкуруючих білилень.

Король Сигізмунд I надає місту Львову вічне та спадкове право на третю мірку з королівського солодового млина Зимна Вода за Краківською брамою, зберігаючи дві мірки для королівського скарбу. Документ скасовує будь-які можливі майбутні спроби викупу млина монархом або третіми особами та захищає права міщан.

Миколай Одновський Гербурт з Фульштина, перемишльський каштелян і генеральний руський староста, фундує та забезпечує колегію п'яти мансіонаріїв при головному вівтарі Львівської катедри. Він забезпечує їхнє утримання на своїх маєтках Гряда і Грибовичі та покладає на них літургійні обов'язки, зокрема відправлення офіцію та меси про Пресвяту Діву Марію.

Король Сигізмунд I Старий затверджує відмову влади Любліна від судового позову проти Львова у справі затримання купців, які прямували на люблінські ярмарки. Монарх звільняє львівських міщан від будь-яких претензій, а також підтверджує львівське право складу та інші торговельні привілеї.

Львівський архієпископ Петро Стажеховський затверджує фундаційний документ перемишльського каштеляна і генерального руського старости Миколая Гербурта Одновського, що засновує та забезпечує колегію з п’яти мансіонаріїв при головному вівтарі Львівської катедри.

Автор просить надіслати квитанції на 38 та 60 злотих і свідоцтво про добропорядне перебування у Львові. Документи та підтримка потрібні йому в суперечці про 300 злотих.

Львівський архієпископ Петро Стажеховський підтверджує та затверджує ординаріатною владою привілей короля Сигізмунда I, що передає райцям міста Львова вічне та безвідкличне право патронату і презенти препозитури шпитального костелу Святого Духа у Львові. Акт видано після попереднього едиктального виклику ймовірних опонентів та констатації їхньої невиправданої неявки.

Король Сигізмунд I Старий на прохання влади міста Львова підтверджує давніші акти розмежування 1462 та 1485 років між львівськими землями та спадковим селом Зимна Вода. Документ надає вічної юридичної сили встановленій лінії кордону та зобов’язанню вічного мовчання, накладеному на давніх претендентів.

Король Сигізмунд II Август підтверджує та відновлює всі дотеперішні права, привілеї, імунітети та маєтності, надані місту Львову його попередниками та ним самим. Водночас бере міщан та їхнє майно під королівську опіку, забороняючи накладати нові тягарі та порушувати межі міської юрисдикції.

Король Сигізмунд II Август підтверджує львівському архієпископу Петру Стажеховському, капітулі та духовенству митрополичого костелу у Львові всі права, привілеї, вольності й імунітети, надані його попередниками. Це підтвердження відбулося на вальному сеймі в Пйотркуві на виконання монаршої коронаційної присяги.

Король Сигізмунд II Август підтверджує привілей свого батька Сигізмунда I Старого від 1546 року, який надає бурмистрові та райцям міста Львова вічне право патронату й презентації препозита костелу та шпиталю Святого Духа у Львові. Документ скасовує всі суперечні з цим надання й наказує львівському архієпископу інституювати кандидата, представленого міською владою.

Король Сигізмунд II Август підтверджує старшинам та громаді львівських вірмен усі права, привілеї, вольності, імунітети та давні звичаї, надані його попередниками, зокрема королем Сигізмундом I Старим.

Дамієтський архієпископ Анджело Марія Рануцці відповідає на лист львівського бурмистра та райців, обіцяючи справедливий і прихильний розгляд справи тамтешнього цеху кушнірів. Він також запевняє міську владу в готовності допомогти в інших питаннях і зичить їй усілякого добра.

Маркіз д'Арк'єн висловлює жаль через відсутність підтримки з боку гетьмана Станіслава Яна Яблоновського в суперечці щодо староства, на яку він сподівався з огляду на родинні зв'язки. Проте він запевняє адресата, що сам упорається з претензіями узурпаторів, зауважуючи, що можливі поступки вдарять передусім по майбутніх володарях цих маєтностей.

Богуслав Ернест Денгофф сповіщає волинського воєводу про перешкоди у передачі його листа заклопотаній королеві та про розмову каліського воєводи з монархинею. Він запевняє у повній готовності до подальших послуг і висловлює повагу воєводі, каштелянові та волинській воєводині.

Перемишльський єпископ і канцлер Єжи Альбрехт Денгофф просить руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про заступництво перед краківським каштеляном у справі звільнення Радимна та маєтностей Ілоцького пробоства від зимових леж (постоїв). Посилаючись на родинні зв'язки та власну прихильність до війська, він запевняє у своєчасній сплаті належних сум.

Анна Дольська вітає брата, гетьмана Станіслава Яна Яблоновського, зі щасливим розродженням дружини та народженням сина, бажаючи йому дочекатися правнуків. Вона також передає йому повноваження та цілковиту свободу рішень у майнових справах осиротілого жидачівського старости, довіряючи його добробут опіці брата.

Анна Дольська повідомляє брата Станіслава Яна Яблоновського про перебування на весіллі у Львові та добре здоров'я братової. Розпитує про швидкий приїзд адресата та сповіщає про прибуття свого сина Станіслава.

Анна Дольська непокоїться через відсутність звісток про здоров'я подружжя Яблоновських і висловлює готовність негайно приїхати, щоб допомогти братовій під час наближення зимових пологів. Вона просить адресата повідомити очікуваний термін пологів, аби вона могла узгодити плани своєї поїздки до Львова.