Каталог джерел

Міська влада, цехмістри та все поспільство Львова складають омаж і присягу на вірність королю Владиславу Ягайлу, а після його смерті — його синові Владиславу або дочці Ядвізі. Вони також зобов'язуються коритися королеві Софії та великому князю Вітовту як призначеним опікунам малолітнього королевича.

Папа Мартин V доручає сандомирському деканові оголосити про відлучення від церкви (екскомуніку) львівських міщан за напад на клірика Марка з Косцяна, доки вони не відшкодують збитків потерпілому та не вирушать до Апостольського Престолу по розгрішення. Він також наказує під загрозою церковних кар примусити можливих свідків події дати свідчення.

Миколай з Михайлова, воєвода сандомирський і староста краківський, засвідчує, що шляхетний Михайло Довгий із Черлян зобов'язався сплатити львівським райцям борг краківського митника Марка в розмірі 45 гривень празьких грошів. Сплата має відбутися до свята св. Маргарити під загрозою договірної кари.

Перед лицем ворога, що наближається до міста, райці Львова просять грабовецького старосту Марека Матчинського про підтримку перед коронним великим гетьманом. Вони прагнуть введення жовнірів із підготовленими коштами на їхнє утримання, доброго коменданта та допомоги в закупівлі амуніції й провізії, зокрема з міського чопового та шинкового зборів. Також просять про листи до земських урядовців, аби ті невідкладно видали податки на нагальні потреби міста.

Суддя Ґюнтер із Сеняви та підсудок Ян із Вишні засвідчують, що Ян із Зимної Води визнав борг перед Єжи, сином покійного Фридерика, і записав йому під заставу половину села Зимна Вода разом із млином і корчмою терміном на шість років. Документ визначає умови користування маєтком, термін і правила повернення грошової суми та обов'язок захисту прав кредитора на заставлені маєтності.

Бурмистр і райці Яворова звертаються до ради міста Львова з проханням надіслати через гінця судове рішення в апеляційній справі, що розглядається між Григорієм Боболевичем та бондарем Марком Воскобійником. При цьому вони передають традиційні сусідські вітання та запевнення у зичливості.

Йоганн Фрідріх Бекер виправдовується перед Артуром Форбсом за затримку в розрахунках і запевняє у якнайшвидшому врегулюванні заборгованості, посилаючись на труднощі з отриманням готівки. Він також повідомляє про постачання олесницького сукна, відсутність Лорера та переговори, що тривають щодо спірних фінансових претензій.

Львівський архієпископ Петро Стажеховський здійснює облату й транссумпцію документа примаса Яна Латальського з бреве папи Павла III від 1538 року. Акт підтверджує вилучення братів жебручих орденів у Королівстві Польському з-під юрисдикції дієцезальних єпископів і забороняє порушувати їхні привілеї.

Сестри Францішека Глоговського звітують братові про польові роботи, хід посівної та господарські труднощі, спричинені непокорою селян і втечами підданих. Вони також повідомляють про збитки на пасіці та відсутність повного реєстру посівів через від'їзд пані Антоніни.

Марек Ісаакович повідомляє Артура Форбса про свій швидкий від'їзд і просить врегулювати рахунки за товари з вирахуванням коштів за продані лимони. Він також звертається з проханням відкрити кредит для львівського митника Беєра та повернути нестягнені боргові розписки ряшівських боржників.

Йонас Ізраелович надсилає краківському купцеві Ертору Форбусу боргові розписки в рахунок взаємних розрахунків і повідомляє про відправлення партії лою та тютюну з купцем Марком, який має внести плату в Кракові під заставу товару. Також інформує про заборгованість вірменина у Львові та про наявні запаси сап'яну й воску, обіцяючи остаточно звести рахунки після зустрічі.

Львівський архієпископ Ян Димітр Соліковський затверджує пожертву 400 польських злотих, здійснену Габріелем Розеном із Рожнова на користь препозита та мансіонаріїв Львівської катедри. Фундацію було забезпечено у формі щорічного видеркафового чиншу в сумі 24 злотих на кам'яниці львівського аптекаря Ієроніма Ведельського в обмін на відправлення богослужінь і мес за душу жертводавця.

Миколай Францішек Кросновський, діючи за дорученням вишенського сеймику, просить київського воєводу Марціна Контського про виплату місту Львову суми з легатів покійного руського воєводи. Він звертається по прихильність у цій справі, посилаючись на благочестивий намір заповідача та почуття справедливості адресата.

Король Владислав IV Ваза підтверджує та схвалює документ про заснування та надання права патронату над шпиталем св. Лазаря на львівському передмісті, виданий провізорами та старшими Братства Вервиці Пресвятої Діви Марії.

Кс. Марек пояснює стольниковій Анні Врублевській причини затримки свого приїзду через розпорядження дефініторію та чернечі обов'язки. Запевняє адресатку у відправленні мес за добробут її маєтків, повернення боргів та захист худоби від мору.

Марек Матчинський повідомляє владу Львова про скорий приїзд Яна III Собеського та заплановане перебування монарха в міському палаці. Рекомендує терміново прибрати нечистоти з Ринку, вулиць і тракту від Жовкви, щоб бруд не викликав огиди в монарха.

Марек Матчинський повідомляє львівський магістрат про подання королю справи щодо майна померлого без заповіту Теодора Бришаніца з покликанням на міські привілеї стосовно коштів на фортифікації. Водночас він запевняє у прихильності монарха та його прагненні шанувати чинне право.

Белзький воєвода Марек Матчинський заступається перед владою Львова за королівського слугу Томаша Гордона, просячи призначити його на уряд лавника. Він звертається з проханням зробити одноразовий виняток і прийняти кандидата в обхід обов'язкового членства в колегії сорока мужів.

Руський воєвода Марек Матчинський торкається питання ремонту міських доріг, радячи тимчасово пощадити виснажену худобу підданих після весняних робіт, а також коментує звинувачення на адресу ротмістра Трушкевича. Крім того, він просить міську владу спонукати візників із міських маєтків за плату перевезти каміння до його маєтності.

Руський воєвода Марек Матчинський звертається до влади Львова на захист єврея Самуеля, який поскаржився королю на зволікання магістрату у виконанні вироку щодо неповернутого боргу. Він закликає райців до неупередженого правосуддя та відібрання від відповідачів передбаченої вироком присяги.

Руський воєвода Марек Матчинський повідомляє львівський магістрат про неможливість виділення коштів із публічної скарбниці на потреби міста через вичерпання фінансів Речі Посполитої. Він радить львівським міщанам покладатися на власні сили і самостійно подбати про оборону та безпеку Львова.

Руський воєвода Марек Матчинський відповідає на скарги львівської влади після пожежі передмість, торкаючись нападу пана Ловицького на жовнірів та підозрілої діяльності татар, які прибули викуповувати бранців. Він також сповіщає про втручання адміністратора Жовківського староства щодо зловживань осіб, підлеглих королівській юрисдикції.

Король Михайло Корибут Вишневецький затверджує для Стрілецького (Куркового) братства у Львові п’ять попередніх королівських привілеїв (зокрема Яна Казимира, Генріха Валуа та Сигізмунда III). Ці документи гарантують братству, серед іншого, стягнення збору під назвою «спасне» з перегону худоби, дохід із Самострільної вежі, ділянку на Галицькому передмісті під стрільбище, а також звільнення від податків.

Львівський архієпископ Костянтин Липський затверджує та еригує фундацію Софії з Виджґів Клунської в розмірі 10 000 польських злотих, забезпечену на маєтностях Анджея Шимоновича. Дохід із цього капіталу призначено на відправлення мес про Страсті Господні за участю музичної капели, а також на освітлення вівтаря Пресвятої Трійці та розп'яття у львівській катедрі.

Король Михайло Корибут Вишневецький затверджує два документи короля Яна Казимира, які захищають цех кравців у Львові від неправомірної конкуренції. Підтверджується заборона шити одяг і сукняні шапки та торгувати ними євреям, вірменам, кушнірам та особам з-поза цеху.

Роберт Росс сповіщає Артура Форбса про витрати й виплати для його слуги, який вирушає по воли, стан залишеної готівки, векселі та стягнення коштів із боржників. Він також переказує новини про відправлення коня до Замостя та чутки про сутички з татарами.

Ян Сєменський закликає магістрат Львова надати письмове зобов'язання відзвітувати за легатом воєводи Матчинського, призначеним на очищення міських ровів, що дозволить зупинити судовий процес у Радомському трибуналі. Він нагадує про попередні податкові пільги, надані місту через його скруту, та радить врегулювати заборгованість із шеляжного податку на місці, у ґродському суді.

Ян Сєменський повідомляє магістрат Львова про призупинення позову в Радомському трибуналі у справі боргу після руського воєводи в обмін на надання надійного забезпечення (асекурації). Водночас він звинувачує міських райців в ухилянні від власних платежів і бездушному перекладанні податкового тягаря на найбідніших жителів.

Артур Форбс звітує про фінансові операції, виплати контрагентам і труднощі, пов'язані з пересиланням готівки під час пересування військ. Він також повідомляє про відправлення сукна та нюрнберзьких товарів, анонсуючи швидку торговельну зустріч у Кракові.

Вільям Форбс дякує кузенові Артуру за надіслану бочку соленої риби й просить його владнати розрахунок у Львові через Джона Арконговда. Лист завершується вітаннями від дружини та побажаннями всіляких гараздів близьким і друзям.

Роберт Цєнь надсилає з Перемишля купцеві Артуру Форбсу суму 50 злотих, пояснюючи неможливість виплати більшої суми відсутністю торгів та розпорядженням свого пана. Він також повідомляє про спроби стягнути борг із Марка Давидовича Кшешовського.