Каталог джерел

Король Владислав Ягайло переводить села Годовиця та Жидатичі, що належать галицькому офіціалу та госпітальнику львівському Якубу, з польського права на магдебурзьке. Надає сольтисам повну судову юрисдикцію над мешканцями, звільняючи їх з-під влади королівських урядників.

Король Владислав Ягайло на прохання Івана із Зубри переводить його село Зубру з польського права на магдебурзьке. Документ вилучає жителів села з-під юрисдикції королівських урядників і надає повноту судової влади місцевому війтові (сольтису).

Король Владислав Ягайло на прохання люблінського архідиякона Станіслава Ерпісски переводить село Годовицю, що належить до львівської пребенди св. Івана, з польського та руського права на німецьке магдебурзьке право. Документ надає жителям імунітет від судів земських урядників та визначає межі юрисдикції війта (сольтиса).

Король Ян Казимир висловлює здивування з приводу покарання ломжинського старости міською владою Львова за розтрату. Він повідомляє про надання йому залізного листа (ґлейту) та наказує магістрату відрядити до Любліна уповноважених для взаєморозрахунків і видачі квитанції.

Король Ян Казимир доручає воєводі Станіславові Лянцкоронському очолити комісію, яка має прийняти від львівських міщан звіт щодо чопових коштів, призначених на фортифікації. Водночас монарх звільняє жителів Львова та підпорядкованих йому маєтностей від обов'язку виставляти піхоту на посполите рушення, наказуючи залишити людей на місці як міську залогу.

Король Ян Казимир наказує владі Львова організувати перевезення трьохсот залишених у місті списів та доправити їх до Любліна. Детальнішу інформацію щодо перевезення зброї та належних до неї прапорців має надати Криштоф Бернатович.

Вінцентій із Шамотул, каштелян мендзижецький і генеральний староста руський, засвідчує угоду, укладену між рідними братами Яном Зубрським і Павлом Гавронкою з Бєрави щодо поділу теперішнього й майбутнього майна та спадщини. За умовами домовленості Ян Зубрський зобов’язується виплатити братові Павлу тридцять гривень обігової монети.

Райці Долини підтверджують отримання королівського універсалу та протестації львівського магістрату щодо збору ухваленої сеймової донативи. Вони заявляють про повідомлення поспільства про накладення на містечко суми у двісті злотих і призначення терміну її передачі на 15 травня.

Король Казимир IV Ягеллончик підтверджує раді та міщанам львівським локаційний привілей короля Казимира Великого від 1356 року, який гарантує місту магдебурзьке право, судовий імунітет та земельні надання.

Райці надсилають Вахловичу лист коронного інстигатора і радять дотримуватися його порад у суперечці з ломжинським старостою. Вони також просять дізнатися думку інстигатора щодо татарської суми та простежити за позовом. У приписках згадується про вручення документів і витрати на гінця; частина з них залишається непрочитаною.

Юрій Балабан повідомляє раду міста Львова про своє заступництво перед краківським воєводою щодо звинувачень, пов’язаних із заарештованими євреями. Він закликає райців підготуватися до засідання слідчої комісії, яка має довести їхню невинність, попри неприязнь воєводи та звинувачення пана Тарнавського.

Балюз дякує волинському воєводі за повідомлення про переговори щодо військової конфедерації та сповіщає про швидку зустріч у Варшаві. Він також переказує скупі вісті з Франції про пересування військ, успіхи на морі та перспективи мирних перемовин.

Автор очікував на приїзд адресата, але отримав його лист до Парижа. Він повідомляє сприятливі для Франції новини та узгоджує подальші дії щодо векселя, надісланого пільським стольником.

Рукописні новини висвітлюють дії французьких військ у Нідерландах, на Рейні та в П'ємонті. Містять чутки про смерть іспанської королеви-вдови та таємні переговори Кальєра; автор чітко розмежовує чутки та відомості, які вважає достовірними.

Автор повідомляє гетьману Яблоновському про перебіг воєнних дій у Європі, зокрема про успіхи французьких військ у Каталонії та корсара Жана Барта на морі, маневри в Нідерландах, а також ситуацію під Турином і Темешваром. Він також описує враження папських дипломатів від відвідин Версаля та сповіщає про смерть іспанської королеви-вдови.

Зміни кольорів 100 сувоїв рашу можуть надійти занадто пізно. Баркер також обіцяє замовити два годинники у найкращого майстра в місті та пояснює складнощі з перевіркою точності їхнього ходу.

Окремий аркуш із тринадцятьма колірними позиціями замовлення на 100 штук товару та проханням швидко повідомити про зміни.

Львівський архієпископ Анджей Боришевський затверджує фундацію та забезпечення вівтаря Різдва Пресвятої Діви Марії і святого Станіслава у Львівській катедрі сумою 20 гривень річного чиншу, забезпеченою Анною з Бучача на маєтностях Литвинів та прилеглостях. Документ визначає право патронату Бучацьких і покладає на алтариста обов'язок відправляти три меси на тиждень.

Автори розпочали у Варшаві заходи щодо повернення належної місту суми. Барч повідомляє про отримання декрету на підставі наданих копій, вимогу надати відомість про доходи міста та меморіал до канцлера, що стосується суперечки з гарнізоном, офіцерських кватир, справи одного міщанина та претензій до Речі Посполитої. Він просить про додаткові документи, допомогу Цирулі, який його супроводжує, та покриття витрат.

Бейлі дякує за обіцянку й жартівливо коментує відмову Форбса від алкоголю. Він запевняє у власній відданості королю K.W. і застерігає від французької партії, чий вплив у Польщі вважає значним.

Автор розповідає Форбсу про візит до старости, розмову щодо справ спільного угруповання та про запевнення, що жодних дій проти нього не вчинялося. Також він повідомляє про здоров'я придворних і додає жартівливе зауваження про напій або ліки.

Бейлі розповідає про контакти з Гільцнером, Томсоном і Бернеттом та про очікування виплати. Має намір домагатися грошей у Ґданську. Описує надокучливий біль у шлунку та гостину в друга, який частував добрим угорським вином.

Бейлі повідомляє про прибуття до Ряшева та погану ситуацію на ринку. Він нарікає на брак надходжень, відсутність знайомих із Семигороду та Волощини й невиплату належних сум із Поділля та України. Описує повінь, яка нібито зруйнувала цісарський табір та припаси.

Копія шотландської прокламації про віротерпимість: дозвіл поміркованим пресвітеріанам на богослужіння лише у приватних будинках, окреме полегшення для квакерів, призупинення дії постанов проти католиків та умовна амністія. Документ зберігає заборону богослужінь просто неба, запроваджує нову присягу на беззастережний послух, а також наказує оприлюднити та скріпити печаткою акт. Це не англійська декларація від 4 квітня 1687 року.

Ян Ф. Бекер повідомляє Артура Форбса про справи торгівлі волами, долю векселя на Теодора Черновича та стягнення боргів із покійного Юрика, Даніеля та інших боржників. Він також висловлює подяку за отримані новини й коментує повідомлення про бойові дії цісарських військ проти турків і плани польського короля.

Ян Станіслав Белжецький повідомляє Францішека Глоговського про труднощі зі сватанням панни мельницької суддиної до пана Миколая через її почуття до пана Коможинського. Він також сповіщає про чутки щодо таємного вінчання у Львові та не радить укладати цей нерівний за віком і статками шлюб.

Андреас Белл повідомляє з Ярослава про домовленості з господарем щодо підготовки та перебудови помешкання для Форбса, а також про труднощі в досягненні згоди щодо витрат. Він також інформує про фінансові справи, новини від знайомих та від'їзд групи шотландців на причастя до Радзенцина.

Роберт Белл повідомляє зі Львова про опір ярославського магістрату визнанню привілею королеви та про спроби оскаржити його при королівському дворі. Він просить Форбса звернутися до старости й сповіщає, що залишиться на місці, аби спостерігати за подальшим розвитком подій.

Роберт Белл просить Артура Форбса зберегти арешт на спірні товари в Лейпцигу та затримати їх видачу пану Весту аж до його особистого прибуття наприкінці місяця. При цьому він наголошує на своїх фінансових претензіях і сповіщає про швидку зустріч.

Папа Юлій II сповіщає суфраганів львівської церкви про преконізацію Бернарда на посаду львівського архієпископа після переведення тогочасного митрополита Анджея на гнєзненську кафедру. Він наказує їм виявляти новому архієпископу належний послух і шану.

Король Александр Ягеллончик надає митрополичій капітулі у Львові третю міру доходів із королівського млина перед Галицькою брамою на львівському передмісті з правом її викупу. Надані прибутки мають послужити для забезпечення новозаснованих вічних вікаріїв при львівській катедрі.

Король Сигізмунд I Старий підтверджує привілей короля Казимира IV Ягеллончика 1472 року, що встановлює у Львові два щорічні ярмарки на свята Пресвятої Трійці та святої Агнеси. Документ регулює детальні торговельні привілеї, право складу, митні збори, випас купецької худоби та судову юрисдикцію щодо купців.

Бобровський описує клопоти з челяддю та грошима. Просить виплатити поштовому й допомогти людям, залишеним у Вольського, обіцяючи незабаром приїхати. Згадує 50 і 60 злотих у різних розрахунках.

Бойд підтверджує Артуру Форбсу погодження ціни на сукно та обговорює питання вирахування митних зборів у Відерзштоффі, наголошуючи на необхідності обережності за відсутності Джейкоба Безелі. Він також торкається справи найму сина Джона Лоу.

Бойд підтверджує отримання листа, згадує про мита, товари, Джейкоба Бреслі в Ярославі та подальші розпорядження; значні середні частини не вдалося надійно прочитати.

Фелікс Каспар Георг Боре повідомляє Артура Форбса про замовлення мережива, яке має бути доставлене панові Едтмюллеру на ярмарок св. Павла. Він також просить доручити Едтмюллеру виплатити належну суму повноцінною вексельною монетою, щоб уникнути курсових втрат.

Королівські комісари Станіслав із Ходча та Миколай Лянцкоронський видають Яну Волечку трансумпт привілею короля Владислава III від 1440 року на локацію села Іздебник на магдебурзькому праві та надання війтівства Влодкові зі Свемич. Документ підтверджує солтиське забезпечення двома ланами землі, луками, млином і корчмою, а також обов'язок кінної військової служби з арбалетом.

Подяка за посередництво в укладенні контракту. Брауни скаржаться на падіння цін на зерно та важкого контрагента; просять простежити за належною підготовкою пшениці перед доставкою.

Рейнгольд Брусс просить Артура Форбса надати торгову рекомендацію для Петера Форбса з метою отримання поруки при закупівлі товарів. Він також повідомляє про свої плани подорожі з Варшави через Закрочим до Гданська та передає вітання від Югана Андерссона.

Мартін Буркгарт дякує Артуру Форбесу за батьківські поради та надану рекомендацію. Також повідомляє про успішний вступ на нову посаду в Кракові на початку травня 1692 року.

Бернет просить Форбса про посередництво між Джоном Літґоу та Джоном і Ґодфрідом Беллами. Він переповідає з чужих слів відомості про бійку та загрозу подальшої образи, а також радить досягти мирової угоди та дотримуватися конфіденційності.

Джордж Б'юкан обговорює з Артуром Форбсом питання вексельних платежів, продажу гарасу та запланованої закупівлі сукна. Він також скаржиться на гостру нестачу готівки, дорожнечу товарів і загальний застій у торгівлі полотном та хутром.

Джордж Б'юкен обговорює питання неповної оплати від Ґалбрейта та з'ясовує справу недоставленого пакунка тканин для Джеймса Б'юкена і замовленого пакувального полотна. Він також звертає увагу на недбалість слуги Форбса, який не передав адресатові листа зі зразками сукна, надісланими до Ряшева.

Гданський купець Георг Б'юкан обговорює з Артуром Форбсом у Ярославі питання закупівлі й цін на сукно, фінансові розрахунки та долю довіреного товару. На завершення повідомляє актуальні політично-військові новини з Великої Британії.

Семен Білецький дякує райці Мацею Гайдеру за надіслані товари, розраховується за фінансовими зобов'язаннями та сповіщає про відправлення варецького пива й інших подарунків. Також повідомляє про хворобу короля Владислава IV та очікування звісток із Гданська про королеву.

Король Сигізмунд I Старий врегульовує взаємні юрисдикційні відносини між судом міського права у Львові та судочинством вірменської громади, зокрема допустимість свідків різних віросповідань, підсудність справ про нерухомість і кримінальних злочинів, а також порядок арештів. В іншій частині монарх підтверджує чинні привілеї обох сторін.

Король Сигізмунд I переводить належні Львову села Зубру та Сихів із земського права на магдебурзьке право, підпорядковуючи їх владі бурмистра та міської ради. Звільняє мешканців і райців з-під юрисдикції земських і гродських урядників, а також від усіх повинностей і військових походів, зобов’язуючи їх винятково до сплати міського шосу разом зі Львовом.

Король Сигізмунд I вирішує суперечку між владою Львова та шляхтою, яка володіє будинками в місті, наказуючи, щоб їхні орендарі чи мешканці несли всі міські збори й повинності та підлягали магдебурзькій юрисдикції. У разі неплатоспроможності неосілих пожильців за зобов'язання та заподіяні збитки має відповідати сама шляхетська нерухомість.

Джордж Васт підтверджує отримання кореспонденції та дякує Артуру Форбсу за турботу про міські справи. Він бажає йому одужання завдяки лікам, які той приймає, і висловлює сподівання на швидку зустріч.

Джордж Васт повідомляє Артура Форбса про вручення місту Ярославу королівського мандату у справі їхніх інтересів та про зволікання міської влади з наданням відповіді. Він просить вжити правових заходів, звернутися за заступництвом до візького старости та діяти при королівському дворі.